ЛОГОРИТМІКА НА МУЗИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ, ЯК МЕТОД ПРОФІЛАКТИКИ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Гридасова Анастасія Сергіївна

Музичний керівник КЗДО КТ №227 КМР

ЛОГОРИТМІКА НА МУЗИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ, ЯК МЕТОД ПРОФІЛАКТИКИ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У статті автор розглядає поняття «логоритміка», проводить теоретичний аналіз доцільності використання логоритміки у закладах дошкільної освіти з метою профілактики мовленнєвих порушень, розглядає можливість використаня логоритмічної методики в ході музичних занять з дошкільниками, приводить приклади логоритмічних вправ які можна використовувати на музичних заняттях.

Ключові слова: логоритміка, профілактика мовленнєвих порушень, логоритмічні вправи, дрібна моторика, рухова активність, інтелектуальний та фізичний розвиток дітей, пальчикова гімнастика.

На сучасному етапі розвитку суспільства значно посилилася увага до якості освіти, а також значна увага приділяється мовленнєвим порушенням у дітей дошкільного віку.

Це пов’язано з тим, що за спостереженнями останніх років, значна кількість дошкільнят, які відвідують дитячий садок, мають ознаки мовленнєвих порушень. Це в свою чергу негативно впливає на нервово-психічну діяльність дитини та її поведінку, і в подальшому є серйозною перешкодою для оволодіння програмою дошкільного закладу, а надалі і програмою початкової школи. Виникає необхідність у профілактичних методах впливу на це, в умовах звичайного дошкільного навчального закладу.

У всіх учасників освітнього процесу існує єдина мета: створення оптимальних умов для повноцінного розвитку дітей. Однією із складових даного процесу може стати попередження мовленнєвих порушень засобами логоритміки.

Таке явище, як порушення мовлення у дітей в психолого-педагогічному аспекті досліджували науковці Л. Виготський, М. Хватцев, Т. Філічова, Г. Волкова, Р. Левіна, В. Тарасун, та ін. Досліджували вплив логоритміки на корекцію мовлення Н. Олександрова, В. Грінер, Ю. Флоренська, Е. Кілінська-Евертовска, Г. Волкова, Г. Шашкіна, та ін.

На думку цих авторів, особлива роль у комплексі корекційних заходів віддається розвитку рухливих функцій. За їх даними стимуляція моторного розвитку та корекція рухливих порушень можуть сприяти попередженню зниження показників загального мовленнєвого розвитку. Автори відзначаюсь величезну роль іграм зі співами та музичним супроводом.

Так як, традиційних методів впливу на мовленнєвий розвиток перестали приносити бажані результати в процесі навчання, логоритміка, на нашу думку, є доступною і нетрадиційною формою впливу на мовлення дітей.

Вперше систему ритмічного виховання започаткував Е. Жак-Далькроз, професор Женевської консерваторії. Він був вражений неритмічністю учнів і вирішив виділити музичну ритміку в окрему галузь музичної педагогіки, так як вважав, що музиканту потрібно мати не тільки хороший слух, а й хороший ритм. Е. Жак-Далькроз дійшов висновку, що музика повинна регулювати рухи. Дітям необхідно вправлятися з координацією своїх рухів з рухами музики, оскільки саме в музиці є ідеальний зразок організованого руху.

У 1978 році в місті Люблин було вперше опубліковано учбовий посібник під назвою «Логоритміка», автором якого була Е. Кілінська-Евертовська. Яка підкреслила, що визнаний у всьому світі, дидактичний метод Жака-Далькроза, дає змогу розвивати у дітей інтелект, увагу та активність. Рухи виконуються вільно, ніби супроводжуючи музику, що дозволяє виконати необхідні рухи дітям з різним рівнем інтелектуального та фізичного розвитку.

Виходячи з цього, для попередження та профілактики мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку доцільно на музичному занятті додати до традиційних методик музичного розвитку інноваційні засоби логоритміки, що сприятиме підвищенню рівня розвитку дітей та більш успішній адаптації до навколишнього середовища.

Логоритміка являє собою систему музично-рухливих, мовленнєво-рухливих та музично-мовленнєвих завдань та вправ направлених на логопедичну корекцію дитини та його соціальну адаптацію.

Одним із найважливіших видів мовленнєвої роботи з дошкільниками, є та, що передбачає поєднання мовлення з рухом та музикою, сприяє розвитку відчуття ритму, нормалізації та регулюванню темпу вимовляння.

Будь-яка емоційна реакція закінчується певним рухом – мімікою, жестом, внутрішньою дією. Це обов’язкове рухове закінчення кожного емоційного акту, яке є психофізіологічною константою. Дана закономірність названа К. Станіславським «методом фізичних дій» і використовувалася акторами для того, щоб за допомогою рухів, фізичних дій викликати до життя справжні емоції, емоційні стани.

Найбільш ефективним емоційним збудником рухів, на думку К. Станіславського, іноді навіть майже механічним, є «темпоритм». Говорячи про прямий зв’язок ритму з почуттям, він стверджував, що у кожної людської пристрасті, стану, переживання свій «темпоритм». Ми також розглядаємо ритм не лише як часовимірювальну категорію, а й емоційно-виразну, образно-поетичну, художню.

Отже, проблему корекції емоційно-вольової сфери можна розв’язати за допомогою підбору відповідної системи рухів.

Однак нерідко таке складне порушення мови, як ЗНМ, супроводжує недорозвинення ритмічного слуху, у результаті чого діти не чують елементарної пульсації в такті розміром «дві чверті», що позначається на якості співу, роз’єднаності музики і ритму рухів, неможливістю узгодження власних рухів з музикою. Створюється враження, що музика лише супроводжує рухи, які до того ж часто аритмічні.

Таким чином, формування почуття ритму у дітей із загальним недорозвиненням мовлення є одним з найбільш важливих і складних завдань.

Доцільно поєднати методику проведення музичного заняття з методикою логоритмічного заняття, додаючи в хід музичного заняття одну або декілька логоритмічних вправ.

Наприклад, у вступній вправі «Музичне вітання» діти підспівують зі словами «добрий день» та з одночасним рухом пальців рук. Таким чином, поєднується між собою розвиток голосодихальних і моторних навичок.

У заняття можна включати пальчикові ігри, в яких поєднується дрібна моторика та проспівування. Під час таких вправ бажано приділяти велику увагу якості рухів та одночасному промовлянні слів.

Також, в робота музичного керівника з дітьми в розділі «Спів» можна використовувати проспівування мелодії на голосних звуках. Також доцільно використати мелодію вже знайомої пісні для проспівування чистомовки, для відпрацювання певних звуків.

Також корисними є вправи на розвиток міміки обличчя. Наприклад поспівчувати сумному котику.

Для розвитку мовного дихання корисними можуть буди такі вправи: «Вітерець шумить» (діти вимовляють звук «Ш» з одночасним погойдуванням піднятими вгору рук), «Тракторець працює» (діти роблять кругові рухи зігнутими в ліктях руками перед грудьми одночасно тривало вимовляють звук «Р»),

Додавання логоритмічних вправ дають можливість долати проблеми в мовленні у дітей дошкільного віку, розвивати рухову сферу в поєднанні зі словом і музикою, що дозволяє дітям глибше зануритися в ігрову ситуацію, створити сприятливу атмосферу засвоєння досліджуваного матеріалу і розвитку творчих здібностей.

Головним принципом логоритмічних вправ, які варто додавати до ходу музичних занять є взаємозв’язок слова, руху та музики. І все це поєднано у вправах, завданнях, іграх, та спрямовано на вирішення корекційних, освітніх, а також оздоровчих задач.

Сучасна ситуація у системі освіти, в якій відбуваються зміни, пов’язані з орієнтацією на ціннісні напрями педагогічного процесу, його гуманізацію та індивідуалізацію спонукає педагогів та спеціалістів до створення нових моделей, пошуку нових форм і технологій для розвитку дитини.

Подолання порушень мовлення в дошкільному віці має величезне значення в подальшому житті дитини. Мовлення можуть бути причиною відхилень у розвитку таких психічних процесів, як пам’ять, мислення, уява, а також сформувати комплекс неповноцінності, що виражається в труднощах спілкування. Своєчасне усунення мовленнєвих порушень допоможе запобігти труднощам в оволодінні навичками читання і письма.

Перед фахівцями, які працюють з дітьми стоїть завдання пошуку найбільш ефективних методів профілактики мовленнєвих порушень, збереження і зміцнення фізичного здоров’я дошкільнят, для успішного оволодіння мовленнєвими навичками.

Тому саме логоритміка, являє собою один із засобів профілактики мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку. Крім того, на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти є необхідною для всебічного розвитку дитини, оскільки має великий вплив на її розумовий, фізичний і психічний стан.

Список використаної літератури

1.               Бабушкина Р.Л. Логопедическая ритмика: методика работы с дошкольниками, страдающими общим недоразвитием речи / Р.Л. Бабушкина, О.М. Кислякова / Под ред. Г.А. Волковой. – СПб.: КАРО, 2005. – 120 с.
2.               Волкова Г.А. Логопедическая ритмика: учеб. для студ. высш. учеб. заведений / Г.А. Волкова. – М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. – 272 с.
3.               Гринер В.А. Ритм в искусстве актера: метoд. пocoбиe для театp. и куль. пpocвет. уч-щ / В.А. Гринер. – М.: Просвещение, 1998. – 154 c.
4.               Картушина М.Ю. Логоритмічні заняття в дитячому садку: метод. посібник / М.Ю. Картушина. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – 186 с.