Літературно-музична вітальня на тему: «Шістдесятництво»

Про матеріал

Мета заходу захоплювати учнів красою художнього слова, виховувати почуття патріотизму, людської гідності, поваги до чужих почуттів; розвивати інтерес до національних надбань українського народу; сприяти поглибленню знань учнів про явище «шістдесятництва» в українській культурі (літературі, зокрема), про особисте життя і творчість українських поетів Ліни Костенко і Василя Симоненка

Перегляд файлу

1

 

Чаплинський професійний аграрний ліцей

 

Літературно-музична вітальня на тему:

«Шістдесятництво»

 

F:\история\Новая папка\bc9e905bb868e8f9cb9d8cfc6a9c5c06f0f65c52.jpg 

 

Укладач:                                                   

 класний керівник

                                                                      Даниліна Віта Миколаївна

2018

Тема: «Шістдесятництво»

Мета: захоплювати учнів красою художнього слова, виховувати почуття патріотизму, людської гідності, поваги до чужих почуттів; розвивати інтерес до національних надбань українського народу; сприяти поглибленню знань учнів про явище «шістдесятництва» в українській культурі (літературі, зокрема), про особисте життя і творчість українських поетів Ліни Костенко і Василя Симоненка

Обладнання: дошка, мультимедійна установка, слайдова презентація, портрети поетів, збірки поезій

Хід заходу:

І.Оргмомент

ІІ. Повідомлення теми заходу

Ведучий 1 (Слайд 1): Доброго дня, шановні присутні! Вашій увазі пропонується літературно-музична вітальня на тему: «Шістдесятництво».

ІІІ. Виступи гуртківців за поданою тематикою

Ведучий 2 (Слайд  2): Після смерті Йосипа Сталіна 1953 року і приходу до керма влади Микити Хрущова в українській літературі спостерігалося явище “відлиги” – послаблення цензури, реабілітація відомих письменників і митців, скасування низки постанов 1940-х років, що стосувалися культури.

 Ведучий 3 (Слайд  3): Шістдесятництво - частина української інтелігенції 1960-х років ХХ століття, яка проявила національну свідомість і моральну опозицію тоталітарному державному режиму.

Ведучий 4: Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.(Слова із 3 слайду презентації Юрія Рибчинського із  Посвяти (Пам'яті Володимира Івасюка) . Є навіть пісня на ці слова, музику написав Геннадій Татарченко, а виконує Назарій Яремчук)

Ведучий 1 (Слайд  4): Таким численним і веселим був вертеп шістдесятників у Львові, 1972 рік

Ведучий 2 (Слайд  5):    Шістдесятники розвинули активну культурницьку ді-яльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літера-турні читання та художні виставки, вечори пам'яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п'єси, складали петиції на захист української культури.

Ведучий 3: Шістдесятників не вдалося втримати в офіційних ідейно-естетичних межах, і з кінця 1962 р. почався масований тиск на нонконформістську інтелігенцію. (Нонконформізм - це заперечення загально-прийнятих правил і засад, які закріпилися в певній групі або спільноті). Перед шістдесятниками закрилися сторінки журналів, посипалися звинувачення у «формалізмі», «безідейності», «буржуазному націоналізмі». У відповідь шістдесятницькі ідеї стали поширюватися у самвидаві.

Ведучий 4 (Слайд  6):    Першими речниками шістдесятників в Україні були Ліна Костенко й автор гостропубліцистичних поезій, спрямованих проти русифікації й національного поневолення України, Василь Симоненко.

Ведучий 1: На творчості цих двох митців ми зупинимось детальніше. Вчитель: В.Симоненко (звернути увагу на портрет) прожив лише неповних 29 років, не дожив 2 тижні до свого двадцятидевятиліття. Пропонуємо вашій увазі живий голос поета, записаний 1962-1963рр. (Слайд  7)  Живий голос                   В. Симоненка (відео) 2 хв

Ведучий 2 (Слайд  8):     Василь Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Йому випало пережити «принади» колгоспного животіння, воєнне лихоліття, гірке сирітство, духовне прозріння. Симоненків девіз : « Хай серце дивиться! Хай тільки правду слуха!»

Ведучий 3: Його твори беруть за живе простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини.

Учні читають поезії Василя Симоненка–« Кривда» (новела),    «Коли б тобі бажав я сліз, і муки», «Ну, скажи — хiба не фантастично».

 Ведучий 4: Зміст  віршів Симоненка – чесність, правдивість; із захопленням його поезії зустрічали добротворчі сучасники і люто, знавісніло – апостоли сталінізму.

Ведучий 1 (Слайд 9): Вашій увазі пропонується  проглянути флешмоб працівників культури на поезію Василя Симоненка «Україно, п’ю твої зіниці»  (відео  на 2 хв 10с)

Учень читає В. Симоненка«Минуле не вернуть»,

Ведучий 2 (Слайд  10):  Прослухайте поезію  «Де зараз ви, кати мого народу?» В.Симоненка у виконанні наших сучасників—акторів  театра і кіно (1хв 10с).

Ведучий 3 (Слайд  11):    Не докорю ніколи і нікому,
                   Хіба на себе інколи позлюсь,
                   Що в двадцять літ в моєму серці втома,
                   Що в тридцять в очі смерті подивлюсь.

Вчитель: Ці слова, написані у 20 років виявилися пророчими у долі митця. Але, згадку про творчість В.Симоненка   хочеться закінчити його прекрасними інтимними поезіями.  «Є в коханні і будні, і свята», «Вона прийшла», «Я тобі галантно не вклонюся», «Я і в думці обняти тебе не посмію»--ці поезії читають учні напамять.  

Ведучий 4:  З-поміж українських поетес другої половини ХХ ст. постать Ліни Костенко найпомітніша. Активна учасниця шістдесятництва, вона завжди виважувала своє високе й відповідальне покликання на терезах сумління і ніколи не розмінювала чистоту своїх переконань. Відновлюючи ідеї митців «Розстріляного Відродження», письменниця наснажувала читачів любов’ю до України, до нашої історії, культури.

Ведучий 1 (Слайд 12):   Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у містечку Ржищеві на Київщині. У 1946 р. опубліковані перші вірші Ліни. Учень читає  «Мій перший вірш написаний в окопі» Л.Костенко.

Ведучий 2: 1956р.  Ліна Костенко закінчила Московський літературний інститут ім..М.Горького з відзнакою. Перші збірки: “Проміння землі”(1957), “Вітрила”(1958), “Мандрівки серця”(1961).

Вчитель:  читає поезію Л.Костенко «Очима ти сказав мені: люблю»  

Ведучий 3 (Слайд  13):  Від 1961 по 1977 рік поетесу не друкували.  Готова на початок 1963 року до друку книжка “Зоряний інтеграл” була заборонена владою; те саме спіткало збірку “Княжа Гора”(1972). Був знятий з плану знімання фільм  за сценарієм Л.Костенко «Дорогою вітрів».

 Учень читає   вірш «Доля»  Л.Костенко.

Ведучий 4: Першою після шістнадцятирічної перерви стала збірка “Над берегами вічної ріки”(1977).

Вчитель:  читає  поезію  Л.Костенко «Пісенька з варіаціями»

Ведучий 1: У 70-80 роки виходять такі поетичні книжки: “Маруся Чурай”(1979), “Неповторність”(1980), “Сад нетанучих скульптур”(1987)  “Бузиновий цар”(1987).

 Учені читають   наступні поезії :«Страшні слова, коли вони мовчать», «Вже почалось, мабуть, майбутнє»

Ведучий 2 (Слайд  14):     Ліна Костенко є також авторкою кіносценаріїв (“Чорнобиль, Тризна”), Написала повість “Зона відчуження”(про чорнобильську трагедію).

Ведучий 3 (Слайд  15):     Сьогодні Ліна Костенко живе і працює в Києві. 2010 року у видавництві «Либідь» вийшла  поема  «Берестечко» , збірка «Гіацинтове сонце» , а також перший роман «Записки українського самашедшого» , що викликав великий ажіотаж. У 2011 році видано поетичну збірку «Річка Геракліта» .

Ведучий 4 (Слайд  16):     Відзнаки та нагороди: Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»), Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000), Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000). Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!» Відзнака «Золотий письменник України»  2012.

Вчитель (Слайд  17): Слідом за Ліною Костенко та Василем Симоненко з'явилася ціла плеяда  поетів: Іван Драч, Микола Вінграновський, Гавриїл  Кириченко, Василь Голобородько, Ігор Калинець, Іван Сокульський, Борис  Мамайсур  та інші. Перегляньте фото «Лідери шістдесятників (Слайд  18)

Ведучий 1 (Слайд  №19):  У прозі найвизначнішими шістдесятниками були: Валерій Шевчук, Григір Тютюнник, Володимир Дрозд, Євген Гуцало, Ярослав Ступак; у критиці — Іван Дзюба, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Іван Бойчак. Саме ці митці зображені на наступному фото (слайд  20)

Ведучий 2 (Слайд  21):   На початку 1960 років діяли клуби творчої молоді — київський «Супутник» (голова — Л.Танюк) і львівський «Пролісок» (голова — М. Косів), які стали центрами громадської діяльності шістдесятників. У клубах відбувалися літературні зустрічі, вечори пам'яті, театральні постановки, де молоді митці формували власний світогляд та світобачення своїх слухачів і читачів.

Ведучий 3: Із середини 1960-х шістдесятники розпочали формування політичної опозиції комуністичному режиму і незабаром стали активними учасниками дисидентського руху в Україні, зокрема як члени Української гельсінської групи.

Ведучий 4 (Слайд  22):  Рух шістдесятників виразно протримався ледве одне десятиліття. Вже 17-го грудня 1962 року на спеціально скликаній нараді-зустрічі творчої інтелігенції з керівництвом держави їх гостро розкритикували. Після внутрішнього перевороту в КПРС та відставки Хрущова восени 1964 року тиск державної цензури на інтелігенцію різко посилився.

Вчитель (Слайд  23):   Із 1963 року розпочалася хвиля ідеологічних звинувачень на адресу шістдесятників, насамперед у націоналізмі. Влада розгорнула кампанію цькування шістдесятників у пресі, на засіданнях спілок та різноманітних зібраннях. Партійні та карні органи забороняли, а потім і розганяли літературно-мистецькі зустрічі та творчі вечори шістдесятників, закривали клуби творчої молоді.                                                                                  Ведучий 1: Поступово більшість шістдесятників була позбавлена можливості видавати свої твори, їх звільняли з роботи, проти них влаштовувалися провокації.

Ведучий 2 (Слайд  24):  Рух «шістдесятників» було розгромлено або загнано у внутрішнє «духовне підпілля» арештами 1965 — 1972 pоків. У цьому процесі частина шістдесятників без особливого опору перейшла на офіційні позиції (В. Коротич, І. Драч, В. Дрозд, Є. Гуцало та ін.), декого на довгий час (Л. Костенко), а інших взагалі перестали друкувати (Б. Мамайсур, В. Голобородько, Я. Ступак).

Ведучий 3: На початку 1970-х літературний рух шістдесятників цілковито зник, лише в творчості кількох поетів і прозаїків (Ліна Костенко, Валерій Шевчук) збереглися прикмети літературного оновлення, ними започаткованого.

Ведучий 4 (Слайд  25):  Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури, сприяли демократизації суспільно-політичного життя в республіці. Прослухайте фрагмент виступу Ліни Костенко в Харкові під час презентації роману "Записки українського самашедшого" (2012 р.) про епоху «шістдесятників», про класиків, про літературу та мат  (відео).

Вчитель (Слайд  26): І наостанок пропонуємо вам  насолодитися чарівною піснею у виконанні О.Богомолець на сл. Л.Костенко «Вечірнє сонце, дякую...» (Відео)

ІV. Підведення підсумків заходу.

Рефлексія:

--Чи сподобався вам наш захід?

--Чи дізналися щось нового? Що саме?

--Яка поезія найбільше запала вам в душу? Чому саме вона?

--Що вас найбільше здивувало?

--Що б ви побажали нашим гуртківцям—своїм товаришам?

 

Список використаних джерел:

  1. Воловець Л.І., Дунаєва О.М. Українська література: Підруч. для 11 кл. Львів: Світ, 1994.—896 с.
  2. Інтернет-джерела:
  1. Українська література: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч.закл. (рівень стандарту, академічний рівень)/Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, О.В.Слоньовська та ін.; за заг.ред. Г.Ф.Семенюка.—К.: Освіта, 2011.—416 с.

 

 

 

docx
Додано
15 січня
Переглядів
229
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку