Мацуо Басьо. Цикл уроків

Про матеріал

ознайомити зі своєрідною культурою Японії;підготувати сприйняття поезії Мацуо Басьо; розвивати навички самостійного пошуку потрібноїінформації (або за допомогою вчителя), відповідної її презентації; виховувати допитливість,любов до книги.

Перегляд файлу

Зміст

1.Вступ. Проблема наступності між початковою й основною школою.........................................................4

2.Розділ I. Особливості адаптації учнів 5 класів до навчання.........................................................................5

2.1. Основні напрямки роботи вчителів-словесників..........................................................5

2.2. Пам’ятка вчителю-предметнику, який працює в п’ятому класі..............................................8

3.Розділ II.Панорама уроків вчителів-філологів з російської мови та світової літератури......................10

3.1. Природа як джерело натхнення, а її зображення — засіб вираження почуттів

японців.............................................................10

3.2. Мацуо Басьо. Хоку...................................17

3.3 М. Басьо. Виразне читання хоку

напам’ять..........................................................22

3.4. Тематичне оцінювання.............................24

3.5. Синонимы, их употребление в речи.......27

3.6. Устное изложение художественного

текста повествовательного характера............45

3.7. Ознакомление со словарями синонимов, антонимов, омонимов. Использование синонимов,антонимов в речи..........................47

4.Література...................................................................50

У зв’язку з впровадженням Державного стандарту базової і повної середньої освіти (в частині базової середньої освіти з 1 вересня 2013 року, а в частині повної загальної середньої освіти – з 1 вересня 2018 року), однією з проблем залишається проблема наступності між початковою й основною школою.

АДАПТАЦІЯ - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда

5-й клас – це період адаптації до середньої ланки щколи. Учень 4-5 класу в навчальній діяльності вбачає для себе нові перспективи, для нього розкривається зміст навчальної діяльності як діяльності по самоосвіті і самовдосконаленню. У процесі навчання і виховання учень постійно проходить підготовку до переходу на нову ступінь навчальної діяльності, причому завжди у відповідності з новими можливостями його розумового, фізичного і морального розвитку. Порушення наступності у навчальному процесі, яке може проявлятися зокрема у тому, що не враховуються особливості рівня розумового розвитку (до дітей ставляться надто складні вимоги, або, навпаки, вимоги спрощуються) гальмує інтелектуальний розвиток учня, негативно позначається на рівні його знань. Тому вчитель-предметник повинен враховувати, що поряд з тим, що в учнів 5-6 класів значно зростають можливості абстрактного мислення, але все ж перевага залишається за чуттєвими, наочними, образними, конкретними формами, які розвиваються, збагачуються, продовжують грати важливу роль в загальній системі мислительних операцій.

Тому, перед вчителями стоїть завдання не просто дати учням відповідні знання, а й формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Розділ I. Особливості адаптації учнів 5 класів до навчання

Починаючи працювати з новим колективом учнів в 5-ому класі, вчителю, звичайно, важко відразу дібрати найефективніші форми, методи і засоби навчання. Необхідно не лише спиратися на вікові особливості учнів і зміст навчального матеріалу, але і враховувати індивідуальні особливості класу і кожного учня зокрема. А отримати такі дані вчителю-предметнику допомагають тісні контакти з вчителем, який вчив учнів у початкових класах, а також взаємовідвідування вчителем уроків в 4-ому класі, а вчителем-початківцем своїх випускників у 5-ому класі. Взаємовідвідування повинно бути цільовим, організованим і передбачати, перш за все, взаємодопомогу, встановлення міцного контакту у роботі вчителів. З учителем, який навчав учнів до 5-ого класу, вияснюються різні питання, щодо особливості методики навчання в 4-ому класі, про особливості роботи класу в цілому і окремих його учнів.

2.1. Основні напрямки роботи вчителів-словесників

Серед основних напрямів роботи вчителів-словесників базової школи за освітньою галуззю «Мови і літератури» виділяємо наступні змістовні лінії мовного компонента: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. Усі вони нерозривно пов’язані між собою, знаходяться в діалектичній єдності, адже саме збагачення словникового запасу сприяє розвитку мислення і зв’язного мовлення. Такі напрями роботи пов’язані з практичною спрямованістю оволодіння мовою. Вивчення мов сприяє збагаченню активного словникового запасу учнів, пізнанню та усвідомленню особливостей життєвого досвіду народів, мови яких вивчаються, важливості оволодіння мовами та задоволенню потреби в користуванні ними як засобом спілкування в різних сферах життєдіяльності, розвиває мовні, інтелектуальні та пізнавальні здібності, формує гуманістичний світогляд, моральні переконання та естетичні смаки, сприяє засвоєнню національних і загальнолюдських цінностей, використанню інформаційних і комунікаційних технологій, виховує в учнів потребу в удосконаленні власної мовленнєвої культури протягом усього життя. Сучасна система навчання іноземних мов дає можливість застосовувати комунікативно-діяльнісний підхід оволодіння мовами як важливим засобом міжкультурного спілкування, усвідомлення учнями особливостей культури народів, мови яких вивчаються, власної національної культури.

Складовими літературного компонента є - емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

Зміст літературної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність та значущість в історії української і світової культури, встановлює зв’язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літератури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтерпретувати художні твори в різних аспектах.

Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залученню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуванню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.

Вчитель-словесник в своїй роботі повинен орієнтуватися на ті відомості, що уже були одержані дітьми раніше, зокрема у початкових класах, адже лише єдині програми з рідної мови для початкової та базової школи здатні забезпечити формування мовної особистості, що можливе лише при обов’язковому застосуванні набутих знань і вмінь у процесі мовленнєвої діяльності.

Важливою умовою, що забезпечує усвідомлене засвоєння знань і розумових дій, є контроль і оцінка.

У початкових класах оцінка вчителя має для учня дуже велике значення. По мірі формування контроль переростає в самоконтроль. З контролем внутрішньо пов’язана і дія адекватної оцінки роботи. Спочатку вона формується в процесі наслідування критеріїв оцінки учителя, а з часом на цій основі складається вміння самостійно оцінювати процес своєї діяльності і її результати.

Часто на результатах навчання учнів у 5-6 класах позначаються такі фактори:

1) різко збільшується кількість інформації;

2) змінюються методи навчання, більше, ніж у початковій школі, використовуються словесні методи навчання;

3) рідше, ніж у початкових класах оцінюються знання і уміння учнів.

Послаблення контролю з боку вчителя викликає байдуже ставлення до навчання деяких учнів. В таких випадках біля 15% учнів не виконують домашніх завдань, близько 30% − неохайно, неточно виконують геометричні малюнки і ведуть записи, а це, в свою чергу, веде до падіння якості знань. Тому потрібно пам’ятати, що п’ятикласник – це вчорашній четвертокласник, який постійно перебував під контролем. Не можна відразу ставити його в нові умови навчання в середній школі, такий перехід потрібно здійснювати поступово.

2.2. Пам’ятка
вчителю-предметнику, який працює в п’ятому класі.

1.Необхідно узгоджувати вимоги усих вчителів-предметників.

