М.Булгаков "Майстер і Маргарита" Презентація

М.Кононов © 2009 E-mail: mvk@univ.kiev.ua * 1928 - 1940 “роман у романі” Філософський роман Сатиричний роман Роман-міф Інтелектуальний роман фантастичний

М.Кононов © 2009 E-mail: mvk@univ.kiev.ua * Трагізм долі митця. Утвердження сили творчості й кохання в долі героїв роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита”

Мета: - допомогти учням усвідомити трагізм долі митця, силу мистецтва й кохання у творі; простежити шлях головних героїв роману – Майстра та Маргарити, проаналізувати їхню поведінку в ситуації морального вибору; окреслити систему образів твору розвивати усне зв’язне мовлення, образне й логічне мислення, вміння учнів систематизувати, навчальний матеріал, культуру почуттів, уміння висловлювати думки та враження; виховувати шанобливе ставлення до одвічних людських цінностей; прагнення до щирості й гармонічних взаємин.

Тільки через страждання приходить істина. Це справді так, будьте спокійні. Але за знання істини ні грошей не платять, ні пайка не дають. Сумно, але факт. М. Булгаков   Люби свого ближнього як самого себе. Євангеліє від Матвія (19:19)

Проблемне питання: Як зберегти рівновагу між милосердям і справедливістю? У чому трагедія Майстра?

М.Кононов © 2009 E-mail: mvk@univ.kiev.ua *

Через співставлення образів даних героїв розглянути проблему милосердя і справедливості. Чи справді в ході вічної боротьби добра і зла перемагає справедливість ? Дослідити, хто сильніший: грізний прокуратор Іудеї чи бродячий філософ Ієшуа Га-Ноцрі?

Крок 1. Порівняти образи даних героїв. Крок 2. З'ясувати, хто з них духовно сильніший. Крок 3. Прослідкувати, як під впливом Ієшуа змінюється характер Понтія Пілата. Почему, зачем, откуда зло? Если есть Бог, тот как может быть зло? Если есть зло, то как может быть Бог? М. Лермонтов

Прокуратор Іудеї. Понтій Пілат, - римський прокуратор (намісник) Іудеї кінця 20-х – початку 30-х років н. е., при якому був покараний Ісус Христос. Понтій Пілат – один із головних героїв роману. На перший погляд, людина без біографії, однак усе його життя приховано в тексті.

Булгакова цікавила людина, яка повинна зробити вибір: добро чи зло, самопожертва чи зрада. Пілат – хоробрий воїн. У його руках життя і смерть кожного. Він одинак. Свої вчинки підпорядковує політиці Кесаря. Пілат стоїть перед вибором: крісло чи душа? Він вибрав крісло, не зміг піти проти влади. Пілат не вірив у добро. Але муки совісті не давали йому спокою. Що примусило Пілата стати на бік зла? Страх бути знищеним. Він розуміє правду Ієшуа, боїться її. У відчаї виносить смертний вирок. Майстер у відчаї спалює свій роман. Саме тому відчай і зрада – зворотній бік творчості та любові. У романі є такі слова: “Погиб, погибли…” Загинув підсудний і суддя. Загинуло тіло Ієшуа і душа Пілата. Страх примусив стати на бік зла.

Прокуратор бажав іти поруч із Ієшуа місячною доріжкою. І тільки після двох тисяч років каяття перед Пілатом проліг довгоочікуваний шлях – дорога до світла. Місячне сяйво в Булгакова є символом Істини, вічного духовного життя.

Висновок: Боягузтво – найстрашніша вада, найстрашніший гріх. Воно штовхає на зраду, на підлість і наклепи.

Єшуа Га-Ноцрі – мандрівний філософ 27 років. Образ героя полемічно співвідноситься з образом Ісуса Христа Ієшуа Булгакова більш схожий на Сина Людського, а не Сина Божого. Цей мандрівний філософ проповідує закон Добра. Він ні на крок не відступає від своїх переконань і нехтує брехнею, щоб урятуватись. Навіть за мить до страти, коли йому, спраглому, піднесли до рота мокру губку, він сповідує цей закон: відмовляється від цієї милості на користь засудженого сусіда.

