14 квітня о 15:00Вебінар: Дистанційне навчання: від побудови системи до зміни цінностей

Сценарій виховного заходу "Андріївські вечорниці"

Про матеріал
Сценарій "Андріївські вечорниці" розрахований на старшу вікову групу. Це не тільки вистава, а й змагання, розваги, ворожіння, танці. Звісно, хореографічні номери можна додати свої, а розваги та ігри докладно розписано в сценарії цієї вистави.
Перегляд файлу

 

 

 

Картинки по запросу андрыъвськы вечорницы

 

АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

( Драма за матеріалами , поданими у збірці Олекси Воропая

«Звичаї нашого народу»)

Дія 1

Господиня. Уже й зірки на небі посходили, і місяченько світить , а дівчат десь немає, і хлопців не чути, лише вітрюган завиває. А що, як не прийдуть? Яка ж то мати відпустить свою дитину в таку негоду? А було колись: сніг мете, мороз тріщить, а ми йдемо, бо долю нашу лише в цю ніч, раз на рік можна відгадати. От і кажуть у народі: “Як Андрія наступає, дівка долю виглядає!”
Дівчата.( Дівчата співають. Заходять до господи з оберемками ялинових гілок, засушених квітів, снопом.)Ой у вишневому садочку там соловейко щебетав. Віть – віть, тьох – тьох – тьох. Ая-я-яй. Ох – ох – ох. Там соловейко щебетав.

Дівчина 1.  Добрий вечір вашій хаті!

Дівчина 4. Уклін господині!

Дівчина 5. Чи веселі вечорниці у нас на Вкраїні?

Господиня. Веселі, дівчата, веселі! Доброго й вам вечора. Заходьте. Аби щастя було в хаті,щоб усі були багаті!

 Дівчина 2. Аби було любо й мило!

Дівчина 3. Щоб усі були щасливі!

Господиня. Щож, дівчата, до роботи. Прибирайте хату.

Дівчата. (Одна  квіти чіпляє, інша стіл готує, прикрашають рушниками)

Співають     Ой, Андрію, Андрієчку,

  Дай же мя ти надієчку.

  Ой чи любить , чи кохає.

  А чи може другу має

  Мій Василь – Василечко

  Ой чи любить, чи кохає,

  Чи мене вже забуває

  Мій Василько – Василечко.

Господиня. Не гоже сьогодні сумувати, дівчата. На Андрія радіти треба і на долю свою ворожити.

Дівчина 1, 3. А як, тітко? Як?

Господиня. Чобітьми. Знімайте чоботи.

Дівчина (2) Я зніму. І я!

Господиня. А тепер переставляйте чобіт до чобота та йдіть до порога. Яка першою дійде, та заміж раніше полетить.

Дівчина 2. Ой, дівчата, це наче я буряки сапую. (Ідуть до порога. Одна з них зі сміхом повертається і говорить. Що перша дійшла)

У цей час. Дівчата сидять на лавці.

Дівчина 4. А мені бабуся розказувала, що на тарілках раніше ворожили. Покладуть під тарілку перстень, ключ, ляльку та квітку.  Як хто ключ витягне – скоро заміж піде, квітку – ще в дівках походиш, перстень – свати прийдуть, а ляльку – коханий зрадить.

Дівчина 5. Пхе. Не хочу я такого ворожіння. Зле воно якесь. Сьогодні ж святий Андрій Первозванний народився. Тільки добро повинно бути скрізь.

Господиня. Щось забалакалися ми, дівчата. Пора балабушки пекти. Що там кожна з вас принесла?

  1. Я борошна принесла
  2. А я молока!
  3. Дівчата , дріжджі принесли?
  4. Де у вас, тітко, полумиски?
  1. А макітра? Чи, моʼ, у мисці місити?

Господиня. Усе є, дівчата. Усе – все, щебетухи. Йдіть уже по воду,  а я опару приготую.

      (Дівчата  йдуть по воду до криниці, а там хлопці)

 

 Дія ІІ

Заходять хлопці, розмовляють

Xлопець  1. Бе - бе - бе! Я бідненьке козеня, хочу до оцієї дівчини додому. Бе - бе- бе! (Намагається відігнати дівчину уявними рогами)

Xлопець 2. Піди - піди. Там дядько тобі кожуха швидко скине. Чи неправду я кажу, Тетяно? У твого батька, видно, повно кочерг, щоб хлопців відганяти.