2. Приділяти особливу увагу організації навчального процесу:

готовність до уроку (забезпеченість необхідним письмовим приладдям, порядок на парті);
вірність оформлення зошита, різних видів робіт;
вимоги до ведення щоденника.

3.Єдині вимоги до дисципліни:

починати урок по дзвонику;
готуватися до уроку на перерві;
прищеплювати культуру діалогу, не перебивати ні вчителя, ні учня;
піднята рука – це сигнал питання чи відповіді;
відповідаємо, вийшовши із-за парти, для розгорнутої відповіді виходимо до дошки;
урок закінчується по дзвонику, не затримуємо дітей.

4. Домашнє завдання не залишаємо на кінець уроку, його треба прокоментувати, дати інструкцію по його оформленню.

5. Пам’ятайте правило: домашня робота повинна приносити почуття задоволення учню, стимулювати успіх. Не перевантажуйте дітей завданнями, диференціюйте їх.
6. Учитель-предметник повинен пам’ятати, що урок в 5-м класі повинен бути організований так, щоб змінювались види діяльності, містити фізкультхвилинку.

7. На уроках не повинна перевищуватися норма письма, на усих уроках головна мета – формування мовленнєвих, комунікативних вмінь..
8. Нові види навчальної діяльності повинні супроводжуватися чіткими інструкціями.
9.Особливу увагу на усих уроках приділяти розвитку навичок роботи з текстом.
10. Учні повинні знати свої права та обов’язки , правила поведінки в кабінетах, правила техніки безпеки, правила чергових. Класний керівник повинен повторювати їх з учнями, переконувати в доцільності виконання.

11. Не використовуйте щоденник для запису дисциплінарних зауважень (знайдіть індивідуальні форми роботи з дитиною та сім’єю), контролюйте своєчасність записів, щоденно в кінці дня перевіряйте наявність завдання на наступний урок.
12. Введіть правило серед учнів – допомагати хворим, приносити їм домашнє завдання, допомагати в засвоєнні пропущеного матеріалу.
13. Не забувайте: «Учень та вчитель -союзники. Навчання повинно бути безконфліктним».

Сім обов’язкових правил у спілкуванні з учнями:

Поважайте,

Допомагайте,

Пояснюйте,

Дякуйте,

Довіряйте,

Вчиться,

Питайте.

Розділ II.Панорама уроків вчителів-філологів з російської мови та світової літератури.

Тема. Природа як джерело натхнення, а її зображення — засіб вираження почуттів японців

Мета: ознайомити зі своєрідною культурою Японії;підготувати сприйняття поезії Мацуо Басьо; розвивати навички самостійного пошуку потрібноїінформації (або за допомогою вчителя), відповідної її презентації; виховувати допитливість,любов до книги.

Обладнання: відео- та фотоматеріали, аудіозаписи про Японію, демонстраційні матеріали до повідомлень (картини, музика, оригамі, нецке, ікебана та ін.).

Т еорія літератури: танка, хоку.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— «День без праці — день без їжі»,— говорить японськеприслів’я. Оскільки наша праця розумова, то день без пізнаннянового — це день, що минув марно, залишився без духовної їжі.Отож, сьогодні ми «помандруємо» до незвичайної країни — Японії,яку ще називають Країною вранішнього сонця. Дехто з вас ознайомився з відомостями про неї, тому сьогодні зможете поділитисяними зі своїми товаришами.

А говоритимемо ми на уроці про японську культуру, літературу.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Презентація учнями повідомлень про Японію, її історію,звичаї,традиції,культуру

1 - й у ч е н ь (можна в кімоно або в образі екскурсовода). Японія(показує на карті або глобусі) розташована на Сході, на 4 тисячахостровів у Тихому океані. Найбільшими є чотири острови: Хонсю,Хоккайдо, Кюсю і Сікоко. Це країна вулканів — їх там 150, і 40з них — діючі. Найвища точка Японії — гора Фудзіяма (Фудзі),яка є її священним символом. У цій державі постійно відбуваються землетруси (в середньому по чотири поштовхи на день), 10–15 разівна рік бувають цунамі — великі хвилі (до 10 метрів заввишки), що накочуються на берег і знищують усе на своєму шляху. На більшійчастині території Японії розташовано гори. Влітку в них жарко,а взимку — холодно. Столиця Японії — Токіо, в якому проживає 30 мільйонів мешканців. Править країною імператор, а основна релігія — буддизм.

2 - й у ч е н ь. Японія — економічно високорозвинена краї-на, посідає чи не перше місце у світі за рівнем розвитку новітніх технологій та винаходів. Разом із тим японці шанують культуру,традиції свого народу. Навіть у наш час на роботу вони йдуть в європейських костюмах, а вдома одягаються в традиційне національне вбрання — кімоно. Тільки в Японії можна бути присутнім на таких святах, як День милування квітучою сакурою (дикою вишнею),свято споглядання повного місяця, першого снігу, червоного листя клена або хризантем. Саме так: «милування осіннім листям» (момідзігарі); «милування місяцем» (цукімі); «милування тихими снігами» (юкімі); «милування квітами» (ханамі).

3 - й у ч е н ь. З хризантемою пов’язана легенда про походженняяпонського народу. У далеку давнину в Китаї жив жадібний і жорстокий цар. Якось він дізнався, що в одній країні на океанському острові є чарівна золота квітка, яка приносить щастя. Захотів цармати квітку, викликав сто юнаків і дівчат та наказав дістати йому цю квітку щастя. Гірко плакали дівчата, сумували юнаки, вирушаючи в далеку й небезпечну путь. Коли молодь припливла на острів,дізналася, що та квітка — хризантема. Нова країна дуже сподобалася молодим, і вони вирішили не повертатися до злого царя. Стали вони тут жити щасливо, а квітку, яка принесла їм щастя, шануютьі досі.

4 - й у ч е н ь. Уже багато сотень років японці влаштовують длясебе незвичайне свято — тяною. Це — чайна церемонія, яка проходить в особливих будиночках серед саду, щоб людина могла відпочити, облишити повсякденні турботи і поміркувати, побачитинавколо і в собі прекрасне, мовчки споглядати гармонію світу тачаювати. (Якщо є можливість, доцільно організувати чаювання,бажано в японському стилі.) Автором чайної церемонії вважається священик Мурат Сюко,який жив у XV столітті. Вінсформулював чотири правила чаювання:

1) Поважати не лише одне одного, але й довколишній світ, коженпредмет, що бере участь у чайній церемонії;

2) намагатися очиститися від мирського бруду, суєти, досягти душевної чистоти через осягнення прекрасного;

3) дотримуватися тиші, щоб зосередитися на самопізнанні, на«мовчазній бесіді» учасників церемонії;

4) прагнути гармонії зі світом, з природою, із самим собою через осягнення краси внутрішньої рівноваги.

5 - й у ч е н ь. Японці уславилися також мистецтвом ікебани.«Ікебана» — термін, який не перекладається. Означає він традційне для японців мистецтво створення художніх композицій. Такими композиціями не торгують, їх навіть не дарують, а виготовля-ють лише для себе, для своєї родини. Ікебану японці виготовляють з бамбуку, гілочок сосни, квітучих гілочок сливи та сакури (вишні),плодів, насіння, корінців, кори. Обов’язкове правило: до білих квітів додають червоні, а до червоних квітів — зелені або рослини, які мають світле забарвлення.Три основні гілки, які є в композиції, символізують небо, землюй людину. Довжина основної гілки, «неба», дорівнює 1,5 (півтори)висоти вази, не враховуючи тієї частини, яка стоїть у самій вазі;висота гілки або квітки — символу людини становить 3/4 висоти«неба», а «земля» складає половину висоти «неба».Основу ефекту ікебани становить сполучення ліній та барв.В японському мистецтві ікебани відбилося прагнення людей поетизувати життя за допомогою квітів, висловити захоплення ними

та пошанувати їх. (Демонстрація зразків ікебани або фотографійвиготовлених власноруч композицій.)

6 - й у ч е н ь. Японці славляться ще й виготовленням мініатюр-них скульптур «нецке».Спочатку нецке виготовляли як деталь одягу — брелок, але в кінці XVIII століття цей вид художньої творчості вже перетворюється на мистецтво. Нецке виготовляли зі слоновоїабо риб’ячої кістки, дерева, каменю. Зображали вони і мандрівнихакторів, і селян, і міських ремісників, а найбільше — богів, наприклад, бога багатства Дайкоку або бога мудрості Фукуроку. Схожінецке виготовляють навіть у нас. Зустрічаються й мініатюрні зображення тварин, птахів, риб, навіть комах. (Демонстрація зраз-ків нецке або їх фотознімки, малюнки.)

7 - й у ч е н ь. В японців навіть літочислення особливе. Воно має12-річні цикли (кожний такий цикл по-японському — «дванадцятьземних гілок»). Кожен рік названий на честь тварини. Розпочина-ється цикл з року Миші, потім ідуть роки Бика, Тигра, Зайця, Дракона, Змії, Коня, Барана, Мавпи, Півня, Собаки, Вепра відповіднодо назв сузір’їв японського та китайського Зодіаку.Про те, чому першим у китайському гороскопі іде рік Миші, існує в Японії така легенда.Дуже давно, коли ще звірі розмовляли, небесний володар наказав їм усім з’явитися до нього. Цей наказ почули всі, крім Кішки,яка тоді ловила рибу. Бик, знаючи який він неповороткий та повільний, вирушив у далеку дорогу найраніше за всіх. А хитра Мишасіла, з його необачного дозволу, Бикові на хвіст. Коли дійшли донебесної брами, Миша перебігла через спину Бика й стрибнула вперед, ставши переможницею у поході звірів. Бик став другим і надзвичайно засмутився. Кішка, яка тоді товаришувала з Мишею, спитала в подруги, що наказав небесний володар. Та відповіла: «Наказав звірям шануватися й не чіпати риб!» Кішка захвилювалася,потім заспокоїлася й вирішила полювати на рибу тихенько, так,щоб ніхто й не бачив. А хитра Миша подумала: «Добре, що я несказала правду. Ці Кішки такі спритні, їх не випередиш!» Так об-манута Кішка й не з’явилася до небесного володаря й не потрапиладо Зодіаку. З тих пір вона переслідує Мишу, забувши навіть прорибу. І відтоді ж з’явилося японське прислів’я: «Радіє, як кішка,що мишу спіймала». До речі, прихід Нового року у японців знаменується 108-ма ударами дзвона, кожен із яких відганяє певну біду,адже за їх віруваннями, усього існує 108 бід.

8 - й у ч е н ь. Японія — країна своєрідної, самобутньої культу-ри, досить незвичної для нас, європейців. Наприклад, оригамі — цемистецтво складання фігурок з аркушів паперу (демонстрація фігурок з паперу); бонсай (бансай) — вирощування карликових дереву горщиках. (Демонстрація фотографій, відео або самих рослин.)Пригадаємо й боротьбу сумо (вага борців-товстунів перевищує130, а іноді і 170 кілограмів).

В усьому світі завоювала популярність боротьба дзюдо. Красивеписьмо — каліграфія — також досягла рівня мистецтва. Не можнане згадати й про середньовічний театр масок Но, ляльковий театр Дзерурі та чоловічий театр Кабукі (в ньому драматична вистава поєднується з музикою і танцями).Темою окремої розмови може бути живопис, зокрема картиниТамаро і Хокусая. Останньому належить знаменита серія гравюр«36 видів Фудзі». (Демонстрація ілюстративних матеріалів.)

9 - й у ч е н ь. В японському місті Кіото є незвичайний сад. Набілому піску стоять на певній відстані один від одного 15 чорних необроблених каменів. Його називають «Сад каміння», «Філософ-ський сад», «Сад Рьоандзі». Особливість цього саду в тому, що подорожні, монахи, які рухаються по периметру прямокутника вздовжмонастирських стін або галереєю, бачать лише 14 каменів. Один ізних завжди залишається невидимим.Отже, це — символ істини, яку люди шукають і не можуть зна-йти, а також натяк на те, що всі люди різні, у кожного своя правдаі до цього слід ставитися з розумінням.

У ч и т е л ь. Японці кажуть: вдивляйтесь у звичайне — і побачите несподіване, вдивляйтесь у негарне — і побачите красиве, вдивляйтесь у просте — і побачите складне, вдивляйтесь у частини —

і побачите ціле.Ця краса буденного, звичайного втілилася в багатьох видахяпонської культури, а особливо — в літературі, у поезії. Одним ізнайвидатніших поетів світу є Мацуо Басьо, з життям і творчістю якого ми познайомимося наступного уроку.

IV. Закріплення знань, умінь та навичок учнів

Складіть словничок нових слів і понять, пов’язаних із японською природою, культурою, про які ви почули на уроці.

Сакура —

кімоно —

цунамі —

тя-но-ю (чайна церемонія) —

ікебана —

нецке —

оригамі —

бонсай —

сумо —

кабукі —

сад каміння —

Поєднайте частини японських прислів’їв і поясніть їхній зміст.

Мудрий дев’ять разів подумає, а раз скаже

Що маєш сказати — скажи завтра

Рот тримай закритим, а очі відкритими

Немає нічого страшнішого від дурня

Терпіння — життєвий скарб

Найлютішу змію можуть здолати маленькі мешканці мурашника

Холодний чай і холодний рис терпимі,

а холодний погляд і холодні слова нестерпні

V. Домашнє завдання

Прочитати за підручником статті про культуру Японії, вмітирозповідати про її самобутність. Знайти додаткові цікаві відомості про Японію, ілюстративні матеріали; виготовити ікебану, оригамі,звернути увагу на японські речі, прилади, що є вдома.

VI. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Передай мікрофон»

Учні висловлюють свої думки, враження про урок, форми роботи на ньому й передають «мікрофон» другові, однокласнику.

Т ема. Мацуо Басьо. Хоку

Мета: ознайомити з життям і творчістю славетногояпонського поета; допомогти учням зрозумітиособливості хоку, їх зміст, засоби вираження;розвивати навички читання хоку, їх аналізу;виховувати любов до природи, до людини, прагнення до самопізнання та самовдосконалення,естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, збірка його творів, ілюстрації до них.

