ЛРК Дніпрова Чайка Міфостихія поезії у віршах «Мара»

Література рідного краю. 7 клас

Тема: ЛРК. Дніпрова Чайка. Міфостихія поезії у віршах «Мара»

Мета: познайомити учнів із літературою рідного краю, зокрема із письменницею Дніпровою Чайкою; з’ясувати особливості її псевдоніму; жанр, особливості твору «Мара»; розвивати навички аналізувати образи головних героїв; навички роботи в групах; виховувати в учнів почуття любові (до рідних людей, рідного краю, до улюбленої справи).

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: відео про письменницю, текст твору, роздатковий матеріал.

В руїнах, землею покритий, порослий весь бур’янами,                                                            лежав Херсонес стародавній                                                                                                  і мовчки мовчав про минулі колишнії дні….

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Емоційне налаштування на співпрацю. Обмін побажаннями в парах («Побажай мені удачі!»)

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда

Які письменники рідного краю вам відомі?

Що вам відомо про історію Херсонщини?

Що зи знаєте про Стародавній Рим?

Яких давньоримських богів ви знаєте?

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

Робота з епіграфом.

IV. Основний зміст уроку

Перегляд частини відео про письменницю

https://www.youtube.com/watch?v=aC71ootV1kY

Повідомлення учня про псевдонім письменниці

Обидві частини псевдоніма письменниці пов’язані з топосом води. Дніпро – це не просто гідронім, а топос з виразним історіософським кодом, символічна вісь українського світу.

Народнопоетичний образ чайки символізую жіночу недолю, а у відомій «Пісні про чайку», приписуваній Іванові Мазепі, ця пташка постає як символ України, яка побивається за своїми дітьми.

 Поєднавши ці символи у своєму псевдонімі, Л.Василевська створила оригінальний і надзвичайно експресивний авторський міф.

Обговорення змісту твору

Жанр твору - Поезія у прозі — короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами спорадичного римування — до поезії.

Бесіда

• З чим порівнює автор хвилі на морі? – З часом.
• Як описує автор Херсонес? – « В руїнах, землею покритий, порослий весь бур’янами, лежав Хесонес стародавній і мовчки мовчав про минулі колишнії дні.»
• Але настав інший час. Як його описує автор? – «В руїнах забутих зібралися люди нові…»
• Хто з’являється над  померлим містом? – Мара.
• Чи видно її днем? – ні, але в ночі її можна і побачити, і почути.
• Що вона робить? Знайдіть цитату з тексту. – « То хмаркою лине ао небі над містом, то вогником синім блукає в каміннях, зітхає…»
• Що діється, коли починає сяяти місяць на небі? – Із піни встають якісь дивні постаті, скеля оживає, бур’ян ворушиться, камінь одхиляється од скелі…
• Ким може становитися камінь? – дідом.
• Опишіть його: «Дід вельми древній, у темній одежі…»
• Кого він манить до  себе? – гостей із моря.
• Якими є ті гості? – скаліченими. «Дід, побачивши це, застогне хрипливо і пне її в море.»
• Що стається з дідом коли «зоря світова засяє на сході»? – «старий поспішає на скелю»

Далі автор наголошує, що колись ця руїна називалась Херсонесом.

• Хто такий Менандр? – великий митець.
• Яким хистом наділили його боги? – «Під його руками німе каміння оживало і мармур дихав, і дерево, і глина воскресали у дивних постатях».

З різних куточків до нього приїздили. Але його не тішила ця слава. «Бо клопіт мистецький і клопіт громадський на душу його налягли і потьмарили промінь блискучої слави». У цій славі розрісся Херсонес, але люди жадали більшого, ще «дужче себе прославить, і всю слави старої Еллади собі перейняти».

• А що тим часом непокоїло Менандра? – Він хотів «так навчитись ліпити та різать різцем, як в світі ніхто ще не різав, і тим Херсонес свій прославити в цілому світі».
• Яка відрада знайшлася для нього? – дівчина Феано, вони покохали один одного і побрались.
• Чому не довгим було щастя Менандра з дружиною? – «вона не хоче звертати уваги на дивнії сни, на заміри величні».
• Що сталося далі? – Зникли порадники з його дому, він відрікся від жінки і своїх дітей.
• Чи змогла жити Феано без кохання? – Ні, вона померла.
• Що знайшов Менандр, поховавши дружину? – «таємницю живої краси», «перетворив її на мармур».
• Як звати їх дітей? – Фалес та Зоя.
• До чого звертався Менандр за порадою? – до моря. Там він згадав про кохання.
• З ким побралась Зоя? – З Патроколом.
• З ким порівнює їх батько? – З Афродітою та Геліосом.
• Що сталося з Херсонесом? – на нього напали вороги.
• Як на це відреагував Менандр? – він був байдужим, займався роботою.
• Хто став на чолі захисту міста? – Фалес, але, на жаль, його вбили.
• Що сталося з Патроклом і Зоєю? Знайдіть у тексті. – «Боронить подвір’я Патрокл, січе ворогів на капусту, а Зоя, бліда, мов крейда, зброю йому подає. І не витримав бравий – упав, наче дуб під грозою, і хижа зграя в ту ж мить поскакала у двір. Не хоче вродлива Зоя датись у руки живою: як дика коза легконога, вона подалася проз сад аж до моря; догоня за нею вже настигає, вона ж, як метелик, звилася на скелю і раптом стрибнула у вільнеє море…»
• Що сталося, коли орда «оступила Менандра»? – він став боронити «свої мармурові постаті».
• «Остався Менандр сиротою і дякую мудрим богам, що робітню його і твори його захистили» - про що свідчать ці рядки?
• Що вирішили правителі Херсонесу? – здавить Риму.
• Про що просив Менандр богів? – трохи часу, щоб закінчити весь «Олімп».
• Що побачили римляни-розвідники у нього в майстерні? – як він зітхав, гомонів сам з собою, що не має чим Зевса оздобити. І правитель Риму прислав коштовності.
• Що сказав римлянин Менандрові, коли побачив закінчену скульптуру Зевса? – «Старче великий! Нема тобі рівного в світі! Фідій давніший воскрес би, тай той уклонився б тобі! Я, римлянин, честь і краса свого війська, друг цісаря навіть самого, і я тобі, старче, вклоняюсь! Прийми се вітання, на завтра ж готуйся прийняти вітання од цілого краю.»
• Менандр дочекався свого. Але що його непокоїло? – Що слава дістанеться не Херонесу, а Риму.
• Що тоді він зробив? – Сховав богів, поставив на кручі над морем, помолився і звалив у глибокеє море.

І знову автор порівнює час із хвилями у морі…

• Про що плаче море під скелеє? – «Немає, немає того, що минуло, воно не воскресне в колишній красі, лиш слава його не загине, як піна на хвилях, як дрібне каміння на дні…».
• Якою фразою закінчується твір? – «Скажи, чи минула навіки жадана година? Чи ще не настала?..» - запитує Менандр у моря.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота в групах за картками.

Картка №1

1. Скласти асоціативне гроно до образу Мари.

Мара

2. Поміркуйте, чи можна назвати Менандра патріотом своєї Батьківщини?

Картка №2

1. Скласти асоціативне гроно до образу Фалеса.

Фалес

2. Поміркуйте, що у творі символізує образ Моря.

Картка №3.

1. Доведіть, що твір «Мара» є поезією у прозі.
2. Складіть сенкан до образу Менандра

Вірш із 5 рядків

1 рядок – 1 іменник – назва поняття/ ім’я героя

2 рядок – 2 прикметника – опис

3 рядок – 3 дієслова – характерні дії

4 рядок – фраза-ставлення до теми

5 рядок – одне слово-синомім до теми (висновок)

Картка №4

1. Як ви вважаєте, хто із персонажів твору став Марою?
2. Складіть сенкан до образу Моря.                                                                        Вірш із 5 рядків

1 рядок – 1 іменник – назва поняття/ ім’я героя

2 рядок – 2 прикметника – опис

3 рядок – 3 дієслова – характерні дії

4 рядок – фраза-ставлення до теми

5 рядок – одне слово-синомім до теми (висновок)

Картка №5

1. Ким є «дивнії постаті», що виходили з моря на початку твору, і ким є дід, який перетворювався на скелю?
2. Як загинули дружина та діти Менандра, і чи є в цьому, на вашу думку, його провина?

Картка №6

1. Поміркуйте, як на прикладі стосунків між Римом і Херсонесом Дніпрова Чайка розкрила історичну долю рідного краю?
2. З чим пов'язаний псевдонім письменниці? Свою думку обґрунтуйте.

VI. Підсумок уроку.

Презентація роботи груп.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

VIII. Домашнє завдання.

Завдання на вибір:

Зробити ілюстрацію або комікс до твору.

Написати цитатну характеристику до образу Менандра.