Літературно-музичний альянс "Увімкніть гучніше джаз у літературі!"

Державний навчальний заклад

«Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва

та сфери послуг  Харківської області»

«Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг

Популяризація книги та читання серед учнів ЗП(ПТ)О засобами літературно-музичного альянсу

бібліотекарка

Бакуменко Тетяна Антонівна

Харків-2020

                 Пріоритетною діяльністю бібліотеки ЗП(ПТ)О є популяризація книги та читання серед здобувачів освіти як важливої складової гармонійного інтелектуального і духовного розвитку, формування читацької та інформаційної культури, допомога в оволодінні обраними професіями.

        Головні призначення бібліотеки ДНЗ «Регіональний ЦПО швейного виробництва та сфери послуг Харківської області»:

• підвищення статусу книги в суспільстві з активною популяризацією читання молоді;
• сприяння підвищенню культури, освітньому та виховному процесам, формуванню національної свідомості, почуття громадського обов'язку, правової культури через співпрацю з іншими структурними підрозділами та фахівцями центру в реалізації комплексних цільових програм з виконанням індивідуальних, масових, групових та наочних форм роботи.
• повноцінне інформаційне забезпечення освітнього процесу;
• систематичне ознайомлення читачів з традиційними та нетрадиційними носіями інформації;
• вивчення інформаційних потреб та запитів читачів, їх повноцінне задоволення.

       Як складова частина центру бібліотека бере активну участь у житті педагогічного та учнівського колективів, сприяючи навчанню, культурному розвитку та вихованню учнів як майбутніх висококваліфікованих робітників, опори держави у її подальшому розвитку та процвітанню.

     Одним із завдань бібліотеки є  допомога користувачам відкрити різноманіття світу як класичної, так і сучасної літератури. Для цього в читальній залі розміщені полиці вільного доступу, де кожен бажаючий може знайти літературу різних авторів на свій смак. Важливою складовою в цьому напрямку є також масові заходи, бібліотечні уроки, виховні години та ознайомлювальні екскурсії для учнів першого курсу, до участі в яких бібліотекар залучає кращих спікерів та тренерів міста. Головним генератором ідей, сценаристом, організатором всіх заходів є саме бібліотекарка. В своєму арсеналі вона має немало авторських розробок заходів, що популяризують різні жанри та напрямки літератури. Організовуючи такі заходи, вона намагається вкласти в них максимум, аби всіма можливими засобами (бесіда, розповідь, обговорення, демонстрація презентацій, відеосюжетів, відеороликів і т.і.) розкрити запропоновану тему та якомога реальніше занурити присутніх в атмосферу того чи іншого жанру літератури. Ще дуже важливо те, щоб молоді було цікаво на заході сприймати інформацію. Яскравим прикладом вищесказаного є синергія літератури та музики.

        Сьогодні літературознавство диференціює взаємодію художньої літератури з музикою, суттєву увагу приділяючи джазу як найбільш репрезентативному виду музики у ХХ–ХХІ ст. Джаз для літератури став своєрідною метакатегорією, яка уможливлює заглиблення в низку актуальних проблемних комплексів: специфіки переломних історичних моментів, національної ідентичності, функціонування індивідуума в колективі, утвердження власної індивідуальності, свободи і творчої реалізації, колективної і культурної пам’яті. Не менше цікавлять художню літературу і питання історії, естетики й філософії джазу, розмірковуючи над якими, вона робить свій суттєвий внесок у формулювання ролі джазу, його різноманітних стилів і напрямів, його найважливіших представників у розвитку сучасного суспільства і становленні учня ЗП(ПТ)О як сучасної людини. Таким чином література постійно по-новому утверджує свій важливий статус ословлення джазу й оновлює свій художній арсенал, необхідний для цього.

«Джазова музика - це звільнення…»

Франсуаза Саган

З плином часу інтерес  молодого, прогресивного покоління до джазової музики лише зростає. Вільний стиль життя, самовираження без обмежень, талант і професіоналізм - ось що відрізняє цей прекрасний жанр і робить його особливо привабливим.

Музика, яка зародилася у нетрях найбідніших штатів США, музика, яка нищила увесь жаль та образи. Вона була народжена для того, щоб завоювати увесь світ.

Щороку до Міжнародного дня джазу (щорічна подія, організована ЮНЕСКО, щоб відзначити «ріст рівня інформованості міжнародної спільноти про джаз як про силу, яка сприяє миру, єднанню, діалогу та розширенню контактів між людьми»)  «рупорами свободи» бібліотеки проводиться літературно-музичний альянс «Увімкніть гучніше джаз у літературі». Учні та педагоги центру мають нагоду поринути в атмосферу Америки 20-х років, подивитися відео виступів кращих джазменів, так би мовити, пізнати світ джазу зсередини. (фото 1)

Присутні охоче переглядають відеоролики та беруть участь в обговоренні літератури. У залі ззавжди знаходяться поціновувачі творчості Фіцджеральда та Капоте. Найбільш «джазовим» романом майже одностайно визнається «Великий Гетсбі», а «Сніданок у Тіффані» знаходить позитивні відгуки серед  жіночої частини аудиторії. (фото 2)

Найбільш неочікуваним для слухачів стає знайомство із творчістю Харукі Муракамі через призму культури джазу. Синтез японського менталітету та джазових мотивів – дуже незвичний коктейль, але присутнім він стає до душі.(фото 3)

Бібліотекарка завжди радить учням центру – майбутнім перукарям, кухарям та кравцям бути відкритими до усього нового, адже, якщо ти відкриєш себе світові, тоді і світ відкриє себе тобі.

Розробка масового заходу

Учасники: учні, педагоги ДНЗ «Регіональний ЦПО швейного виробництва та сфери послуг Харківської області»

Тема: Увімкніть гучніше джаз у літературі

Форма проведення: літературно-музичний альянс

Мета: ознайомити учнів з таким напрямком, як література епохи джазу, її особливостями, специфікою та найяскравішими представниками як музичного стилю, так і художнього слова; з’ясувати художні й національні особливості джазової літератури;

розвивати естетичні смаки;

виховувати бажання до саморозвитку та самоосвіти, любов до літератури, спонукати до систематичного читання.

Обладнання:

• Мультимедійне обладнання
• Презентація
• Відеоролики, відеокліпи, буктрейлер
• Підбірка літератури за темою

Час проведення заходу: 45 хв.

Хід заходу:

(фото 4)    Джаз – музичний напрям, що зародився у ХХ столітті в південних штатах США. Суть його полягає в імпровізації і свободі ритму, у вільному диханні мелодії. Старий джазовий жарт говорить, що серед музикантів є негласний конкурс, хто пафосніше робить обличчя під час імпровізації. Відповідно, у кого найбільш пафосне обличчя, той і найкрутіший музикант.

        Перші елементи джазу виникли серед пригнобленого, безправного афро-американського населення, серед нащадків рабів, колись насильно вивезених зі своєї батьківщини.

        Те, що джаз є дітищем саме афро-американців, безсумнівно. Це можна відчути, уважно прислухавшись у ритміку джазових творів.

(фото 5) А тепер давайте розберемося у причинно-наслідковому зв’язку виникнення такого унікального явища культури. Зрозуміло, що африканці, потрапляючи зі своєї батьківщини в Америку, привозили звідти свої звичаї, традиції. Особливість корінних африканців у тому, що вони постійно відчувають свій зв'язок з громадою, тому звичаї і традиції афро-американця в основному показують, виражають його зв'язок з громадою.

        Почуття єднання з групою африканець, як і більшість представників інших культур, виражає в обрядах. Є весільні, похоронні, мисливські і сільськогосподарські. Окрім обрядів, у африканця є й інший засіб затвердити свій зв'язок з громадою. Цей засіб – музика. Музика органічно входить у життя кожного африканця. Для африканця музика сповнена соціального сенсу; за її допомогою він висловлює багато зі своїх почуттів по відношенню до племені, сім’ї, оточуючим його людям. Часто музика є засобом вираження емоцій, які викликає та чи інша подія.