Т еорія літератури: хоку, його характерні ознаки.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Японська поезія хоку, з якою ми сьогодні познайомимося,така ж незвичайна, як і вся культура. Складається вірш усього з трьох рядків, без рим, та й зміст, на перший погляд, не зовсім зрозумілий. Але справа якраз-таки в тому, що за удаваною простотоюкриється складне плетиво асоціацій, натяків, символів. Один із західних літературознавців, Р. Блайс, порівняв поезію Мацуо Басьоз «напіввідчиненими дверима». Спробуємо побачити й зрозуміти,що ховається за ними!

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Евристична бесіда

Які речі японського виробництва ви маєте вдома? Як би ви їхохарактеризували (за роботою, за дизайном — зовнішнім виглядом)?

Що в статті підручника було новим для вас, про що ми не згадували минулого уроку? (Закритість Японії в минулому, просамураїв, харакірі та ін.)

Які риси характеру притаманні, на ваш погляд, японцям? (Освіченість, працьовитість, схильність до філософування, замилування природою, красою, прагнення до самовдосконалення)

2. Презентація власних поробок за японськими мотивами,

ілюстративних матеріалів та різних «цікавинок» про Японію

IV. Сприйняття та засвоєннянавчального матеріалу

1. Слово вчителя

— Уявіть собі людину, наставника,який мав одночасно понад дві тисячіучнів і написав близько двох тисяч ві-

ршів. У 28 років він став відомим поетом,постригся в ченці й вирушив, усуперечумовлянням та пересторогам рідних,

у далеку мандрівку. Він міг би стати багатим, але не став, задовольнившись пла-щем мандрівника, торбиною з нехитримхарчем, флейтою, записниками та ха-тинкою з бананового листя. Це — МацуоБасьо. Басьо — псевдонім поета, який означає «бананова пальма»,«бананове дерево» або «бананова хижа».До віршів у японців особливе ставлення. Ними вони висловлю-ють свої думки, почуття. Вірші в Японії можна побачити скрізь: насерветках і рушниках, на ширмах і на стінах, на посуді й на аркушиках, прикріплених до дзвіночків біля вхідних дверей. Ще з дав-

ніх часів щосічня влаштовуються поетичні змагання: десятки ти-сяч японців читають вірші. Найкращі з виконавців виступають наурочистій церемонії в присутності імператора. Однією з улюбленихформ поезії сучасних японців є хоку. Кожен японець знає кількадесятків хоку, і найчастіше це — твори Мацуо Басьо.

2. Виразне читання хоку вчителем

3. Обмін враженнями про прочитане

Записи до літературознавчих словничків

Хоку — жанр японської лірики, що складається з трьох рядківбез рими.В оригіналі вірша в першому і третьому рядках обов’язково по5 складів, а в другому — сім. У перекладі така формула може й незберегтися.

4. Актуальна бесіда

Яким темам присвячені хоку М. Басьо? (Природа, стосунки лю-дини і природи, різні прояви життя)

Чому переклад одного й того самого хоку різними перекладачами так відрізняється? (Тому що японська мова багатозначнай особлива, складається з ієрогліфів-слів.)

Яке хоку вам найбільше сподобалося й чому?

Мацуо Басьо

5. Завдання з елементами пошуково-дослідницької роботи

На початку ХХ століття французький учений Андре Бельсерписав: «Жоден народ не надавав такого значення дивовижній красі природи і не спостерігав за нею так уважно й зблизька, як япон-ці; і жоден народ не насолоджувався більше за японців мовчазноюпринадою мрії й самозосередження на своїх думках».Саме тому віками вироблялися правила складання хоку й вико-ристання ними певної лексики. Були так звані «сезонні слова», якісвідчили про конкретну пору року й не могли застосовуватися дляопису інших природних сезонів.

Сезонні слова

Весна Літо Осінь Зима

Туман,

серпанок,

соловей,

павутиння,

квіти вишні та

персика,

жайворонок,

метелик

Злива,

зозуля,

садіння рисової

розсади,

розквітлі півонії,

спека,

прохолода,

полудневий від-

починок,

світляки

Місяць (він сяє

найяскравіше

цієї пори),

зірки,

роса,

збір урожаю,

червоне кленове

листя,

хризантеми

Сніг,

іній,

лід,

холод,

теплий одяг

на ваті,

вогонь

а) Визначте за «сезонними словами», якій порі року (де це можли-во) присвячене хоку.

б) Доведіть, що йдеться саме про японську національну поезію (засловами «сакура», «лотос», «Фудзіяма», «камелія», «садіннярисової розсади» й под.).

в) З’ясуйте, яке хоку утверджує бажання автора удосконалитисвіт, зробити його кращим. («Росинки крап-крап»)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Асоціативний диктант

Випишіть ті слова, які можуть характеризувати хоку: лаконічність (стислість), жартівливість, простота, метафоричність,різна кількість рядків, постійна кількість рядків, «сезонніслова», конкретність, увага до деталей, узагальненість, абстрактність висловлювання, протиставлення, багато епітетів,мало епітетів, багато порівнянь, мало порівнянь.

Знайдіть «третього зайвого».

 Сумо, дзю-до, самбо (самооборона, виникла в СРСР);

 М . Басьо, І. Такубоку, К. Хокусай (художник);

 Сакура, яблуня, хризантема (не є символом Японії).

VI. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять 3–4 хоку, вміти їх аналізувати; зробитиілюстрації.

VII. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте фразу.

Я зрозумів (зрозуміла)...

Я вражений (вражена)...

Мені здається, що хоку...

Т ема. М. Басьо. Виразне читання хоку напам’ять

Мета: за допомогою засобів виразного читання спри-яти усвідомленню учнями глибинного змістута художньої довершеності японських віршів;розвивати творчу уяву, навички виразногоі вдумливого читання хоку напам’ять, умінняїх аналізувати, розкривати прихований змісті висловлювати своє ставлення; виховуватидопитливість, любов до природи, до людини,толерантне до неї ставлення, естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, збірки його віршів у пере-кладах, ілюстрації до хоку.

Теорія літератури: хоку та його ознаки.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Жанр японської поезії хоку, з яким ми познайомилися, вимагає від читачів творчої уяви. Якщо читач буде пасивним, байдужим, він не зрозуміє того глибокого змісту, який вклав у ньогоавтор. Хоку не містить повчань, прямих оцінок, його завдання —створити поетичну картину, яка збентежить душу, примусить чи-тача замислитися.Зважаючи на стислість вірша, у ньому відкидається все те, без чогоможна обійтися, наприклад, слова, які легко можнадомислити. Декому здається, що складати хоку легко і це зможе зробити кожен. На-справді це під силу лише великому майстрові, тому досі не знайшлосяпоета, який би перевершив у цьому Мацуо Басьо. Сам письменник

наполегливо працював над своїми поетичними мініатюрами, добираючи інколи упродовж кількох днів одне-єдине потрібне слово.

Отже, спробуємо передати за допомогою інтонації (а вона здебільшого задумлива або захоплива, співоча), пауз, середнього темпукрасу неповторних ліричних творів — хоку Мацуо Басьо.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Формування навчальних умінь та навичок учнів

1. Виразне читання напам’ять хоку М. Басьо

(Можна провести як конкурс з журі та визначенням переможців.)

