Літературно-музична композиція «Вінок Кобзареві»

Тема: «Вінок Кобзареві»

Літературно-музична композиція

Мета:вшанувати пам’ять великого українського поета, поглибити знання   учнів про творчість Т.Г.Шевченка, вдосконалювати навички виразного читання, сприяти вихованню гордості за наших славних предків.

Обладнання: портрет Шевченка, рушники, запис пісень на слова

Т.Шевченка та сучасні, малюнки учнів до творів поета

                                                                                 Учітеся, брати мої,

                                                                                  Думайте, читайте,

                                                                                  І чужому научайтесь,

                                                                                  Й свого не цурайтесь.

                                                                                                        Т.Шевченко

Перебіг заходу

Звучить пісня «Шлях до Тараса»

Ведуча       

              Щовесни, коли тануть сніги

              І на рясті засяє веселка,

              Повні сил і живої снаги

              Ми вшановуєм ...

Усі учні.  Пам’ять Шевченка.

Ведуча.В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, памятає і шанує людство. До них належить і ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка.Весь свій могутній талант він присвятив служінню народові. «Історія мого життя,-писав поет,- становить частину історії моєї Батьківщини»

Учень Покоління поколінню

            Про тебе розкаже,

            І твоя,Кобзарю, слава

             Не вмре, не поляже.

Ведуча. Шевченків «Кобзар»... Це Біблія українського нороду, це книга, якій  судилося бути безсмертною, бо сам народ визнав її своєю .У цій книзі  переплелися доля селянки-кріпачки з долею всієї України, боротьба гайдамаків і козаків із боротьбою народу за щастя і волю.

Учень Бог і Біблія у хаті,

           І Шевченко, і Буквар,-

           Той духовно є багатий,

            Хто береться за «Кобзар».

  Ведуча. Народився Шевченко 9 березня 1814 року.

Учень   У старій хатині

               В кріпака колись,

               В тихий день весняний

              Хлопчик народивсь.

Учень  Благословен той день і час,

              Коли прослалась килимами

              Земля, яку сходив Тарас

              Малими босими ногами.

             Земля, яку скропив Тарас

             Дрібними росами-сльозами.

Ведуча. Катерина Якимівна Шевченко померла на сороковому році життя, замучена тяжкою працею і нуждою. Невдовзі після смерті матері, 1825 року, помер і батько.

Ведуча. Дитинство Тараса було тяжким і безрадісним. Хлоп’я наймитує, у вільний від роботи час читає й малює.Думка знайти людину, яка навчила б його малювати,  не покидає хлопця. Так він потрапляє до хлипнівського маляра, який погоджується навчати Тараса, однок пан Енгельгардт забирає його до Петербурга,  і Тарас стає козачком.

Учень  Хоче малювати

               Прагне він до знань.

              Та за це багато

               Зазнає знущань.

               Нишком він малює

               Статуї в саду.

                Вночі пише вірші

                Про людську біду.

Ведуча .Зустріч у Петербурзі з художником-земляком Іваном Сошенком різко змінила долю Тараса Шевченка.Він познайомився з чудовими людьми: байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим  і Венеціановим, письменниками Жуковським і Григоровичем.Вони помітили великі здібності молодого художника і викупили його з неволі.22квітня 1838 р.- стало  найщасливішим днем у житті Шевченка.

Учень  Так в людському морі

              Стрілися брати,

            Що зуміли в горі

             Щиро помогти.

             Викупили друзі,

            Вільним став Тарас!

            Чом же серце в тузі?

              Біль чому не згас?

             Сміливий і щирий

             Був Тараса спів.

             Він гострить сокири

             Кличе на панів.

Ведуча.  За написання бунтарських віршів  та крамольної поеми «Сон» , у якій зневажливо описано його імператорську величність і государиню -  імператрицю. Государ імператор височайше звелів: призначити Шевченка рядовим  в окремий Оренбурзький корпус під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати.

Ведуча.10 років неволі-солдатчини перетерпів Тарас у сухих казахських степах, у ненависних казармах, але переконань своїх не змінив. «Караюсь, мучусь, але не каюсь» - таким було моральне кредо Шевченка.

Звучить пісня «Думи, мої думи»

Ведуча.  Незважаючи на заборону писати і малювати, Шевченко писав і ховав свій крихітний зшиток за халявою чобота.У далеких оренбурзьких степах він дуже тужив за вишневою своєю Україною.

Звучить пісня «Садок вишневий коло хати»

Ведуча.1859 року Шевченко востаннє приїхав в Україну.Ходив кручами Канева, мріяв  оселитися поблизу улюбленого Дніпра. Не судилося.

Учень По довгій неволі хотів тут віку дожити,

            На княжій горі, над коханим своїм Дніпром,

            Вже так натомився за краєм своїм тужити,

            Що вірші, здавалось, ридають уже над пером.

Ведуча. Шевченко прожив усього 47 років.З них 24 роки був у кріпаччині, 10- на каторзі у солдатчині.

Учень  Він рвався серцем із тюрми

               На волю до ланів широких,

              До синіх хвиль  Дніпр - ріки,

               До тихих тих могил високих.

Учень   Та сил в співця вже не було...

               Остання пісня продзвеніла -

                І в небо тихо піднялась

                 Душа поета наболіла.

 Звучить «Заповіт» Т.Г.Шевченка

Учень У росяні вінки заплетені суцвіття,

               До ніг тобі, титане, кладемо.

               Ми чуємо тебе Кобзарю, крізь століття,

                Тебе своїм сучасником звемо.

Учень  І я, нащадок твій, чоло схиляю,

                Молюся мудрості і доброті святій.

                Перед Всевишнім голову схиляю.

                Що Прометея дав землі моїй!

Ведуча. Минуло 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка - славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Шевченко - наша душа, наша мудрість, наша сила.Нехай вогонь його душі запалить у ваших серцях іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, до свого народу.

Віримо, що здійсняться пророчі Тарасові слова:

                             І на оновленій землі

                             Врага не буде, супостата,

                             А буде син, і буде мати,

                             І будуть люде на землі.

  Звучить пісня Н. Май «Пісня про Кобзаря»