Мапа думок. Український класик Тарас Шевченко (написання докладного переказу із творчим завданням).
Конспект уроку, присвячного Т.Г.Шевченку
(до Шевченківського тижня)
Тема: Мапа думок. Український класик Тарас Шевченко (написання докладного переказу із творчим завданням).
Мета уроку:
-
Освітня мета:
- Ознайомити здобувачів освіти з методом докладного переказу тексту, що передбачає точне відтворення основних ідей, фактів і деталей, що є важливими для глибокого розуміння змісту твору.
- Розвивати вміння здобувачів освіти виділяти головні ідеї та деталі в літературному тексті, формулювати висновки та інтерпретації, а також правильно структурувати інформацію в процесі переказу.
- Зміцнити навички усного та письмового мовлення здобувачів освіти через роботу з текстом, особливо на прикладі твору Тараса Шевченка, що висвітлює важливі аспекти національної самосвідомості та патріотизму.
-
Розвивальна мета:
- Спонукати здобувачів освіти до критичного осмислення творчості Тараса Шевченка, зокрема ідеї про важливість збереження рідної мови, культури та патріотизму.
- Розвивати вміння здобувачів освіти аргументовано висловлювати свою думку, обґрунтовувати власні позиції щодо збереження національної ідентичності та культурної спадщини.
- Сприяти розвитку творчого потенціалу здобувачів освіти через виконання творчого завдання (створення есе або письмового звернення від імені Шевченка).
-
Виховна мета:
- Формувати у здобувачів освіти почуття національної гордості та поваги до української мови та культури через приклад творчості Тараса Шевченка, його боротьби за національну гідність і свободу.
- Підвищити рівень патріотичної свідомості здобувачів освіти , заохочуючи до глибшого розуміння власної національної ідентичності та значення рідної мови як основи національної єдності.
Виховувати відповідальність за збереження культурної спадщини та використання рідної мови у повсякденному житті, а також усвідомлення важливості власної участі в розвитку української культури та мови.
- сприяти формуванню національної свідомості та патріотизму,
- виховувати повагу до творчої спадщини Тараса Шевченка, розвивати відповідальність, дисциплінованість та культуру мовлення здобувачів освіти через уважне ставлення до слова й відтворення змісту тексту;
- ознайомити здобувачів освіти із роллю Тараса Шевченка в українській і світовій літературі, підкреслити його внесок у формування національної ідентичності, розвиток української мови та культури;
- розкрити значення його творчості як джерела натхнення для багатьох поколінь, показати вплив його поезії на боротьбу за свободу і права людини не лише в Україні, а й у світі.
-
Методична мета:
- Використовувати сучасні інтерактивні методи навчання, такі як робота з цифровими інструментами (Padlet для створення хмари слів), що сприяють активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти і розвиткові навичок роботи з текстами у сучасному форматі.
- Поглибити вміння учнів працювати з літературними творами, аналізувати їх та застосовувати здобуті знання в різних видах діяльності (письмових та усних завданнях).
1. Організаційний момент
Мотивація:
- Викладач привітно звертається до здобувачів освіти, визначаючи важливість розвитку вміння переказувати тексти, зокрема літературні. Пояснює, що навички докладного переказу дозволяють краще розуміти тексти, аналізувати їх і створювати власні висловлювання.
2. Вступна частина (10 хвилин)
Тема уроку:
Сьогодні ми працюватимемо над контролем переказу тексту Тараса Шевченка, у якому висвітлюються важливі питання культури, мови, національної ідентичності.
Запитання для обговорення:
- Що для нас означає творчість Тараса Шевченка?
- Як ми можемо переказати текст, зберігаючи його глибокий сенс та емоційний зміст?
- Що важливо враховувати при створенні докладного переказу?
3. Основна частина уроку (30 хвилин)
1. Розбір тексту (10 хвилин):
Викладач звертається до тексту, який надано здобувачам освіти, і розкриває його основні ідеї:
Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…
Тарас Шевченко – наш символ, наша гордість, наша слава, наша любов і гнів. Кажуть, що кожна нація раз у століття народжує генія. Народила неоціненний талант і Україна, але не тільки для дев’ятнадцятого століття, а на всі віки. Очевидно, він був посланий Богом на Землю для порятунку української нації. Можна приєднатися до справедливих слів Богдана Лепкого: «Мабуть, немає, і не було, мабуть, нікого, хто для народного добра в житті зробив так много, як він для нас».