2. Аналіз одного хоку

План

1) Що зображено в цьому вірші?

2) Які образи поезії найвиразніші?

3) Які асоціації виникають під час читання хоку?

4) Який настрій цієї поетичної мініатюри?

5) Які особливості хоку виявляються в цьому вірші, які художні

засоби використовуються?

6) Ч им мене привабило це хоку, чим воно мені близьке?

IV. Закріплення знань, умінь та навичок

Прочитайте хоку М. Басьо в перекладі Г. Туркова й скажіть,який не зовсім звичайний мотив їх єднає.

Це соловей

зронив свою шапочку.

Пелюстина камелії!

Існує й така порода,

які не сплять, коли сакура квітне.

Порожнє кубельце миші.

Пройшла пора хризантем.

Тепер тільки редька —

оце й уся радість!

(Іронічний, гумористичний мотив, тонка насмішка)

V. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичного оцінювання. Скласти хоку за ба-жанням.

VI. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Займи позицію» та обґрунтуй її

(за бажанням)

Чи сподобалися, вразили, схвилювали, зацікавили мене хоку?

Так Залишили байдужими або не визначився Ні

Т ема. Тематичне оцінювання

Мета: систематизувати й узагальнити знання з теми;виявити рівень знань, умінь та навичок учнівз метою їх корекції; розвивати пам’ять, творче, асоціативне та логічне мислення школярів,уміння висловлювати обґрунтовані судження з приводу прочитаного, аналізувати ліричні твори;виховуватилюбовдоприроди,гуманізм,естетичні смаки.

Обладнання: тестові завдання.

Т еорія літератури: епітети, художній образ, ліричний твір, уособлення, порівняння, хоку.

Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку,мотивація навчальної діяльності школярів

II. Основний зміст роботи

1. Інструктаж до виконання тестових завдань

2. Виконання тестових завдань

Варіант I

Початковий та середній рівні

(кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. У вірші Алкмана змальовується:

а) гірський пейзаж уночі;

б) нічний мандрівник біля вогнища в горах;

в) чудова картина гірських вершин у променях сонця, що заходить.

2. Знайдіть «пари» з вірша М. Л ермонтова «Із Ґете».

Ніч

лагідні долини

свіжа мла темна

3. Визначте у вірші Ф. Тютчева тип художніх засобів: «вечір зве»,«серп гуляв», «блакить ллється».

4. Продовжте речення.

Хоку називається...

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

1. Уявіть, що ви в Японії. Ви хотіли б побачити там..., тому що...

2. Назвіть ознаки хоку, наведіть приклади.

Високий рівень (змістовна, правильна відповідь — 4 бали)

Виконайте одне із завдань.

а) Н апишіть твір-роздум за такими хоку Мацуо Басьо:

Учні письмовника дістають...

А з чиєї сумки —

сьогоднішній ранок весняний?

(Або за своїм улюбленим).

б) Складіть 2–3 хоку із власними коментарями.

Варіант II

Початковий та середній рівні

(кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Поезія Алкмана «Сплять усі верховини...»:

а) викликає страх через зображення звірів у пущі, нір, морських страховищ;

б) створює відчуття душевного спокою, умиротворення;

в) спонукає замислитися над життям.

2. Заповніть пропущене.

3. У вірші Ф. Тютчева «Я знаю в праосені пору...», зокрема виразах «пору коротку і ясну», «повітря чисте», «день прозорий»,«на марній борозні», «стомлене і тихе поле», ужитий художній засіб — ...

4. У хоку вживаються постійні слова, які вказують на пору року.

Вони називаються..., наприклад,...

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

1. Опишіть коротко кілька своєрідних мистецтв, «див» Японії.

2. Зробіть аналіз вірша М. Лермонтова «Ген на верховини...»

Високий рівень (змістовна, правильна відповідь — 4 бали)

Виконайте одне із завдань.

а) Н апишіть твір-роздум за хоку Мацуо Басьо:

Перед вродою квітів

соромно стало місяцю —

Сховався за хмаркою.

(Або за своїм улюбленим)

б) Продовжте хоку своїм власним.

Попискує горобеня.

Йому у відповідь миші

зі свого кубельця.

III. Домашнє завдання

Розгадати кросворд і дати відповіді на запитання у підручникуЮ. І . Ковбасенка, Л. В. Ковбасенко — С 199, Є.Волощук — С. 167–168.

IV. Підсумок уроку

Тема: Синонимы, их употребление в речи.

Речевая тема: «Жизнь дана на добрые дела».

Цели:

-дать понятие о синонимах , показать различия в оттенках значений синонимов;

- развивать умение подбирать синонимы для более точной формулировки мысли;

-формировать навыки использовать синонимы для предупреждения неоправданных повторений слов;

- работать над развитием речи;

- расширить и активизировать словарный запас, работать в группе, выступать публично, уметь отстаивать свое собственное мнение;

-понять значение терпимости, развивать культуру общения.

-воспитывать в детях доброту и уважение к окружающим;

-формировать в учащихся стремление совершать добрые дела;

-развивать у детей чувство товарищества, взаимопомощи; воспитывать вежливость, внимательность, уважение к людям;

- воспитывать любовь к русскому языку.

Оборудование: учебник : Русский язык: 5 кл.: Учеб. для образоват. учеб. заведений с укр. яз. обучения/ Под ред. Баландиной Н. Ф. – К.: Знания Украины, 2005. – 304 ст.; словарь синонимов, толковый словарь.

Тип: урок развития умений и навыков.

Оформление:

1. Плакаты на доске:

«Доброта – это стремление человека дать полное счастье всем людям, всему человечеству»;
«Стараясь о счастье других, мы находим своё собственное счастье» (Платон);
«Человек увеличивает своё счастье в той мере, в какой он доставляет его другим» (И.Бентам, английский писатель XVII в.);
«В жизни есть только одно несомненное счастье – жизнь для других» (Л.Н.Толстой);
«Против всего можно устоять, но не против доброты» (Ж-Ж.Руссо, французский мыслитель);
«Самая большая роскошь – это роскошь человеческого общения» (Антуан Сент Экзюпери);
«Помните, что дети ваши, будут обходиться с вами так же, как вы обходитесь со своими родителями» (Фалес, греческий философ);

2. Детские рисунки на тему «Портрет доброты». д/з

3. Карточки-лучики со словами составляющими доброты и толерантности.

4. Два солнышка с весёлими улыбками и лучиками, вырезаные из бумаги.

Ход урока.

І. Организационный момент.

1. Психологический настрой учащихся к деятельности.

Учитель:

-Добрый день, дорогие ребята! Я рада вновь видеть вас здоровыми и радостными на нашем очередном уроке русского языка. Улыбнитесь друг другу, улыбнитесь мне. Ведь добрая улыбка укрепляет здоровье, поднимает настроение и располагает к общению. А общение на сегодняшнем уроке обещает быть очень интересным и увлекательным , потому что у нас сегодня будет не просто урок, а урок – исследование. Как вы думаете, что обозначает слово «исследовать»? (Изучать, узнавать что-то новое).