        Саме ці експресивні елементи, притаманні музичній культурі африканців, знайшли своє відображення у джазі. Але будемо відвертими, не дивлячись на наявність африканських рис, джаз – це не африканська музика.

        Він зміг з’явитися тільки завдяки тому, що європеїзована африканська музика і африканізована європейська музика поступово зливалися, варилися в одному котлі. І ось одного разу з цієї мішанини виникла музика, досі невідома, ні на що не схожа, - музика, яка мала завоювати весь світ.

        По суті, джаз – це унікальний сплав принципів і елементів європейської та африканської музики.

(фото 6) Широко відома легенда говорить, що джаз народився у Новому Орлеані, звідки на старих колісних пароплавах добрався по Міссісіпі до Мемфіса, Сент-Луїсу і, нарешті, до Чикаго.

(Відео «The jazz age»: https://www.youtube.com/watch?v=DJzEpJcpXAI)

        Я б хотіла, аби ви розуміли, чому ми називаємо джаз дивним і навіть унікальним явищем. Зараз ви озброєні останніми досягненнями науки і техніки, навчилися поширювати інформацію по всій земній кулі зі швидкістю світла, і, погодьтеся, для вас не складе труднощів скинути по мережі своєму другові де-небудь в Австралії відео або аудіо-запис. І порівняйте з цим поширення за якісь шістдесят – сімдесят років по всьому світу такого музичного напрямку як джаз. Адже у людей тоді навіть не було інтернету.

        У період першої світової війни, коли джаз Нового Орлеана і прилеглих до нього районів ще був народною музикою, кількість джазових музикантів не перевищувало кілька сотень, а кількість слухачів, в основному представників афро-американської бідноти з дельти Міссісіпі, не досягало і п’ятдесяти тисяч. До 1920 року джаз став відомий усюди в США. Через десять років його стали виконувати і слухати в більшості великих міст Європи. До 1940 року його вже знали в усьому світі, а до 1960 року він був всюди визнаний як самостійний музичний жанр, навіть як особливий вид мистецтва.

(фото 7) Вважаю, не багатьом з вас відомі імена видатних джазменів. Це Луї Армстронг, Дюк Еллінгтон, Глен Міллер, співачка Єлла Фіцджеральд.

(Відеозапис виступу Луї Армстронга: https://www.youtube.com/watch?v=kmfeKUNDDYs)

          І ще одна річ, яку варто знати про джаз (фото 8) – Джаз ніколи не був "попсою” у звичному нам плані. Ця музика завжди була прерогативою поціновувачів і носила відтінок елітарності.

        Зрозуміти сутність джазу було завжди нелегко. Коли Луї Армстронга запитали, що таке джаз, він відповів: «Якщо ви запитуєте, то вам цього ніколи не зрозуміти». Якщо такий великий музикант не зміг пояснити, що таке джаз, то і простому смертному це не піл силу.

        Джаз впливав і продовжує впливати на всю сучасну музику. «Рок», «Фанк», «Соул», музика кіно та телебачення, значна частина симфонічної та камерної музики запозичили багато елементів джазу.

        Дивно, що джаз був навіть в СРСР. (фото 9) Перший з колективів (назвати його «джаз бендом» не дуже хотілось би) виник ще в двадцяті роки. Це був театралізований оркестр під керівництвом Леоніда Утьосова.

(Відео виступу Утьосова: https://www.youtube.com/watch?v=dp_kIgedF04)

        Але як свідчить один із агітплакатів «Сьогодні він грає джаз, а завтра батьківщину продасть». Відношення влади до джазу було неоднозначним: з одного боку, вітчизняних виконавців не забороняли, але сам джаз піддавали серйозній критиці в контексті протистояння радянської та західної культур. (фото 10)

        Ми поступово визначили, що ж таке джаз. І тепер поговоримо про його вплив на інші сфери життя суспільства та його культуру. І почнемо саме з літератури.

(фото 11) Найбільш канонічним, навіть класичним джазовим романом вважається «Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда.

