Проблемно-тематичний аналіз драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня"

ПЛАН

ВСТУП…………………………………………………………….............2

І.  ТЕОРІЯ ………………………………………………………………..4

 1. Джерела написання…………………………………………..4

 2. Жанр твору…………………………………………………….4

 3. Композиція драми…………………………………………….5

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ………….5

1. Питання для роздумів
2. Робота з ілюстрацією

ІІІ. ПРОБЛЕМНО – ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТУ………….6

1. Пролог…………………………………………………………6
2. Дія І……………………………………………………………7
3. Дія ІІ…………………………………………………………..8
4. Дія ІІІ ………………………………………………………..11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Мелодію вічно живої музики у природі Леся Українка підхопила у «Лісовій пісні». Підхопила її ще тоді, коли проживала серед тихих волинських лісів, і на свій лад передала у прегарній фантастичній драмі «Лісова пісня», що є не тільки найкращим твором великої письменниці, але й гордощами української літератури. У днях, коли письменниці для скріплення здоров’я довелося проживати на чужині, народилася в її душі велика туга за тими лісами, серед яких вона провела найкращі дні свого життя. І так у далекій Грузії, в місті Кутаїсі, над рікою Ріон упродовж кількох днів із великої туги письменниці постала «Лісова пісня» і була готова 9 серпня 1911 р.

«Лісова пісня» глибока, як блакитне небо, і як воно, таємнича й загадкова. Поезію та красу волинської й поліської лісової природи Леся Українка звеличила, згідно з фантастикою українського народу, згідно з його легендами, переказами та віруваннями, у ряді фантастичних постатей. Спокій і повагу озер опоетизувала в постаті суворого дідугана Водяника, їхні чари та принаду — в постаті химерної Водяної Русалки, яка грається з «Тим, що греблі рве». Образом лісу є добрячий Лісовик, образом сонячних вогняних блисків — Перелесник, образом блудних, знадливих вогників на мочарах та дряговинах — Потерчата, а лицарем боліт та багон — капосний злобний Куць. Красу полів уособлює Польова Русалка, а велику красу лісових полян та гущавин — найкраща постать у драмі — постать Мавки. Поетка обдарувала Мавку виїмковою зовнішньою та духовною вродою. Вона гарна й у своїй красі принадна, як квітка лісової поляни, чиста в думках, як росяний ранок, мрійлива, вибачлива, терпляча, глибока у своїх почуваннях, вразлива на чуже терпіння, кожної хвилини готова до великої посвяти. Вона є не тільки образом чару лісової природи, але взагалі символом усієї краси та всієї поезії в людському житті.

Поруч звеличення краси рідної природи Леся Українка порушила ще й інші проблеми, які не раз цікавили і хвилювали великих письменників. Однією із таких проблем є питання ставлення людини до світу природи. Є люди, що люблять природу, розуміють її, захоплюються нею. Такою постаттю у драмі є дядько Лев. Є знов такі, що до них ніяка краса не промовляє й вони нівечать її без пощади й без потреби. Є ще й такі, що під примусом зовнішніх, твердих життєвих обставин задавлюють у своїй душі всякі ідеалістичні пориви, хоч вони є потребою їх душі. Такою трагічною постаттю є Лукаш. Трагедією його життя в «Лісовій пісні» є трагедія всіх тих, котрі слухають матеріалістичних підшептів, хоч уся їхня душа рветься до ідеалу. І Мавка переживає свою трагедію. Її переживання — це переживання мрійливих, поетичних, ідейних душ, мрії та ідеї яких зустрічаються в жахливому зіткненні з грубими умовами буденщини, які приневолені «кинути високе верховіття» і «ступати дрібними стежками». Провідною думкою у драмі є думка, що ніякі матеріалістичні кличі й доктрини не зможуть усунути з людського життя вродженого людині гону до краси, до поезії, до висот.

  Завдання вчителя на уроці – зацікавити учнів драмою, розкрити перед ними її актуальність. На нашу думку, це найлегше здійснити за допомогою проблемно – тематичного аналізу тексту. Орієнтовна схема аналізу драми – феєрії «Лісова пісня » пропонується в даній брошурі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Драма – феєрія «Лісова пісня»

Краса – змагання

до досконалості.

