«Маленькі дослідники», дитяча лабораторія як осередок дитячого експериментування в природі.

«Маленькі дослідники», дитяча лабораторія як осередок дитячого експериментування в природі.

Підготувала вихователь-методист

 ЗДО «Веселка» Цвіток Віта

Структурними компонентами пошуково-дослідної діяльності є: спостереження, поетапне фіксування результатів, зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів.

Розглядаючи пошуково-дослідну діяльність як чуттєво-практичну (а саме такою вона і є), беремо до уваги, що здійснюється вона теоретично пізнаними засобами і вміннями та навичками, здобутими практично. Цей  вид діяльності вдало поєднує чуттєвість і діяльність, які в повному обсязі відповідають особливостям розумової діяльності дошкільника. У практиці виховання може визначити зміст діяльності відповідально до обраної мети, неодноразово повторювати, щоб домогтися достовірності результатів. Вихователь спільно з дітьми може досліджувати явище, або властивість, варіювати їх, змінювати умови, ситуації, спробувати різні засоби. Отже, для дітей стає доступним те, що в об'єктивно існуючій природі не піддається спостереженню. У зв'язку з цим пошуково – дослідна діяльність має такі основні пізнавальні функції, як демонстрація зв’язків, недоступних для органів чуття дитини, проникнення в саму суть явищ природи тощо.

Якщо у практичній діяльності бере участь лише вихователь, а діти спостерігають, то в основу такого варіанта закладений ілюстративний або демонстративний дослід. Однак у процесі екологічного виховання перевагу треба віддати навчальному досліду. В його умовах практично діє кожна дитина: знаходить відповіді та пояснення, домагається очевидних результатів, перевіряє знання і можливості. Незважаючи на складність, цей дослід має високу результативність внаслідок активізації особистості. Враховуючи специфіку пошуково-дослідної діяльності, вихователь повинен суто умовно орієнтуватися на структуру такої діяльності, функції кожного компонента, зміст вихідних підсумкових складників.

Беручи за основу структуру досліду і враховуючи чуттєво - предметну сутність пошуково-дослідної діяльності, виділимо такі елементи:

- вихователь та його діяльність у галузі екологічного виховання:

- задум і планування діяльності, визначення його мети, засобів, місту складників до початку і після закінчення дослідження;

- практична робота вихователя і дітей.

Характерною відмінністю пошуково-дослідної діяльності є те,що вона репрезентує активні методи, невід'ємною ознакою яких є зміни предмета пізнання. Як же вихователю забезпечити умови для активності кожної дитини? Правильно спланований і перевірений експеримент характеризується активністю дітей внаслідок особливо загостреного інтересу, допитливості.

Беручи до уваги той факт, що результати завжди цікаві, неповторні, унікальні в кожної дитини зокрема (а кожна з них має справу з невідомими факторами), особливий смисл вихователь вкладає у фіксацію поетапних результатів, підсумок яких дає кінцевий показник.

У процедурному відношенні пошуково-дослідницька діяльність є найскладнішою, але саме вона «відрізняється» чіткою структурою, вимагає послідовного виконання чітко визначених правил і завжди дає очікуваний результат. Його очевидність - найпереконливіший засіб в екологічному вихованні.

Основним обов'язковим компонентом пошуково-дослідної діяльності є та звана гіпотеза, певне припущення, суть якого зводиться (так чи інакше) до наукового факту, а довести його можна лише в наслідок взаємодії з об'єктом. Оскільки правил виведення закономірностей з окремих фактів, доступних для розуміння у дошкільному віці, є три - часові, послідовні, та причинно-наслідкові, то вихователь може висловити одне або декілька припущень спільно з дітьми. Тому з допомогою гіпотези здійснюється перевірка знань дітей, можливості їх поглиблення й узагальнення.

Таким чином гіпотеза повинна ґрунтуватись на теоретичних припущеннях, мати деякі дані з життя того чи іншого об'єкта природи. Сформульована на досвіді, вона мусить вміщувати певні знання, що підлягають пошукові або перевірці. Як правило, гіпотеза будується за формулою «якщо - то». Вихователеві не варто обмежуватися лише нею, необхідно спонукати дітей до протилежного твердження. Це має особливе значення при тлумаченні дітям причинно-наслідкових зв'язків, коли треба довести, що певне явище в природі є причиною появи іншого.

Специфіка способу перевірки гіпотези - також надзвичайно важливий момент у реалізації діяльності дітей. Для того, щоб застерегтися від неправильних засобів і способів, вихователеві необхідно логічно подумати свою діяльність і діяльність дітей, методично її забезпечити. Йому треба визначити послідовність етапів роботи, способи фіксації даних, основні та допоміжні засоби й матеріали, тобто планування роботи повністю підпорядковується єдиній меті - обґрунтованому переходові теоретичних уявлень на рівень узагальнених систематизованих знань.

