Літературно-музичне свято "Наше диво, калинове,кохана українська мово"
« НАШЕ ДИВО , КАЛИНОВЕ , КОХАНА УКРАЇНСЬКА МОВО!»
(Літературно-музичне свято до Дня української мови й писемності)
Мета:розповісти про багатство, красу української мови,про її роль в житті держави;
пояснити учням ,яке значення має очищення мови від русизмів та невмотивованого вживання іноземних слів;
сформувати поняття необхідності в знанні державної мови;
розвивати таланти , творчі здібності учнів,віру в свої сили;
формувати високу пізнавальну культуру;
виховувати патріотичне відношення до духовного надбання свого народу, любов до рідного слова,до української мови як державної.
Обладнання:стіннівки «Звідки азбука пішла», «Цвіти і сяй, моя державна», «З історії писемності»;українські рушники, квіти, меблі до інсценівок; синтезатор, записи пісень.
Звучить фонова музика.
Мова кожного народу –
Неповторна і- своя,
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші - трелі соловя.
На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту – на віки –
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,-
Бо ж єдина - так,як мати, -
Мова в кожного із нас! (В.Лучук).
Ведучий Мово рідна !
Ведуча Колиско моя !
Ведучий Ти і запашна, вишнева,
Ведуча барвінкова, милозвучна,
Ведучий бо сповнена ніжністю музики,
Ведуча квіткових пахощів.
Ведучий Ти – цвіт душі і серця.
Ведуча Скарбе мій єдиний !
Ведучий Це сьогодні на твою честь ми проводимо свято «НАШЕ ДИВО, КАЛИНОВЕ , КОХАНА УКРАЇНСЬКА МОВО!»
( Виконання учнями пісні «Мова у серці народу»),(На сцену виходять учні в образах Кирила та Мефодія,І.Котляревського, Т.Шевченка)
Ведучий А як же виникла наша мова,яка історія виникнення письма? Щоб відповісти на це запитання звернімося до історії нашої писемності.
Ведуча Гробниці, кості, мумії мовчать,
А слово вічне,ніби далина.
Із темряви віків, де цвинтаря печать
Лиш чути письмена…
Ведучий Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії народу.
Ведуча Проблема виникнення письма у східних словян дуже складна і досі не розв’язана .
Ведучий Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилась словянська писемність, абетка,і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки.
Ведуча Ми майже нічого б не знали про давню давнину, якби історія не подарувала нам літописців - посланців з далекого минулого,зв’язківців між епохами.
Ведучий Відомо,що прямими попередником словянської мови став алфавіт,створений і розповсюджений серед словян великими просвітителями – братами з Моравії Кирилом та Мефодієм. Це поклало початок розвитку писемності і культури всіх словянських народів. Те давнє письмо називали кирилицею.
Ведуча А в період Київської Русі наше слово сягнуло державного творення. Українську мову тоді називали «руською», пізніше, «малоруською» тощо.
Тоді ж постав з народу той, «хто сміло, із ясним сміхом розбудив і розгорнув ширококрило понад землею рідний спів». Це невмирущий Іван Котляревський в «Енеїді», «Наталці Полтавці» відкрив усьому світові багатства живої народної мови.
Ведучий 1840 рік – видання «Кобзаря» Т.Шевченка. Ця дата доленосна: з того часу українська літературна мова стала на важкий,але плідний шлях розвитку. На цьому шляху були і перепони,і заборони,і кров та сльози найкращих синів. І після Котляревського Шевченко шліфував нашу мову,дорогоцінний діамант нашого народу.
Т.Шевченко Ну що б здавалося слова?
Слова та голос
Більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує…
Ведуча Рідна мова! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку ,але величну долю вистраждати.
(На сцену виходить агітбригада з плакатами )
Учень 1 1720 рік – указ російського царя Петра І про заборону друкування книжок українською мовою.
Учень 2 1755 рік – заборона викладання українською мовою у Києво-Могилянській академії.
Учень 3 1775 рік – зруйнування Запорозької Січі та закриття шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
Учень 4 1863 рік – Циркуляр про заборону друку українською мовою. Учень 5 1876 рік – Емський указ про заборону ввезення,друкування та видання книг українською мовою.
Учень 1 Хотіли вирвати язик,
Хотіли ноги поламати,
Топтали під шалений крик,
Учень 2 Вязнили ,кидали за грати ,
Зробить калікою з калік
Тебе хотіли, рідна мати. Учень 3 А мова не корилася царю –
Ані царю,ані його сатрапам,
З орлом двоглавим стаючи на прю,
Що брав її у пазуристі лапи. Учень 4 Плюндрованій, не надавали прав,
Немов на звіра,обявляли лови. Учень 5 Орел впивався в душу ,тіло рвав –
Він був безмозким, хоч і двоголовий . Ведуча А ще 1938 року Сталін підписав постанову «Про реорганізацію шкіл на Україні». Більшість шкіл стають російськомовними. Українська мова стає непрестижною.
Ведучий У 1990 році 10 стаття Конституції України узаконила українську мову як державну.
Ведуча В землі віки лежала мова
І врешті вибралась на світ
О мово, наче колискова!
Прийми мій радісний привіт
Навік пройшла пора безславна
Цвіти і сяй ,моя державна!
Ведучий Сьогодні наша мова стала державною, звучить у світі,її слухають інші народи.
Ведуча Наша мова і пісня чарує тисячі людей своєю щирістю, зігріває любовю і теплом,голубить ніжною ласкою,оновлюється і збагачується.
Ведучий Вона живе, закликає любити свою Україну і народ, який проживає на її території.
