6 клас
Урок української літератури
Тема. М.Вороний. „Євшан-зілля”.
РМ Підготовка до написання листа авторові
Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно – художні особливості поеми; формувати пізнавальні, особистісні, самоосвітні компетентності; розвивати культуру зв’язного мовлення, навички вдумливого, виразного читання ліро – епічного твору, логічне та образне мислення, вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки; співвідносити давноминулі події із сучасністю; сприяти вихованню ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет М.Вороного, підручник, картки, ІКТ, ілюстрації «Рослини-символи України», аудіозапис пісні «Євшан-зілля» у виконанні гурту «Трансформер».
Методи та прийоми: бесіда, робота з підручником, робота в групах, робота в парах, «Проблемне запитання», «Незакінчене речення», створення асоціативного ряду, літературний диктант, бліц – турнір, гра «Вгадай хто я?», «Запрошуємо музу»,
«Брак слів».
Епіграф:
Людина повинна завжди
пам’ятати, звідки вона пішла в життя.
Людина не має право бути безбатченком.
О. Довженко
Хід уроку
Любі діти!
У наш клас завітали гості щирі,
Привітайте в добрий час
Гостей усмішкою й миром.
(Учні повертаються обличчям до гостей)
Подаруйте посмішку собі,
Один одному, мені.
Я дарую посмішку і вам,
Радість допоможе у роботі нам.
Погляньте на дошку. Що ви на ній бачите? Дерево. Сильне, могутнє. Що станеться з деревом, коли його зрубати під корінь? А тепер уявіть, що це не дерево, а ваш рід. Молоді листочки – це ви, гілочки – ваші тата, мами, стебла – бабусі й дідусі, а корінь – це ваш прарід. Так як дерево не може жити без кореня, так і людина без пам’яті про своїх предків, про свій народ. Їй немає звідки черпати сили для життя.
Отже, кожному з нас дав сили для життя наш народ. Це наше коріння.
Перед кожним з вас лежать листочки. Напишіть , що ви очікуєте від уроку. Свої листочки прикріпіть біля дерева ( на землі).
Вчитель. На минулому уроці ми з вами ознайомилися із біографією видатного письменника М.Вороного, а також із його патріотичною поемою «Євшан-зілля».
Перевіркою домашнього завдання буде літературний диктант. За кожну правильну відповідь ви зможете отримати по 0,5 бали (всього 6 балів)
1). Звідки автор взяв історичний факт про полоненого, сина
половецького хана?
а. з літопису в. з народних пісень
б. з народних переказів г. записав від бабусі
2). Як малий половчанин потрапив до князя Володимира?
а. був узятий у полон в. потрапив з торгівцями у місто
б. прийшов сам г. він народився у Києві
3). Як жилося хлопчикові у князя?
а. погано в. він сумував за Батьківщиною
б. дуже добре г. хлопчик дуже тяжко працював
4). Як почував себе старий хан, батько хлопчика?
а. добре в.страждав на самоті
б. не згадував про дитину г. намагався забути
5). Кого хан вирішив послати по сина?
а. вірного товариша в. старшого брата
б. співця г. поштового голуба
6). Що порадив хан посланцеві, щоб розбудити пам’ять юнака?
а. поговорити про батьківщину в. випити настою із євшан-зілля
б. заспівати пісню, понюхати євшан-зілля. г. показати державні документи
7). Як поставився хлопчик до слів посланця?
а. залишився байдужим в. відразу все пригадав
б. розплакався г. вигнав посланця
8). Які пісні співав посланець юнакові?
а. козацькі в. бойові та колискові
б. соціально-побутові г. бойові
9). Кого, що саме побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля?
а. рідний край ,батька в. рідну матір
б. родину г. друзів
10). Яке почуття “стисло горло ,сперло груди” юнакові - половчанину?
а. почуття ненависті в. почуття гордості
б. почуття волі г. почуття радості
11). Що зробив юнак під впливом спогадів?
а. вирушив у мандри в. вирушив додому
б. залишився у Володимира Мономаха г. не знав, що йому робити
12). До кого автор звертається із заключним словом?
а. до українців в. до половців
б. до всіх людей планети г. до половецького хана
Вчитель. Свої відповіді звірте з відповідями на екрані. Отриману кількість балів виставте у свій листок оцінювання.
Гра «Брак слів». Уявіть собі таку ситуацію: ви повернулися в рідне місто після канікул, які провели за межами України. Спробуйте виразити свої почуття. (Діти наводять формули, типу: «Яке чудове наше місто! Як я скучив за рідної домівкою! Як гарно було там, а дома краще!»- і под.)
Як називається це почуття?( Слайд:«Патріотизм – відданість і любов до своєї Батьківщини.»( За «Тлумачним словником української мови» )
- Робота в групах. Гра «Доміно»
На столах у вас лежать конверти з підписом «Доміно». Правильно розклавши доміно ви зможете відтворити ланцюжок, за яким відбувається повернення половецького сина додому. Кожен учень отримає одну карту-доміно.
(Потрапив у полон – слово - струнний інструмент - колискова пісня - євшан-зілля, спогади – повернення додому)
Вчитель. Я хочу розповісти вам (із демонстрацією слайдів): 107 років тому на чемпіонаті світу з класичної боротьби серед професіоналів у Парижі вперше перемогу здобув атлет Іван Піддубний. За свою 40-річну кар’єру він не програв жодного чемпіонату. Спортсмена, який отримав світове визнання, називали «Чемпіоном чемпіонів», «Іваном Непереможним», «Іваном Залізним». (Фото. Народився Іван Максимович у селі Красенівка Полтавської області. Про силу свого земляка, сина могутнього запорізького козака селяни говорили з повагою: «Трьох чоловіків міг запросто носити на спині». Доля спортсмена носила його по містах і селах, занесла у Німеччину, потім у США. Піддубний, об’їхавши всю країну, був навіть проголошений «Чемпіоном Америки». Його вмовляли залишитися. Втім, «вмовляли» – не те слово, змушували: у хід йшли серйозні погрози, невиплата грошей. Але він повернувся на Батьківщину. Зелений, тихий провінційний Єйськ нагадував Івану Максимовичу рідну Красенівку, де пройшли його дитинство і юність. У цьому містечку і застала 70-річного борця Велика Вітчизняна війна. Іван Піддубний не евакуювався, відмахувався: «Куди бігти? Помирати скоро». Одного разу до Піддубного приїхав представник німецького командування, пропонував виїхати до Німеччини тренувати тамтешніх борців. Іван Максимович був категоричний: «Я – український борець. Ним й залишуся».
«Мозковий штурм»
Прикладом чого є наведена історія?
Що більш за все цінують справжні патріоти?
Що ви можете зробити, щоб виявити свою любов і відданість до рідної країни?
- З’ясувалося, що всі ви патріоти, любите своє місто, свою країну. Патріотом був і М.К. Вороний, який віддав життя за любов до Батьківщини і бажання служити їй.
Запишіть тему сьогоднішнього уроку: М.Вороний. „Євшан-зілля”. РМ Підготовка до написання листа автору поеми „Євшан-зілля”.
Вчитель. Перед вами лежать конверти. В кожному конверті чистий аркуш паперу і листочок полину. Цей аркуш поки що чистий, але я думаю , що в кінці уроку кожному із вас буде що сказати Миколі Кіндратовичу.
Психоемоційна релаксація
А зараз, перш ніж розпочати серйозну роботу, давайте трохи перепочинемо й на хвилинку перенесемося до літнього степу, напоєного пахощами полину. Заплющіть, будь ласка, очі.
Ви стоїте серед безкрайого степу, наповненого ароматами трав. Ви самі, над вами блакитне чисте небо, ви відчуваєте, як вас оповіває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює енергією. Ви повністю заспокоюєтесь і згадуєте найприємніші хвилини свого життя, рідних вам людей.
На вашому обличчі з’являється щаслива посмішка, ви повільно розплющуєте очі й повертаєтеся до кабінету.
Вчитель. Ви уже помітили, що на столах полин. Візьміть цю рослину, потріть її і відчуйте аромат. Як ви думаєте, навіщо нам на уроці полин? (відповіді дітей).
Вашим додатковим домашнім завданням було знайти відомості про євшан-зілля.
Коротка довідка (подає учень):
1. Євшан-зілля – народнопоетична назва степового запашного полину. Полин – трав’яниста або напівкущова рослина з міцним запахом і гірка на смак. У світі існує близько 500 її видів, в Україні розповсюджено понад 20 видів. Росте повсюди, як бур’ян.
2. Полин - прекрасне лікарський засіб з гірким присмаком. Полин позитивно впливає на організм і помітно покращує роботу всього організму людини. Трава ефективна при інфекційних захворюваннях. Деякі види використовуються як лікарські рослини, а окремі є кормом для тварин, кримський різновид – ядовитий.
Гра «Вгадай хто я?»
На основі цитат вгадати, про кого йде мова та прокоментувати(за кожну правильну відповідь учні отримують по 1 балу).
Хто це: «Оточив його почотом
І розкошами догідно …»
«Час минав, і став помалу
Рідний степ він забувати,
Край чужий, чужі звичаї
Як за рідні уважати.»
«Зажурився, засмутився...
Вдень не їсть, а серед ночі
Плаче, бідний, та зітхає,
Сну не знають його очі.»
Про кого сказано: «Божий дар ти маєш з неба
Людям долю віщувати..»
