Презентація:"Особливості корекційної роботи з дошкільниками, які мають дизартрію."

Особливості корекційної роботи з дошкільниками,які мають дизартрію. Торопова Регіна Юріївна, вчитель-логопед ДНЗ № 1 м. Білої Церкви

Визначення дизартріїДизартрія – порушення звуковимови і просодики, обумовлені недостатністю іннервації м'язів мовленєвого апарату. Через недостатність іннервації м'язів артикуляційного, голосового, дихального апарату порушується не тільки звуковимова, а й голос і мовленєве дихання. При дизартрії порушується руховий механізм мовлення за рахунок органічної поразки центральної нервової системи. Структуру мовленнєвого дефекту становить порушення усіх компонентів мовлення.

Причини виникнення. Асфіксія та пологова травма;Ураження нервової системи при гемолітичній хворобі;Інфекційні захворювання нервової системи;Черепно-мозкові травми;Порушення мозкового кровообігу;Пухлини головного мозку;Вади розвитку нервової системи (вроджена аплазія ядер черепно-мозкових нервів – синдром Мебіуса);Спадкові хвороби нервової та нервово-м’язової систем.

Кіркова4 Бульбарна 1 Підкіркова2 Мозжечкова3 Псевдобульбарна5 Форми дизартрії

Диференціація бульбарної та псевдобульбарної дизартрії{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}КРИТЕРІЇБУЛЬБАРНАПСЕВДОБУЛЬБАРНАХарактер пареза або параліча. Периферичний. Центральний. Характер порушення мовленнєвої моторики. Довільні й мимовільніПереважно страждають довільні рухи. Характер порушення артикуляційної моторики. Дифузний. Вибірковий, з порушенням тонкодиферційованих артикуляційних рухів. Специфіка порушення звуковимови. Голосні наближені до нейтрального звучання. Голосні й приголосні оглушені. Артикуляція голосних відсунута назад, поряд із оглушенням спостерігається озвончення. Неврологічна симптоматика. М’язи органів артикуляції паретичніНавіть при паретичності в окремих м’язах спостерігається спастичність

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Форма дизартріїХарактерні ознаки. Бульбарна. Параліч або парез м’язів глотки, гортані, язика, м’якого піднебіння. Порушується ковтання твердої та рідкої їжі, утруднене жування; специфічні порушення голосу (стає слабким); у мовленні не реалізуються дзвінку звуки; усі звуки набувають вираженого носового відтінку; атрофія м’язів язика та глотки, знижується тонус м’язів (атоніс). Мовлення незрозуміле, нечітке, уповільнене. Обличчя дитини амімічне. Підкіркова. Порушення м’язового тонусу, наявність гіперкінезу; порушення просодичної сторони мовлення – темпу, ритму та інтонації; специфічні дефекти звукової сторони мовлення, що проявляються залежно від стану дитини, відображаються здебільшого на комунікативній функції мовлення. Мозжечкова. Скандоване «рублення» мовлення, іноді супроводжується викриками окремих звуків. Кіркова. Порушується довільна моторика артикуляційного апарату. У дітей утрудняється динаміка переключення від одного звука до іншого. Діти спроможні чітко вимовляти ізольовані звуки, але в мовленнєвому потоці звуки спотворюються, виникають заміни. Псевдо-бульбарна. При важкій формі характерним є розлад як загальної, так і мовленнєвої моторики. Артикуляційний рух дитина здійснює дуже повільно, часто не може довести його до кінця; їй важко зробити повторні рухи. М’язи артикуляторних органів надмірно напружені, насильницькі рухи в цих м’язах - гіперкінези.

Основні порушення при дизартріїПорушення тонусу артикуляційних м’язів (м’язів обличчя, язика, губ, м’якого піднебіння) за типом спастичності, гіпотонії або дистонії. Порушення рухливості артикуляційних м’язів. Специфічні порушення звуковимови: Порушення мовленнєвого дихання. Порушення голосу. Порушення просодики (мелодійно-інтонаційних та темпо-ритмічних характеристик мовлення). Недостатність кінестетичних відчуттів в артикуляційному апараті. Вегетативні розлади. Порушення акту вживання їжі. Наявність сінкенезій – супутні рухи. Підвищення глоткового (блювотного) рефлексу. Порушення координації рухів. Наявність насильницьких рухів (гіперкінезів та тремору) в артикуляційній мускулатурі.

Комплексний підхід при усуненні дизартрії

Етапи логопедичної роботи при дизартріїПерший етап-підготовчий. Мета:підготовка артикуляційного апарату до формування артикуляційних укладів. Він включає шість напрямів.

НАПРЯМИ ПІДГОТОВЧОГО ЕТАПУНормалізація м'язового тонусу мімічноїартикуляційної мускулатури. Проводиться логопедичний масаж.

НАПРЯМИ ПІДГОТОВЧОГО ЕТАПУ2) Нормалізація моторики артикуляційного апарату. З цією метою проводимо диференційовані прийоми артикуляційної гімнастики. Пасивні вправи, що виконуються самим логопедом, спрямовані на викликання кінестезій. Активна артикуляційна гімнастика поступово ускладнюється і додаються функціональні навантаження. Такого плану артикуляційна гімнастика спрямована на закріплення кінестезій і на поліпшення якостей артикуляційних рухів.

НАПРЯМИ ПІДГОТОВЧОГО ЕТАПУ3) Нормалізація мовленнєвого дихання. З цією метою логопед проводить короткочасні вправи по виробленню більш тривалого, плавного, економного видиху.

НАПРЯМИ ПІДГОТОВЧОГО ЕТАПУ4) Нормалізація голосу. З цією метою проводяться голосові вправи, які спрямовані на викликання більш сильного голосу і модуляції голосу по висоті та силі.

НАПРЯМИ ПІДГОТОВЧОГО ЕТАПУ5) Нормалізація просодики. Це напрямок на першому етапі є найменш розробленим. У спеціальній літературі зустрічаються описи просодичної сторони мовлення у дітей з дизартрією: це такі порушення, як тихий і немодульований голос, порушення темпу мови і тембру голосу, бідні інтонації, погана розбірливість мовлення, відсутність пауз і логічних наголосів і ін. симптоми порушень просодики.

НАПРЯМИ ПІДГОТОВЧОГО ЕТАПУ6) Нормалізація дрібної моторики рук. З цією метою проводиться пальцева гімнастика, спрямована на вироблення тонких,диференційованих рухів в пальцях обох рук.

Напрями другого етапу. Вироблення основних артикуляційних укладів. Визначення послідовності роботи з корекції звуковимови. Розвиток фонематичного слуху. Постановка і автоматизація звуку. Диференціація звуків.

Напрями третього етапу логопедичної роботи. Формування навичок самоконтролю. Введення звуку в мовлення (розповіді,перекази,складання речень,заучування віршів і т. ін.)Включення в лексичний матеріал просодичних засобів: модуляцій голосу за висотою і силою, зміни темпу мовлення і тембру голосу,різної інтонації. Тренування правильних мовленнєвих навичок в різних мовленнєвих ситуаціях.

Напрями четвертого етапу логопедичної роботи. Мета: усунення або попередження вторинних порушень при дизартрії.

Напрями п’ятого етапу логопедичної роботи. Профілактика дисграфічних помилок. Формування графомоторних навичок. Розвиток зв’язного мовлення. Психологічна готовність до навчання. Розвиток пізнавальної діяльності.

Список використаних джерел1. Архипова Е. Ф. Коррекционно-логопедическая работа по преодолению стертой дизартрии у детей//О. Ф. Архипова.-М.: Астрель, 2008.-254с.2. Архипова Е. Ф. Стертая форма у детей: учеб. Пособие для студентов вузов//Е. Ф. Архипова.-М.: АСТ: Астрель: ХРАНИТЕЛЬ,2007.-319,(1)с.:ил.-(Вісшая школа).3. Лопатина. Л. В. Проявления и диагностика фонетических нарушений при стертой дизартрии./Л. В. Лопатина//Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена.-2006.-№14-С.219-230.4. Лопатина Л. В., Серебрякова Н. В. Преодоление речевіх нарушений у дошкольников.(Коррекция стертой дизартрии).-СПБ.,2001.5. Мелехова Л. В. Диференциация дислалий. Очерки по патологии речи и голоса.//Мелехова Л. В.-М.,1987.-С.87.6. Соботович Е. Ф., Чернопольская А. Ф. Проявления стертіх дизартрий и методі их диагностики//Дефектология.-№4.

Мозжечкова стимуляція – сучасний метод корекції різних порушень в мовленнєвому та інтелектуальному розвитку

Метод мозжечкової стимуляції рекомендований пацієнтам з наступними проблемами: Синдром дефіциту уваги та гіперактивностіПоведінкові розлади. Зниження пам’ятіПроблеми навчання. Затримка мовного розладу. Затримка психічного розладу. Дисграфія, дислексія. Диспраксія. Порушення ходи,постави,моторики,координації рухів та інші

Диспраксія-це порушення, які стосуються виконання щоденних дій, які потребують складної інтеграції на рівні мозку між схемами рухів та основними функціями. Вербальна (порушення послідовності слів,проблеми у виконанні рухів,щоб утримати звук)Моторна(письмо,одягання та інші автоматизовані дії)Офтальмологісна(нездатність контролювати рухи очей)Кінетична(хода,стрибки)Ідеативна(труднощі програмування дій)Деамбулаторна(не може сергувати ходу на п’ятах, навшпиньки)

М. М.Єфіменко(канд.пед.наук,експерт з рухової терапії:“Рух – є тим основоположним системоутворюючим чинником, який запускає решту механізмів життєзабезпечення розвиваючого організму дитини, стимулює практично всі види його діяльності.”