Літературно-музична композиція «Ми - діти твої, Україно. Українська пісня єднає нас».

Літературно-музична композиція

 «Ми - діти твої, Україно. Українська пісня єднає нас».

      Щиро вітаємо вас, шановні друзі, гості нашого свята.

Ми всі – представники великої родини нашої матері-Батьківщини. Родина до родини – то і є народ, то і є наша Україна. А як Україна без пісні? Тож до вашої уваги літературно-музична композиція від учнів 1,2,3, 4, 5, 6,7 класів «Ми – діти твої, Україно. Українська пісня єднає нас».

 

1.    Велика і прекрасна наша земля! Вона змінюється, вічно оновлюється.

Погляньте навколо: як ласкаво світить сонечко, наливаються соком 

рум'яні яблука, вітерець грайливо пестить ніжні коси берези, плакучої верби, в голубому небі пропливають легенькі хмари, довкола щасливим 

співом заливаються птахи.

 

2.    Українська пісня... Це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він відзначає свята, прикрашає народні обряди, славить свої перемоги.

 

1.    З піснею ми відчуваємо красу життя. Пісня криє у собі силу уяви та багатство щирих переживань, стає джерелом  натхнення.  Вона  проходить  крізь  довгі століття,  щоб  сьогодні  причаровувати  переливами дорогіцінних самоцвітів… І у пам’яті зринають пророчі

слова Тараса Шевченка:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

От де, люди, наша слава,

Слава України.

 

2.   Завжди у селах наших так було –

Після закінчення, та і під час роботи,

Піснями наповнялося село,

Бо пісня проганяє всі турботи.

І в довгії зимові вечори,

І в літнії короткі теплі ночі,

Завжди мої співали земляки –

Про козаків, калину, карі очі...

Весь час жилося тяжко на селі,

Та пісня душу людям зігрівала,

Пісень співать навчали дочок матері,

Батьки синів співать пісень навчали.

Століттями складалися пісні –

Пісні народні – жартівливі і серйозні,

Вони єднали в мирі й на війні,

Звучали на весіллі і в поході.

Що ж сталося? Чому в наш час не так?

Невже нам жити важче, аніж предкам?

Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать

Про козаків, про чорнобривці, чорну редьку?

Згадаємо ж давайте у цю мить,

Що українці – це народ співучий

Ніщо не може нашу пісню зупинить,

Наповним піснею наш край квітучий!

 

1.  Але найбільше багатство нашої держави ­ це діти. Ви зміцнюєте нашу

державу Україну, робите її ще багатшою.

 

6. Учень.

Над землею сонце встало,

Путь­дорогу осіяло.

Добрий ранок, Чорне море,

Добрий день, Карпатські гори!

Над землею пісня лине.

Це для тебе, Україно!

Гарна путь, славна путь ­

Українські діти йдуть!

 

2. А зараз послухайте українську народну пісню «Українка я маленька» у виконанні учениці 2 класу Гавей Вікторії

Пісня «Українка я маленька»

Учень.

Ми є діти українські ­

хлопці і дівчата.

Рідний край наш ­ Україна,

велика й багата.

Про твої роздоли

і про нашу мову

Слухай нашу пісню

щиру, колискову.

 

1. Пісня «Колискова школі» слова і музика Ольги Лобової виконують учні 3 класу.

Пісня «Колискова школі»

 

Україно рідна!

Україно мати!

Ми про тебе пісню

хочемо співати.

 

Учні 5 класу виконують пісню «Веселкока» музика О. Янушкевича, слова М. Ясакової.

Пісня «Веселкока»

Різні в світі є країни,

Різні люди є у світі,

Різні гори і долини,

Різні трави, різні квіти.

Та одна лише країна,

Найрідніша нам усім, ­

То чудова Україна,

Наш гостинний, любий дім.

Живемо в своєму краї,

Де хатина материнська,

Де пісні кругом лунають,

Лине мова українська.

Вміють з вітром гомоніти

І тополя, і калина.

Тут наш дім, ми ­ твої діти,

Наша рідна Україно!

 

Пісня «Нічні музики» музика В. Прихожая, слова Т. Сая виконують учні 4 класу.

Пісня «Нічні музики»

На білому світі

є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі ­

Україна,

А ми ­ її доньки й сини.

 

Усюди є небо,

і зорі скрізь сяють.

І квіти усюди ростуть

Та тільки одну

Батьківщину ми маєм

Її Україною звуть.

Пісня «Золота зіронька» слова і музика Наталії Май виконують учні 5 класу.

Пісня «Золота зіронька»

 

Я з того краю,

де ростуть смереки.

