Маленькі казки про дитинство Моцарта

 Виховна година «Маленькі  казки  про   дитинство  Моцарта». 5клас  

Мета:

 Вчити учнів слухати та розуміти музичний твір; пригадати вивченні види мистецтва

розвивати пам’ять та логічне мислення, музичні здібності учнів; вміння аналізувати прослухані твори.

виховувати шанувальників класичної музики, виховувати естетичний смак та повагу до музичного мистецтва, почуття любові до рідної домівки, Батьківщини.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: музичні інструменти – фортепіано,  музичний центр, DVD, комп'ютер, портрет композитора В.А. Моцарта

                                                            Зміст і методи роботи.

I.Організаційна частина.

Вхід учнів до класу під звучання музики В.А. Моцарта

    II.Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.                                 

«Мозковий штурм»

• Чи схвилювала вас музика початку уроку?
• Які почуття вона у вас викликала?
• На що вона вас налаштувала?

     III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Створення проблемної ситуації.                                                           

 Гра «Композитор»

   ІV. Повідомлення теми та мети уроку

Тема уроку «Маленькі  казки  про   дитинство  Моцарта».

Сьогодні ми з вами поговоримо про Вольфганга  Амадея  Моцарта,  геніального   австрійського  композитора,  у  дитинстві  називали  чудо-дитиною:  у три  роки  він почав  грати  на  клавесині,  у   шість  -  писати  музику.  Незвичайні  здібності  Вольфганга  розвивалися  під  керівництвом  його  батька  -  скрипаля  і  композитора Леопольда  Моцарта.  Він  брав  шестирічного  сина  із собою на  гастролі  по Європі,  під  час  яких хлопчик  своєю  грою  приводив  публіку в  захват.  Так що  слава  до  Моцарту прийшла  дуже  рано.   Усе  життя  Моцарт  був  великим  трудівником.  Він   створив  600 шедеврів:  близько   50 симфоній,  концерти  для  фортепіано  з оркестром,  струнні  квартети,  фортепіанні  здобутки (сонати, варіації, фантазії). Найвідоміші  його опери  -  «Викрадення із   сераля»,  «Весілля Фігаро»,   «Дон  Жуан»,  «Так  надходять  усі жінки»,   «Чарівна  флейта».  Моцарт  писав  музику  усюди і безупинно: у будинку  і на  вулиці, з  інструментом  у руках  і  без інструмента,  у диліжансі  і  у  кареті,  у  палацах  і  на  постоялих  дворах. 

«Я  так  кажу,  стирчу  у  музиці  весь день», -  визнавався  композитор  у  листі до  батька. 

 «Реквієм»  -  останній  здобуток  Моцарта -  шедевр  світової  музичної  класики.   «Вічне   сонячне  світло в  музиці  -  ім'я  тобі  Моцарт!»  -  сказав про  великого  австрійського  музиканта  композитор  А.Г. Рубінштейн. 

 V.  Вивчення нового навчального матеріалу.

Вчитель розгортує казку «Таємниця запічного цвіркуна» і починає читати. 

Як  не казково  це,  але  в  славному  місті  Зальцбурзі кожен  другий  мешканець  танцював,  кожен  третій мешканець  і  кожен  четвертий  обов'язково  грав  на  музичному  інструменті... Так в один  з  весняних  днів  народився  Вольфганг  Амадей  Моцарт.  Доля ніжно  торкнулася  рукою  колиски  немовляти:  «Знамените  музичне  містечко  буде  мати  свого  композитора!»

Сценка «Таємниця  маленького  Моцарта».

 Моцарт  дрімає в  кріслі,  прокидається  і  говорить:

- Що  це могло  бути?  Такий  довгий  і  дивний  звук.  Походжу,  подивлюся.

                       (дивиться  по кутках).

Цвіркун:  Добрий  день,  маленький  пан!

Моцарт: (опускаючись в  крісло).  Добрий  день…

(Цвіркун  піднімає скрипку  і  починає грати будь-яку  спокійну  мелодію)

 Моцарт:  Яка краса!  Ніхто  в  нашому  місті  так  добре  не  грає!  От  якби мені  стати  таким  музикантом!

Цвіркун:  А що  ж  вам  заважає,  маленький  пан?  По-моєму  у  вас є  і  слух,  і серце!

Моцарт: (тупнувши  ногою).  Але  я  ще  маленький!

Цвіркун: (розсердившись).  Викладаєтеся!  Вам  давно  вже  чотири  роки!  І  давно  настав час  стати  справжнім  маэстро!

Моцарт: (зніяковіло)  Ви праві…Але  ноти!  Ах,  ці ноти,  я  їх завжди  забуваю!

Цвіркун: (посміхнувшись). Для того  я  і прийшов!  Зараз   зіграю  одну  чарівну  мелодію.  Запам'ятаєте,  і  тоді ви  будете  пам'ятати  всі  інші!  Слухайте!

(Звучить  музичний фрагмент з твору В.А. Моцарта)

Цвіркун:  Прощайте, маэстро!  Сподіваюся  згодом,  коли  ви  станете знаменитим музикантом,  ви згадаєте  про  мене!

