Хто з нас у дитинстві не мріяв про захопливі пригоди та мандрівки далекими незвіданими краями? Сільський хлопчина Микола Трублаєвський (який став відомим під псевдонімом Трублаїні), певно, не був винятком із загалу і, зачитуючись творами Жуля Верна та Джека Лондона, зівставляв себе з героями їх книг. А трохи підрісши, взявся втілювати свої мрії. І не зчувся, як сам став особистістю, життя якої гідне сюжету не одного пригодницького роману. На щастя, цей “романтик у словах і діях” (так часто називають Трублаїні) виявився талановитим письменником, на сторінках численних творів якого до сих пір живуть враження, отримані ним протягом короткого, але яскравого життя.
Іде громадянська війна. Багато людей зібралося біля поїзда, який відправляється на фронт. Разом з дорослими намагається проштовхнутися і якийсь хлопчина. Та далі приступок вагона не може зробити й кроку. А поїзд вже набирає швидкість. Дитячі рученятка ослабли - і хлопець отямився в бур’яні. Неподалік лежала його торбина. І нестерпно боліла нога. Знайшов його обхідник колії і відніс до лікарні, яка була недалеко. На щастя, нічого серйозного, лишень трохи покалічена нога. Так Микола Трублаїні у тринадцять років самовільно хотів утекти на фронт, щоб разом з дорослими мужньо битися з ворогом.
❏ Микола Петрович Трублаїні (справжнє прізвище –
Трублаєвський) народився 12(25) квітня 1907 року в селі Вільшанка, нині Крижопільского району Вінницької області.
❏ У 1915 почав навчання в Немирівській гімназії, але вже в п’ ятому класі втік на фронт, бажаючи допомогти червоноармійцям.
❏ До гімназії Трублаєвський не повернувся – натомість почав займатися самоосвітою. Паралельно, ще підлітком, організував у рідному селі хату-читальню та керував сільською самодіяльністю, а в шістнадцять років ще й був завідувачем сільського будівництва.
❏ У п’ять років непогано читав. Мама змалку привчала його берегти взуття, одяг кожну річ класти на своє місце. Коли випадали глибокі сніги, хлопчик повинен був прогорнути стежку. А ще натопити разом з бабусею піч, щоб мамі було тепло, коли вона повернеться з роботи. Коли підріс, полюбив читання і математику. Задачі розв’язував дуже швидко.
❏ Бабуся, Любов Устимівна, мала багато внуків, але чи не найбільше любила малого Миколу. Для нього вишила подушечку, на якій він міг годинами лежати і слухати її диво-казки.
❏ У вінницьких газетах (зокрема «Вісті ВУЦВК») почали з’ являтися його дописи і кореспонденції про життя на селі. У 1925 році редакція газети «Червоний шлях» посилає М.
Трублаїні на навчання на Всеукраїнські курси журналістики у Харкові. По закінченні курсів він працює в редакції харківської газети «Вісті».
❏ Узимку 1927 року Трублаїні як кореспондент «Вістей» вирушає на Далекий Схід, де проводить 2 місяці. Його кореспонденції «Листи з далекої подорожі», «Великим Сибірським шляхом» публікуються в газеті під псевдонімом Гнат Завірюха.
Тема:розповідь про Ідея:возвеличення любові до рідного життя людей острова краю, прагнення боротися з його Лебединого, цікавий ворогами, навіть якщо для цього винахід професора потрібно пожертвувати життям;
Ананьєва, за який уславлення доброти, чуйності, уваги,
відбувається боротьба небайдужості до горя ближнього; між підлітками та засудження жорстокості
жорстокими іноземними підступності, корисності, хитрості піратами. (Анч), зрадництва (Ковальчук).
Основна думка:людина перевіряється у складних життєвих випробуваннях; тільки мужній, сильний, порядний може отримати перемогу над ворогом і допомогти ближньому.
Жанр:пригодницька повість. Пригодницьким називається твір, сюжет якого наповнений великою кількістю пригод і незвичайних подій. У ньому багато цікавих епізодів, у яких героям загрожує небезпека, а часто - навіть загибель, але вони чудом рятуються. Пригоди головних героїв - це результат їхніх прагнень і вчинків, їхньої веселої вдачі.
Композиція твору “Шхуна “Колумб”
❏ Експозиція: знайомство з мешканцями острова Лебединого; рішення пофесора Ананьєва дослідити якість і специфіку піска на острові.
❏ Зав’язка: завдання агента № 22.
❏ Розвиток дії: пригоди Марка Завірюхи, Ясі Знайди, Люди Ананьєвої під час їх боротьби з Анчем.
❏ Кульмінація:звільнення шхуни «Колумб» та її команди від переслідувань Анча, ув’язнення агента.
❏ Розв’язка: прагнення водолазів допомогти Люді виявилися марними, дівчина померла; епілог.