Я з того краю,

де живуть лелеки,

Я з того краю, де сопілка грає,

Я з того краю, де журби немає.

Я з того краю, де росте калина,

Мій рідний краю,

я ­ твоя дитина.

 

Учні 4 і 6 класу виконують пісню «Веселкова» слова О. Кононенка, музика О. Жилінсюкого.

Пісня «Веселкова»

 

Україно, лагідна і мила!

Водночас велична і проста!

Ти мене з дитинства полонила,

Закохала в сонячні жита.

 

У Дніпрову воду синю­синю,

У небес невичерпну блакить,

В шум гаїв, у пісню солов'їну,

Що не мовкне в вихорі століть.

 

Я зросла між вишень та калини,

Назбирала райдужних надій

У садів травневій хуртовині

І в жовтневій казці золотій.

 

Я зросла, не знаючи печалі

Мов трава безжурна, степова.

Тут мене в дитинстві колисали

Шепіт нив і тиша лісова.

 

Тут знайшла я розуму і сили.

Ця прекрасна лагідна земля

Дивним зіллям серце напоїла,

Щось мені у спадок віддала.

Я без неї ­ ластівка безкрила,

Я без неї ­ то уже не я.

Україно! Лагідна і мила,

Солов'їна спадщино моя!

 

Учні 7 класу співають пісню "На нашій Україні" слова і музика Наталії Май.

Пісня "На нашій Україні»

 

Над зеленим гаєм

та над бережком

Місяць випливає

золотим ріжком.

Посріблив отаву, віття лугове;

І на той бік ставу

човником пливе.

А на видноколі,

мов брову­шнурок,

Підняли тополі

хмарку до зірок,

Ген туман вітрила

підніма навстріч...

Ой, яка ж ти мила,

українська ніч!

 

«Зійшов місяць » музика В. Поповича, слова Ю. Боршош-Кум’яцького, виконують учні 2 класу

Пісня «Зійшов місяць»

 

Пішла полька жито жати

Та й забула серп узяти.

"Серп узяла, хліб забула ­

Так і полька дома була.

 

 А чи знаєте ви, що в Україні жили та працювали видатні люди:

вчений Микола Амосов, кінорежисер Олександр Довженко, письменник

Олесь Гончар, художник та поет Тарас Шевченко, композитори Микола

Лисенко та Платон Майборода?

 

 А як наша Україна вміла сміятися, жартувати, пританцьовувати працюючи?

 

Тому й не дивно, що такий письменник, як Гоголь, захоплювався

талантами українського народу, його вмінням радіти, співати, танцювати та жартувати під час важкої праці, відтворюючи це у своїх творах. 

 

Тож давайте і ми з вами послухаємо українську народну пісню «Чи не той Омелько» у виконанні учнів 5 класу

Пісня «Чи не той Омелько»

 

 А як можна не згадати одвічні символи наші, без яких не може бути

України? Це і рушники, і мальви, і чорнобривці, і верба з калиною. Люди

говорять: "Без калини нема України!" І це вірно, бо росте вона біля кожної оселі, дає радість і заспокоює в горі, зберігає пам'ять.

 

 Калина ­ вірна супутниця людини протягом усього життя. Досі існує

повір'я: якщо вирізати з калини сопілку, то в сім'ї з'явиться продовжувач роду ­ син. "Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте..."

 

«Калинова пісня» В. Верменича співає учениця 1 класу Гурзан Вікторія і учениці 3 класу Маскаль Любов і Довгінка Марія

Пісня «Калинова пісня»

 

 Для кожного з нас Україна перш за все ­ це земля наших предків. І

починається вона зі своєї родини, з рідної домівки, де ви народилися та

живете, де вас огортають любов'ю та турботою найрідніші у світі люди; з

вулиці, де знайоме кожне деревце та будиночок; з села, яке назавжди

залишиться у ваших серцях.

 

У рідному краї і серце співає.

Лелеки здалека

нам пісню несуть.

У рідному краї

і небо безкрає,

Потоки, потоки,

мов струни течуть.

 

Тут кожна травинка

і кожна билинка

Вигойдують мрії

на теплих вітрах.

Під вікнами мальви,

в саду ­ материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Пісня «Барви рідної землі» музика О. Золотника, слова О. Вратарьова виконують учні 3 класу.

Пісня «Барви рідної землі»

 

 

Калина цвіте,

верби тихо шумлять,

Пісні солов'їні у гаї дзвенять.

Край рідний!

Ти ­ село дитинства мого,

Босоніж біжу

до джерельця твого.

І мрію, щоб село

жило і цвіло!

