ознайомити учнів із життям і творчістю М.Сингаївського,викликати зацікавленість його творами, допомогти учням усвідомити красу та ідейне багатство пісень письменника; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, визначення їх художніх особливостей;виховувати почуття любові та вдячності до рідних, патріотизм.
Микола Сингаївський Народився майбутній поет 12 листопада 1936 року в невеличкому селі Шатрище на Житомирщині в родині хліборобів. Вчився і працював, пізніше працював і вчився, — все життя працював. В дитинстві ми були пастухами, нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не купався в лугових росяних травах, не ходив за плугом, не обкопував дерева, не обсипав картоплі, не прополював грядок, не смакував першим огірком з грядки, той достеменно не знає, як пахне земля. Справжнім щастям для нас було скиртувати солому чи духмяне, з прив'ялою ромашкою, сіно, засинати прямо на скирті під серпневими зорями. Біографія Миколи Сингаївського
Ми звикали до будь-якої роботи, нею росли і гартували юнацькі плечі. Навчаючись у Київському університеті, працював у редакціях різних газет. Друкуватись я почав ще навчаючись у школі.Пам'ятаю, як школярем восьмого класу я зі сцени вітав депутата Максима Рильського. Я охоче перекладаю твори моїх добрих другарів. В 1958 році побачила світ перша моя збірка для дітей «Жива криничка».Скажу ще про один жанр мистецтва, до якого я небайдужий. Це — пісня. Вона володіє мною з дитинства, з юнацьких років. Гармошка для мене і нині дивовижний інструмент у розумінні настрою. Грав на струнних, кохався у народних мелодіях і нині записую народні пісні.
ВОЛОШКОВЕ ПОЛЕ Поле в нашому краї - Наче море безкрає, Наче море безкрає, Поле в нашому краї. Там гуляли волошки, Натомилися трошки, Натомилися трошки Синьоокі волошки. Пов'язали хустинки, Наче з неба краплинки, Наче з неба краплинки, Пов'язали хустинки. Зупинилися в житі - «Тут ми будемо жити, Тут ми будемо жити», Та й лишилися в житі. Поле в нашому краї - Наче море безкрає, Наче море безкрає, Поле в нашому краї. Там гуляли волошки, Натомилися трошки, Натомилися трошки Синьоокі волошки.
Я ЛЮБЛЮ СВОЮ СИНИЦЮ Я люблю свою синицю – всюдисущу, добру птицю, роботящу і невтомну, а до того ж срібно мовну. Це вона в саду на вітті найспівучіша у світі. І привітна повсякчас, – так завжди стрічає нас. Треба нашій трудівниці взимку винести пшениці, у морози ж – до вікна залюбки летить вона. Над гаями, над ланами та синиця всюди з нами. І для всіх вона охоче в січні ще весну пророчить. Птахо люба, птахо мила, сонцевісна, легкокрила. Ти і співом і любов’ю Сонце водиш за собою. Чи щебечеш чи сумуєш, – ти ж і нам його даруєш. І тому надворі, в хаті Сонцем змалку ми багаті.
Цікавинки про синичку Багато хто думає, що свою назву пташка отримала внаслідок синього забарвлення пір’я. Однак синє оперення майже не характерно для синиць. В дійсності, їх почали так називати у зв’язку зі звуками, які вони видають. Якщо прислухатися, то можна почути щось схоже на «сі-синь-сі». Цікавий факт, що вживання чорного хліба завдає здоров’ю птахів великої шкоди. У літню пору середня синиця може з’їсти за добу до 400 гусениць! За день синиця зазвичай з’їдає кількість їжі рівноцінне її вазі. Синиці здатні видавати приблизно 40 різних звуків.