Отже, якщо узагальнити сказане про пошукову-дослідницьку діяльність, можна дійти висновку: вона складається, принаймні, з таких етапів: визначення мети, куди входить формулювання вхідного припущення мовою раніше набутих знань і життєвого досвіду, змістовне планування роботи з предметом дослідження, тобто перехід від гіпотези до певної схеми організації дослідної роботи; власне пошуково-дослідна діяльність, тобто збирання даних складовою частиною чого є активність кожної дитини і вихователя. Після того як дані зібрані, вихователь разом з дітьми аналізує їх. З огляду на це вихователь повинен врахувати і правильність побудови плану, і здійснення задуму. Останнім етапом пошуково-дослідницької діяльності має бути розповсюдження результатів діяльності на ширше коло явищ і об'єктів. Наприклад, предметом спеціальної роботи є засвоєння дітьми системи знань в обсязі поняття нежива природа. Сюди входять основні уявлення про тверді, рідкі та газоподібні об'єкти природи, процеси, що відбуваються з ними (випаровування, плавлення, затвердіння) під дією умов зовнішнього середовища. Такі сконцентровані уявлення відображають суть поняття нежива природа і формування його найдоцільніше в обсязі роботи за трьома основними темами, відповідно до характеристики об'єктів неживої природи.

Особливість системи пошуково-дослідницьких дій як структурного компонента всієї діяльності полягає в тому, що у дітей формуються здібності розглядати конкретні природні явища. Діти не лише сприймають властивості об'єктів природи, а й виділяють, оцінюють справжні необхідні умови здійснення природних процесів, тобто вони можуть з'ясувати і проаналізувати і зовнішні умови, і внутрішню зумовленість змін, що відбуваються з тілами, (явища природи).

При ознайомленні з об'єктами природи і процесами, що відбуваються з ними, перед дітьми постає мета: на основі аналізу умов зовнішнього середовища і характеристики їх властивостей визначити можливі процеси. Під час таких дослідів аналізуються властивості об'єктів природи, їх змінюваність, умови, за яких одні властивості переходять в інші. На основі проведення дослідів вихователь формує уявлення про явища, що відбуваються у природі.

Конкретні пошуково-дослідні дії здійснюються дітьми у формі аналізу досліджуваних процесів. Правильне розв'язування завдань вихователь може розцінювати також як розуміння дітьми причинно- наслідкових зв'язків між об'єктами природа та процесами, які відбуваються за певних умов. Систематична діяльність дітей набуває характеру пошуково-пізнавальної діяльності, спрямованої на планомірний аналіз властивостей об'єктів природи і зовнішніх умов їх існування. Простежимо зміст роботи вихователя на приклад: ознайомлення дітей з водою.

Досліди - це важливий шлях пізнання. Цінність їх полягає в тому, що для власної діяльності діти не отримують готових знань від педагога. Досліджуючи те чи інше явище, дитина отримує у певній логічній послідовності. Так, вода, винесе на мороз, спочатку вкривається кіркою, шматочками льоду, а потім стає льодом; лід, коли його нагрівати, стає холодною водою, потім теплою, гарячою і парою; пару охолоджують, вона стікає по холодному предметі й знову стає водою.

У дітей формулюються чіткі усвідомлені уявлення: вода і лід - одні й ті самі речовини, які змінюються залежно від умов. Кожна з них при цьому має особливості: лід - твердий, крихкий, його можна порубати, він займає певний об'єм; вода - рідина, не має сталої форми, набуває такої, в якій посудині знаходиться.

Дослідження має суттєве значення для майбутньої практичної діяльності дітей. Воно має змогу не лише орієнтуватися у характері роботи, а й раціонально спланувати свої дії.

Отже, у чотирирічному і п'ятирічному віці дитина повинна вже добре знати:

1. Об'єкти неживої природи - воду, сніг, лід, пісок, глину.

2. Явища неживої природи: дим, вітер тощо, (іде дощ, падає сніг, град)

У шестирічному віці її треба ознайомити з такими явищами неживої природи як грім, блискава, веселка, снігопад, хуртовина, льодохід, туман, іній, град.

Мета реалізації змісту напряму «Дитина в природному довкілля» полягає у формуванні природничо-екологічної компетентності дитини.

 

Природничо-екологічна компетентність — це здатність дитини до доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях, що ґрунтується на емоційно-ціннісному ставленні до природи, знаннях її законів та формується у просторі пізнавальної, дослідницької, трудової, ігрової діяльності.