Тарас Шевченко для нас навіки, він, як ясне сонце, що світить мільйони років з ясного неба, без якого ми не мислимо свого життя, та й життя без нього неможливе. Ми знову й знову повертаємось до його творчості: читаємо його полум’яні рядки, осмислюємо їх. Поет назавжди залишається для нас мудрим учителем, геніальним провідником у країну пізнання навколишнього світу.
Поет добре усвідомлював свою відповідальність за долю українського народу, майбутньої її державності, тому й пише свою славнозвісну поему «І мертвим, і живим…». Перебуваючи довгий час у Петербурзі, він спостерігав за тим, як його «земляки», не встигши пристосуватися до тамтешнього життя, зараз же переходили на спілкування російською мовою, швидко забувши свій рід, своє національне коріння. Т. Шевченко не був національно обмеженою людиною, він радив переймати все прогресивне з інших культур, не забуваючи рідної як першооснови, бо «хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються», тобто: хто відмежовується від рідної мови й культури, той перевертень, бо мова, мистецтво – найдорожчі скарби народу, які треба оберігати, примножувати. Потрібно бути патріотом тої землі, яка кожного нас виростила, поставила на ноги. Бо хто ж ви такі, коли: «…І всі мови слов’янського люду – всі знаєте, а своєї…» Т. Шевченкові дуже боліло це питання, бо він не мислив свого життя без українського народу, його культури і мови, тому, звертаючись до своїх сучасників і майбутніх поколінь, він закликає свято шанувати свою мову, звичаї, традиції, щоб стати великим народом:
Не дуріте самі себе, учітеся, читайте,
І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
Піддаючи у посланні критиці панів, які зневажали рідне слово, а натомість схилялися перед чужим, поет говорить про істинну суть світової культури для українського народу. Так, ліберали лише на словах вдавали із себе захисників простого люду, а насправді: «Несли, несли з чужого поля і в Україну принесли великих слов велику силу, тай більш нічого».
Звичайно, крім «великих слов» ці правдолюбці нічого не змогли дати знедоленому народу, бо вони звикли «шкуру дерти» з «братів незрячих, гречкосіїв» . Шевченко ганьбить таких «патріотів», які не знали ні свого народу, ні його мови, ні власної історії:
…Добре, брате, що ж ти такеє? «Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! Моголи!»…
Німець скаже: «Ви слав’яне».
«Слав’яне! слав’яне!»
Пани готові бути ким завгодно, тільки не українцями, хоч більшість з них породила українська мати. Запроданці не знають власної, хоч і героїчної історії, бо їх мізерні інтереси не дають можливості гордитися надбаннями своєї нації. Тому так пристрасно Т. Шевченко докоряє своїм землякам-українським панам, інтелігентам за те, що вони стали безбатченками і зневажать українську мову, культуру і низько схиляються перед усім закордонним, забуваючи про те, що :
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра.
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра.
Поетові не була байдужою доля рідної України. Він мав право на весь голос заявити:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену за неї Бога,
За неї душу погублю!
Так, ми повинні не забувати найважливішу заповідь Тараса Шевченка: «свого не цурайтесь». Але, на жаль, забули… За роки радянської влади майже витіснилася із шкіл українська мова, викладання велося у містах і навіть у селах виключно російською мовою. Це була ганьба для української нації, бо не знайдеш у світі такого народу, який би добровільно відмовився від своєї національної культури і мови, а ми зреклися… Тому з таким болем писав наш сучасник Віктор Баранов: «Я питаю в себе, питаю у вас, у людей. Я питаю в книжок… коли ми перестали гордитись, що ми – українці».
На щастя, наша українська нація відрятувала себе у 1991 році, проголосивши самостійну і незалежну державу. Сьогодні ми будуємо свою країну, яка робить кроки, але вже блиснуло світло в кінці тунелю: ми прийняли свою Конституцію, в якій українська мова оголошена державною. Тож ми не повинні забувати мудрі слова Кобзаря, який говорив, що тільки «в своїй хаті і сила, і воля». Поет і понині вчить нас любити свою Україну, гордитись, що ми належим до вільного козацького роду, тож повинні цінувати все те, що нам дісталося у спадщину, шукати безсмертя в мудрих книгах і продовжувати будувати свою державу: «Нехай мати усміхнеться, заплакана мати». Тож пам’ятаймо про це завжди…
- Тарас Шевченко як символ українського народу.
- Проблема втрати національної ідентичності (забуття мови та культури).
- Патріотизм і важливість збереження рідної мови та культури.
2. Техніка докладного переказу (15 хвилин):
Здобувачі освіти практикуються в переказі основних частин тексту. Викладач наголошує на тому, як виділяти головні ідеї, зберігати структуру тексту, при цьому не втрачаючи важливих деталей.
Ключові моменти для переказу:
- Зміст кожного абзацу.
- Важливі цитати і вислови.
- Пов’язування ідей з історією, сьогоденням, майбутнім.
3. Творче завдання (5 хвилин):
Після виконання основного завдання здобувачі освіти отримують творче завдання:
- Напишіть есе або створіть коротке письмо від імені Тараса Шевченка, звертаючись до сучасних українців. У тексті висловіть важливість збереження рідної культури та мови.
4. Заключна частина (15 хвилин)
Інтерактивна вправа "Зворотний зв'язок" (5 хвилин):
- Здобувачі освіти по черзі зачитують свої твори або важливі моменти з переказу.
- Вчитель дає загальні рекомендації, зокрема щодо творчих робіт, звертаючи увагу на використання стилістичних засобів.
Обговорення результатів уроку (10 хвилин):
- Як вдалося передати основні ідеї тексту?
- Які думки залишились після уроку про значення творчості Тараса Шевченка для сучасного українця?
- Як урок допоміг краще зрозуміти важливість мови та культури?
5. Домашнє завдання
- Напишіть докладний переказ тексту Тараса Шевченка "І мертвим, і живим…".
- У складі есе осмисліть значення Шевченкового заклику "Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь". Як це звучить для вас на сучасному етапі розвитку України?
6. Рефлексія уроку
- Чи вдалося вам краще зрозуміти творчість Тараса Шевченка?
- Що найбільше запам’яталося з уроку?
- Які методи роботи були для вас найбільш корисними?
Інтерактивні методи роботи:
- Групова робота: Переказ тексту в групах та обговорення його основних ідей.
- Зворотний зв'язок: Здобувачі освіти взаємно оцінюють свої твори за допомогою критеріїв (повнота переказу, емоційний відтінок, логічність викладу).
- Візуалізація: Використання інтерактивних дошок або презентацій для ілюстрації основних моментів із тексту.
Цей урок допоможе здобувачам освіти не лише краще освоїти методи переказу, але й глибше осмислити національну самобутність, заклик Шевченка до шанування рідної мови та культури.
Хмара слів на тему творчості Тараса Шевченка та національної ідентичності
Мета завдання:
- Створити хмару слів, яка відображатиме основні ідеї і емоції, пов'язані з творчістю Тараса Шевченка та темою національної свідомості.
- Стимулювати здобувачів освіти до глибшого осмислення важливих аспектів Шевченкового спадку.
Кроки для виконання:
-
Створення дошки на Padlet:
- Викладач створює дошку на Padlet за допомогою інструменту для створення хмари слів. Можна обрати формат "Текст" або "Тематична дошка", щоб учні могли додавати свої слова.
-
Завдання для учнів:
- Кожен здобувач освіти має додати в хмару слів кілька ключових термінів або фраз, які асоціюються у нього з творчістю Тараса Шевченка (наприклад, "мова", "патріотизм", "Кобзар", "національна гідність", "неволя", "свобода", "любов до Батьківщини").
- Після цьог здобувачі освітиі можуть обрати для додавання слова, що вони вважають найважливішими для розуміння ідей Шевченка (наприклад, "героїзм", "культура", "нація", "вільний народ").
-
Обговорення результатів:
-
В кінці уроку, після того, як всі здобувачі освіти заповнять хмару слів, викладач проводить обговорення:
- Які слова найчастіше зустрічаються в хмарі?
- Які асоціації викликають ці слова?
- Як ці слова пов'язані з темою національної ідентичності та творчістю Шевченка?
-
В кінці уроку, після того, як всі здобувачі освіти заповнять хмару слів, викладач проводить обговорення:
-
Рефлексія:
- Після обговорення викладач підсумовує результат: як слова, які обрали здобувачі освіти, відображають основні теми уроку та важливість творчості Шевченка для сучасної України.
Приклад хмари слів (у Padlet):
- Слова для учнів: "мова", "пісня", "свобода", "незалежність", "Батьківщина", "Шевченко", "Кобзар", "українська нація", "гідність", "героїзм", "нація", "національна культура", "пам'ять", "вільний народ", "почуття гордості".
про публікацію авторської розробки
Додати розробку