        Цей твір став візитівкою автора. Роман був написаний в 1925 році. Фіцджеральд буквально занурює нас в атмосферу двадцятих – тридцятих років, у століття джазу, запаморочливих вечірок, всюди оточених бокалами шампанського та яскравими нарядами дівиць.

(Відео «Великий Гетсбі»: https://www.youtube.com/watch?v=0ZgjmE6xdaw)

(фото 12) Для деяких це ідеальна історія про любов, розповідь про її неодноманітність, хитросплетіння, а також історія, яка дуже зачаровує, про шлях людини, про його мрію, гонитву за нею, про особисті життєві провали. Для інших – історія про те, чого насправді варті людські почуття і прагнення.

        Як ви вже змогли здогадатися, головним героєм є Джей Гетсбі – загадковий багач, власник величезної вілли і організатор грандіозних вечірок. Його особистість покрита ореолом всіляких чуток, починаючи з тих, що він навчався в Оксфорді і закінчуючи тими, що він убив людину. Хоча всі ці люди, які живуть в його будинку, п’ють на його вечірках, насправді нічого про нього не знають, і, найсумніше, не хочуть знати.

        І Гетсбі було все одно, адже у нього була інша мета, до якої він йшов довгі роки. По суті, життя Джея – це історія втілення класичної «американської мрії». Він був бідний, навіть дуже бідний і за будь-якої ціни він прагнув розбагатіти. Тільки рухали ним не банальні, меркантильні наміри. Просто він був закоханий в дівчину з дуже багатої сім’ї. І багатство було для нього всього лише засобом досягти своєї мети.

        Книга написана дуже красивим стилем. Це історія про людину, яка мріяла і йшла до своєї мети. Ось тільки що чекає нас після того, коли ми досягаємо здійснення своєї мрії? Чи щасливі ми?.. В цій книзі весь спектр людських почуттів під супровід справжнього джазу.

(фото 13) Далі хотілося б згадати прекрасний «Сніданок у Тіффані» Трумена Капоте. Ця новела була видана в 1958 році, тобто в часи, коли у джазу почалося друге дихання. Ця книга розповість вам про історію дружби Холлі Голайтлі і безіменного оповідача. Головна героїня – юна дівчина,  постійна учасниця світських раутів і вечірок, її мета – знайти багатого чоловіка.

        Але Холлі вже не та героїня, якою була Дейзі з «Великого Гетсбі». Гроші для неї – не привід загнати себе в «золоту клітку», а ознака свободи. Холлі діяла за принципом: якщо ви бажаєте досягти успіху в житті, тоді плюньте на жалість, симпатії, прихильності, дивіться на життя крізь темні окуляри і зображайте інтерес до всього, що відбувається. Саме «зображайте», а не відчувайте! І чим ненатуральніше це буде виглядати – тим краще.

(фото 14) «…Ви, напевно, думаєте, що я дуже нахабна. Або зовсім божевільна. Або ще що-небудь… Всі так думають. А мені все одно. Це навіть зручно…»

        Ця новела була екранізована в 1961. Головну роль виконала Одрі Хепберн. Пропоную вам зараз подивитися кадри з цього фільму.

(Відео «Сніданок у Тіффані»MoonRiver: https://www.youtube.com/watch?v=uirBWk-qd9A )

        Рухаємося далі і за часовими рамками наближаємося до нашого часу. І я пропоную поговорити про Харукі Муракамі. Можливо, він багатьом знайомий, а можливо, ви про нього і не чули.

(фото 15) Почнемо з того, що за деякими оцінками, в Японії найбільша кількість прихильників джазу в світі. Навіть більше того, у США існує навіть визначення спеціального жанру «азіатсько-американський джаз», заснований на змішуванні традиційного джазу з японською культурою. За словами деяких критиків, японський джаз як музика передає ідеали і атмосферу дзен-буддизму.

(Відео «Японський джаз»: https://www.youtube.com/watch?v=6PVLsw6qx_U)

(фото 16) Отже, повертаємося до Муракамі. В принципі, його творчість досить багатожанрова. У нього ви зможете знайти елементи наукової фантастики і детектива, містерії і антиутопії. Але ми поговоримо лише про деякі теми, які проходять червоною ниткою через його творчість.