 

Питання

1. Написати 7 освітніх ліній:

• Освітня лінія «Особистість дитини»
•  Освітня лінія «Дитина в соціумі»
•  Освітня лінія «Дитина в природному довкіллі»
•  Освітня лінія «Дитина у світі мистецтва»
•  Освітня лінія «Гра дитини»
• Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»
• Освітня лінія «Мовлення дитини»

2. Види діяльності, пріоритетні для формування природничо-екологічної компетентності

Види діяльності, пріоритетні для формування природничо-екологічної компетентності	Пізнавальна, дослідницька, трудова, ігрова
Форми створенняприродничо-екологічної компетентності	Заняття, екскурсії, цільова та повсякденна прогулянка, свята та розваги, еколого-психологічні тренінги
Методи формуванняприродничо-екологічної компетентності	Наочні (спостереження, моделювання. Демонстрація ілюстративного матеріалу, ТЗН) Словесні (розповідь вихователя, бесіди, читання художньої літератури) Практичні (досліди, праця, ігри, проєкти)
Засоби формуванняприродничо-екологічної компетентності	Екологічні стежини, міні-музеї природи, метеомайданчик, екологічна кімната, дослідницька лабораторія, позиція й дії вихователя, що сприяють

 

Правильна позиція вихователя – запорука успіху формування навичок!

Пропоную гру «Птахи й люди»

Хід заняття

Привітання

• Із якою пташкою ви себе асоціюєте
• Імітація рухів пташок
• Театралізація діалогів із пташками

Запитання

• Що ми знаємо про птахів? Про взаємодію птахів і людей?

Мозковийштурм

Довгі ноги – довгий ніс.

Прилетів – обід приніс.

Смачних жабеняток

Для своїх маляток.

(Лелека)

 

***

Жовтогруді пташенята

Просять хліба в двір їм дати.

На морозі мерзнуть щічки,

Прилетіли це…(синички).

 

***

Привітала нас піснями із весною

І живе з нами під стріхою одною.

(Ластівка)

 

***

Всіх я вчасно буджу,

Хоч годинник не заводжу.

(Півень)

 

***

Маленький хлопчик у сірій свитинці

По дворах стрибає, крихти збирає.

(Горобець)

 

***

Стрекотуха білобока

Звуть усі її…(Сорока)

 

***

Не лікар, а дерева лікує.

З дерева лунає звук:

Хто там стукає: тук-тук?

(Дятел)

 

 

***

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.

(Сова)

 

***

Дзьоб міцний і гарні крила,

Чорний хвіст, жилетка сіра,

Чи присяде, чи летить, –

«Кар, кар, кар!» – усе кричить.

(Ворона)

Цілий день працюю в гаї,

Діловито дзьобом б’ю,

Я не цвяхи забиваю,

Я комашок дістаю.

(Дятел)

 

***

Не стулить і на мить очей –

Вночі полює на мишей,

Зате у день відпочива,

Ні, це не кішка, це…(Сова)

 

***

На скелі він будує дім,

І не боїться жити в нім.

Два могутні є крила

У господаря…(Орла)

 

***

Жовтогруді щебетушки,

Мають чорні капелюшки,

Сірі лапки, білі щічки,

Називаються…(Синички)

 

***

Хто гнізда свого не має,

Яйця іншим підкладає,

А у лісі в холодку

Все кує, мудруля,

Хто вона?

(Зозуля)

 

***

І шипить він, і гелгоче –

Каже, що вкусити хоче.

Довгу шию витягає

І немовби промовляє:

«Як вкушу, то буде знак.

Я – сердитий птах…» (Гусак)

 

***

Вони бувають сизі, білі,

Воркують, в парку проживають.

Вважають їх птахами миру,

На щастя в небо випускають.

І линуть в сині голубій

Птахи чудові — …(Голуби)

 

***

Крізь зимові заметілі

Пташенята прилетіли.

В них червоні гарні груди –

Ніби яблука усюди

Хтось розвісив у дворі.

Звуться пташки…(Снігурі)

 

Завдання вихователям:

 

• Запропонуйте ігри природничого змісту, у яких би відтворювалися знання дітей про природу
• Для старших дітей запропонуйте види діяльності , форми і методи екологічного проєкту за темою «ЛІС»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.З якого віку (згідно з програмою) введено чергування в кутку живої природи?
а) із другої молодшої групи;
б) із середньої групи;
в) зі старшої групи.
2. Синички належать до:
а) перелітних птахів;
б) мігруючих птахів;
в) осілих птахів.
3. З якої групи дітей знайомлять з функцією кореня?
а) з молодшої групи;
б) з середньої групи;
в) зі старшої групи.
4. Яку із зазначених форм роботи з екологічного виховання проводять щодня?
а) спостереження;
б) дидактичні ігри;
в) заняття.
5. Який перший етап ознайомлення з природою?
а) показ об'єкта природи;
б) спостереження за об'єктом природи;
в) праця по догляду за ними.
6. Яка із перелічених форм роботи найбільш підходить для ознайомлення дітей з найближчим оточенням?
а) цільові прогулянки;
б) спостереження в природі;
в) екскурсії.
7. У якій із зазначених форм найбільший обсяг програмових завдань?
а) у спостереженні;
б) у цільовій прогулянці;
в) в екскурсії.
8. Що ширше за змістом?
а) екологічна освіта;
б) екологічне виховання;
в) екологічна культура.
9. Чи відносяться дидактичні ігри природничого змісту до ігор за правилами?
а) так;
б) ні.

