Мета заходу захоплювати учнів красою художнього слова, виховувати почуття патріотизму, людської гідності, поваги до чужих почуттів; розвивати інтерес до національних надбань українського народу; сприяти поглибленню знань учнів про явище «шістдесятництва» в українській культурі (літературі, зокрема), про особисте життя і творчість українських поетів Ліни Костенко і Василя Симоненка
1
Чаплинський професійний аграрний ліцей
Літературно-музична вітальня на тему:
«Шістдесятництво»
Укладач:
класний керівник
Даниліна Віта Миколаївна
2018
Тема: «Шістдесятництво»
Мета: захоплювати учнів красою художнього слова, виховувати почуття патріотизму, людської гідності, поваги до чужих почуттів; розвивати інтерес до національних надбань українського народу; сприяти поглибленню знань учнів про явище «шістдесятництва» в українській культурі (літературі, зокрема), про особисте життя і творчість українських поетів Ліни Костенко і Василя Симоненка
Обладнання: дошка, мультимедійна установка, слайдова презентація, портрети поетів, збірки поезій
Хід заходу:
І.Оргмомент
ІІ. Повідомлення теми заходу
Ведучий 1 (Слайд 1): Доброго дня, шановні присутні! Вашій увазі пропонується літературно-музична вітальня на тему: «Шістдесятництво».
ІІІ. Виступи гуртківців за поданою тематикою
Ведучий 2 (Слайд 2): Після смерті Йосипа Сталіна 1953 року і приходу до керма влади Микити Хрущова в українській літературі спостерігалося явище “відлиги” – послаблення цензури, реабілітація відомих письменників і митців, скасування низки постанов 1940-х років, що стосувалися культури.
Ведучий 3 (Слайд 3): Шістдесятництво - частина української інтелігенції 1960-х років ХХ століття, яка проявила національну свідомість і моральну опозицію тоталітарному державному режиму.
Ведучий 4: Шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості.(Слова із 3 слайду презентації Юрія Рибчинського із Посвяти (Пам'яті Володимира Івасюка) . Є навіть пісня на ці слова, музику написав Геннадій Татарченко, а виконує Назарій Яремчук)
Ведучий 1 (Слайд 4): Таким численним і веселим був вертеп шістдесятників у Львові, 1972 рік
Ведучий 2 (Слайд 5): Шістдесятники розвинули активну культурницьку ді-яльність, яка виходила за межі офіціозу: влаштовували неформальні літера-турні читання та художні виставки, вечори пам'яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п'єси, складали петиції на захист української культури.
Ведучий 3: Шістдесятників не вдалося втримати в офіційних ідейно-естетичних межах, і з кінця 1962 р. почався масований тиск на нонконформістську інтелігенцію. (Нонконформізм - це заперечення загально-прийнятих правил і засад, які закріпилися в певній групі або спільноті). Перед шістдесятниками закрилися сторінки журналів, посипалися звинувачення у «формалізмі», «безідейності», «буржуазному націоналізмі». У відповідь шістдесятницькі ідеї стали поширюватися у самвидаві.
Ведучий 4 (Слайд 6): Першими речниками шістдесятників в Україні були Ліна Костенко й автор гостропубліцистичних поезій, спрямованих проти русифікації й національного поневолення України, Василь Симоненко.
Ведучий 1: На творчості цих двох митців ми зупинимось детальніше. Вчитель: В.Симоненко (звернути увагу на портрет) прожив лише неповних 29 років, не дожив 2 тижні до свого двадцятидев’ятиліття. Пропонуємо вашій увазі живий голос поета, записаний 1962-1963рр. (Слайд 7) Живий голос В. Симоненка (відео) 2 хв
Ведучий 2 (Слайд 8): Василь Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Йому випало пережити «принади» колгоспного животіння, воєнне лихоліття, гірке сирітство, духовне прозріння. Симоненків девіз : « Хай серце дивиться! Хай тільки правду слуха!»
Ведучий 3: Його твори беруть за живе простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини.
Учні читають поезії Василя Симоненка–« Кривда» (новела), «Коли б тобі бажав я сліз, і муки», «Ну, скажи — хiба не фантастично».
Ведучий 4: Зміст віршів Симоненка – чесність, правдивість; із захопленням його поезії зустрічали добротворчі сучасники і люто, знавісніло – апостоли сталінізму.
Ведучий 1 (Слайд 9): Вашій увазі пропонується проглянути флешмоб працівників культури на поезію Василя Симоненка «Україно, п’ю твої зіниці» (відео на 2 хв 10с)
Учень читає В. Симоненка – «Минуле не вернуть»,
Ведучий 2 (Слайд 10): Прослухайте поезію «Де зараз ви, кати мого народу?» В.Симоненка у виконанні наших сучасників—акторів театра і кіно (1хв 10с).
Ведучий 3 (Слайд 11): Не докорю ніколи і нікому,
Хіба на себе інколи позлюсь,
Що в двадцять літ в моєму серці втома,
Що в тридцять в очі смерті подивлюсь.
Вчитель: Ці слова, написані у 20 років виявилися пророчими у долі митця. Але, згадку про творчість В.Симоненка хочеться закінчити його прекрасними інтимними поезіями. «Є в коханні і будні, і свята», «Вона прийшла», «Я тобі галантно не вклонюся», «Я і в думці обняти тебе не посмію»--ці поезії читають учні напам’ять.
Ведучий 4: З-поміж українських поетес другої половини ХХ ст. постать Ліни Костенко найпомітніша. Активна учасниця шістдесятництва, вона завжди виважувала своє високе й відповідальне покликання на терезах сумління і ніколи не розмінювала чистоту своїх переконань. Відновлюючи ідеї митців «Розстріляного Відродження», письменниця наснажувала читачів любов’ю до України, до нашої історії, культури.
Ведучий 1 (Слайд 12): Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у містечку Ржищеві на Київщині. У 1946 р. опубліковані перші вірші Ліни. Учень читає «Мій перший вірш написаний в окопі» Л.Костенко.
Ведучий 2: 1956р. Ліна Костенко закінчила Московський літературний інститут ім..М.Горького з відзнакою. Перші збірки: “Проміння землі”(1957), “Вітрила”(1958), “Мандрівки серця”(1961).
Вчитель: читає поезію Л.Костенко «Очима ти сказав мені: люблю»
Ведучий 3 (Слайд 13): Від 1961 по 1977 рік поетесу не друкували. Готова на початок 1963 року до друку книжка “Зоряний інтеграл” була заборонена владою; те саме спіткало збірку “Княжа Гора”(1972). Був знятий з плану знімання фільм за сценарієм Л.Костенко «Дорогою вітрів».
Учень читає вірш «Доля» Л.Костенко.
Ведучий 4: Першою після шістнадцятирічної перерви стала збірка “Над берегами вічної ріки”(1977).
Вчитель: читає поезію Л.Костенко «Пісенька з варіаціями»
Ведучий 1: У 70-80 роки виходять такі поетичні книжки: “Маруся Чурай”(1979), “Неповторність”(1980), “Сад нетанучих скульптур”(1987) “Бузиновий цар”(1987).
Учені читають наступні поезії :«Страшні слова, коли вони мовчать», «Вже почалось, мабуть, майбутнє»
Ведучий 2 (Слайд 14): Ліна Костенко є також авторкою кіносценаріїв (“Чорнобиль, Тризна”), Написала повість “Зона відчуження”(про чорнобильську трагедію).
Ведучий 3 (Слайд 15): Сьогодні Ліна Костенко живе і працює в Києві. 2010 року у видавництві «Либідь» вийшла поема «Берестечко» , збірка «Гіацинтове сонце» , а також перший роман «Записки українського самашедшого» , що викликав великий ажіотаж. У 2011 році видано поетичну збірку «Річка Геракліта» .
Ведучий 4 (Слайд 16): Відзнаки та нагороди: Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»), Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000), Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000). Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!» Відзнака «Золотий письменник України» 2012.
Вчитель (Слайд 17): Слідом за Ліною Костенко та Василем Симоненко з'явилася ціла плеяда поетів: Іван Драч, Микола Вінграновський, Гавриїл Кириченко, Василь Голобородько, Ігор Калинець, Іван Сокульський, Борис Мамайсур та інші. Перегляньте фото «Лідери шістдесятників (Слайд 18)
Ведучий 1 (Слайд №19): У прозі найвизначнішими шістдесятниками були: Валерій Шевчук, Григір Тютюнник, Володимир Дрозд, Євген Гуцало, Ярослав Ступак; у критиці — Іван Дзюба, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Іван Бойчак. Саме ці митці зображені на наступному фото (слайд 20)
Ведучий 2 (Слайд 21): На початку 1960 років діяли клуби творчої молоді — київський «Супутник» (голова — Л.Танюк) і львівський «Пролісок» (голова — М. Косів), які стали центрами громадської діяльності шістдесятників. У клубах відбувалися літературні зустрічі, вечори пам'яті, театральні постановки, де молоді митці формували власний світогляд та світобачення своїх слухачів і читачів.
Ведучий 3: Із середини 1960-х шістдесятники розпочали формування політичної опозиції комуністичному режиму і незабаром стали активними учасниками дисидентського руху в Україні, зокрема як члени Української гельсінської групи.
Ведучий 4 (Слайд 22): Рух шістдесятників виразно протримався ледве одне десятиліття. Вже 17-го грудня 1962 року на спеціально скликаній нараді-зустрічі творчої інтелігенції з керівництвом держави їх гостро розкритикували. Після внутрішнього перевороту в КПРС та відставки Хрущова восени 1964 року тиск державної цензури на інтелігенцію різко посилився.
Вчитель (Слайд 23): Із 1963 року розпочалася хвиля ідеологічних звинувачень на адресу шістдесятників, насамперед у націоналізмі. Влада розгорнула кампанію цькування шістдесятників у пресі, на засіданнях спілок та різноманітних зібраннях. Партійні та карні органи забороняли, а потім і розганяли літературно-мистецькі зустрічі та творчі вечори шістдесятників, закривали клуби творчої молоді. Ведучий 1: Поступово більшість шістдесятників була позбавлена можливості видавати свої твори, їх звільняли з роботи, проти них влаштовувалися провокації.
Ведучий 2 (Слайд 24): Рух «шістдесятників» було розгромлено або загнано у внутрішнє «духовне підпілля» арештами 1965 — 1972 pоків. У цьому процесі частина шістдесятників без особливого опору перейшла на офіційні позиції (В. Коротич, І. Драч, В. Дрозд, Є. Гуцало та ін.), декого на довгий час (Л. Костенко), а інших взагалі перестали друкувати (Б. Мамайсур, В. Голобородько, Я. Ступак).
Ведучий 3: На початку 1970-х літературний рух шістдесятників цілковито зник, лише в творчості кількох поетів і прозаїків (Ліна Костенко, Валерій Шевчук) збереглися прикмети літературного оновлення, ними започаткованого.
Ведучий 4 (Слайд 25): Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури, сприяли демократизації суспільно-політичного життя в республіці. Прослухайте фрагмент виступу Ліни Костенко в Харкові під час презентації роману "Записки українського самашедшого" (2012 р.) про епоху «шістдесятників», про класиків, про літературу та мат (відео).
Вчитель (Слайд 26): І наостанок пропонуємо вам насолодитися чарівною піснею у виконанні О.Богомолець на сл. Л.Костенко «Вечірнє сонце, дякую...» (Відео)
ІV. Підведення підсумків заходу.
Рефлексія:
--Чи сподобався вам наш захід?
--Чи дізналися щось нового? Що саме?
--Яка поезія найбільше запала вам в душу? Чому саме вона?
--Що вас найбільше здивувало?
--Що б ви побажали нашим гуртківцям—своїм товаришам?
Список використаних джерел: