Тема. Джек Лондон «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі.
Мета:
дидактична: зацікавити учнів особистістю американського письменника, формувати уявлення про творчість Джека Лондона, вчитися осмислювати зміст оповідання «Жага до життя»;
розвиваюча: розвивати навички аналізу художнього тексту та уміння висловлювати власну точку зору;
виховна: виховувати любов до життя, уміння боротись за своє життя, навчити виживати в екстремальних ситуаціях, сприяти становленню активної життєвої позиції.
Тип уроку: урок вивчення художнього твору
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до біографії та до оповідання; краєвиди Аляски, мультимедійна презентація, карта світу.
Найдорожче у людини – це життя.
Воно дається їй один раз
М.Островський
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Сьогодні ми пройдемо стежками людських доль, спробуємо розібратися, що таке справжнє людське щастя, які шляхи ведуть до нього. Намагатимемося також проникнути в психологію та мотиви людських вчинків, розглядаючи їх крізь призму художнього тексту. Тому девізом нашого уроку є «Перемагають лише сильні». Ми повинні пам’ятати, що життя людини — то лише мить між минулим і майбутнім, воно дається нам один раз, і, звичайно, варто прожити його гідно. Якщо ти Людина з великої літери, то зможеш пережити і перемогти всілякі негаразди. Як стверджував Сенека: "Життя цінується не за тривалістю, а за змістом". Твори Дж. Лондона допоможуть нам відповісти на низку запитань: Якими бути? Як любити? Як жити?
— З чим у вас асоціюється слово "життя "?
- Пригадайте вивчені твори, які розповідають про поведінку у незвичайних ситуаціях, назвати героїв. (Д. Дефо «Робінзон Крузо», Ж. Верн «П’ятнадцятилітній капітан»).
Нерідко в житті трапляються такі складні ситуації, з яких, здається, немає виходу. Одні люди в таких випадках втрачають оптимізм і присутність духу. Інші ж не зупиняються перед труднощами, шукають вихід і знаходять його. Ви познайомилися із життям сильних та мужніх людей: один з них — людина, що реально існувала, знаменитий письменник Джек Лондон, інший — безіменний герой його уславленого оповідання. Але спочатку, як завжди, дізнаємося про самого письменника.
ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
ІІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.
Розгляньте портрет Джека Лондона. Спробуйте уявити, якою він був людиною. ( Вольове, мужнє, красиве, відкрите обличчя)
Словесний портрет Джека Лондона (з книги дружини письменника Чармін Лондон). «Перше, що впало в око й запам’яталося на довгі роки, - це широко розплющені великі сірі очі, прямий погляд, скромна, спокійна манера триматись і головне – великі красиві губи з особливими, глибокими, загнутими догори кутиками. І на всьому цьому якийсь відбиток чистоти й порядності».
Сучасник Джека Лондона, репортер журналу «Читач», так згадує про нього: «Рідко з ким сходишся так легко, як з Джеком Лондоном. Він чуйний та щирий. Тримається він вільно, в ньому багато хлоп’ячого, він шляхетний, дуже простий, оригінальний, надзвичайно приваблює до себе. Гість відразу ж відчуває, що його приймають на правах друга».
Перегляд відео – (біографія Джека Лондона)
Джек Лондон талановитий працьовитий романтик сміливий сильний духом мужній спостережливий …
Слово вчителя. На фоні мелодії «В’юга»
Оповідання «Любов до життя» Джек Лондон написав (1906) року . Це дуже цікаве і повчальне оповідання про Північ, про ненаситну жадобу людей до золота, про золоту лихоманку, яка охопила багатьох американців наприкінці XIX ст., після того як у 1896 р. на річці Юкон, що на Алясці, було знайдено золото. Уже через 2 роки на пустельних землях виросло місто Даусон-сіті з 10 тисячами жителів. А всього на Аляску прибуло 25 тисяч золотошукачів.
Автор оповідання теж побував у Клондайку — так називався район пошуків золота. У 1897 році він і його родич купили собі хутряні куртки, взяли все необхідне для суворої зими і подалися за щастям. Зима на Алясці завжди морозяна, температура сягає - 65°С. Тільки смілива людина витримає такі умови життя.
Джек Лондон був сміливцем . Сьогодні нас чекає подорож до Північної Америки. Перед вами картина природи Північної Америки.
- Якою постає природа? (Автор підкреслює суворість, стриманість, самодостатність).
- Яка людина на фоні природи? ( Маленька, незахищена. Природа байдужа до людини).
- Чи легко жити людині в таких умовах?(Природа ніби кидає виклик, змушує боротися, прагнути вижити, довести свою силу).
- Якою має бути людина, щоб вижити тут? (Надзвичайно відважна, мужня, сильна духом, яка сміливо дивиться в очі небезпеці…)
- Коли найяскравіше виявляється людина, її характер, в яких ситуаціях?
(В екстремальних, критичних)
- Що таке екстремальні ситуації?
(Екстремальні ситуації — це важкі, дуже складні, з ризиком для життя та здоров'я людини, обставини).
Екстремальні умови змушують людей швидко приймати рішення, від яких залежить їхнє життя.
– Як ви вважаєте, що відчуває людина, яка опинилася в складній, екстремальній ситуації?(У людини виникає велике емоційне напруження або стрес. Вона почувається розгубленою, нею керує страх, починається паніка. В такому стані людина не контролює себе, а значить не може приймати правильні виважені рішення.)
– Що втакому разі радять психологи?(Заспокоїтись і перелічити всі «+» і «–» сторони ситуації, яка склалася)
Слово вчителя.
Читаючи оповідання Дж. Лондона “Жага до життя”, ми спостерігали за тим, як по-різному можуть діяти герої у тяжких життєвих випробуваннях: один проявляє слабкість і гине, а інший, зібравши усі сили, бореться до останнього і здобуває перемогу.
Проблемне запитання?
Я запрошую обговорити це питання, проаналізувавши ситуації, в яких опинився герой оповідання, подорожуючи до Північної Америки. Разом із героями оповідання ми пройдемо дикими просторами Аляски. Тож почнемо… (перегляд відеоролику).
Ситуація, в якій опинився герой
Позитивні сторони |
Негативні сторони |
Залишився живий На нього чекають вдома
|
Зрада Білла Травма ноги Збився зі шляху Закінчилися харчі |
Словесне малювання «Яким я уявляю собі героя оповідання “Жага до життя”.
Учитель. Читач розпочинає знайомство з героями оповідання в момент зради одного з них. Білл залишає товариша, який підвернув ногу, і з цього моменту герої долають шлях через північну пустелю самостійно. Ми дуже мало знаємо, як ішов Білл. Це можна лише уявляти. Але ми знаємо одне напевно: Білл ішов дорогою смерті.
Дорогою життя ми пройдемо разом із безіменним героєм, щоб навчитися в нього таємницям виживання. А потім спробуємо скласти «Правила виживання в екстремальних ситуаціях» та вивести формули «перемоги героя» та «поразки Білла».
«Вони ступали , кульгаючи до річки…. Обидва були стомлені й виснажені, з обличчя не сходив вираз тупого терпіння, що його карбують тривалі знегоди... Вони йшли, нахиливши низько плечі, а ще нижче голову, втупившись очима в землю». Двоє чоловіків миля за милею долали безкраю північну пустелю, ворожу і безжалісну до людей…. Природа – дуже сильний суперник людини, перемогти її не просто!
3. Робота з текстом. Формулювання «Правил виживання в екстремальних ситуаціях» (робота в групах)
І група. Розповідь від першої особи
– Уявіть, про що думав Білл, залишаючи товариша напризволяще.
– Уявіть себе на місці головного героя і розкажіть про свої почуття після зради товариша.
Правило перше – не втрачати надії, не впадати у відчай.
ІІ група.
Правило друге: зберігати вогонь як символ життя.
ІІІ група.
Правило третє: щоб вижити, треба їсти.
ІV група.
Розповідь від першої особи. Від імені головного героя розповісти про зустріч із оленем, ведмедем, вовком.
Правило четверте: не показувати страху перед хижими звірами. Не тікай! Людина сильніша за хижого звіра.
V група.
– Як герой дізнався про долю Білла?
– Прокоментуйте цитату: «Що ж, нехай Білл покинув його, але він не візьме золота, не смоктатиме Біллових кісточок. А Білл зробив би так, якби опинився на його місці, думав він, плентаючись далі». (Автор підкреслює людську сутність героя, незважаючи на страшні фізичні муки, пережиті випробування, він залишається людиною. Автор дає зрозуміти, що для Білла золото важливіше від за життя).
– Чи були поблизу кісток Білла якісь речі, крім золота? Про що це свідчить? (Білл поставив на перше місце золото і програв)
– Чому герой оповідання не взяв золото «друга»? (Не хотів скористатися смертю Білла. Так автор підкреслює згубну владу золота і наскільки марним воно є в порівнянні з життям)
– Як герой вчинив із золотом, яке мав? Чому? (герой викинув золото, залишивши «решту речей»)
– Що для нього значили рушниця, ніж, відерце, залишки ковдри?
Правило п’яте: найбільша цінність людини – життя. Відмовся від усього, що заважає жити.
VІ група.
– Яким побачили героя моряки китобійного судна «Бедфорд»? Чому вони говорили про нього як про «живу істоту»?
Правило шосте: бережи людську сутність. Будь людиною!
VІІ група.
Складання схеми. Почуття, які переживає герой оповідання
Правило сьоме: перемагай втому і рухайся вперед. Рух – це життя!
Слово вчителя. Герой оповідання показав нам приклад нескореності перед життєвими труднощами, допоміг сформувати правила виживання. Я б хотіла порадити вам у тяжкі моменти свого життя згадувати героя без імені, пам’ятати про те, що людина може подолати багато випробувань, залишаючись при цьому Людиною і дійсно бути предметом поклоніння.
Боролася за життя Мати Тереза- католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру за 1979 рік. Упродовж понад сорока років допомагала злиденним, хворим і сиротам у місті Колката в Індії.
Мати Тереза залишила тим, хто вступає на життєвий шлях, духовний заповіт. (Відеозамальовка)
Життя - це можливість,
Скористайся ним.
Життя - це краса,
Милуйся нею.
Життя - це мрія,
Здійсни її.
Життя - це виклик,
Прийми його.
Життя - це повинність,
Твоя насущна,
Виконай її.
Життя - це гра,
Стань гравцем.
Життя - це багатство,
Не розтрать його.
Життя - це кохання,
Насолоджуйся ним сповна.
Життя - це таємниця,
Пізнай її.
Життя - це король лиха -
Побори все.
Життя - це пісня,
Доспівай її до кінця.
Життя - це боротьба, -
Стань борцем!
Життя - це прірва несвідомого,
Ступи в неї, не боячись.
Життя - це фортуна
Шукай цю мить.
Життя таке чудове,
Не згуби його,
Це твоє життя,
Борись за нього!
- Яке з цих визначень обрав би герой оповідання Джека Лондона «Любов до життя». Аргументуйте свою думку.
Пісня «Друг» Володимир Висоцький і герої його «Пісні про друга». Слухаючи пісню, ви повинні подумати над такими запитаннями:
(У складній життєвій ситуації людина відкриває свою сутність. Саме випробування допомагають зрозуміти, хто поблизу тебе).
– Що є перевіркою для справжньої дружби? (випробування)
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Слово вчителя. Герой Д. Лондона переживає різні почуття, що стосуються його фізичного й морального стану та проявляє позитивні якості характеру. Він відчуває змореність від довгої дороги, холод Білої пустелі, тугу від усвідомлення зради товариша, страх самотності, голод, який не вгамовується мізерною «їжею», біль у ногах, розтертих до крові, та замученому тілі, відчай від марних спроб роздобути їжу, виснаженість, що призводить до галюцинацій. Але в ланцюжку відчуттів намічається зміна на краще: це сміливість, виявлена під час зустрічі з ведмедем, усвідомлення нестримного бажання жити, спокій, що змінив страх, терпіння, з яким герой продовжує свій важкий шлях, сила волі у поєдинку з вовком. «Саме життя в ньому не хотіло загинути і гнало його вперед».
2. Узагальнювальна бесіда за проблемним питанням
– Які якості допомогли герою вижити?
(Йому допомагають такі якості, як:
розрахунок (епізод із сірниками);
терпіння(в боротьбіз вовком, з голодом);
здоровий глузд («шлунок немов заснув», але герой все одно продовжує шукати собі їжу, він повинен щось їсти, аби не померти);
сила духу(внутрішній вогонь, який підносить людину до благородства, самовідданих і мужніх вчинків).
– Чому загинув Білл? (Білл продемонстрував слабкість людського духу. Він обрав золото, а не життя).
– Головний герой – це сильна особистість? (Так, бо він переміг смерть).
« I все ж йому хотілося жити. Було б просто безглуздо вмерти, витерпівши такі муки. Доля хотіла від нього аж надто багато. I, вмираючи, він відмовився скоритися смерті. Може, це було й божевілля, але, потрапивши в лабети смерті, він кинув їй виклик і відмовився помирати».
3. Звернення до епіграфа
V. Підбиття підсумків
Завдяки правилам виживання герой оповідання Дж. Лондона вижив, він – переможець. Це мужня людина, яка не втрачає людської сутності в будь-яких ситуаціях. Він бореться за життя майже несвідомо. Такі риси як сила волі, стійкість, мужність, воля до життя, людяність – відмінні риси героїв Дж. Лондона, завдячуючи яким письменник став одним із найулюбленіших серед читачів. Життя ніколи не буває легким. Випробування очікують і на нас, і саме герої Джека Лондона допомагають вийти із складних ситуацій, нагадують про велике призначення – бути Людиною. Джек Лондонв оповіданні показує нам не лише жагу до життя, а й готує до подолання можливих екстремальних ситуацій. Варто загартовуватись фізично, набувати знань, вмінь. Виховувати в собі витривалість, обачність, силу волі, долати свої лінощі, неорганізованість. Досягають успіхів у житті звичайно ті, хто дуже любить життя.
VІ. Домашнє завдання
Для всіх. Відшукати в тексті описи природи. Подумати, яка назва, з вашої точки зору, підходить більше – «Жага до життя» чи «Любов до життя».
Індивідуальні. Познайомити з географічною довідкою про Північну Америкою; дібрати репродукції картин Рокуелла Кента, які відтворюють описи природи в оповіданні Дж. Лондона.
Додаток 1
Опорні цитати про життя письменника «Джек Лондон. Про себе»
«Народився у Сан-Франціско 1876 року» Його справжнє ім’я — Джон Гриффіт. Коли йому було близько восьми місяців, його мати вийшла заміж за фермера Джона Лондона, який усиновив маленького Джека Ґрифіта, і майбутній письменник отримав його прізвище.
«Відповідальність – це було чи не найперше, що я зрозумів у житті.Я зовсім не пам'ятаю, як мене вчили грамоті, – читати і писати я вмів з п'ятирічного віку…»
«Ще змалку мене вражало людське неуцтво. На дев'ятому році я із захватом прочитав Вашингтона Ірвінга і ніяк не міг примиритися з тим, що ніхто на ранчо про цю книгу нічого не знає. З часом я прийшов до висновку, що подібне неуцтво панує лише у нас в селі, в місті ж все має бути по-іншому... Я читав здебільшого десятицентові романи, що діставав у наймитів та газети… я був цілком самотній, і читав усе, що потрапить до рук».
«На одинадцятому році життя, я покинув ранчо і переїхав в Окленд. Багато часу провів в Оклендського публічній бібліотеці, жадібно читаючи все, що потрапляло під руку. У міру того як світ розкривав переді мною свої таємниці, я розлучався з ілюзіями. Кошти на життя я заробляв продажем газет на вулицях; з тієї пори і до шістнадцяти років я змінив безліч занять – чергуючи то працю зі школою, то школу з працею».
Джек Лондон працював устричним піратом, матросом на шхуні, ловив лососів, працював береговим охоронцем рибальського патруля, вугільником, вантажником, робітником на джутовій фабриці, двірником, пральником, шукачем золота у Клондайку, співробітником журналів.
«Працюючи на джутовій фабриці, я пробував писати.
Місцева газета «Клич» призначила премію за нарис. Мати вмовила мене ризикнути, і написав нарис під назвою «Тайфун біля берегів Японії».
