Мацуо Басьо. Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Роль художної деталі. 6 клас

ТЕМА: Мацуо Басьо. Хайку. Відображення японських уявлень

про красу в поезії митця. Роль художної деталі.

МЕТА: ознайомити з життям і творчістю славетного японського поета; допомогти учням зрозуміти особливості хоку, їх зміст, засоби вираження; розвивати навички читання хоку, їх аналізу; виховувати любов до природи, до людини, прагнення до самопізнання та самовдосконалення, естетичні смаки.

ОБЛАДНАННЯ: зошити, підручники, картинки, портрет поета.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Теорія літератури: хоку та ознаки хоку

ЕПІГРАФ:

Японці кажуть:

«Вдивляйтеся у звичайне - i побачите несподiване; вдивляйтесь у непривабливе

- i побачите привабливе; вдивляйтеся в просте - i побачите складне;

вдивляйтеся в мале i побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, не проходьте

повз. Головне - побачити прекрасне i не залишитися байдужим.!»

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогоднішній урок мені хочеться назвати – подорож. Бо це справді подорож чудовою країною Японією разом з поетом-мандрівником Мацуо Басьо. Але перед тим, як познайомитися з біографією поета. Ми з вами маємо познайомитися з країною, яку він представляє в літературі.

ІІІ. Робота над темою уроку. Запис числа й теми в зошит.

Ви мали випереджаюче завдання: потрібно було підготувати відомості про Японію. Про що ж ви дізналися?

2.     Розповідь учнів.

Японію називають країною, де «сходить Сонце». Вона розташована на чотирьох великих островах – Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку – і безлічі невеликих островів, що прилягають до них. Територія – 372,2 тис.кв.км. Три чверті території Японії займають гори, але найвищою є гора Фудзіяма. Японці шанують її як національну святиню. Фудзіяма знаходиться на острові Хонсю. Десять місяців на рік вона майже повністю вкрита снігом, але форма її настільки досконала, що нагадує правильний конус.

Сьогодні Японія високорозвинена країна з найновішими та найдосконалішими технічними, технологічними та електронними винаходами. Усім відомі фірми «Соні», «Панасонік», «Тойота».

1. Розповідь вчителя (у супроводі презентації) про культурні надбання. Асоціативний кущ – Японія.

Однак Японія відзначається не тільки економічним розвитком, а й своєрідною культурою.

Що ж собою являє японська культура?

Японія – це країна:

- сакури (Дерево-символ Японії, що ототожнюється з юністю та красою. Цвітіння сакури для японців – національне свято).

- орігамі (Традиційне японське мистецтво: з квадратного аркуша паперу шляхом складання виходять різні фігурки та предмети).

- ікебани (Прикладне мистецтво комбінування квітів та гілок у вазі. Ці композиції не продаються і не даруються, вони виготовляються для себе, для своєї родини).

- бонсай (Вирощування карликових дерев у горщиках, які обмежують їх ріст).

- чайної царемонії (Мистецтво приготування чайного напою в присутності гостей).

- боротьби сумо (Борці, що відрізняютьсямогутньою статурою, їх вага більше 130 кілограм).

-      нецке (мистецтво мініатюрної скульптури).

3.     Словникова робота.

Орігамі – мистецтво рукоділля (виготовлення фігур із паперу).

Ікебана – мистецтво компонування квітів та гілок у вазі.

Бонсай – мистецтво вирощування карликових дерев у горщиках, які обмежують їх ріст.

Сакура – японська вишня.

Кімоно – японський чоловічий і жіночий одяг типу халата.

У Японії майже на кожний день припадає яке-небудь свято (продовження словникової роботи).

Цукімі – свято милування місяцем.

Ханамі – свято милування квітами: сакурою, сливою, персиком.

4.     Біографія Мацуо Басьо (1644-1694).

Ознайомлення.(Робота з підручником, ст..170-172)

Мацуо Басьо народився у 1644 році в місті Уено (провінція Іга) у родині небагатого самурая – його назвали Дзінсітіро, а при досягненні повноліття – Мунефуса. Але пізніше він взяв своїм псевдонімом Басьо – що означає «бананова пальма». Уже в 28 років, коли Мацуо Басьо був відомим поетом, він залишив рідний дім і пішов у мандри.

Мацуо Басьо – третє ім’я поета, під яким він відомий Японії і світу. Справжнє його ім’я – Дзінсітіро Гіндзаемон, видатний майстер японської поезії XVII ст.

Майбутній поет народився в сім’ї небагатого, але освіченого самурая. Батько і старший брат Мацуо Басьо були вчителями каліграфії. А він вибрав собі іншу долю. У нього рано прокинулася тяга до навчання і залишилася з ним назавжди. Ще будучи юнаком, Басьо почав старанно вивчати китайську літературу. Серед його кумирів був великий китайський поет Лі Бо. За аналогією з його ім’ям, яке означає «Біла Слива», Басьо назвався Тосей «Зелений Персик». Це було друге ім’я Басьо. Перше – Мунефуса – він узяв, як тільки почав писати вірші.

Усередині вивчаючи китайську і японську поезію, Мацуо Басьо поступово прийшов до розуміння того, що у поетів особливе місце серед людей. Крім літератури, він вивчав філософію, медицину. Правда, через деякий час він зрозумів, що по книгам ні людини, ні природу не вивчити, і в віці 28 років покинув рідні місця. До цього кроку Мацуо Басьо підштовхнула передчасна смерть його пана сина князя. Їх зближувала любов до поезії. Басьо постригся в ченці (що звільняло самурая від служби феодалу) і відправився в найбільший японський місто – Едо (суч. Токіо). Рідні вмовляли його відмовитися від «безрозсудного вчинку», ПНО він був непохитний.