Про що сказано: «…широкий, вільний,
Пишнобарвний і квітчастий —
Раптом став перед очима»
«Йде він три дні і три ночі,
На четвертий день приходить
В місто Київ опівночі.»
Бліц – турнір
Учитель читає запитання кожній групі по черзі. Учні, які відповідають на запитання, в картках самооцінювання дописують собі бали.
Кожну відповідь потрібно підкріпити цитатою.
- Звідки автор узяв історичний факт про полоненого, сина половецького хана?
- Як малий половчанин потрапив до Володимира Мономаха?
- Як жилося хлопцеві у князя?
- Як почував себе старий хан, батько хлопчика?
- Кого хан вирішив послати по сина?
- Яким чином хан порадив посланцеві розбудити пам’ять юнака?
- Як поставився хлопчик до слів посланця від батька, половецького хана?
- Кого і що саме побачив хлопчик, коли понюхав євшан – зілля?
- Що вирішив хлопчик під впливом спогадів?
- До кого із заключним словом звертається автор поеми?
Робота в групах. «Асоціативний ряд»
Половецькому хлопчику повернути пам'ять допомогло євшан-зілля. А що могло б, в аналогічній ситуації, повернути пам'ять українцям.
(діти записують на аркушах ).
Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Що на певний шлях направить,—
Шлях у край свій повороту?!
Ми, як люди виховані, не маємо права залишити це запитання без відповіді. Кожен з вас матиме змогу написати відповідь Миколі Кіндратовичу.
Бесіда.
Що таке лист?
Із яких частин складається лист?( Листи здебільшого складаються з таких частин :
початок : звертання до того, кому адресовано лист (любий друже, дорога сестричко, шановний добродію, вельмишановний пане ) ;
основна частина: зміст листа ;
кінцівка : слова ввічливого типу ( з повагою, пиши мені, на цьому закінчую, на все добре, до скорої зустрічі); підпис, число.)
Скільки чоловік щонайменше можуть брати участь в листуванні? ( Це—адресат і адресант)
Погляньте на екран. Пригадайте хто такі «Адресат», « Адресант» і що таке
«Адреса».
Пам’ятка
Адресат — особа, якій пишеться й адресується лист або інше поштове відправлення.
Адресант — особа, яка відправляє поштою листа, телеграму.
Адреса — це точна, за певною формою складена вказівка, кому слід вручити поштове відправлення, де проживає чи знаходиться адресат.
Але перед тим, як писати лист, давайте пригадаємо як правильно його писати. Перед вами лежать пам’ятки.
Пам’ятка «Як писати лист»
- Лист обов'язково повинен починатися з привітання.
- Після цього слід торкнутися причини, що спонукала до написання листа.
- Писати ввічливо, з повагою до адресата.
- Дбати про почерк, охайність в оформленні листа.
- Дотримуватися композиції листа (початку, основної частини, закінчення).
- Домагатися стислості, конкретності та виразності.
- Ставити розбірливий підпис, число.
ділові (офіційні); особисті (приватні).
лист - прохання
лист - вимога
лист - звертання
лист - повідомлення
лист – подяка
Ми з вами сьогодні будемо писати лист – подяку.
І знову ви будете працювати у колі друзів. Кожна група отримає конверт із завданням. На виконання завдання ви маєте 3 хвилини.
Завдання для першої групи: Запишіть звертання – синоніми, які ви зможете використати під час написання листа М.Вороному(Шановний Миколо Кіндратовичу,…).
Завдання для другої групи: Підберіть епітети до слова Батьківщина.
Завдання для третьої групи: На екрані прочитайте і відгадайте загадку «Найдешевше й найдорожче», складену Дмитром Білоусом:
Скажеш так чи надішлеш поштою — я від того нічим не змінюся. Я людині нічого не коштую, але високо нею цінюся. Що це таке? (Слово вдячності)
Підібрати якомога більше слів вдячності М.Вороному за поданим початком
«Шановний Миколо Кіндратовичу, ми вам вдячні за…» .
- «Запрошуємо музу»
Кожна група, після обговорення, презентує лист до М.Вороного.
Вчитель. А зараз я прошу підійти до нашого дерева тих, чиї очікування справдилися. Свої листочки підніміть із землі на дерево.
Вчитель. Погляньте, яким гарним воно стало!!! Сьогодні на уроці ми змогли своїми сподіваннями прикрасити деревце. А в майбутньому своїми діями ви зможете зробити кращою нашу Україну!
«Незакінчене речення»:
«Урок допоміг мені зрозуміти, що…»
«Для себе я зрозумів (ла) ……»
« Де ж того євшану взяти, того зілля – привороту, що на певний шлях направить …»
Написати лист авторові поеми „Євшан-зілля”.