Хлопець 3.  А що, як ми йому сьогодні ворота у річці покупаємо? Чи може воза поцупити? Кажи, хай стережеться. (Сміються)

Жартують.

Хлопець 2. (до уявного дядька) Дядьку Тарасе. А, дядьку Тарасе. Пустіть до мене Тетяну гуляти

Хлопець 3- дядько.  Не пущу.

Хлопець 2. А я вам пісеньку заспіваю.

Хлопець 1 (вдає із себе дівчину) І мені заспівай.

Хлопець 2. Іди, Тетяно, не заважай чоловікам розмовляти.

Хлопець 3 – дядько. Заспівай.

Xлопець 4. Заводьмо, хлопці!

Як служив же я у пана та й першеє літечко, літо

Заробив же я у пана курочку за літо, за літо.

А та курка - чубатурка по городу ходить та й ходить,

Курчаточок водить та й водить...

Дівчина 5. Відійдіть, хлопці. Дайте води набрати.

Хлопець 1. А спробуйте-но без відер води набрати. Зможете?

 (Дівчата переносять воду, хто як може . Хлопці лякають дівчат, гавкають, бекають, плескають у долоні, аби тільки дівчата воду розгубили

  • Олено, он  тебе нечиста сила доганяє
  • Галю, тобі у вухах не свистить?
  • Дівчата, не бігайте так, бо й земля трясеться
  • Гав-гав. Аж собаки на вас брешуть)

Xлопець 4. Води набрали! От так дівчата!  (ПАУЗА)Ну що ж, хлопці, пішли гуляти.

Хлопець 3. Гайда старому Кудлаю паркана розберемо. Оксану до мене на вулицю не пускає. А сьогодні маємо право помститися.

Хлопець 2. Парубоцьке право! На те й " Андрій"!

(Хлопці виходять)

 

Дія ІІІ

Дівчина 5.    А ми калиту місили,

  З усіх криниць воду носили,

  А балабушки місили –

  З річки воду наносили!

Дівчина 1. Ой, дівчата, сьогодні якби вечір кінця - краю не мав. Стільки всього встигнути треба.

Дівчина 2. А давайте поворожимо. Дайте, тітко, очіпок і стрічку.

             (Накривають мисками на столі очіпок та стрічку.

Дівчина3. Хто очіпок обере,  то скоро заміж вийде

Дівчина 4. А як   стрічку знайдете – дівування.

Дівчина 1. Ой! Очіпок, очіпок!

Дівчина 2. І в мене очіпок. Аби тільки благополучно заміж вийти!

Дівчина 3 А я ще погуляю, подруженьки.

Дівчина 4. Це й мій суджений десь забарився.

Дівчина 1. Нічого. Ось зустрінемо їх, суджених наших, так вони за все нам відплатять. (сміються)

(ПІСНЯ)

Господиня. Ви ж іще, дівчата, як будете додому йти, під вікнами послухайте.  Як скажуть у хаті на когось: " Сядь чи сиди,-" ще вам дівувати. А як накажуть іти чи вийти - пора вам заміж. Оце точне ворожіння

Дівчина 3. А пішли у сусіди запитаємо, чи пора вже під вінець?

Господиня. Дивіться, щоб сусіда вас навіки у дівках не залишив. Одягніться ж, навіжені!

(з вереском, сміхом вибігають)

ДІВЧАТА ( під вікнами) Дядьку, де ключі?

ГОЛОС. У вівсі, щоб посивіли ви всі!

ДІВЧАТА . Ой, дядьку, у вас теж діти є. Дивіться, бо й до вас вернеться.

ГОЛОС. Та жартую я! У пшениці, дівчата, у пшениці - щоб усі ви були молодиці.

Дівчина 2. А я насіння коноплі набрала. Ну ж бо, налітай! 

Дівчина 3.Сонце до заходу, Коноплі до сходу

 (Сіють коноплі на снігу:

Дівчина 1.Андрію, Андрію,

Конопельку сію,

Спідницею волочу,

Заміж вийти хочу.

Дівчина 5. Набирайте по жмені снігу з коноплею, несіть у хату.

Дівчина 4. У мене сніг уже розтанув. Так. Ой . у мене парна кількість коноплин. Бути мені в парі!

Дівчина3. І я сама не залишуся.

Дівчина 1. І я!Слава тобі Господи!

Господиня. Вже й балабушки спеклися. Робіть свою позначку. Викладайте на рушник.

Дівчина 1. Я свою балабушку позначу стрічечкою.

Дівчина 2. А я квіточкою.

Дівчина3. Я ниточку намотаю

Дівчина 4. Я перлину ввіткну

Дівчина 5. Ой, а мені як позначити? А ніяк. Моя непозначена буде! От!

Дівчина 3. Тітко, впускайте собаку!

( Розкладають на підлозі на рушнику балабушки, впускають СОБАКУ, та яку з'їсть, яку в куток занесе. Дівчата виглядають, перешіптуються)

Дівчина 1. Мою найпершу з'їв. Пришле Микола старостів. Скоро надівати мені очіпок.

Дівчина 2 Боже, а чию це в куток заніс? Так і доля занесе в далекі краї, у невідомі села...

Господиня.  Ану гляньте, надкушених нема? Бог милував і в цьому році наших дівчат від неслави

Дівчина 3.І мою балабушку зжер. Скоро кінець гулькам, подружки

                                            Співає

Якби я мала крила орлині

Якби я вміла літати

То полетіла б у край далекий

Свого милого шукати.

Лечу я нічку, лечу я другу,

Свого милого не бачу

Ой сяду, сяду в вишневім саду

Сяду та й гірко заплачу.

Дія ІУ

Зʼявляються хлопці з різних вулиць

  1. А ви що тут робите?

----До дівчат прийшли

  1. Чи вам своїх мало?

-----А в нас на Андрія гадали дівки, щоб не лишали їх парубки.

-------А ми всі ходили в сусіднє село, щоб нашим дівкам заздрісно було.

--------По всіх селах маємо дівчат, а у наших із-за тину лиш носи стирчать. Отепер і до ваших прийшли.

  1. Хто то там дзявулить?
  2. Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий. На нашу вулицю просяться.
  3. Не пустимо до хати. Бо вас дуже багато.

-------------- А моʼ ви нас боїтеся?

  1. Ось візьмемо рогатини, та полатаємо вам спини.

------------- А давайте силою мірятися. Хто сильніший, той і гулятиме сьогодні на вулиці.

Господиня. Дівчата, ви тут сумуєте, а там ваші хлопці силою міряються.

2. А давайте, хлопці, хто більше гирю виважить.

(піднімають щось важке під рахунок.)

----------- А на плечах мірятися – не страшно?

(плечима виштовхують один одного з кола.)

4.Тітко, дайте рушника довгого. Чи пояса. Перетягувати будемо.

Дівчина5. Що ви , хлопці, між собою силою міряєтеся. А про нас, дівчат, і забули.

3. Точно! Ану йдіть, дівчата, будемо присідати з вами.

-------------А тепер давайте в коників пограємо. Хто першим шапку зібʼє, той і переможець

Перериває гру Стецько.

Стецько. А мені батько казали: не ходи на вулицю. А тут он як весело. Хлопці, і мене покатайте!

2. Стецю, малий ще, не виріс.

Дівчина 4. Та він як і виросте, так не порозумнішає!

Стецько. Я вже дорослий. Я вже й женитися ходив.

ДІВЧАТА, ХЛОПЦІ.  Та ти що? Ану розкажи!

Стець. Йшов я до Мелані женитися

Та попід городи.

Замотався в гарбузи та наробив шкоди.

Як почали старі баби кочергами гнати,

То я мусив штани дерти й гарбузи латати.

А ходив я до Параски через перелази,

То якась біда ударила по штанях три рази.

Я кричу: «Рятуйте, люди! Чого біда хоче?»

А мені від перелазу: «Не ходи поночі»

Як ходив я до Оксани, мене курка стріла.

Якби палки не було, точно мене б зʼїла.

Коли чую – вечорниці. Кажуть – будуть паляниці.