У Едо початкуючий поет став відвідувати поетичну школу. А незабаром і сам став учителем поезії для молодих людей, більшість з яких були так само бідні, як і він сам. Бідність не бентежила Басьо. Він відчував себе послідовником буддійських ченців, для яких духовне вдосконалення було вище усіляких матеріальних благ. Жив він у подарованому батьком одного з учнів житло в передмісті Едо. Бажаючи прикрасити місце свого проживання, він посадив бананове дерево (по-японськи – басі).

Напевно, шум широких листків банана навіяв поетові останній псевдонім – Басьо. З цим ім’ям він увійшов в історію японської та світової поезії. Довго прожити в своїй прикрашеної банановим деревом хатині Басьо не вдалося. Вона згоріла. З цього часу (1682) і до кінця своїх днів він був волоцюгою, як і багато поетів до нього. Мандрівні поети – це японська традиція. Вони виходили свою країну, відшукуючи найкрасивіші місця, потім описували їх у віршах і дарували людям. Мацуо Басьо за десять років мандрів теж багато доріг виходив і дуже багато людей побачив. Свої враження він залишав в щоденниках подорожей і в віршах. Всього «щоденників мандрів» п’ять. У пам’яті японців Мацуо Басьо, біографія якого була нами розглянута, залишився поетом у чернечій рясі і з дорожнім посохом.

5.     Вчитель про поезію у житті японців.

Любов до поезії виникла у японців тоді, коли літератури як такої ще не було. Одна із давніх японських традицій – довіряти свої почуття віршам.

Перед входом у помешкання підвішувалися невеликі гомінкі дзвіночки, до яких кріпилися папірці з віршованими рядками, де було горе і радість, надія і відчай. Усередині будинків теж усе сповнено поезії. Вірші можна побачити скрізь – і на картинах (какемоно), і на дерев’яних ляльках (кокесі), і на предметах побуту (рушниках, серветках) тощо. Поезією пройняте все існування японців. Вірші читаються удома і в кафе, наодинці і з друзями. Вони допомагають кожному висловити свої настрої і краще осмислити себе і світ.

Поезія японців дуже незвична. Вона сповнена натяків, іносказань. Почуття передаються не прямо, а опосередковано – через образи природи, окремі деталі зовнішнього світу. Що осягнути такі вірші, потрібно тонко сприймати природу, насолоджуватися виглядом розквітлої троянди чи туману, що прозорим серпанком огортає гори. Головне в японському мистецтві деталь.

Творчість японських поетів відрізняється від європейської поезії. Насамперед новизною жанрів.

Опрацювання нових знань з теорії літератури. Запис в зошити.

Хайку – традиційний жанр японської поезії; неримований вірш, що складається з трьох рядків:5-7-5 складів. Класичні хоку містять 17 складів. Хайку виділився з більш давнього жанру – танка(5 рядків). Класичні хайку обов'язково будуються на співвіднесенні людини (автора), його внутрішнього світу, біографії з природою, при чому природа повинна бути визначена відносно пори року . Для цього використовуються сезонні слова. Окрім хоку , танка існують й інші жанри японської поезії ренгу, агеку.

Особливості хайку:

1.     Має три рядки.

2.     Немає рими, має ритм.

3.     Має визначену кількість складів:

 Збірки віршів впорядковувалися за порами року.  Для цього використовуються «сезонні» слова.

Весна: туман, серпанок, соловей, павутиння, квіти вишні та персика, жайворонок, метелик

Літо: злива, зозуля, садіння рисової розсади, розквітлі півонії, спека, прохолода, полудневий відпочинок.

Осінь: місяць, зірки, роса, збір урожаю, червоне кленове листя, хризантеми.

Зима: сніг, іній, лід, холод, теплий одяг, вогонь.

    Хайку заборонено писати на політичні, релігійні теми та на тему кохання.

 Читання та аналіз хоку (ст.. 172-173)

Вправа « Мозковий штурм»

• Вивести формулу щастя людини від того, що вона знайшла сенс свого життя у  єднанні з природою ( за формулою Х+У=С=В)

ПРИРОДА + ЛЮДИНА = СЕНС ЖИТТЯ=ЩАСТЯ

7.     Творча пауза.

 І група. Скласти хайку із груп слів, записаних на дошці:

Гілки, снігах, самі, залишились, у, соснові, скількох, собою!

Тінь, літає, полі, метелик, на, одна-однісінька, всьому.

ІІ група. Скласти хайку із груп слів, записаних на дошці:

Тінь, літає, полі, метелик, на, одна-однісінька, всьому.

ІV. Підсумок.

Робота з епіграфом. Що ви зрозуміли з нього?

Метод «Заморочки з бочки»

1.Країна Вранішнього Сонця ( Японія).

2.Найбільша гора Японії ( Фудзіяма).

3.Японська вишня (сакура).

4.Невеличкий художній твір (мініатюра).

5.Дрібні дворяни, які присвячували себе військовій службі ( самураї).

6.Мистецтво мініатюрної скульптури ( нецке).

7.Мистецтво складання букетів ( ікебана).

8.Вирощування карликових дерев (бонсай).

9. Виготовлення фігурок з паперу( орігамі).

10.Головне в японському мистецтві ( деталь).

11.Мистецтво писати чітким, рівним і красивим почерком( каліграфія).

12.Жанри японської поезії ( ренгу, танка, хоку, агеку)

13.Трирядковий вірш про природу (хоку).

 14.Що означає в перекладі слово „ басьо”( банан).

15.Вигадане літературне ім’я письменника ( псевдонім).

V. Домашнє завдання.

Вивчити 3 хайку та одну проілюструвати. Опрацювати ст.. 170 – 175.