Люби, вивчай рідну мову!

Шполянська санаторна школа Черкаської обласної ради

Люби, вивчай рідну мову! Виховна година до Дня рідної мови

Вихователь Кононенко Л.П.

Мета: надати учням поняття про те, що рідна мова для кожної людини — це те життєдайне джерело, з якого вона черпає свою енергію, життєву силу, що передається віками, з покоління в покоління цілим народом, рідним краєм; учити учнів правильно розмовляти рідною мовою; збагачувати словниковий запас; розвивати і збагачувати мовлення учнів; виховувати любов і гордість за рідну українську мову, бажання зберегти її чистоту і красу.

Матеріали: карта України, картини природи рідного краю, колискова пісня, українські пісні, вірші, прислів’я, загадки.

Хід заходу

Учитель читає епіграф, записаний на дошці.

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

І народу без мови нема.

— Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі й ніжні слова про нашу рідну мову, щоб зрозуміти, яке значення має мова для людини. Ми живемо на мальовничій землі — в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми. Милуймося красою рідної природи, вслухаймося у чарівні мелодії українських пісень, вбираймо в себе ніжні звуки української мови!

1 - й у ч е н ь

В нас українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельно чиста

І тепла, наче мамина рука.

2 - й у ч е н ь

Я вчуся нею гарно розмовляти,

Читаю вірші і пишу слова,

Бо рідну мову треба добре знати.

Вона чудова, ніжна і жива.

Звучить пісня «Мова єднання».

У ч и т е л ь. Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів’ях, приказках.

Відгадайте загадку.

Між людьми вона тільки буває,

Окриляє, згуртовує їх.

Вміло хвалить, та часом карає,

А не раз викликає ще й сміх. (Мова)

— Правильно, діти, це мова. Тільки люди нею спілкуються, тільки люди можуть говорити словами, лише люди можуть навчитися нею мудро висловлюватись. А щоб уміло висловлювати власні думки, необхідно добре засвоїти рідну мову. Спілкуватися з іншими потрібно так, щоб тебе зрозуміли і хотіли слухати. І не можна говорити що-небудь і як-небудь.

— Хто вам допомагає вивчати мову?

•               Язика немає, а науки навчає. (Книга)

— Отже, хто багато читає, той багато знає.

— А тепер пригадаймо прислів’я про мову, слово.

Орієнтовні відповіді учнів:

•               Слово — не горобець, випустиш — не спіймаєш.
•               Умій сказати, умій змовчати.
•               Гостре словечко коле сердечко.
•               Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові.
•               Без мови немає народу.

3 - й у ч е н ь

Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа в моєму серці.

Її ми дуже любимо усі.

У ч и т е л ь. Любов до рідної мови розпочинається ще з колиски, з маминої пісні. 

Троє дівчаток співають колискову пісню «Котику сіренький».

— Діти, навіщо нам вивчати свою рідну мову? (Відповіді учнів.)

— Український народ завжди славився працелюбністю, щирістю, добротно і щедрістю, веселим характером, а ще — мелодійною і чарівною піснею.

Учитель читає «Легенду про пісню».

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вбрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Польці — здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики.

Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

— Я — Україна, а плачу, адже стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

— Чого ж ти не підійшла до мене швидше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог зупинив її.

— Є у мене національній дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Вклонилась низенько Всевишньому, і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

У ч и т е л ь. Сьогодні багато українців розмовляють суржиком. Цього допускати не можна! Тому не лінуйтеся, учіть мову, звикайте розмовляти правильно і гарно.

Учениця розповідає вірш Оксани Забужко «Рідна мова».

— Гадаю, тепер ви будете ще наполегливіше вивчати рідну мову, щоб знати її та розмовляти нею, щоб збагатити свій словниковий запас. А для цього необхідно багато читати.

Звучить пісня «Рідна мова».