- Ребята, а хотите ли вы сегодня на уроке стать исследователями? (Да).

2. Постановка темы и цели урока.

- Тогда отгадайте загадку и попробуйте назвать предмет нашего исследования:

Посмотрите на буквы и составьте из них это поистине волшебное слово.

О Д Б О Р Т А

- Верно, ребята, это слово «Доброта». Сегодня мы поговорим с вами о Доброте . Мы исследуем это слово с тоски зрения синонимии. Вспомним, какие слова называются синонимами, углубим знания о них, выясним с какой целью они употребляются в речи. Я очень надеюсь, что после наших исследований, вы еще больше убедитесь, как интересно изучать и знать русский язык! Как много в нем тайн и неожиданностей! И что нет в нем скучных и ненужных правил, а есть целая жизнь языка.

В. Гюго писал: “Во внутреннем мире человека доброта - это солнце”. Эти слова мы возьмем эпиграфом к нашему уроку

3. Работа с научной литературой.

Учитель:

- А что же такое Доброта? С чем ассоциируется это слово? Что вам сразу приходит на ум, когда вы слышите слово Доброта?

- Давайте найдем и прочтем научное обоснование слова «Доброта», данное в толковом словаре С. И. Ожегова (Дети находят значение слова в словаре, читают вслух):

Доброта- отзывчивость, сочувствие, душевное расположение к людям, стремление делать доброе, хорошее, полезное другим.

-А можно ли к нашему слову «доброта» подобрать близкие по значению слова? ( Да)

(Отзывчивость, милосердие, взаимопомощь, добросердечность, гуманность)

II. Объяснение новой темы.

1. Слово учителя.

-Ребята, такие слова, различные по звучанию, но одинаковые или близкие по лексическому значению, называются синонимами. "Синоним" – слово очень древнее, оно пришло в русский язык из греческого и в переводе обозначает «соименный». Группы синонимов обычно образуются из слов одной части речи, например существительных: аккомпанемент и сопровождение; прилагательных: храбрый, смелый, мужественный; глаголов: говорить, сообщать, заявлять, высказывать, изрекать, вещать, толковать. В группу синонимов могут входить устойчивые сочетания слов: уставать, изнемогать, выбиваться из сил; скоро, вскорости, на днях, не сегодня-завтра, в скором времени, в недалёком будущем и т. д.

Синонимы нам необходимы, так как делают нашу речь более яркой, образной и выразительной, помогают избегать повторов, поэтому очень важно познакомиться с ними поближе.

2. Работа с лингвистическим текстом.

-Ребята, откроем учебники и посмотрим, что ещё интересного мы узнаем о словах-друзьях.

(Учащиеся знакомятся с теоретическим материалом учебника на стр.131-132)

III. Закрепление изученного.

1. Беседа с учащимися

- Что нового о синонимах вы ещё узнали из учебника?

2. Следствие ведут знатоки

« Найди слово по его приметам»

Учитель:

- Посмотрите, на доске не просто солнышко – это Солнышко доброты. Но у него нет лучиков, которые бы согревали всех нас. Вы можете вернуть Солнышку лучики, но нужно определить слово по его лексическому значению. Каждый лучик обозначает то, из чего складывается доброта:

Готовность помочь кому-нибудь или простить кого-нибудь- милосердие
Доброжелательное отношение к людям - доброжелательность
Готовность откликнуться на чужую нужду - отзывчивость
Умение без вражды, терпеливо относиться к чужому мнению, взглядам, поведению - терпимость
Деятельность, направленная к благополучию кого-либо - забота
Сочувствие к другому - сопереживание
Помощь друг другу - взаимопомощь
Хорошее поведение, хороший нрав - добронравие

3. Игра « Аплодисменты»

Учитель:

- Ребята, а где находиться царство доброты?

( В сердце человека).

- А какого человека можно назвать добрым?

(Добрый человек – это тот, кто любит природу, людей и готов в трудную минуту прийти на помощь).

- Народная мудрость гласит: «Доброта, что солнце». А добрые люди как лучи этого солнца добротой своей согревают людей. Сейчас мы проведём игру. Я буду называть слова, а вы, услышав слово, которое относится к доброму человеку, должны хлопнуть в ладошки.

аккуратный

доброжелательный

вежливый

грубый

неучтивый

умеет прощать обиды

чуткий

отзывчивый

помогает в беде

часто ссорится

вспыльчивый

скромный

общительный

ласковый

веселый

счастливый

наглый

внимательный

жадный

крикливый

щедрый

- Является ли человек от рождения добрым или же нужны условия, чтоб человек стал добрым? (семья, окружающее общество, общение с другими людьми).

- Можно ли развить это чувство?

- По отношению, к каким людям легче быть добрым? (близким, тому, с кем хорошие отношения).

- А когда сложнее проявить добро? (когда человек грубит).

- А что даёт сделанное добро человеку? Что вы ощущаете, когда сделаете что-то доброе?

- Медики советуют ежедневно одну-три минуты посвящать добрым словам. Каждое доброе слово несет силу, энергию, прежде всего тому человеку, кто сказал его, а затем и тому, в адрес кого эти слова были сказаны. Важно не только сказать доброе слово, но и вложить в него душу. Без тепла, без искренности сказанное слово - неживое.

4. Работа в парах

- Давайте улыбнемся и скажем друг другу добрые слова . Вежливое слово- лучшее лекарство от злобы, грубости, бескультурья. Не зря народная мудрость гласит: «Доброе слово лечит, а злое калечит». А знаете ли вы добрые слова? Сейчас мы это проверим.

5. Доскажи словечко

Учитель:

- Закончите строчки:

Растает даже ледяная глыба от слова тёплого … ( спасибо)

Зеленеет старый пень, когда услышит … ( добрый день)

Если больше есть не в силах, скажем маме мы … ( спасибо)

Мальчик вежливый и развитый говорит при встрече … ( здравствуйте)

Когда нас бранят за шалости, говорим… ( простите, пожалуйста)

И в Франции, и в Дании на прощанье говорят…( до свидания)

– Вспомните, часто ли вы употребляете добрые слова. Их ещё называют «волшебными словами».

– Но не только слова, но и дела должны быть добрыми. Ведь как гласит пословица: «Не одежда красит человека, а его добрые дела».

5. Работа в группах.

- Ещё издавна люди стремились к добру. И эту мысль они отразили в пословицах, которые передавали из уст в уста. Сейчас вы поделитесь на команды, каждая получит по конверту с пословицами. Необходимо соединить две части одной пословицы и посмотреть какую мудрость они отражают.

Красота до вечера,… а доброта на века.

Кто любит добрые дела,…тому и жизнь мила.

Делай другим добро,…будешь сам без беды.

Доброе слово дом построит, …злое слово дом разрушит.

Без добрых дел…нет доброго имени.

Доброе слово…и железные ворота открывает.

- А какие ещё пословицы и поговорки о доброте вам известны?

1. Добра желаешь – добро и делай.

2. Добрая жена да вкусные щи – другого добра не ищи.

3. Добрая слава лежит, а худая бежит.