Леся Українка

 

І. ТЕОРІЯ

1. Джерела написання

• « А то ще я здавна тую мавку «в умі держала…» Зчарував мене сей образ на весь вік» (Леся Українка)
• Відвідини малою Лесею дядька Лева у селі Скулин
• Українська народна творчість

_____________________________________________________

У чорновому варіанті драма була написана влітку 1912 році в Кутаїсі протягом 10 – 12 днів. Остаточне доопрацювання та редагування твору тривало до жовтня того ж року. Леся Українка в листі до сестри Ольги від 27 листопада 1911 році так згадувала про напружену роботу над «Лісовою піснею»:

«Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам'яті»… Далі я заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, – от тільки вчора скінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила.»

В листуванні письменниці в згадки про те, що стало поштовхом до написання твору. В листі до матері від 20 грудня 1911 році Леся Українка писала:

«Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними.»

 

2. Жанр твору

Драма – феєрія ( від фр. чарівниця) – нерозривне поєднання драматичних і ліричних прийомів відображення, казкових і пісенних художніх засобів. Для цього виду драми властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти. Сценічна дія феєрії відрізняється використанням сценічних ефектів та трюків.

3. Композиція драми

Пролог = експозиції

І дія = зав’язці

ІІ дія = розвиткові дії

ІІІ дія = розв’язці

 

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

 1. Питання для роздумів

На попередньому уроці учням пропонуються питання для обмірковування:

1. Що таке кохання?
2. Кохати чи бути коханим?
3. Що робити у відповідь на зраду?
4. Якби на шляху нашого кохання стали батьки?

На уроці мови можна за цими питаннями організувати дискусію, скласти діалоги, усні твори. Дана робота морально готує учня до сприйняття драми Лесі Українки.

На уроці літератури варто вислухати декілька думок, показати, як сама Леся Українка трактувала поняття « любов »:

«Любов – це чудова поема, що люди потім перечитують у спогадах, без болю, без  прикрого почуття».

____________________________________________________________

 Саме так поетка радить любити, саме таку любов описує в драмі – феєрії «Лісова пісня ». ЧОМУ? Шукаємо відповідь у драмі.

 2. Робота з ілюстрацією

1. - Прочитайте ремарку. Яка з наведених ілюстрацій відповідає рядкам і чому? ( Учням пропонуються пейзажі. Вони обирають найдоречніший.) Назвіть цю ілюстрацію рядками із твору.
2. Бліц – опитування

  Учням пропонується фотографія первоцвітів, пролісків, які щойно пробилися з-під снігу. За допомогою сигнальних карток різного кольору вони дають відповідь «так» чи «ні» на два питання:

• Чи зачарувало вас зображене на фотокартці?
• Чи згодні ви із зв’язком між цією фото картиною і драмою «Лісова пісня»?

Після підрахунків – підсумок:

• ГОТОВІ поринути у світ краси => «Лісова пісня» - гімн красі
• НЕГОТОВІ до сприйняття криси => За допомогою «Лісової пісні » будемо виховувати в душі почуття прекрасного.

Бо як казала Леся Українка: « Краса – це змагання до досконалості». Отже, будемо вдосконалюватися.

 

ІІІ. ПРОБЛЕМНО – ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТУ

1. Пролог

 

1. - Що символізує «Той, що греблі рве», з чим сам себе порівнює в першій репліці? ( Символізує невгамовність, свободу. Порівнює з волею молодою)

- Як до волі ставиться Русалка? ( «Я вільна, як вода»)

- А чи обирає Русалка свободу? Чому вона робить саме такий вибір? ( Відмовляється від волі. Із двох свобод вона обирає надійнішу)

- Якої проблеми торкається автор у перших же рядках драми?

(Проблеми волі, свободи вибору)

- Чи постає ще хтось у цій драмі перед свободою вибору? (Кожен герой)

- Чи актуальна ця проблема для кожного з вас?

2. - Що засуджує автор рядками: « То се у вас в болоті кохаються у злоті»? ( Проблема людської залежності від золота, грошей.  Проводиться паралель болото – злото. Золото породжує зло й затягує в болото аморальності, притуплених почуттів. )

- Кому ставилося таке питання? Який її вчинок говорить, що в першу чергу вона дбає про надійність, спокій, добробут?( Русалці. Відмова залишити озеро.)

3. - Чи можна стосунки «Того, що греблі рве» та Русалки назвати коханням? Чому? Оберіть найдоречніший варіант назви діалогу, що відбувається між ними: діалог – жарт, гра, бізнес, ввічливість.

- Хто заважає діалогу молодих? (Водяник)

- Яким він виступає батьком? Чому виникає суперечка між ним і дочкою? Як ви ставитеся до його позиції, до його слів: «Чудна ти, дочко, я ж про тебе дбаю»?

- Яку проблему піднімає автор? (Проблема батьків і дітей)

- Чи зустрічаємо в драмі ще цю проблему?

- Чи повинні, на вашу думку, батьки мішатися в стосунки дітей?

- З яким світом знайомимося у пролозі? (Казковим)

-У який світ вирушаємо в І дії? (У світ людей)

- Чи властиві світові людей ті ж проблеми, що й казковому світу?

 

Дія І

 

1. - Початок  І дії – казковий чи реальний?

- Про що свідчать слова Лукаша: « Калинова, вербова та липова, - ото й усі. А треба ще й очеретяну собі зробити, - та лепсько грає! »

- На початку уроку ми зазначили, що «краса – це досконалість». Чи можна саме цим пояснити пошуки Лукашем кращої сопілки? Чи готова його душа до зустрічі з Мавкою? (Він зуміє відрізнити красу і щирість від потворності. Ніхто інший Мавку не бачив, а душа, налаштована на красу, готова спізнати диво.)

- Яку проблему піднімає автор? (Проблема пошуків краси, сенсу краси)

2. - Що замислили робити в лісі Лукаш і дядько Лев? Як це сприймає лісовий народ? Прочитайте слова Русалки, Лісовика.

Проблема співвідношення людини і природи, їх взаємозв’язок.

3. – Чому лісовий Перелесник має червоний, а не чорний одяг? Що найстрашніше для лісу? (Вогонь) До чого закликає нас автор?

Проблема охорони природи.

4. - Кому належать слова: « Ну як-таки, щоб воля – та пропала?» З якою інтонацією вони промовлені? (Упевнена в собі Мавка, недбало ставиться до поняття волі, бо не усвідомлює ще її важливість)

- Чому Леся Українка супроводжує пробудження Мавки ніжною піснею і розпусканням листя? (Показує красу, величину душі Мавки)

- Чому Мавка людей порівнює з птахами? Що їй найбільше подобається у їх стосунках? (Кохання)

- Чому Мавка серед населеного лісу говорить про свою самотність? (Не має батька-матері; не така, як всі, сильніше відчуває красу, прагне кохати)

Проблема вірності в любові й коханні.

- Поясніть слова Мавки: «Ох! Зірка в серце впала.»

- Хто в коханні Мавки та Лукаша був учителем, а хто учнем?

- Що привабило Лукаша в Мавці? Чому він не віддав своє серце людянці? (Мавка – безпосередня, відкрита. Серед людей такої нема)

- Що, на вашу думку, більше оцінив Лукаш у Мавці: вроду чи душу? А Мавка в Лукашеві?

ВИНОВОК : - Що ж найголовніше в стосунках чоловіка й жінки, для людини взагалі? (Душа, її чистота)

 

 

Дія ІІ.

1. Інтелектуальна розминка

 

2. - Як мати Лукаша ставиться до Мавки? Чому так? Яка проблема висвітлюється через стосунки Лукаша та матері?

3.- Хто і чому першим не встояв проти попрікань матері?

- У чому Мавка знаходила сили для протистояння? Про що свідчать слова: «Чи ж то ганьба, що маю серце не скупе…» «Ти розкажи мені, я зрозумію, бо ж я тебе люблю »?   ( Мавка згодна все терпіти й намагається все зрозуміти, бо живе заради кохання. Таким чином вона щоденно тренує душу, силу волі. )

 

- Чому зламався Лукаш?Як ви розумієте слова Мавки, звернені до Лукаша: «Не зневажай душі своєї цвіту», «Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись»? ( Лукаш вихований в суспільстві з обмеженнями, законами, які диктуються забобонами, неосвіченістю. Тому його легше зламати, він не працює над душею)

                    (  Не позволяй душе лениться,

                       Чтоб воду в ступе не толочь.

                       Душа обязана трудиться

                       И день, и ночь…                       Н. Заболотный )

 

4. – Що найголовніше у житті для Килини? З яким танцем можна порівняти розмову Лукаша з Килиною на полі? Якими музичними інструментами супроводжується цей танець? (Веселий гопак, де грають бубни, цимбали, де багато шуму).

- Чи рідна така музика Лукашу? Чи міг би він її слухати постійно?

Що миліше його серцю? З ким асоціюється у нас гра на сопілці? (З Мавкою)

- То чому ж  Лукаш зраджує Мавку?

5. Круглий стіл « Чому Лукаш зрадив Мавці?»

Учні розподіляються на 3 групи, кожна з яких отримує картку із декількома варіантами відповідей. Учні обирають найдоречніший, на їх думку, варіант чи декілька варіантів і обґрунтовують свій вибір перед класом.

