Василь Сухомлинський
Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець*, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя* води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:
— А ми ж не подякували жінці за воду.
Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.
— Що ж...— каже Роман,— це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто* повертатися через таку дрібницю?
— Варто,— наполягає Марійка.— Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?
Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.
— Ви як хочете,— каже Марійка,— а я повернуся й подякую...
— Чому? Скажи, чи ж обов’язково це зробити? — питає Роман.— Адже ми так потомилися.
— Бо ми люди. Якби ми були телята, можна було б і не вертатися. Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся* за гуртом.
— Важко бути людиною.— сказав він.
Хутірець варто мінісело криниця
Колодязь поплівся треба ішов без охоти
1.😊 Прочитай прислів’я і поясни їх значення.
2. 😊😊 Подумайте і обговоріть з друзями, які добрі справи ви можете зробити вже сьогодні.
Сказав мудрець:
- Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з ДОБРА!
___________________________