Люблінська унія: причини, перебіг, наслідки та значення для українських земель

Тема уроку: Люблінська унія: причини, перебіг, наслідки та значення для українських земель
Тип уроку: інтегрований (історія + громадянська освіта)
Форма проведення: урок-дослідження

Мета уроку

1. Освітня:
   • Ознайомити учнів із поняттям Люблінської унії (1569 р.), її причинами, умовами та наслідками.
   • З’ясувати, як події унії вплинули на соціально-економічне, політичне та культурне життя українських земель.
2. Розвивальна:
   • Розвивати навички критичного мислення, аналізу історичних джерел та вміння порівнювати події.
   • Сформувати вміння працювати в групах і висловлювати власну думку.
3. Виховна:
   • Виховувати почуття патріотизму, національної гідності та відповідальності за історичну спадщину.

Очікувані результати уроку

Після уроку учні:

• Розуміють суть Люблінської унії та її наслідки для України.
• Вміють оцінювати події унії з різних перспектив (української, польської, литовської).
• Формулюють власне ставлення до унії, базуючись на історичних фактах.

Обладнання та матеріали

• Карта Речі Посполитої після Люблінської унії.
• Витяги з історичних джерел (уривки з актів Люблінської унії).
• Схеми, таблиці для групової роботи.
• Відеофрагменти або презентація з ключовими подіями унії.

Хід уроку

I. Організаційний момент (2-3 хв.)

• Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.
• Оголошення теми, мети уроку.
• Мотивація: «Чи завжди об'єднання держав є позитивним кроком для народів, які в них живуть? Спробуємо розібратися на прикладі Люблінської унії».

II. Актуалізація знань (5 хв.)

1. Бесіда з класом:
   • Що ви знаєте про Велике князівство Литовське та його стосунки з Польщею?
   • Чи були українські землі частиною цих держав?
2. Демонстрація карти перед Люблінською унією.
   • Учні аналізують, які українські землі входили до складу Великого князівства Литовського.

III. Вивчення нового матеріалу (20-25 хв.)

1. Причини Люблінської унії (6 хв.)

•           Політичні причини: слабкість Литви після поразки від Москви, прагнення Польщі зміцнити позиції у Східній Європі.
•           Економічні причини: бажання польської шляхти отримати доступ до багатих українських земель.
•           Соціальні причини: прагнення уніфікації політичної системи.

(Вчитель пропонує учням висловити гіпотези, чому Польща і Литва прагнули об’єднання.)

2. Перебіг унії (7 хв.)
   •        Розгляд основних подій 1568-1569 рр.
   • Обговорення умов унії: створення єдиної держави — Речі Посполитої, але збереження певної автономії.
   • Включення Волині, Поділля та Київщини до складу Польщі.

(Учні аналізують витяги з документів унії, виявляють, які зміни відбулися, додаток)

3. Наслідки унії для українських земель (7 хв.)
   • Позитивні:
     • Розвиток міст, включення в європейські торгівельні зв’язки.
   • Негативні:
     • Полонізація, посилення утисків православної церкви, кріпосного права.

(Групова робота: учні діляться на три групи й формулюють наслідки унії з точки зору українців, поляків і литовців.)

IV. Закріплення знань (10 хв.)

1. Дискусія «Люблінська унія: союз чи підкорення?»
   • Учні висловлюють власну думку, спираючись на факти.
2. Практичне завдання:
   • Заповнити таблицю:

3. Карта-завдання:         На контурній карті позначте:
   1. Території Великого князівства Литовського до Люблінської унії.
   2. Території, які відійшли до Польщі після унії

V. Підсумки уроку (5 хв.)

• Вчитель підбиває підсумки, наголошуючи на ключових моментах.
• Рефлексія: «Чи могли українці уникнути негативних наслідків унії? Як би ви діяли на їхньому місці?»

VI. Домашнє завдання

1. Обов’язкове:
   • Підготувати короткий виступ (2-3 хв.) про вплив Люблінської унії на сучасність.
2. Додаткове (для охочих):
   • Знайти приклади інших історичних союзів, схожих на Люблінську унію, і порівняти їх.

Додаток

Витяги з документів Люблінської унії (1569 р.)

1. Про об’єднання держав
   "Ми, представники Королівства Польського і Великого князівства Литовського, приймаємо рішення про створення єдиної неподільної держави, яка буде називатися Річ Посполита. Ця держава матиме спільного правителя, обраного усіма станами обох народів, і спільний вальний сейм для ухвалення законів і вирішення державних справ."

2. Про територіальний устрій
   "Волинь, Київщина та Поділля відтепер вважаються частиною Королівства Польського і підпорядковуються його праву та адміністрації. Водночас Велике князівство Литовське зберігає свої землі, які залишаються під управлінням місцевих органів, що діють згідно з литовським правом."

3. Про збереження прав і привілеїв
   "Шляхта Великого князівства Литовського та Королівства Польського має однакові права та привілеї. Гарантується свобода віросповідання, право володіння землею, участь у сеймі та захист законом для всіх шляхтичів обох народів."

4. Про спільну оборону
   "У разі нападу зовнішнього ворога держави-члени Речі Посполитої зобов'язуються спільно захищати кордони, виділяючи війська та матеріальні ресурси. Будь-яка загроза одній частині держави розглядається як загроза всій Речі Посполитій."

5. Про офіційну релігійну політику
   "Усі жителі, незалежно від релігійної приналежності, мають право на вільне сповідування своєї віри. Православна церква в українських землях зберігає свої привілеї, проте польська католицька церква вважається основною в Королівстві Польському."

Акт Люблінської унії (уривок)
1569 рік

"Ми, король Польщі та великий князь литовський, разом із сенаторами і послами Королівства Польського та Великого князівства Литовського, вирішили: віднині Королівство Польське і Велике князівство Литовське стають єдиною неподільною державою — Річчю Посполитою. Зі спільним монархом, обраним усім народом, одним сеймом і єдиною зовнішньою політикою.

Водночас Велике князівство Литовське зберігає власні закони, суди та адміністрацію. Однак Волинь, Поділля та Київщина, які досі належали Великому князівству Литовському, тепер входять до складу Королівства Польського. Мешканці цих земель отримують ті ж самі права і свободи, що й польська шляхта."