Лялька з особистими історіями (ляльки-персони)

Лялька з особистими історіями (ляльки-персони)Методика соціального та психологічного розвитку дитини

Що таке «ляльки-персони»? Ляльки-персони - це не іграшки для дітей, а інструмент для педагога. Для кожної ляльки створюють її особисту індивідуальністю (ідентичність), закріплюють за нею певну історію життя, наділяють особистісними рисами, родиною і культурним походженням, уподобаннями, страхами та здібностями. Лялька «приходить» у гості до дітей (в групу) коли вони збираються в колі для спільної розмови, і педагог розповідає їм про щасливі й не дуже радісні історії, які з нею сталися.

Ляльки та її рольв освітньому процесі Педагогічний метод з використання ляльок-персон узгоджується з Базовим компонентом дошкільної освіти та сприяє його реалізації. Заняття, на яких діти слухають та обговорюють історії ляльок-персон, допомагають опановувати нові знання, вміння, навички, формувати належне ставлення до базових соціальних норм, сприяють особистісному, соціальному та емоційному розвитку, вихованню здорового способу життя, розуміння світу тощо.

Ляльки-персони - це практична методика, яка сприяє психологічному розвитку малюків, виховує емпатію і допомагає організувати розмову серед дітей про складні питання розмаїття та інклюзії. Під час роботи з ляльками-персонами діти на практиці вдосконалюють навички вирішення проблемних ситуацій, оцінюють різні варіанти їх залагодження й обирають ті, які найімовірніше приведуть до успіху. Мета полягає в тому, щоб навчити малечу переносити у досвід і навички, засвоєні під час взаємодії з ляльками, на реальні ситуації їхнього повсякденного життя.

Народження персонажа Щоб створити особисту історію персонажа, індивідуальність кожної ляльки, потрібно визначити її стать, фізичні характеристики, колір шкіри, характер, тип родини, культурну, релігійну і соціальну приналежність, мову чи мови, якими вона розмовляє, стан здоров'я, страхи, уподобання, особливі здібності та особливі потреби.

Під час роботи з лялькою педагог виконує функцію їх перекладача. Педагог не є лялькою (не перевтілюється у цей персонаж), а лише говорить від її імені: переповідає дітям те, що лялька «прошепотіла» на вушко або розповіла раніше. Поводьтеся з лялькою бережно, коректно. Оптимально організувати заняття з усією групою або у підгрупах (по 10-12 малюків). Розмістіть малечу півколом, щоб якомога більше з них могли долучатися до обговорення. Якщо група надто велика, ймовірно, що діти стануть непосидючими, очікуючи своєї черги висловитися. Крім того, у завеликій групі педагогу складно стежити за тим, що відчуває кожна дитина і заохочувати кожного до участі в обговоренні. Загальна організація роботи

Знайомство дітей з персонажем Під час першого візиту не потрібно розповідати особисту історію ляльки, ви лише знайомите дітей з нею. Коротко представте: зазначте 3-4 важливі деталі про родину ляльки, її уподобання, звички, зацікавлення. Презентація під час знайомства має бути короткою, інформативною і цікавою. Головне завдання цього етапу - привернути увагу дітей, зацікавити тим, що відбуватиметься з лялькою надалі. У малюків має виникнути бажання поділитися інформацією зі свого життя саме з нею. За допомогою запитань спонукайте дітей по черзі ділитися своїм досвідом / інформацією про себе.

Нагадайте дітям про особистість ляльки та її минулий візит. Виступаючи в ролі оповідача, розкажіть історію, яка слугує вступом до заняття. Виступаючи в ролі фасилітатора, ставте відкриті запитання, насамперед, щоб спонукати дітей виявляти емпатію та говорити про емоції. В ролі оповідача, завершіть заняття: подякуйте дітям за їхню участь в обговоренні, нагадайте про найбільш доречний варіант (чи варіанти) залагодження, проблемної ситуації та дозвольте попрощатися з лялькою, яка «обіцяє» наступного разу розповісти про те, як вирішилася ця ситуація. Побудуйте історію навколо одного простого питання і не відходьте від нього. Розповідаючи історію про те, що сталося з персонажем, будьте конкретні та уникайте узагальнень, вживайте зрозумілі дітям слова. Створюйте історії, які відповідають віку дітей, цікаві для них, спонукають до участі в розмові та містять нову інформацію чи корисний: досвід. Можна розширювати кругозір дітей, додавши до оповіді два-три поняття (назви міст, страви тощо), про які лялька (персонаж) дізналася або про які хотіла б дізнатися докладніше. Розповідаємо історію (методичні рекомендації)

Перед тим, як розповідати історію, варто переглянути свої записи та освіжити в пам'яті особисту історію ляльки, яку використовуєте. Підготуйте відкриті запитання, щоб спонукати їх розмірковувати і долучатися до розмови. Дайте їм трохи час, щоб відповісти: поставте запитання і зачекайте, даючи змогу подумати, а вже потім говорити. Стежте за тим, щоб дітям ніколи не ставало ніяково і щоб вони не відчували приниження, коли висловлюють свої ідеї, переконання та почуття. Намагайтеся аби бесіда велась таким чином, щоб говорили переважно вихованці; уважно слухайте все, що вони кажуть; повторюйте сказане, щоб кожного було почуто; давайте зрозуміти їм, що уважно вислухали та цінуєте їхню думку; реагуйте на те, що висловлюють малюки та, за потреби, підтримуйте їх. Потрібно спостерігати хто і як реагує та відповідає, а хто ні. Обговорення(методичні рекомендації)

Заняття з ляльками та обговорення різноманітних життєвих історій допомагають кожній дитині підвищувати самооцінку і зміцнювати впевненість у собі. Діти розмовляють про свій власний досвід, висловлюють ідеї, ставлять запитання, слухають один одного уважно і з повагою.Їх заохочують говорити про почуття ляльки та свої власні, що сприяє розвитку емпатії. У процесі вирішення проблеми персонажа, дітей спонукають точно описувати проблему, мислити гнучко й критично, візуалізувати низку реалістичних способів її вирішення та пропонувати свої варіанти залагодження ситуації. Діти збагачують свій словниковий запас: засвоюють значення і контекст вживання потрібних слів / термінів / понять, щоб говорити про свої почуття, брати участь в обговореннях та критично мислити. Важливі вміння й навички

Роботу, розпочату під час занять з ляльками-персонами, можна продовжувати в іншій формі з допомогою відповідних методик для інтеграції всіх освітніх напрямів (математика, мова / розвиток мовлення, образотворче мистецтво, музика тощо);Такі заняття - це засіб психологічної підтримки. Окрім цього діти опановують навички і стратегії для подолання дискримінації та ексклюзії. Емпатійне ставлення до ляльки - запобіжник того, що в майбутньому вони навряд чи почуватимуться «вищими» або ж менш значущими за інших. Вони будуть налаштовані на співпрацю та прийматимуть відповідальні соціальні ролі. Важливі вміння й навички