Я зібрався та й пішов. І усіх вас тут знайшов. (з широкою посмішкою)

Господиня. Ох і Стецько. На ось тобі балабушок. Сідай, пригощайся.

  1. Ну що, дівчата, гарно ми вас розвеселили?
  2. А ви, хлопці, залишайтеся з нами. Вулиця широка. Усім місця вистачить.

------------Тоді з нас гостинці і музики. Гайда за музиками, хлопці! ( ВИХОДЯТЬ)

Дівчина 5. А давайте ворожити на крайках і поясах!

Усі. Давайте.

Хлопець 2. Побачимо,чий пояс першим впаде, у того й весілля першим буде.

Хлопець 3. Та чого його гадати. У Свирида. Він уже до Килини сватів заслав.

Дівчина 2. У Килини!

( знімають пояси.Складають у решето, підкидають угору, чиї речі впадуть першими, ті раніше одружаться.)

Хлопець 3. Точно у Свирида

Господиня. Не засмучуйтесь, дівчата й хлопці, ви такі молоді, вродливі, усі поодружуєтеся, та не в один час. А чи не пора калету кусати?  ВИНОСИТЬ КАЛЕТУ   

( ГРАЄ МУЗИКА)

Калета - великий корж із білого борошна. Печуть її всі дівчата разом. Тісто солодке, з медом, зверху оздоблене сухими вишнями. Калета засушена " на сухар". Посередині дірка, щоб підвісити на стрічці.

Хлопець 1. Я буду Калетинським. Дайте мені квача.

Дівчина 2. Я буду мазницю тримати.

Xлопець 3. Дайте, паньматко, кочергу чи рогача. Коцюбинським буду

( Сідає на неї, їде до пана Калетинського, що стоїть із квачем у руці та калетою.)

 КАЛЕТИНСЬКИЙ. Я, пан Калетинський, запрошую пана Коцюбинського калету кусати.

КОЦЮБИНСЬКИЙ. Добрий вечір, пане Калетинський.

КАЛЕТИНСЬКИЙ. Добрий вечір, пане Коцюбинський. Куди їдете?

Коцюб.Їду калету кусати.

Калет.А я буду по писку писати.

Коцюб.А я вкушу.

Калет. А я впишу.

Калетинський . В раю річка сметани тече. Над річкою дерева. Замість листя – гречані вареники висять пухкі, свіжі, ніби тільки з печі. А наш коцюбинський під деревом лежить. І вареників чекає А вони…

Коцюбинський. Що вони?

Калетинський. А вони плачуть, до Коцюбинського просяться, а відірватися не можуть.

КОЦЮБИНСЬКИЙ ЗАСМІЄТЬСЯ, ЙОГО ВИМАЖУТЬ КВАЧЕМ.

Дівчина 2. Давай усіх калетою частувати!

КАЛЕТИНСЬКИЙ. А я буду усіх писати.

Хлопець 4. А ми будем кусати.

(грають, аж поки всю калету не зʼїдять. При цьому дівчата підплигують, хлопці їх підсаджують, аж поки хтось не схопить та не зʼїсть останній шматок калети)

Хлопець 5. Ану дружно!(КУСАЮТЬ КАЛЕТУ)

Xлопець 2.  Спасибі, дівчата, що калету смачну готували. А ми вам за те могоричу принесли

( роздають горіхи, мед, вино)

Дівчина 5.(до когось із хлопців) Чіт чи не чіт? У парі буду чи ні?

Дівчина 2. А на вині сьогодні поворожимо?

Xлопець 1. Вам би все ворожити та ворожити... А танцювати ми сьогодні будемо?

Дівчина 2. А музики?

Хлопець 2. Та хто ж на вечорниці без музик ходить? Ось вам музики!

 

                   ( Музика, танцюють, у танці виходять за куліси.)

ГОСПОДИНЯ. Кажуть старі люди, що тепер народ дрібний пішов:ні співати, ні гуляти, ба, навіть порадіти гарно - і того добре не вміють!.. А може неправду кажуть старі?!.. Завтра, 14 грудня, Наума. Хай він нас усіх наверне на ум!

 

 

 

 

                                Коверсун В.М.,

учитель української мови та літератури Буринської

           спеціалізованої школи І-ІІІст.№1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
15 січня 2019
Переглядів
1012
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку