Лялькотерапія для ВНЗ

Лялькотерапія в соціально-педагогічній роботі з дітьми. Виконала Чернявська Тетяна

План лекціїОснови лялькотерапії. Значення ляльки в історії розвитку та соціалізації особистості. Вікові особливості використання ляльок у роботі психолога. Обмеження у використанні ляльок у роботі психолога. Організація простору для лялькотерапії. Типологія ляльок. Види ляльок.

1. Основи лялькотерапіїЛялькотерапія – це метод лікування за допомогою ляльок. Лялькотерапія – це окремий розділ арт-терапії, основним прийомом якого є використання ідентифікації й відокремлення як основних механізмів розвитку особистості.

Для чого використовується лялькотерапія?Вирішення інтра- й інтерперсональних конфліктів;Покращення соціальної адаптації;Корекційна робота зі страхами, заїканням, порушеннями поведінки, емоційними травмами.

Завдання лялькотерапії: Розширити репертуар самовираження дитини;Досягнути емоційної стійкості й саморегуляції, корекції взаємин у системі дитина-батько;Усунути хворобливі переживання людей;Зміцнити психічне здоров’я;Покращити соціальну адаптацію;Розвити самосвідомість;Вирішувати конфлікти в умовах колективної творчої діяльності.

Процес виготовлення ляльки, етапи: Виготовлення ляльки. Використання ляльок для відреагування значимих емоційних станів.

Функції лялькотерапії: Комунікативна – формування емоційного контакту дітей у колективі. Релаксаційна – знаття емоційного перенапруження. Виховна – психокорекція проявів особистості в ігрових моделях життєвих ситуацій. Розвивальна – розвиток психічних процесів та моторики. Навчальна – збагачення інформацією про навколишній світ.

2. Значення ляльки в історії розвитку та соціалізації особистостіЛялька – це предмет у вигляді людини, зроблений із порцеляни,пластика, паперу,дерева та інших матеріалів. Перший етап відносин людини та ляльки – етап ідолів. З епохи Відродження до наших днів функція ляльки як дитячої забавки не зазнала значних змін.

Етапи використання ляльок: Магічне ставлення до ляльки. Використання ляльок для трудового навчання Використання ляльок для театральних постановок. Використання ляльок для гри. Лялька як засіб вивчення емоційного світу дітей. Лялька – засіб зміни людини

3. Вікові особливості використання ляльок у роботі психолога. З лялькою можна знайомити дитину з перших місяців життя. В перший рік життя дитини лялька має віддалено нагадувати людину, з визначеною головою та кінцівками. Лялька повинна бути м'яка, з приємних матеріалів та кольорів. Безлика лялька. Формуємо образ людини, розвиваємо фантазію та тактильну чуттєвість.

На другий рік життя дитини в ляльки з'являється одяг, конкретна людська фігура, малонамічені риси обличчя, без емоційність. Дитина наслідує дорослих, програмуються побутові ситуації. Дитина починає ототожнювати себе з лялькою.

На третій рік життя дитини в ляльки присутній мінімалізм у рисах обличчя, поява одягу, який можна знімати. Починає розвиватися рольова гра, фантазія, соціальний інтелект дитини. Дитина переносить переживання на ляльку.

В дошкільний вік в ляльки підкреслюються риси обличчя, однак без яскравих емоцій. Можуть бути різні матеріали, пластик. Поява лялькових аксесуарів. У дівчаток з'являється лялька-немовля, без позначення конкретної статі. Розвивається рольова гра, сюжетні лінії. Формується образ людини, її поведінки.

В молодший шкільний вік обмежень на вигляд ляльки немає. Дитина продовжує грати з ляльками, але перестає наділяти їх людськими якостями, ставиться менш емоційно, потім перестає в неї грати.

4. Обмеження у використанні ляльок у роботі психолога. Для сучасної соціальної ситуації розвитку дитячої субкультури характерно: Скорочення фізичного простору для дитячих ігор у містах та селах. Територіальна роз'єднаність дітей, розрив між дитячими поколіннями. Деформація змісту дитячої субкультури. Збіднення репертуару дитячого фольклору. Втрата усних текстів. Примітивізація і зникнення колективних ігор.

Лялька може мати й негативний вплив на психіку дитини, але трапляється це зазвичай при неправильному підборі іграшки чи невідповідність її віку дитини. Негативно на розвиток впливають чітко фіксовані образи в ляльці (Барбі, монстри)

5. Організація простору для лялькотерапіїОсновні завдання психологічної допомоги дітям:

Правила добору іграшок для лялькотерапії:Іграшку зручно брати в дитячу руку. У фігурок не повинні відвалюватися деталі. Частина іграшок - реалістична, частина – стилізована, частина – абстрактна.Іграшки повинні бути з різних матеріалів. Різні за кольорами.Іграшки повинні легко ставитися на полицю.

Іграшки повинні бути різні.Іграшки з реального життя та фантастичні образи.Іграшки, що відображають сучасність та минуле.Іграшки символи цивілізації і природи. Усі фігурки упорядковано відповідно до груп. Кожна група повинна добре проглядатися на полицях.

6. Типологія ляльок. Класифікація ляльок за Ю. М. Лотманом: Ляльки для гри: дитячі іграшки, театральні, обрядові ляльки, ляльки для маніфестацій, телекукли. Ляльки для вправ і прикрас: інтер’єрні, колекційні, сувенірні, пугала, воскові ляльки, манекени.

Обрядові ляльки. Ляльки, які брали участь у різноманітних обрядах, зазвичай виготовлялися з підручних матеріалів. Обрядових ляльок ставили на покутті. Обличчя лялькам зазвичай не малювали. Особливе місце займали ляльки-обереги.

Ляльки-іграшки. Найбільш поширеним матеріалом для виготовлення ляльок-іграшок була тканина. Ляльки іграшки виконують такі завдання: Діагностика проблем. Набуття досвіду соціальної взаємодіїВисловлювання почуттів. Вирішення внутрішніх конфліктів. Корекції страхів та взаємин у родиніСтановлення психосексуальної ідентичності

Театральні ляльки

Петрушечні (рукавичні) ляльки. Одягають на руку, як рукавички. Пальчикові надягаються на один палець. Розвиток самоконтролю, комунікативних навичок, емоційної сфери, вираження почуттів, розвиток мовлення.

Мімуючі ляльки. На відміну від рукавичних, до голови такої ляльки входять усі пальці ляльковода, її виготовляють з пап’є-маше.

Палицеві ляльки. Ляльки підіймаються над ширмою за допомогою вставленого всередину стрижня (гапіту). Формують комунікативні навички, розвивають моторику та саморегуляцію.

Маріонетки. Найпростіші маріонетки: вага (хрестовина) відсутня, для управління дві нитки, голова робиться з вати та трикотажу.

Ляльки тіньового театру. Ляльки пласкі, вирізані із щільних матеріалів – картону чи шкіри. Керують лялькою з екрану, спрямовуючи промінь світла так, щоб лялька відкидала тінь на екран.

Ростові ляльки. Ростова лялька зроблена так,що руки дитини стають її руками, а ноги – ногами ляльки. Розвивається самосвідомість, комунікативні навички, соціальні навички, надає психологічного захисту.

Інтер’єрні ляльки. Знижують тривожність дитини, викликає позитивні емоції.

7. Види ляльок. Психодіагностика: конкретизація проблеми. Досягнення емоційної стійкості та саморегуляції. (театральні ляльки). Набуття важливих соціальних навичок. Розвиток комунікативних навичок (маріонетки, пальчикові, мімуючі, петрушечні). Розвиток самосвідомості. Розвиток грубої та дрібної моторики. (маріонетки)

Вирішення внутрішніх конфліктів (терапевтична лялька). Профілактика й корекція страхів (ляльки тіньового театру, пальчикові ляльки). Розвиток мовлення. Пошук внутрішніх механізмів опору хворобі. Корекція стосунків у сім’ї . Становлення психосексуальної ідентичності дітей.

Дякую за увагу!