Перша премія газети була присуджена мені; другу і третю отримали студенти Стенфордського і Берклійському університетів».
«Мені йшов дев'ятнадцятий рік, коли я повернувся в Окленд і вступив у середню школу. Там видавали звичайний шкільний журнал. Його випускали раз на тиждень і я почав писати до нього оповідання про свої морські плавання і свої мандрівки».
«Моя перша книга з'явилася в 1900 році… Я вірю в необхідність постійно працювати і ніколи не чекаю натхнення».
«Я люблю спорт, захоплююсь боксом, фехтуванням, плаванням, їздою верхи, люблю водити яхту і навіть запускаю паперового змія. Хоча я народився в місті, проте волію жити в передмісті. Але наймиліше життя на селі – тільки там й живеш в єднанні з природою».
Додаток 2
Історична довідка. «Золота лихоманка»
Золота лихоманка на Алясці – неорганізований масовий видобуток золота в регіоні Клондайк на території Юкон, на північному заході Канади, на схід від кордону з Аляскою в кінці XIX століття. Золота лихоманка почалася в 1896 -1897 рр. По всій Америці рознеслася новина про знахідку в 1896 р. золота на річці Клондайк, яка сколихнула всю країну. Газети своїми неперевіреними і напівфантастичними статтями довели мільйони людей до істерії. Тисячі людей кидали роботу і вирушали на пошуки золота. Більшість нічого не знала про старательство, не була призвичаєна до фізичної праці і тим більше до неймовірно виснажливої подорожі. Мало того, багато з них взагалі погано уявляли, де знаходиться Клондайк. Крім самих майбутніх старателів в дорогу вирушили ті, хто бажав заробити на самих старателях, а не на золоті, – фотографи, письменники, торгівельники, ремісники, і навіть відверті шахраї та злочинці.
В пошуках золота зрушило з місця понад 100 тис.людей. Проте шлях до золота виявився занадто важкий для багатьох і лише 30-40 тисяч змогли дістатися до селища Доусон-Сіті на злитті рік Юкон і Клондайк. Більшість золотошукачів незабаром вернулися з порожніми руками. Лише близько 4 тисяч змогли знайти золото, з них лише сотня дійсно розбагатіли. І лише кілька змогли потім зберегти і примножити це багатство.
Наплив старателів до Клондайку закінчився влітку 1899 року, коли золото відкрили поблизу селища Ном (Аляска) на березі Берінгової протоки.
Додаток 3
Географічна довідка
Велике Ведмеже озеро (англ. Great Bear Lake) – це найбільше внутрішнє озеро в північно-західній частині Канади.
Безплідна земля (англ. the Canadian Barrens) – незаселений віддалений арктичний регіон Північної Канади. Річка Копермайн (англ. the Coppermine Rizer) – річка на північному заході Канади.
Затока Коронації (англ. Coronation Gulf) – затока Північного Льодовитого океану поміж мисом Крузенштерн і півостровом Кент на північному узбережжі Канади.
Гудзонова затока (англ. Hudson Bay) – затока Північного Льодовитого океану біля берегів Канади.
Країна патичків (англ. the Land of Little Sticks) – це місцевість на півночі Канади, де ростуть тільки низькі карликові дерева.
Річка Діз (англ. the Dease River) – притока річки Лаярд, що протікає через північно-західну частину Канади.
Річка Маккензі(англ. the Mackenzie River) – найбільша річка Канади й усієї американської Півночі (протяжність – приблизно 4500 км).
Додаток 4. Складання схеми
Почуття, які переживає герой оповідання
Додаток 5
Правила виживання в екстремальній ситуації
Правило перше – не втрачати надії, не впадати у відчай.
Правило друге: зберігати вогонь як символ життя.
Правило третє: щоб вижити, треба їсти.
Правило четверте: не показувати страху перед хижими звірами. Не тікай! Людина сильніша за хижого звіра.
Правило п’яте: найбільша цінність людини – життя. Відмовся від усього, що заважає жити.
Правило шосте: бережи людську сутність. Будь людиною!
Правило сьоме: перемагай втому і рухайся вперед. Рух – це життя!