        По-перше, це тема руйнування традицій японського суспільства. З часів своєї молодості сам Муракамі намагався всіляко вийти за рамки соціальних норм, йти всупереч всьому. Зараз ми могли б сказати, що він був частиною молодіжної андеграунд течії. Муракамі навіть поїхав до США, та й взагалі поїздив по світу. Саме тоді він і зрозумів, що насправді японські альтернативні молодіжні субкультури майже не відрізняються від подібних у Нью-Йорку або Лондоні, Москві чи Стамбулі. Тому й герої його романів часто здаються «неадекватними», найчастіше це меланхолійні, невпевнені у собі бродяги, більше схожі на битників, ніж на добропорядних японців. Можу сказати, що вони взагалі не виглядають і не відчуваються японцями.Це такі своєрідні космополіти, герої миру.

        Ще однією улюбленою темою Муракамі є музика. Назви його романів кажуть самі за себе: «Слухай пісню вітру» (1979). Інший роман називається «Денс, денс, денс» («Танцюй, танцюй, танцюй»). Взагалі, на думку Муракамі, у будь-якому русі і вчинку людини повинен бути ритм. Це письменник почерпнув із музики, особливо з джазу.

(Відео «Джаз-кафе для прихильників Муракамі»: https://www.youtube.com/watch?v=vhFs8DOZsPs)

        До речі, в 1974 році (у віці 25 років) Муракамі відкрив свій джаз-бар «Пітер Кет» в Токіо. Правда, незабаром йому довелося переїхати і залишити цю справу. Також, багато творів Харукі Муракамі автобіографічні.

        Хоча Муракамі народився і жив за далеких часів від епохи класичного джазу, ви ніде не знайдете такого тонкого і точного попадання в цей стан «внутрішнього джазу». Це вже не ті яскраві вечірки і розкіш, які випирали на передній план у «Великому Гетсбі», це не порожнє марнування життя в спробах самоствердження як в «Сніданку у Тіффані». У Муракамі інакше. Я не назву це протистоянням ворожому світу. Це вічний марафон зі своєю долею. Але так герої Харукі часто пасивні і аморфні, їм не вдається показати «хто тут головний» і їм залишається тільки плисти за течією в надії, що їх не винесе у відкритий океан. Можна сказати, що Харукі Муракамі підняв з дна і пише те, про що не стали в повний голос говорити Фіцджеральд, Капоте, Фаулз та багато інших.

(Буктрейлер на твір Харукі Муракамі «Полювання на овець»: https://www.youtube.com/watch?v=4drDrkeeqaw)

(фото 17) Почитайте «Країну чудес без гальм…», «Полювання на овець», «Норвезький ліс», «На південь від кордону, на захід від сонця» і повірте мені, ви не будете розчаровані.

(фото 18) Тож слухайте «справжню» музику, читайте «справжню» літературу і, головне, залишайтеся справжніми людьми. Дякую за увагу.

Декілька цікавих книг, які допоможуть зрозуміти і полюбити джаз

(фото 19) Наразі з новинок 2019 року пропоную три книги, що розповідають про джаз і життя джазових музикантів. Захоплюють вони з перших сторінок і читаються на одному диханні. (фото 20)

Майлс Девіс «Автобіографія»

        Відверта, часом інтимна розповідь одного з найвідоміших джазистів XX століття Майлса Девіса, занурить вас у цікавий роман довжиною в життя не однієї людини, а цілої епохи. Книга про вибір, становлення як музиканта і керівника бендів, про музику, про пристрасть до героїну та її подолання, про рідних, про жінок, про расизм, про будні джазового Нью-Йорка і колег-музикантів (Чарлі Паркера, Чарлза Мингуса, Джона Колтрейна, Діззі Гіллеспі, Кіта Джаррета, Джимі Хендрікса, Принца та інших) написана художньо, а не документально.

Варто послухати: Kind of Blue (1959) –  найкращий і найвідоміший джазовий альбом з будь-коли записаних. Багато критиків розглядають його як перлину і шедевр Девіса. Його вплив на такі жанри, як джаз, рок і класична музика, дав підставу музичним авторам визнати його одним з найвпливовіших альбомів. У 2003 році платівка посіла 12-те місце в списку «500 найкращих альбомів усіх часів» за версією журналу Rolling Stone.

Френк Заппа «Справжня книжка Френка Заппи»

        Автобіографія геніального американського музиканта ХХ століття Френка Заппи, великого веселуна, написана простою мовою, але вельми хльостким саркастичним стилем, з доречним використанням ненормативної лексики в розумних дозах. Заппу не вважають виключно джазовим виконавцем, він –  великий імпровізатор. Заппа –  це більше, ніж музика, це життєва позиція, філософія і світовідчуття.

        «Ця книга повинна бути в кожному домі», –  переконана газета New York Post.

        «Книга? Яка ще книга? Одна з причин усього задуму –  поширення (декількома мовами) ідіотських книг нібито про геніального музиканта XX століття Френка Вінсента Заппа (1940–1993). Я подумав, –  писав він, –  що десь має з'явитися хоча б одна книга, в якій буде щось справжнє. Тільки майте на увазі, будь ласка: ця книга не претендує на те, аби стати якоюсь «повною» історією. Її слід споживати лише як легке чтиво».

Джазові альбоми Френка Заппи, які варто послухати: «Make a Jazz Noise Here» (1991) і збірник «The Best Band You Never Heard in Your Life» (1991).

Харукі Муракамі «Джазові портрети»

        «Від музики Чета Бейкера виразно віє молодістю. У світі чимало музикантів, що залишили слід в історії джазу, але я не знаю, чи зміг би хто-небудь ще, крім Бейкера, так яскраво передати «подих юності». Звук і слова дозволяють відчути душевний біль і уявні образи, якими сповнена музика...» – з есе про Чета Бейкера.

        Харукі Муракамі, відомий письменник, великий поціновувач джазу, володар колекції із 40 000 вінілових платівок, власник джаз-кафе, надихнувшись 20 портретами улюблених джазменів японського ілюстратора Макото Вада, який теж є шанувальником цього жанру, написав есе про 55 джазових виконавців, своєрідний путівник.

        Крім самого есе, тут наводиться коротка біографічна інформація та кращий, за версією самого Муракамі, альбом музиканта.

Cписок використаних джерел:

1. Кинус Ю. Импровизация и композиция в джазе / Ю. Кинус. – Ростов-на-Дону,  2008. – 188 с.
2. Мураками Х. Джазовые портреты : эссе / Х. Мураками ; пер. с яп. И. Логачева. – М. : Эксмо, 2011. – 240 с.
3.  Симоненко В.Українська енциклопедія джазу / В. Симоненко. – К. : Центрмузінформ, 2004. – 232 с.
4. Цалик С. Таємниці письменницьких шухляд : Детективна історія української літератури / С. Цалик, П. Селігей. – К. : Наш час, 2010. – 352 с.
5. Фицджеральд Ф.С. Великий Гэтсби. Ночь нежна: романы. – К.: Вища школа, 1990. – 495 с.
6. ANIBALDI.IT - IL NOVECENTO - The Jazz Age 1920's [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=DJzEpJcpXAI.
7. Louis Armstrong - Hello Dolly Live [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=kmfeKUNDDYs
8. Леонид Утесов "Пароход" (1940) [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=dp_kIgedF04
9.  Fergie - A Little Party Never Killed Nobody (All We Got) ft. Q-Tip, GoonRock [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=0ZgjmE6xdaw
10. Breakfast at Tiffany's (3/9) Movie CLIP - Moon River (1961) [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=uirBWk-qd9A
11. Японский Джаз [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=6PVLsw6qx_U
12. A Tokyo jazz cafe for Haruki Murakami fans [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=vhFs8DOZsPs
13.  Харуки Мураками. Охота на овец [Електронний ресурс] // You Tube. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=4drDrkeeqaw