М. Булгаков робить свого Ієшуа дуже людяним: “Злих людей на світі немає ”. Навіть вбивцю Варраввана Ієшуа ласкаво називає “добрим бандитом”. Головним свідченням духовної величі Ієшуа є його безкомпромісність в обстоюванні вищої істини

Висновок: Га-Ноцрі є втіленням доброти і наївності. Ієшуа стверджує лише одну думку: “Всі люди добрі”. В образі Га-Ноцрі Булгаков утверджує здатність людини добром протистояти насильству, злу.

Часто у творах усної народної творчості перемагає зло. На нашу думку, це сприяє ствердженню моральної перемоги над підлістю, брехнею, лицемірством. Так і смерть Га-Ноцрі у романі М. Булгакова засвічує його духовну міць та силу. Аналізуючи ситуації випробування та помсти, ми дійшли висновку, що Булгаков зумисне прагнув виявити у такий спосіб культурний потенціал людини, її сутність. Справедливість, хоч і не завжди перемагає в боротьбі зі злом, але вона, обравши незбагненне, все ж таки панує у світі.

Воланд награждает или наказывает людей за их поступки?

Задание: Узнать, почему Воланд совершает в романе не только плохие, но и хорошие поступки? Цель: Рассмотреть образы Воланда и его свиты с точки зрения справедливой мести за добро и зло. План 1: Выяснить, какую функцию выполняет образ Воланда в романе. 2: Понять, за что наказывает Воланд.

Воланд Воланд - персонаж романа Мастер и Маргарита возглавляющий мир потусторонних сил Воланд – это дьявол сатана князь тьмы дух зла и повелитель теней Воланд М.А.Булгакова Мефистофель Гёте

Портрет Воланда Портрет Воланда показан перед началом Великого бала :«Два глаза упёрлись Маргарите в лицо. Правый с золотою искрой на дне, сверлящий любого до дна души, и левый – пустой и чёрный, вроде как узкое игольное ухо, как выход в бездонный колодец всякой тьмы и теней. Лицо Воланда было скошено на сторону, правый угол рта оттянут к низу, на высоком облысевшем лбу были прорезаны глубокие параллельные острым бровям морщины. Кожу на лице Воланда как будто навеки сжёг загар»

Цели пребывания в Москве

…они – люди как люди. Любят деньги, но так это всегда было… Ну, легкомысленны… ну, что ж… и милосердие иногда стучится в их сердца… обыкновенные люди… в общем, напоминают прежних… квартирный вопрос только испортил их…

Коровьев - Фагот Воланд появляется не один, а в окружении свиты, в которой царит четкая иерархия и собрано множество разных специалистов. Этот персонаж – старший из подчинённых Воланду демонов, черт и рыцарь, представляющийся москвичам переводчиком при профессоре-иностранце и бывшим регентом церковного хора.

Азазелло Имя Азазелло образовано Булгаковым от ветхозаветного имени Азазел. Так зовут отрицательного героя ветхозаветной книги Еноха, падшего ангела, который научил людей изготовлять оружие и украшения. Булгакова привлекло сочетание в одном персонаже способности к обольщению и к убийству.

Кот Бегемот Этот кот-оборотень и любимый шут сатаны, пожалуй, самый забавный и запоминающийся из свиты Воланда.

Гелла Гелла является членом свиты Воланда, женщиной-вампиром: «Служанку мою Геллу рекомендую. Расторопна, понятлива и нет такой услуги, которую она не сумела бы оказать». Зеленоглазая красавица Гелла свободно перемещается по воздуху, тем самым обретая сходство и с ведьмой.