Ведучий Наша мова мелодійна,співуча, чарівна ,ніжна ,сповнена музики і квіткових пахощів.
(Виконання ученицями пісні Н.Матвієнко «Квітка – душа»)
Ведуча Мова наша поетична і ніжна, в ній невичерпна криниця багатства. Скільки б не звертався до неї, а кожного разу відкриваєш щось нове.
Ведучий А про багатство і красу української мови захоплено відгукуються не лише українці, але й іноземці. Ось яка розмова відбувалася в купе поїзда «Львів – Відень».
(Інсценівка учнями «Краса і багатство української мови».)
Ведуча Було це давно,ще за старої Австрії в далекому 1916 році. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали чотири пасажири: англієць,німець, італієць і українець. Балачки велись навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова найкраща і котрій з них належить світове майбутнє. Першим заговорив англієць:
Англієць Англія – країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно , англійській мові належить світове майбутнє.
Німець (гордовито) Ні в якому разі. Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії,медицини,мова Шиллера, Гегеля, Канта, Гете ,Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.
Італієць (усміхнувшись) Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії , мова музики й кохання. Мелодійною італійською мовою написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Бокаччо, Петрарки. Тому італійська мова має бути провідною в світі.
Українець Я також міг би сказати, що моя рідна мова – це мова незрівнянного сміхотворця Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу,проте вашим шляхом не піду. Ви ж ,по суті ,нічого не сказали про багатства й можливості своїх мов. Ну, могли б ви своїми мовами написати невеличкий вірш, в якому б усі слова починалися з однакової літери?
Усі разом Ні ,ні, ні! Це неможливо.
Українець Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву (звернувся до німця).
Німець Хай буде буква «С». Українець Гаразд, хай буде «С». Своєю мовою можу створити вірш, в якому всі слова починатимуться літерою «С».
САМОТНІЙ САД
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг,
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад,
Срібно стеляться сніжинки –
Спить самотній сад.
Усі разом Геніально! Незрівнянно!
Ведучий Закричали англієць,італієць, німець. Потім усі змовкли. Говорити вже не було потреби.
Ведуча Так, українською мовою можна передати будь-які події, слів вистачить, щоб описати сміх і смуток, найтонші й найскладніші почуття та думки. Все у ній є , тільки треба наполегливо вивчати, безмежно любити її і пишатися нею.
(Виразне читання ученицею поезії «Люби свою мову»)
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова
І кривдити її не смій!
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкаже і покаже,
Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів ,що й не збагнути!
І приказок ,і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти можеш просто безліч знань!
Тож мову вчи і прислухайся
До того ,як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить!
Вона у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати.
І найрідніша нам вона!
Ведучий Справді, приємно слухати ніжну,витончену, душевну мову. Але , на жаль, не всі це розуміють. Дехто забуває,що українська мова – це наша рідна мова,мова народу України, державна мова.
Ведуча Не одцурайся мови, сину,
У тебе іншої нема.
Ти плоть і дух – одне – єдине,
Зі словом батьківським – людина,
Без нього – просто плоть німа,
Без мови в світі нас нема.
(Хореографічна композиція «Український віночок» у виконанні учнів .)
Ведучий Знайди ж себе у памяті, у слові,
На тебе дивляться віки
І поклонись своєму роду, мові,
Яку для нас творили прабатьки.
Ведуча Коли осягаєш багатство рідної мови, мимоволі дивуєшся: який все-таки могутній творчий геній нашого народу! Скільки синонімічних рядків, яка гнучкість граматичних форм, глибина думок і почуттів у нашій мові, образність і простота у загадках, прислів’ях , приказках…
Ведучий Народ скаже, як завяже. А наше слово і ніжне, і величне, і щемливе, і героїчне. Воно і на всілякі дотепи зугарне. Послухаємо гумореску П.Глазового «Кухлик».
(Інсценівка учнями гуморески П.Глазового «Кухлик»)
Автор Дід приїхав із села
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Попросив він:
Дід Покажіть
Кухлик той, що скраю.-
Продавщиця Что ? Чєво ?Я нє понімаю.
Дід Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
Продавщиця Да какой же кухлік здєсь
Єслі ето кружка?
Автор Дід у руки кухлик взяв
І нахмурив брови. Дід На Вкраїні живете
Й не знаєте мови…
Автор Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
Продавщиця У мєня єсть свой язик,
Ні к чему мнє мова!
Автор І сказав їй мудрий дід:
Дід Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має, бідна ,язика
І не знає мови.
Ведучий Мова рідна! Світлоносна ! Ведуча Ти – як море – безконечна
Ведучий глибинна, могутня.
Ведуча Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, і нема їм кінця краю.
Ведучий Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан.
Ведуча Бо ти є Вічність.
Ведучий Ти є Правда,
Ведуча Добро і Краса нашого народу.
Ведучий Тож такою і будь вічно,мово рідна!
Ведуча Рідна мово материнська,
Ти – душа мого народу, Будь від роду і до роду,
Рідна мово материнська!
Ведучий Розвивайся ж барвінкова
У саду нового часу,
Наша рідна щира мово,
Краю отчого окраса!
Ведуча Ми вдячні вам, що завітали на наше свято.
Ведучий Радіємо, що сьогодні у нашій залі не було байдужих.
Ведуча Сподіваємось, що на святі розкрились перед вами скарби рідної мови, викликали бажання зустрітися з наймудрішим порадником – книгою.
Ведучий Бажаємо вам цікавих знахідок!
(Виконання учнями пісні Т.Петриненка «Україна»).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку