Логопедична стаття на тему "Розвиток фонематичного сприймання у дітей дошкільного віку з ФФНМ "

     Мельничук Дарина  Юріївна

Вихователь- логопед.

Розвиток фонематичного сприймання у дітей дошкільного віку з ФФНМ

Розвиток фонематичного сприймання є одним з найважливіших завдань, що постають перед логопедами, які працюють з дітьми із фонетико фонематичним недорозвиненням мовлення.Не сформованість фонематичного сприймання негативно впливає на формування звуковимови:для дітей характерним є використання дифузних звуків не стійкої артикуляції, багато численні заміни та змішування за відносно сприятливого стану будови та функції артикуляційного апарату. Аналіз реальної ситуації, що склалася на сьогодні у системі виховання та освіти дітей дошкільного віку, показує, що кількість дітей, що мають відхилення у мовленнєвому розвитку, безперервно зростає. Серед них значну частину складають діти 4-5-річного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення (ФФНМ). Відповідно до сучасних наукових уявлень ФФНМ – відноситься до порушень засобів спілкування і є порушенням процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей з різними мовленнєвими порушеннями внаслідок дефектів сприймання та вимови фонем. Встановлено, що у дітей з поєднанням порушення вимови та сприйняття фонем відмічають незавершеність процесу формування звуків, що відрізняються тонкими артикуляційними або акустичними ознаками. Не сформованість фонематичного сприймання призводить до того, що дитина має значні утруднення не тільки в процесі опановування вимовною стороною мовлення, а також і у процесі звукового аналізу слів, опанування грамотою, тому що лише після досягнення відповідного (стартового) рівня фонематичного сприймання дитина може повноцінно оволодіти звуковим аналізом та синтезом, а потім, як наслідок – навичками письма та читання.

Метою статті є виділення  напрямку корекційної роботи із дітьми із ФФНМ, що застосовуються для формування та корекції фонематичного сприймання та покращення стану фонематичних процесів у з ФФНМ.

Проводили дослідження ,такі логопеди,а саме: Н.О. Нікашина, А.К. Маркова,Г. І. Жаренкова, Г. А.Каше та ЛєвіноюР., М. Боскис. Вони стверджували, що у більшості випадків причиною дисграфії та дислалії є недосконалість фонематичного сприймання, і як наслідок – не сформованість навичок звукового аналізу та синтезу. Відомо, що вторинні відхилення легше попередити, ніж виправляти вже сформовані порушення. Лєвіною Р. Є. було висунуто принцип попереджувального підходу до дітей дошкільного віку. Цей принцип знайшов свою практичну реалізацію у відкритті логопедичних груп для дітей з ФФНМ,в яких велика роль відводиться формуванню фонематичного сприймання. Р.Є. Левіна [3,с.7-30] на основі психологічного вивчення мовлення дітей дійшла висновку про надзвичайну важливість фонематичного сприймання для повноцінного засвоєння звукового боку мови. Було встановлено, що у дітей з поєднанням порушення вимови і сприймання фонем відзначається незакінченість процесів формування артикулювання і сприйняття звуків, що відрізняються тонкими акустико-артикуляційними ознаками. Дослідник зазначила вторинний вплив наближених спрощених артикуляцій і формування під їх впливом аморфних кінестезій на процес формування фонематичного сприймання, утруднення операції звірення власних мовних висловлювань з нормативними зразками, що висуваються дорослими. М.Є. Хватцев [6,с.13-17], розглядаючи етіологію порушень мовлення, виділяв першими серед п'яти психічних причин порушення вимови:

1) Недостатність у фонематичному аналізі слова (у порівнянні, зіставленні з іншими звуками у зв'язку з їх смисловим значенням) і відсутність установки на подібний аналіз; він відзначає особливо різко помітну погану смислову диференціацію в сприйманні парних (опозиційних) приголосних звуків.

2) Вторинні порушення слуху на ґрунті первинних моторних уражень.

3) Погана слухова увага щодо мовлення оточуючих і свого власного.

 Такі вчені: Я.А. Коменський [2,с.22-34] вважав, що початок розвитку мовлення у дітей може проявлятися з 6 місяців, але зазвичай це відбувається в кінці першого року. У цей час у дитячому мовленні формуються окремі звуки, склади, що у наступному році зазвичай проявляється повніше. При цьому педагог звертав увагу на те, що розвиток мовлення у дітей відбувається вкрай нерівномірно. Це спостереження дозволило йому зробити висновок про необхідність навчання дітей з першого - другого року їх життя. І. Р. Песталоцци [4,с.60-62] простежував певні закономірності у послідовному оволодінні мовленням. Крик дитини - це перший прояв її здатності до мови. За криком йдуть звуки, які ще не мають ніякого зв'язку з членороздільним мовленням. Лише через багато місяців ці звуки поступово починають походити на голосні і приголосні, наближені до звучання деяких складів і слів, що часто чує дитина. Цей період І.Г. Песталоцци вважав підготовчим щаблем для реального формування здатності до мовлення. Він надавав велике значення в розвитку дитячого мовлення розвиненому слуховому сприйняттю і навколишньому мовному середовищу. Першим до слуху дитини доходить її власний голос і голос її матері, який вона чує, як наслідок свого голосу. Дитина поступово навчається встановлювати зв'язок звуків з їх причиною. Це слугує підготовчою сходинкою для реального формування здатності до мови. Педагог наполегливо рекомендував розвивати у дитини слухове сприйняття, мовний слух у тісному зв'язку з розвитком її мовлення. Знайомство дитини зі звуками має бути завершено ще до того, як у неї розвинеться здатність їх вимовляти. К. Д. Ушинський [5,с.69] вважав, що робота із засвоєння дитиною рідної мови повинна починатися як можна раніше через свою першорядну важливість для всього розвитку людини.

Враховуючи дослідження вчених,логопедів повноцінний розвиток фонематичного сприймання у дітей дошкільного віку з ФФНМ, є однією з умов ефективності корекції даних мовленнєвих порушень, а також навчання та подальшої соціалізації в оточенні дітей цієї категорії. Таким чином, дослідження, проведені з першої половини ХХ століття, заклали фундамент для подальшого вивчення особливостей формування фонематичних процесів.

Для формування та корекції фонематичного сприймання та покращення стану фонематичних процесів у з ФФНМ доцільно виділити два етапи колекційної роботи.

1. Підготовчий етап.

Мета: формування бази для розвитку фонематичного сприймання.

В цей етап входить робота з розвитку слухового сприймання, уваги, пам'яті та з розвитку мовленнєвого слуху.

Робота з розвитку слухового сприймання проводиться за напрямами:

- сприймання не мовленнєвих звуків, пов'язаних з демонстрацією картинок, іграшок, дій

- диференціація за способом відтворення (плескання у долоні, тупотіння...)

- диференціація за темпом (швидко - повільно)

- диференціація за ритмом (ритмічні малюнки)

- диференціація за силою звучання (голосно - тихо).

Робота з розвитку мовленнєвого слуху проводиться на матеріалі однакових звуків, звукосполучень, слів, фраз за напрямами:

- диференціація за тембром

- диференціація за силою голосу

- диференціація за інтонацією

- диференціація за висотою.

Паралельно повинна проводитися робота із розвитку мовленнєвої уваги, пам'яті.

2. Основний етап.

Мета: розвиток фонематичного сприймання.

Робота з формування фонематичного сприймання проводиться в такій послідовності:

- диференціація слів, близьких за звуковим складом

- диференціація складів

- диференціація фонем.

Спочатку проводиться диференціація голосних, потім приголосних звуків.

Для диференціації голосних і приголосних фонем пропонуємо висувати різні ряди звуків у певній послідовності, запропонованої А.М. Горчаковою [1,с.70-83], від максимально контрастних, до звуків, близьких за акустико-артикуляційними характеристиками (опозиційними):

1) у ряд не включаються звуки тієї ж фонетичної групи, що і заданий звук, парні по дзвінкості/глухості, однакового способу утворення;

2) в ряд не включаються тільки звуки тієї ж фонетичної групи;

3) використовуються звуки тієї ж фонетичної групи.

Матеріал поступово ускладнюються: сприйняття артикуляції, використання екрану, сприйняття звуків на слух з закритими очима.

Отже, застосування описаного напрямку корекційної роботи із дітьми із ФФНМ, запропонованих ігрових прийомів роботи дозволить дітям з перших днів перебування в логопедичній групі включитися в роботу, значно підвищить інтерес до логопедичного занять у дитячому садочку і вдома, при закріпленні вивченого матеріалу. Все це позитивно вплине на процес розвитку фонематичного сприймання у дітей з ФФНМ.

Список використаної літератури:

1. 1. Горчакова А.М. Формирование фонематических процессов у детей с нарушениями речи // Современные тенденции специальной педагогики и психологии: Научные труды Всероссийской научно-практической конференции «Современные тенденции специальной педагогики и психологии» - Самара, СГПУ, 2003 – с.70-83.
2. Коноваленко В.В. Коноваленко С.В. Фронтальные логопедические занятия в подготовительной группе для детей с ФФН – в 3 ч. - М.: Издательство ГНОМ и Д, 2001-с. 22-34.
3. .Основы теории и практики логопедии / Под ред. Левиной Р.Е. – М.; 1968 – с.7-30.
4. Песталоцци И.Г. Как Гертруда учит своих детей // Хрестоматия по теории и методике развития речи детей дошкольного возраста / Сост. М.М. Алексеева, В.И. Яшина. – М.: Академия, 1999 – с.62.
5. Ушинский К.Д. Родное слово // Хрестоматия по теории и методике развития речи детей дошкольного возраста / Сост. М.М. Алексеева, В.И. Яшина. – М.: Академия, 1999 – с.69.
6. Хватцев М.Е. Общее учение о косноязычии // Хрестоматия по логопедии, т. 1,- М.: ГИЦ ВЛАДОС, 1997г.- с.13-17.