4. Добрая ссора лучше худого согласия.

5. Добро наживай, а худо изживай.

6. Добро не лихо – ходит тихо.

7. Добро помни, а зло забывай.

8. Доброе дело само себя хвалит.

9. Доброе начало – половина дела.

10. Доброе слово и кошке приятно.

11. Доброе слово лучше мягкого пирога.

12. Доброе слово – это доброе дело.

13. Доброта без разума пуста.

14. Добрый друг лучше ста родственников.

15. Добрый конец – всему делу венец.

16. Добрый конь – не без седока, а добрый человек – не без друга.

17. Добрый портной с запасом кроит.

18. Добрый совет ко времени хорош.

19. Добрый сын – отцу радость, а худой – печаль.

20. Добрый хозяин – господин деньгам, а плохой – слуга.

21. Добрым быть – добрым слыть.

22. Торопись на доброе дело, а худое само приспеет.

23. Добро и во сне хорошо.

24. Злой не верит, что есть добрые люди.

25. Доброму – добрая память.

26. На свете не без добрых людей.

27. Доброе дело и в воде не тонет.

28. С добрым жить хорошо.

29. Добрый скорее дело сделает, чем сердитый.

30. Доброму и сухарь на здоровье, а злому и мясное не впрок.

31. Худой мир лучше доброй ссоры.

32. Худое молчание лучше доброго ворчания.

- Что приходит с добром в жизнь человека? (по пословицам)

6. ФИЗМИНУТКА

Игра с мячом

Учитель:

-Добрый человек - это ещё и хороший человек. Сейчас мы с вами поиграем. Я буду бросать мяч, а в ответ вы должны придумать слово близкое по смыслу прилагательному «хороший».

7. Работа с доской.

Задание : Найти и подчеркнуть в тексте синонимы.

Зима. За окном снег, вьюга… Или метель? А может, пурга? Ну не буран же: буран скорее в степи, в поле, а не в городе, хотя это слово приходит на ум. А хорошо бы из зимы да в лето, от холода, стужи, мороза – к июньскому солнышку, июльской жаре (но, конечно, не к зною).

(Учащиеся выписывают синонимические ряды.)

8. Конкурс « Кто больше?»

Учитель:

-Народ издавна слагал не только пословицы о доброте. Есть имена и фамилии с корнем - ДОБР. Давайте проведем конкурс по группам. Назвать фамилии с корнем ДОБР. Побеждает та группа, которая назовет больше.

Ответы:. Добрых, Добролюбов, Добронравов, Добров, Доброхотов, Добросмехов, Добрынин, Добрыня, Добреньких.

Учитель:

- Вот мы еще раз убедились в правоте пословицы: "Добрые умирают, а дела их живут". Фамилии давались предкам по их поступкам, делам.

9. Игра « По страницам любимых сказок».

Учитель:

-Ребята, все вы любите сказки. В них встречаются добрые и злые герои. Сейчас, мы с вами поиграем в игру. Я буду называть имя сказочного героя, а вы отвечаете, добрый он или злой. Если добрый, вы радостно хлопаете в ладоши, если злой — закрываете лицо ладошками. Итак, начали:

Иван-царевич, Кощей Бессмертный, Золотая рыбка, Дюймовочка, Карабас-Барабас, Красная Шапочка, гуси-лебеди, Водяной, Баба-Яга, Золушка, Морозко, Мальвина, Снежная королева.

– А на какого героя вы хотели бы быть похожими? Почему?

( На добрых людей, т.к. они творят добро, причём делают это бескорыстно.Добрые люди не причиняют боль всем живым существам, они помогают тем, кто нуждается в помощи).

Слово учителя

- Ребята, к понятию доброта очень близко другое понятие - толерантность. Не всем, может быть, знакомо это слово, и, на первый взгляд, звучит оно совершенно непонятно. Но смысл очень важен для существования и развития человеческого общества. 16 ноября мы будем отмечать Международный день толерантности. Современный культурный человек – это не только образованный человек, но человек, обладающий чувством самоуважения и уважаемый окружающими. Толерантность считается признаком высокого духовного и интеллектуального развития индивидуума, группы, общества в целом. Послушайте, как слово “толерантность” определяется на разных языках земного шара.

В испанском языке оно означает способность признавать отличные от своих собственных идеи или мнения;

Во французском – отношение, при котором допускается, что другие могут думать или действовать иначе, нежели ты сам;

В английском – готовность быть терпимым, снисходительным;

В китайском – позволять, принимать, быть по отношению к другим великодушным;

В арабском – прощение, снисходительность, мягкость, милосердие, сострадание, благосклонность, терпение, расположенность к другим;

В русском – способность терпеть что-то или кого-то (быть выдержанным, выносливым, стойким, уметь мириться с существованием чего-либо, кого-либо). (слайд № 6)

-Какое из определений импонирует вам более всего?

( на арабском языке, т. к. более раскрывает смысл этого понятия. )

-Запишите лексическое значение этого слова, принятое в русском языке.

- Почему, на ваш взгляд, в разных странах определения различны?

( у каждой нации свои представления о человеческих ценностях. )

10. Коллективная работа по составлению лучиков к солнцу «Толерантность».

- Ребята, давайте подберём синонимы к слову толерантность. Слово “толерантность” у нас будет в виде солнца, а ваши ответы - в виде лучиков.

( Прощение, сотрудничество, уважение человеческого достоинства, милосердие, принятие другого таким, каков он есть, уважение прав других, терпимость, доброжелательность, желание что-либо делать вместе,

понимание и принятие, чуткость, любознательность, снисходительность,

доверие, гуманизм).

11. Творческая работа

Построение синквейна.

- Проведем работу в виде синквейна. Вспомните общую схему построения синквейна (название темы – атрибутивная характеристика – характеристика по действию – отношение автора – обогащенное название). Попробуем составить вместе синквейн для слов доброта и толерантность.

Доброта

Отзывчивый душевный

Поддерживает помогает облагораживает

Доброта спасёт наш мир

Душевность

Толерантность

Терпимый снисходительный

Принимает располагает прощает

Толерантность способствует уважению личности

Терпение

12. Коллективная работа

Учитель:

- Давайте попробуем выработать правила доброты и вместе составим свод правил “Спешите делать добро”

Правила доброты

Совершать хорошие дела просто так, из хороших побуждений

Любить людей знакомых и незнакомых.

Призывать окружающих к хорошим взаимоотношениям

Делать добро для близких, друзей.

Не завидовать.

Не вредничать.

Не грубить

IV. Итог урока.

Беседа

– Что нового, интересного узнали на уроке? (Исследовали слова «доброта», « толерантность», вспомнили какие слова называются синонимами, углубили знания о них, учились употреблять их в речи).

– Чему ещё мы сегодня учились на уроке? (Доброте, вежливости, сердечности, толерантности ).

Учитель:

- Что же такое доброта ? Подберите прилагательные, или существительные на каждую букву этого слова.

Д – добродушный, добрый, доверчивый

О – открытый, отзывчивый

Б – благотворительный, благотворящий, благородный

Р – решительный, радостный

О - ответственный

Т – толерантный

А – активный

Релаксация

-Представьте себе своё сердце, и сколько оно может вместить любви и добра. Сложите обе руки возле груди, раскройте ладошки. Представьте на них столько любви, добра, сколько может поместиться и переложите эти чувства в своѐ сердце, в свою душу. Вот сейчас вы все чувствуете свою любовь, она вас согревает, делает добрыми. Поделитесь своей любовью, добротой с другими. (Дети по очереди прикладывают ладошки друг к друг).

Итоговое слово учителя

- Ребята, наш урок подходит к концу и я хотела бы закончить его словами

Ирины Токмаковой: «В каждом человеке и звере живет маленький теплый солнечный зайчик. И если ко всякому-всякому живому существу отнестись с добром ( только не притворяться, только по-настоящему!), то в нем этот солнечный зайчик проснется, и всякий ответит вам тоже добром, потому что почувствует в себе солнышко и жизнь. И если тебе вдруг покажется, что человек – злой или делает плохо, ты сразу же не сердись на него, не обвиняй его. Это значит просто, что солнечный зайчик уж очень крепко заснул. Ты постарайся разбудить его, и увидишь, как все будет хорошо!». Я желаю вам , чтобы ваши солнечные зайчики всегда были весёлыми и бодрыми, чтобы на вашем жизненном пути встречались только добрые и толерантные люди, ведь жизнь нам дана на добрые дела.

V. Выставление и мотивация оценок.

VI. Домашнее задание.

Выучить теорию занятия 26 ( стр.131-133);

Составить небольшой рассказ на тему: «Нам жизнь дана на добрые дела», используя синонимы.

Звучит песня “Дорогою добра”

1.Спроси у жизни строгой

Какой идти дорогой,
Куда по свету белому
Отправиться с утра.
Иди за солнцем следом,
Хоть этот путь неведом,
Иди, мой друг, всегда
Иди дорогою добра.

2. Забудь свои заботы,

Падения и взлеты.
Не хнычь, когда судьба себя
Ведет, не как сестра,
Но если с другом худо,
Не уповай на чудо,
Спеши к нему, всегда
Иди дорогою добра.

3.Ах, сколько будет разных

Сомнений и соблазнов.
Не забывай, что эта жизнь –
Не детская игра.
Ты прочь гони соблазны,
Усвой закон негласный:
Иди, мой друг, всегда
Иди дорогою добра.

Тема. Устное изложение художественного текста повествовательного характера

Цели: учить определять стилевые и композиционные особенности текста; формировать навык составления

цитатного плана; развивать творческое начало,умение чувствовать красоту окружающего мира.

Оборудование: РМ — текст «Первый снег».

Ход урока

I. Проверка домашнего задания

II. Актуализация опорных знаний

Какие требования к хорошей речи вы знаете?

Что может украсить текст, сделать его ярче?

III. Постановка целей и задач урока

IV. Подготовка к изложению

1. Знакомство с текстом для изложения

Первый снег

Однажды ночью я проснулся от странного ощущения. Мне показалось, что я оглох во сне. Я лежал с закрытыми глазами, долгоприслушивался и, наконец, понял, что не оглох, попросту за стенами дома наступила необыкновенная тишина. Такую тишину называют «мертвой». Умер дождь, умер ветер, умер шумливый,беспокойный сад. Было слышно, как посапывает во сне кот.Я открыл глаза. Белый и ровный свет наполнял комнату. Я встал и подошел к окну — за стеклами все было снежно и безмолвно. В туманном небе на головокружительной высоте стояла одинокая луна,и вокруг нее переливался желтоватый круг.Через окно я увидел, как большая серая птица села на ветку клена в саду. Ветка качнулась, с нее посыпался снег. Птица медленноподнялась и улетела, а снег все сыпался, как стеклянныйдождь,падающий с елки. Потом снова все стихло. Проснулся Рувим. Он долго смотрел за окно, вздохнул и сказал:

— Первый снег очень к лицу земле.

Земля была нарядная, похожая на застенчивую невесту.

(По К. Паустовскому)

2. Составление плана текста (цитатного)

Озаглавьте каждую часть словами из текста.

План

1) «Мне показалось, что я оглох во сне».

2) «Все было снежно и безмолвно».

3) «Большая серая птица».

4) «Первый снег очень к лицу земле».

3. Беседа

Найдите синонимы в тесте. Для чего они служат?

Какие художественные средства использованы автором? (Олицетворения — умер ветер…; эпитеты — странное ощущение…;сравнения — снег сыпался, как стеклянный дождь…) С какойцелью?

V. Устное изложение текста

Задание

Используя авторские выражения, художественные средства,устно изложить текст.

VI. Итог урока

Какие выражения К. Паустовского вам понравились большевсего?

VII. Домашнее задание

Для всех

Напишите сочинение-миниатюру на одну из тем: «Зима в лесу»,«Иней», «Снег на ветвях», используя различные художественныесредства, употребляя синонимы, избегая повторов.

Тема. Ознакомление со словарями синонимов, антонимов, омонимов. Использование синонимов,антонимов в речи

Цели: дать представление о словарях синонимов, антонимов, построении словарной статьи; формировать умение подбирать синонимы, избегать повторов в тексте; воспитывать культуру речи.

Оборудование: Введенская Л. А. Словарь антонимов русского языка;

Александрова З. Е . Словарь синонимов русского языка; Словарь синонимов русского языка /Л. П. Алекторова, Л. А. Введенская, В. И. Зимин и др.; Ахманова О.С. Словарь омонимов русского языка; «Кладовая подсказок» (запись слов на закрытой доске).

Ход урока

I. Проверка домашнего задания

Выборочная проверка домашнего задания.

II. Актуализация опорных знаний

Восстановите пословицы, подобрав антонимы. Объясните ихзначение.

Бедность учит, а … портит. (Богатство)

Ближняя соломка лучше … сенца. (Дальнего)

Глупый осудит, а … рассудит. (Умный)

Глупый умного не любит, а пьяный — … . (Трезвого)

Горького не едать — и … не видать. (Сладкого)

III. Постановка целей и задач урока

IV. Объяснение нового материала

1. Знакомство со словарями

— На предыдущих уроках мы познакомились с группами словпо лексическому значению: синонимами, антонимами, омонимами, омофонами. В русском языке существуют специальные словари синонимов, антонимов, омонимов. (Демонстрация словарейучителем.)Мы с вами уже работали со словарями и знаем, что слова в нихрасположены в определенном порядке. В каком? (Алфавитном) Словарная статья всегда начинается с написания слова, котороетолкуется. Однако дальнейшее построение словарной статьи в разных словарях отличается. Давайте рассмотрим словарные статьив словарях синонимов, антонимов, омонимов, отметим особенности составления статей, научимся пользоваться ими и постараемсярасширить свой словарный запас, найдя предложенные слова.

2. Р абота в группах (по количеству словарей в классе).

Задания для практической работы

1) Запишите название и авторов словаря.

2) Составьте схему словарной статьи словаря.

3) Найдите и выпишите в тетрадь синонимы к словам красивый,интересный, близко, писатель, 4 парыантонимов, примеры разных значений к словам былина, бычок, подметать,разъезд.