Булгаковский Воланд не сеет зло, а обличает его. Жестокими, но в тоже время справедливыми указаниями и поступками он возобновляет равновесие между добром и злом. Зло в романе – не причуды Сатаны. Ответственность за несправедливость автор кладёт на человека. Карательная сила, которую воплощают Воланд и его свита, действует выборочно и осмысленно.

В эпилоге романа на крыльях тучи сатана и его свита покидают Москву, унося с собой в свой вечный мир, в последний приют Мастера и Маргариту.

Заключение Один из ярких парадоксов романа заключается в том, что, изрядно набедокурив в Москве, шайка Воланда в то же время возвращала к жизни порядочность, честность и жестоко наказывала зло и неправду, служа как бы тем самым утверждению тысячелетних нравственных заповедей. Воланд разрушает рутину и несет наказание пошлякам и приспособленцам. И если ещё его свита предстает в личине мелких бесов, неравнодушных к поджогам, разрушению и пакостничеству, то сам мессир неизменно сохраняет некоторую величавость. Он наблюдает булгаковскую Москву как исследователь, ставящий научный опыт, словно он и впрямь послан в командировку от небесной канцелярии.

Верность Сотрудничество Самоотвержен- ность Дружба Счастье   Борьба Взаимо- понимание Любовь

1. По мнению автора, все счастье, выпавшее в жизни человеку, проистекает из любви, в любви заключена мировая тайна. Любовь – это философский камень, который обладает свойством все превращать в золото. Любовь возвышает человека над миром, с ее помощью он постигает духовное, обретает покой. Если любовь истинна, она не может угаснуть, она бессмертна, вечна. Таково чувство Мастера и Маргариты. 2. Явившаяся как внезапное озарение, внезапно вспыхнувшая любовь героев оказывается долговечной. В ней открывается вся полнота чувства: тут и нежная влюбленность, и жаркая страсть, и необыкновенно высокая связь двух людей. 3. Героиня романа «Мастер и Маргарита» предстает перед нами как незаурядная личность, которая принимает на протяжении романа ответственные решения. Именно ее любовь, способность к самопожертвованию спасают Мастера.

Весной Мастер встретил Маргариту. В августе роман о Понтии Пилате, ставший смыслом жизни Мастера, был закончен. Роман вызвал критику официальных литературных властей, из-за которой герой попал в психиатрическую клинику.

Маргарита во имя спасения любви готова идти за помощью к Воланду. Истинная любовь всегда жертвенна, героичная. Истинной любви покорны все преграды.

Ради лишь одной возможности узнать что-то о судьбе своего Мастера Маргарита отправляется к самому Сатане и соглашается быть королевой на его балу. Ради любви героиня становится ведьмой, связывается с нечистой силой, отбросив все страхи и опасения.     

Именно этот образ стал воплощением истинной преданности, любви, женственности, вдохновения в русской литературе 20 века. Мастер предал свой роман, отрекся от своих убеждений и от своей возлюбленной, поэтому он не заслужил Света. Наградить его мог только Сатана, подаривший Мастеру вечный покой. А Маргарита, верная во всем и всегда следующая за своим возлюбленным, от начала до конца разделила с героем его судьбу.

Проблемне питання: Як же зберегти рівновагу між милосердям та справедливістю?

Булгаков - ліцеїст Медична діяльність Михайла

Олена та Михайло Булгакови

Я часть той силы, что вечно хочет зла и вечно совершает благо. Гёте. «Фауст».

На свете счастья нет, но есть покой и воля. А. Пушкин

Я – містичний письменник М. Булгаков

Ты пил вино, ты как никто шутил И в душных стенах задыхался, И гостью страшную ты сам к себе впустил И с ней наедине остался. А нет тебя, и все вокруг молчит О скорбной и высокой жизни, Лишь голос мой, как флейта, прозвучит И на твоей безмолвной тризне.

Не срывайся, не падай, не ползи. Ты – это ты, и, пожалуй, это самое главное. Булгаков