1 група. Прибічники Лукаша

• Мавка меланхолійна, не шумлива, з нею нецікаво, бо не треба залицятися, тобто у стосунках відсутня гар. Відкриєш рота – вона вже з усім згодна.
• Я зробив це їй на зло після її слів: «Нехай ця жінка більше не приходить». Я – чоловік, тому і приймати рішення буду я.
• Я ще дуже молодий: не нагулявся. ( «Я не любився ні з ким ще зроду»)
• Ваш варіант

 

2 група. Прибічники матері й Килини

• Сам Лукаш казав: «Їм невістки треба, бо треба помочі – вони старі». Отже, він дбайливий син.
• На селянському подвір’ї треба працювати. А Мавка не завжди може. Тож Лукаш знайшов їй заміну.
• Мавка живе в густонаселеному лісі, а Килина – удова. Треба її пожаліти.
• Ваш варіант

 

3 група. Прибічники Мавки

(Задають питання опонентам, намагаючись з’ясувати істину )

 

6. – Важко розв’язати це питання. Прочитайте діалог Мавки та Русалки щодо теми кохання. Що криється за словами»він справжній був»?

- Коли ж Лукаш був справжній?( Коли не втручалася мати)

- Чи можна було тоді його вважати вільним?

- Коли Мавка втратила щастя? Чи була вона по-справжньому щаслива корячись? ( Коли втратила свободу – втратила щастя)

- Які з перерахованих нами раніше проблем, піднятих у драмі,

можна підпорядкувати під інші? ( Наприклад: кожна людина вільна обирати, як їй спілкуватися з батьками, як ставитися до природи. І хоч мораль навчає, та остаточне рішення приймає сама людина)

• Яка з проблем є найголовнішою у житті людини? ( Проблема волі, свободи вибору)
• Як Лісовик пояснює Мавці причину її проблем? Знайдіть і зачитайте ( «Мавка: Кого я зрадила? – Лісовик: Саму себе. Покинула високе верховіття і низько на дрібні стежки спустилась»)

ВИСНОВОК: - То що ж вважає найголовнішим Леся Українка? (Залишатися завжди самим собою. Свобода вибору – це можливість звернутися до певної життєвої ролі-маски або ж залишитися собою)

- Як і за що карає себе Мавка: «Бери мене, я хочу забуття»?

 

Дія ІІІ

 

1. – Як і чому помстився Лісовик за Мавку? Яку данину зробив Марищу? (Перетворив Лукаша на вовкулаку, тобто віддав його темним силам)

• За що ж так жорстоко поплатився Лукаш? (За зраду)

Проблема гріховності, плати за гріхи

• Яке почуття у душі Мавки стало рушійною силою до визволення її зі скелі? ( «Жаль палкий» )
• Якій Божій заповіді підпорядковуються дії Мавки? (Люби ближнього свого)
• Поясніть зміст слів : «Людина тільки може так дивитись». Кого вони стосуються? ( Душа Лукаша ще не вся зіпсована, він ще людина. Це в очах Лукаша бачить Мавка)
• Про що слова: «Умова наша вмерла вкупі з ним»? що приходить до людей після смерті дядька Лева? Чому ліс перериває дружбу з людьми?
• За що платить ліс нещастями, злиднями людям? (За зраду)
• Яку ж пораду дає Леся Українка? (Не зраджувати, не порушувати умови)
• Як час змінив Лукаша? Про що він мріє, чим переймається? Як ви розумієте поняття «блаженний»? Чи можна блаженним назвати Лукаша?
• В якому образі в ліс повертається Мавка? Чому автор «спалює» її? Про які риси характеру Мавки це свідчить? ( Недарма Мавка говорила: «Я в серці маю те, що не вмирає». Вона з тих натур, які горять, а не тліють.)
• Чи усвідомив Лукаш свою помилку? Чи далося йому прозріння?
• Про що говорить Мавка в останньому своєму діалозі? (Про невмирущість краси)
• Чи можна Мавку вважати красивою? У чому полягає її краса? Як вона мінялася зовнішньо і внутрішньо на сторінках твору?

(Еволюція Мавки)

ВИСНОВОК: - Розглядаючи попередні дії ми зробили два висновки: у людині цінується душевна чистота, вірність самій собі.

• А на початку вивчення драми ми говорили, що драма навчить нас цінувати красу. Про яку ж красу в першу чергу йде мова у драмі? Яку красу Леся Українка вважає невмирущою? (Внутрішню людську красу. Саме від неї залежить уміння сприймати оточуючий світ, уміння берегти природу, людські стосунки, самих людей)