 

10. З якою метою проводяться спостереження у природі?
а) розвиток довільної уваги;
б) розвиток пізнавальної активності;
в) розвиток умінь і навичок.
11. Яка кінцева мета екологічного виховання?
а) формування екологічної культури;
б) виховання любові до природи;
в) формування правил культури поведінки в природі.
12. Коли доцільно проводити екскурсію в природу?
а) на початку або наприкінці вивчення теми;
б) у процесі вивчення теми.
13. З якого віку дітей знайомлять з об'єктами неживої природи?
а) з 3-го року життя;
б) з 4-го року життя;
в) з 5-го року життя.
14. З якого віку необхідно розпочинати виховання любові і бережного ставлення до всього живого?
а) з народження;
б) з 2-го року життя;
в) з 3-го року життя.
15. Чи доглядають діти ясельного віку за кімнатними рослинами?
а) так;
б) ні.
16. Укажіть вік дитини, яка може (згідно з програмою) займатися живцюванням рослин.
а) дитина середньої групи;
б) дитина старшої групи;
в) дитина молодшої групи.
17. З якого віку треба знайомити дітей з тим, як тварини турбуються про своє потомство?
а) з молодшої групи;
б) з середньої групи;
в) зі старшої групи.
18. З якого віку дітей знайомлять з "Червоною книгою"?
а) з молодшої групи;
б) з середньої групи;
в) зі старшої групи.

 

Ключі до розв 'язку тестових завдань «Дитина у природному довкіллі»

1 - в; 2 - в; 3 - в; 4 - а; 5 - а; 6 - а; 7 - в; 8 - в; 9 - а; 10 - б; 11 - в; 12-а; 13-а; 14-а;15-б;16-б;17-б; 18-в

 Виміри:
Всіх тестових завдань - 18.
Оцінка за правильну відповідь - 5 балів.
Максимальна кількість балів - 90.
Еквівалент успіху (Еу) в % до максимального показника:
Еу = сума набраних балів . 100%- 90 балів. Шкала якісних оцінок професійної компетентності педагогічних працівників ДНЗ за результатами тестування. Діапазон рівня креативності педагогічної діяльності за кількісним показником:

1. Активно творчий 80-90 балів (правильно виконано 16-18завдань). Ви маєте високий рівень педагогічної діяльності. Досконало володієте ефективними формами та методами екологічного виховання та навчання дошкільників. Творчий підхід, ерудиція та глибокі знання вдало по­єднуєте з умінням використовувати їх на практиці.
2. Високий 70-79 балів (правильно виконано 14-15 завдань). Ви вільно орієнтуєтеся в методиці, проявляєте ґрунтовну професійну компетентність. Добре володієте ефективними формами і методами екологічного виховання дошкільників. Практичне застосування своїх знань дозволяє вам виробити свою систему екологічного виховання в групі.
3. Середній 60-69 балів (правильно виконано 12-13 завдань). Ви володієте основами виховання та навчання дітей дошкільного віку, які дають вам можливість раціонально організувати навчально-виховну роботу з дітьми. Проте недостатні знання та їх застосування не дають змогу оптимально використовувати час для екологічного виховання до­шкільників.
4. Допустимий 45-59 балів (правильно виконано 9-11 завдань). Ваш рівень знань методики та практики роботи з екологічного виховання включає основні елементи системи екологічної освіти дошкільників. Але вам необхідно систематично поновлювати та здобувати знання шляхом самоосвіти та самоаналізу педагогічної діяльності. Працювати над оволодінням ефективними формами та методами організації роботи з екологічного виховання.
5. Критичний до 45 балів (правильно виконано 1-8 завдань). Ваш рівень знань недостатній для організації роботи з екологічного виховання. Ви працюєте репродуктивно, наслідуючи колег. Необхідно систематично поновлювати знання з методики екологічного виховання, психології та педагогіки. Критичний самоаналіз та самооцінка (на основі педагогічного тестування) дадуть змогу досяг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання

3. Написати 7 освітніх ліній:

•  
•  
•  
•  
•  
•  
•  

4. Види діяльності, пріоритетні для формування природничо-екологічної компетентності

Види діяльності, пріоритетні для формування природничо-екологічної компетентності
Форми створення природничо-екологічної компетентності
Методи формування природничо-екологічної компетентності
Засоби формування природничо-екологічної компетентності