 

А зараз послухайте пісню Наталії Май «Хвостики-метелики» у виконанні учнів 6 класу

Пісня «Хвостики-метелики»

 

Хто має такі пісні, тому нічого боятися за своє майбутнє. Скільки

в  них  краси  і  грації, скільки дужого і молодого почуття. Ми  щасливі,  що народилися серед народу з такою  багатою  душею, народу,  що  вміє  так відчувати свої радощі й чудово  виливати  свої думи, свої мрії, почуття у пісню.

 

Коли пісні мойого краю

Пливуть у рідних голосах,

Мені здається, що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях і труд, і даль походу,

І жаль, і усміх, і любов,

І гнів великого народу,

І за народ пролита кров.

В піснях дівоча світла туга

І вільний помах косаря,

В них юність виникає друга,

Висока світиться зоря.

 

Співаючи, ми зазираємо у нашу історію, у минуле,  намагаючись    обережно  побачити  картини народження української нації. Коли звучить пісня, то серце наповнюється почуттям любові до рідного краю, до свого

народу, до України.

В  кожній  пісні  відчувається  українська  душа, українська вдача, віра, надія й любов. Пісня єднає людей духовно, несе заряд енергії, добра та любові.

 

А тепер прозвучить пісня «Балада про Крути» (музика М. Бакая, слова М. Коваля) у виконанні учня 7 класу Гулаткан Богдана

 

Пісня «Балада про Крути»

 

У піснях ми чуємо славну історію минулого.

Козак – душа співоча. Пісня супроводжала його всюди. Воїни, що віддавали свою силу, честь та славу в ім’я рідного народу – славне запорозьке козацтво. Степовілицарі – так трепетно називали їх в народі.  Пам’ять про козацтво збереглася в легендах, думах, переказах. Навіть у

наш час, щоб підкреслити чоловічі якості юнака, говорять – гарний козак.

 

Козацький дух – дух вічної стихії

Утілений в привілля степове,

Допоки світу – він не постаріє –

Він в заповідях нації живе!

 

Пісня «Козацькому роду нема переводу» виконують учні 5 класу.

 

Пісня «Козацькому роду нема переводу»

 

Вродлива, як весна,

Розкішна, наче літо,

Як осінь щедра,

Сива, як зима ­

Це все вона,

серпанком оповита,

Моя кохана, матінка­земля.

 

Натруджена за день,

як втомлена селянка,

Турботлива завжди,

як мати молода.

Барвиста, як сорочка­вишиванка,

Моя кохана, матінка­земля.

 

Велика, як любов,

безмежна, як кохання,

Душевна, наче пісня солов'я.

Про тебе всі думки

і сподівання,

Моя кохана матінка­земля!

 

Ви, діти, ­ велика родина,

Велика­велика сім'я

І горда єдина наша Україна

Так ніжно нам промовля:

­ Гордіться, діти!

Я ­ вільна єдина,

найкраща країна

Калина і м'ята,

і батьківська хата,

 

Україна! Скільки глибини у цьому співочому слові... Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині

очі озер та ставків. 

 

Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, карпатські верховини і донецькі простори. Полісся і Крим, біленькі  хати. І велич різних краєвидів ­ все це наша Україна!

 

Пісня «Музика слова» вірші Євгена Левченко, музика А. Олєйнікової виконує учень 7 класу Маркович Микола

 

Пісня «Музика слова»

 

Щоб квітла Україна,

Із сонцем, з вітерцем,

Кожнісінька родина

Плекає деревце.

Той вишеньку, той яблуньку,

Той дуб, а той горіх

Для того, щоб прикрасити

Свій батьківський поріг.

У донечки, у сина,

Калинонька росте.

Матуся Україна

Всім дякує за те.

За вишеньку, за яблуньку,

За сосну, за дубок,

І за такий пахучий

Віночок із гілок.

 

 Так давайте ж примножувати багатства нашої

України, нехай наливається добром кожне серце! Нехай кожний з вас відчуєгордість за нашу державу, бо ми ­ діти твої, Україно!

 

І ось ми закінчуємо 1 семестр, закінчується старий 2016 рік, а починається новий 2017 рік, рік півня, тож побажаємо Вам у новому році

ще більше міцного здоров’я, достатку, радості , а найголовніше мирного неба над головою.

 

І послухайте українську народну пісню у виконанні учнів 4 класу «Старий рік минає».

 

Пісня «Старий рік минає»

 

І на закінчення нашої літературно-музичної композиції «Ми діти, твої Україно. Українська пісня єднає нас» учні 6 класу виконають колядку « Ой у полі плужок оре» і побажають нам щедрого і доброго вечора.

 

Колядка « Ой у полі плужок оре»

 

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!