Моцарт:    Цвіркун  десь зник,  та де він, де?

Вчитель:  Сподобалася  діти  казка?  А  Моцарт  виступав на  сцені  концертного  залу  -  такий  маленький,  у  срібній перуці... Справді  хвилювався,  адже  на  концерт  прийшло  багато  глядачів!  Однак  усі  сумніви  виявилися даремними!  Маленький  Моцарт  скорив  усіх  своєю  грою  на  клавесині.  Зал  ожив,  затріпотів,  як величезний  метелик.  Усі говорили,  зітхали  і  повторювали  без  кінця:  «Чудово!  Чудово!»

Слухання  В.А. Моцарт  „Маленька симфонія”

Вчитель : А  ранком  відбулася ще одна  дивна  подія! Як тільки  маленький Моцарт прокинувся, ледь   розплющив очі,  як раптом  відчинилися  двері  і  на  порозі  з'явився імператорський  лакей.  Він  схилився  в  урочистому  уклоні:  «За  вашу чарівну  музику  Її  Імператорська  Величність  дарує вам  шпагу  і плаття  принца!» Але  маленький Моцарт  не  міг  цьому  повірити. Але його  тато  розсіяв  сумніви  і  викрикнув  крізь  сльози:  «Це правда,  чиста,  Вольфганг!  Виповнилася  наша  мрія.  Сьогодні  ти  вже  не   якийсь  невідомий  музикант!  Відтепер  ти  -  маленький  принц  австрійської музики.  Поздоровляю  тебе,  мій  хлопчик!»

     З тих пір   маленький  музикант  скоряв  своєю  грою  людей  багатьох  країн.  В  Італії  Папа  Римський  нагородив  Моцарта  орденом  «Золотої  шпори»,  яким   нагороджували  самих   знаменитих  і самих  відомих  композиторів.  У дванадцять Моцарт  скорив  Францію. В Франції  є  місто  Париж.  Напевно  це  саме  дивне  місто,  саме  казкове  місто на  світі.  Там  є  Вулиця  Старого  Голубника..  Вулиця Кішки, що грає в м'яч!  От  у  цьому  самім  казковому  місті  після  концерту  король  Франції  запросив  хлопчика на  новорічну  вечерю.  Горіли свічки,  дами  блищали  у  своїх   розкішних  сукнях!  Як  ви думаєте,  мої  маленькі  друзі,  які  танці  виконувалися  на  цьому  балі?

(відповіді учнів)

Вчитель : Так дійсно, різні таночки виконувалися на балу, а ми з вами з великим задоволенням переглянемо  танок вальс. Вальс – це повільний танок, в якому всі танцюючі кружляють. Хотілося б  і  вам  побувати  на  тім  балі?

(відповіді). У  такому  випадку  я   запрошую  вас  на бал.

Перегляд відео

Вчитель:   Бал  був  дійсно  казковим! Вольфганг  йшов  і  від  щастя  тихо наспівував.  Але  раптом  зупинився.  На набережної ріки  Сени,  біля  моста,  стояв  злиденний  хлопчик,  протягав   до нього  посинілу  від  холоду  руку...

Вольфганг  став  квапливо  шарити  по кишенях,  але  грошей у нього не  було.  І  тоді,  рішуче зірвавши  із  себе  оксамитовий  плащ,  накинув  його  на  плечі бідного  хлопчика  і  кинувся  бігти!  Йому  було  нестерпно  соромно за  те,  що  в  нього  був  такий успіх  на  сцені,  а  в  цього  хлопчика нічого....

  Багато пізніше,  згадуючи  про  Париж, про  маленького жебрака, Моцарт  склав  колискову  пісню  -  втілення  любові  і  суму,  ніжності  і  суму…....

Слухання:  «Колискова».

Вчитель:  Маленький  Моцарт  не  тільки  підкоряв  публіку  своєю  грою  на   концертах,  але він, як  і ви, сам  любив  грати  в  ігри. А ми з вами теж любимо грати в веселі ігри і з великим задоволенням граємо в музично-дидактичну гру „Веселі капелюшки”.

VІ.   Музично-дидактична гра «Веселі  капелюшки».

VII. Підсумок уроку.

Вчитель: «Казковий  Гномик» - так називали  Моцарта  придворні.  Гномик -  тому,  що  був  ще  дитиною,  а  казковий -  тому  що  він ,  такий  маленький,  а так  чудово  грав  на  клавесині, на  скрипці і  на  органі.

  Але  час  йшов. Гномик  ріс, ставав  старше.  І  один раз  після  гри  він  устав  посередині розкішної  вітальні і  сказав:  «Гномика  більше  немає!  Гляньте,  я  вже  зовсім  дорослий!  (Закриває  книгу).  І  так  скінчилося  дитинство..

У  Моцарта  почалося  доросле  життя,  життя  геніального  композитора.  І  сьогодні  звучить  музика,  написана  ним  200 років  тому!  І  якщо  ви  встигли  полюбити  Моцарта, якщо  вам  не  хочеться  з  ним  розлучатися, слухайте  цю  прекрасну  музику  завжди...  До  нових зустрічей!

                           Діти  виходять  із класу  під звуки музики Моцарта.