13 травня о 18:00Вебінар: Як навчати майбутніх програмістів: практичні кейси для уроків інформатики

Марія Парр. Повість «Вафельне серце»

Про матеріал
Позакласне читання Марія Парр. Повість «Вафельне серце».Урок позакласного читання в 5-6 класах в інклюзивному класі (дитина з ООП з порушеннями зору )
Перегляд файлу

Урок позакласного читання в 5-6 класах в інклюзивному класі (дитина з ООП з порушеннями зору )

Тема. Марія Парр. Повість «Вафельне серце»

Мета:

  •   формувати предметні компетентності: учні переказують (стисло) основні події, розкривають основні теми у творі, характеризують образи, висловлюють власне ставлення та власні враження, почуття, роздуми від прочитаного твору;

 формувати ключові компетентності: учень(учениця) розуміє залежність людини від навколишнього середовища (НЛ -1); визнає рівність людей незалежно від національної приналежності, цінує злагоджену роботу для досягнення спільної мети (НЛ -2); усвідомлює цінності життя, розуміє необхідність уникати небезпечних життєвих ситуацій (НЛ -3).

Цілі уроку:

учні  повинні знати:

- життєвий і творчий шлях Марії Парр;

- зміст повісті «Вафельне серце»;

- риси характеру головних героїв;

учні повинні вміти:

- висловлювати судження з приводу почутого й прочитаного, робити висновки;

- переказувати зміст повісті;

- знаходити фрагменти з тексту на доказ своїх думок і виразно читати;

-  проводити паралелі між почутим, зображеним у творі та реаліями сучасного життя;

- презентувати результати навчальної діяльності;

- досліджувати проблемні питання, міркувати;

- висловлювати свої думки щодо вчинків героїв.

Місце уроку в системі уроків цього розділу:  позакласне читання.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Міжпредметні зв’язки: географія, історія, малювання.

Методи й форми роботи: «мозковий штурм», вправа «Усмішка», розповідь учителя, бесіда, робота в групах, мультимедійна презентація, спостереження над текстом.

Обладнання: телевізор, ноутбук, презентація, різнокольорові картки-сердечка, картки для характеристики героїв, портрети Маріїї Парр, Г.Кирпи, ілюстрації книги «Вафельне серце»,картка - допомога для учнів «Короткий зміст твору».

Перебіг уроку

І. Організація класу.

Вправа «Усмішка».

Учитель. Добрий день. Посміхнемось, повернімось до сусіда посміхнемося йому. Коли ти не один, тоді можна придумати цікаве життя, підтримати у скрутну хвилину.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Скажіть, будь ласка, що для вас означає слово «друг»?

Мозковий штурм (записуються у хмаринки усі слова-асоціації, які називають учні).

 

 

 

 

 

 

 

Повідомлення теми  уроку, мети, цілей уроку

Учитель. Сьогодні на уроці позакласного читання ми перемістимось в Норвегію, на маленький хутір Крихти-Матильди, де живуть прості та працьовиті родини, яких вигадала Марія Парр  – норвезька дитяча письменниця, яка у 2021 році святкує своє 40 -річчя.

Вправа « Очікування»

Учитель.

-Яким на вашу думку буде наш урок?

- А ще він буде з присмаком цукрових вафель? Чому?

(Запитання до учня з ООП. Перед ним лежить фотографія книги Марії Парр «Вафельне серце». Асистент учителя показує дитині цю картку і учень озвучує назву твору та автора, розміщує на дошці картинку за допомогою магніту).

 

 

 

 

 

(Асистент учителя допомагає роздати сердечка учням класу разом із учителем).

Учитель. Усі ви отримали сердечка 6 кольорів та об’єднаюємося по кольорах у групи (учень із ООП та асистент учителя отримують сердечка одного кольору).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учня-дослідника про Норвегію.

(Виступи супроводжуються мультимедійними презентаціями).

Учень-дослідник. Норвегія — країна, яка дивує своєю красою. Це північноєвропейська країна, що межує з трьома іншими країнами: на сході зі Швецією, на північному сході — з Фінляндію і Російською Федерацією. Норвегія омивається водами Північного (на півдні) і Норвезького (центральна частина) Атлантичного, Баренцевого морів Північного Льодовитого океану. Населення Норвегії менше 5 млн осіб. Понад 1,5 млн норвежців живуть у столиці Осло та його передмістях. Будь-яке місто з населенням більше 30 тис. вважається великим.

Дивовижна й багатюща природа - головне надбання Норвегії. Усі гори, фіорди, водоспади, особливо на західному узбережжі зачаровують. До того ж, скандинавські країни займають перші місця у щорічних рейтингах щастя, тож цікаво глибше дізнатися, у чому секрет.

Асоціюється ця країна з  кораблями та вікінгами. Самі норвежці виступають за відкритість свого суспільства, тож давайте познайомимося з ними ближче.

 

 

 

У Норвегії освіта й культура - на першому плані. До речі, на освіту Норвегія витрачає в три рази більше, а на охорону здоров'я - в чотири рази більше, ніж на оборону. Через усю Норвегію прокладено 20-кілометрову Фломську залізницю. З вікна потяга видно гори, водоспади, річки, озера 

 

 

 

 

 

Норвегія є справжнім королівством, з королем і королевою. У Норвегії панує монархія, але політичною владою володіє парламент. Норвежці люблять і оберігають свою монархію. 

Виступ 1 учня-літературознавця.

Марія Парр (норв. Maria Parr, народилась 18 січня 1981на  хуторі Фіско ( комуна Ванюльвен, Норвегія) – норвезька дитяча письменниця.

 

 

 

 

 

Дебютувала в літературі 2005 року книжкою "Вафельне серце".

 Це – весела й водночас сумна розповідь про пригоди 9-річного хлопчика Трілле та його сусідки й однокласниці Лени. Лена – заводійка й непосида, що багато в чому схожа на Пеппі Довгапанчоха. Трілле ж навпаки – виважений і поміркований. Він упевнений, що Лена – його найкращий друг, але не певен, чи так само найкращим другом вважає і вона його. Удвох діти наминають смачні вафлі, бавляться у війну, виступають в ролі вуличних музикантів, вирушають зганяти овець і влаштовують Ноїв ковчег. Але одного дня все зненацька обривається.

"Вафельне серце" отримало вельми прихильні відгуки, 2011 року за цією книжкою знято 10-серійний художній фільм в Норвегії.

 

 

 

 

 

Після виходу книжки у світ Парр навіть назвали "новою Астрід Ліндґрен".

Виступ 2 учня-літературознавця. 2009 року вийшла друга книжка Парр – "Тоня Ґліммердал", яку було удостоєно престижної норвезької літературної премії Браги в категорії "дитяча література". Головна героїня твору, рудоволоса Тоня – безстрашна, спритна і вперта.

 Продовженням «Вафельного серця стала друга книга про Трілле і Лену, де їм уже по 12 років - «Воротар і море», яка побачила світ у 2017 році.

Парр пише новонорвезькою мовою. Товариство підтримки й розвитку новонорвезької мови "Норегс Моллаг" (Noregs Mållag) двічі присуджувало їй премію "За дитячу літературу новонорвезькою". Обидві книжки письменниці перекладено багатьма мовами.

Головні нагороди

Премія "За дитячу літературу новонорвезькою" (2005, за "Вафельне серце").

Премія фонду вікарія Альфреда Андерсона-Рюстса (2006, за "Вафельне серце").

Премія Уле Віга (2009)

Премія Браги (2009, за "Тоня Ґліммердал").

Літературна премія Асоціації норвезьких критиків "За найкращу книгу для дітей та юнацтва" (2010, за "Тоня Ґліммердал").

Премія Luchs (Німеччина) (2010, за "Тоня Ґліммердал").

Інсценування інтерв’ю з Марією Парр(залучається учень з ООП).

Вчитель. Марія Парр - одна з найвідоміших дитячих письменниць в світі. Вона приїхала на ярмарок Non/fiction, щоб представити свої книги «Вафельне серце», «Тоня Гліммердал» і «Воротар і море» і відповісти на питання юних читачів і читачок. Bookmate Journal публікує найцікавіші книги - про життя в селі і продовження історії Лени і Трілле.

Наші актори-журналісти та Марія Парр. (Залучається як журналіст учень із ООП. Асистент вчителя надає картку із записаними запитаннями та допомагає, при потребі, послідовно задавати запитання).

- Добрий день. Чому ви назвали повість «Вафельне серце», а не «Шоколадний торт»?

- Тому що ми в Норвегії дуже любимо вафлі. Вони солодкі і майже такі ж тендітні, як дитяча дружба або перше велике почуття.

- Як швидко ви пишете свої книги?

- Я дуже повільний письменник, за 14 років написала тільки три товстих і одну тонку книгу. Письменником я ставати не планувала, просто у мене зібралось стільки історій про Трілле і Лену. Я так замучила брата і сестер своїми фантазіями, що вони мені постійно казали: «Коли ж ти все це надрукуєш?»

- Звідки взялося ім'я Трілле?

— Трілле я придумала, коли мені було п'ять. Я так до нього звикла, що просто не могла собі уявити, що мого героя зватимуть якось інакше. Мені не хотілося з ним розлучатися. У «Вафельному серці» навіть довелося пояснювати, що Трілле - це скорочене, домашнє, ім'я від більш складного і немилозвучного.

-Чому ваші героїні такі  справжні та дивні?

— Про героїв із дивакуватістю писати і читати набагато цікавіше. І потім для мене було важливо, щоб всі дівчатка були як Лена - сміливі і наполегливі, а хлопчики - як Трілле - добрі і чуйні. Я сама була у дитинстві схожа на Трілле, а моя подружка -  справжня Лена.

- А ви пробували писати в іншому жанрі? Можливо жахи?

- Якщо чесно, то потайки пробую. Зараз я дещо пишу, але чи вийде з цього хороша історія, я поки не знаю. Але це точно буде не книга жахів. До такого я ще не готова.

- Чи буде продовження історії про Трілле і Лену?

- Поки не планую. Я і другу частину писати не збиралася. Все вийшло випадково. Мені дуже подобаються діти, які грають в норвезькому телесеріалі, знятому за «Вафельним серцем». Їм в подарунок я написала продовження, а потім зрозуміла, що повернення в світ Крихти-Матильди мені приносить радість. Ось так і з'явилася друга книга «Воротар і море». Але третьої книги точно не буде. Поки що.

- Вам подобається жити в селі?

- Я не весь час жила в Фіску. Виїзджала, довго вчилася, а потім, коли стала мамою, вирішила, що моїм дітям буде добре жити  на природі, де дуже красиво і багато свободи.

Вчитель. На українську мову переклала книгу в 2019 році  Галина Миколаївна Кипра (нар. 1 січня 1950, с. Любарці, Бориспільський район, Київська область) — українська поетеса, прозаїк, перекладачка, літературна редакторка. Член Національної спілки письменників України (1986). Авторка віршів і прози для дітей і дорослих. Вона також перекладає з білоруської, данської, німецької, норвезької та шведської мов.

(Учень із ООП вивішує на дошку за допомогою магнітів портрет Г.Кирпи та обкладинку повісті на українській мові, а асистент учителя допомагає учню).

 

 

 

 

 

 

Робота за повістю.

(Переказ сюжету твору за мультимедійною презентацією з малюнками та цитатами (чорно-білі ілюстрації  Бу Гуастада).

Учитель. Діти, яка тема повісті Марії Парр «Вафельне серце»? (Це історія не тільки про кумедні пригоди. Вона про творчість і фантазії, справжню дружбу і цінності сім'ї, гіркоту розставання і незворотних втрат, непотрібної старості і дитячої беззахисності, турботі і здатності співпереживати і любити. Про серйозні речі написано просто, душевно і безпосередньо).

Учитель. Вирушаємо у світ Трілле і Лени за розділами повісті та послідовно прослідковуємо загадковий, цікавий, вигадливий світ наших героїв.

(Перед учнем із ООП розташована картка, де написаний перелік усіх послідовних подій у творі, асистент учителя показує вказівкою на картці почергово, який розділ переказують). Таку картку розміщує асистент вчителя на дошці.

Зміст повісті «Вафельне серце» Марі Парр

1.Дірка в живоплоті.

2.Тріллуньо і сусідка-малолітка.

3.Як ми гасила відьму.

4.Ноїв ковчег.

5. «Потрібен тато».

6. Як дідусь і бабуня розважались в Крихті-Матильді.

7.Ісак.

8.Як я розтрощив Лену.

9.Кінець літа.

10.Зганяння овець і політ на гелікоптері.

11.Ленин удар.

12.Сніг.

13.Найсумніший день у моєму житті.

14 Дідусь і я.

15.Падіння з санчат, подвійний струс мозку й летюча курка.

16.Гірський Юн і Гірська Шкапа.

17.Ми з Леною бавимось в Другу світову війну.

18.Пожежа.

Учитель. Також перед вами є картки-шаблони з  характеристикою головних героїв «Вафельного серця». Хлопчики будуть аналізувати Трілле, а дівчатка -Лену.

(Учню із ООП допомагає записувати картку-характеристику асистент учителя).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель. На допомогу усім роздано картки з коротким змістом повісті «Вафельне серце».

Картка - допомога для учнів

Короткий зміст повісті Марії Парр «Вафельне серце»

  І одного разу провели між своїми будинками канатну дорогу. Відважна Лена першої вирішила перевірити на міцність канат, але застрягла на пів дорозі. Трілле довелося підстелити на землю матрац, і Олена впала на нього, «як перезріла яблуко».

Лена дуже хотіла, щоб у неї був тато. Разом з Трілле вона написала оголошення «У хороші руки візьмемо тата», і повісила його в магазині. На щастя, мама Олени вчасно встигла зірвати оголошення.

У великому будинку Трілле жило багато людей: «мама, тато, Мина чотирнадцяти років, Магнус тринадцяти років, Трилле- дев’яти років і Крьолле - їй тільки три». А Лена жила тільки з мамою, і мріяла про батька. Діти дуже зраділи, коли дізналися, що їм «доручили зробити на свято в Іванов день відьму», замість того, щоб в черговий раз бути нареченим і нареченою.

Для виготовлення відьми Олена вирішила взяти велику старовинну ляльку, яка зберігалася в будинку її матері. Відьма вийшла на славу, і її за старою традицією підпалили. Лена почала голосно кричати, щоб загасили вогнище, але було вже надто пізно. Тоді дідусь Трілле врятував ситуацію, викинувши з трактора на вогнище цілу гору свіжого гною.

У недільній школі діти вперше почули про Ноя і його ковчег. Їм дуже сподобалася ця історія, і вони вирішили зробити «Ноїв ковчег» і стягнули в дядьків катер всю живність, яку змогли знайти в окрузі. Для Ноя, напевно, кролики і комашки в банках, курка з півнем, козел і корова значили не так вже й багато, але Тілле з Лене  були в захваті і вже чекали світового потопу, коли корова зірвалася в воду і все пішло шкереберть. Дорослі, як і годиться, з’являються в останню мить, ахають і охають, а потім сміються і все прощають.

У творі є дорослі, які самі як діти. У Трілле був чудовий дідусь і бабуся, його рідна сестра, яку хлопчик називав «баба-тітка».

 Дід весь час проводить в морі, харчується однією рибою, живе в підвалі і всупереч всім маминим заборонам нишком катає дітей в ящику на мопеді.

А баба-тітка, його сестра, взагалі найкраща на світі жінка, єдиний її недолік в тому, що вона в’яже на спицях (хіба вона не знає, що в’язані речі просто неможливо носити?) Вона пече найсмачніші на світі вафлі.

 «- Я сиджу тут одна з холодною вафельницею, в якій нічого не пекли вже кілька тижнів! » А одного разу вона виманила з дому всіх піратів, які робили вигляд, що тримають оборону, а ледь відчувши запах вафель з двору, самі викинули білий прапор на ручці від швабри.

Коли Лена захворіла на вітрянку, її відвідав доктор Ісак, якого в маренні вона прийняла за тата. Він закохався в маму Лени.  «Нічого, – сказала Лене, – нехай в сім’ї буде людина, яка вміє лікувати». Мама і доктор стали дружити і закохалися один в одного. Трілле став думати, що у Лене збудиться мрія: у неї скоро з’явиться справжній батько…

Картка для характеристики героїв

 У норвезькій бухті під дивною назвою Крихти-Матильди в невеликому селищі живе хлопчик, якого батьки назвали “великим” ім’ям Теобальд Родрік Даніельсен Уттергорд, але, на щастя, поки він маленький, його можна називати просто Трілле. Трілле дуже дружний з дідусем і бабусею, яку він кличе баба-тітка. А ще у Трілле є подружка однокласниця Лена Лід. На відміну від спокійного слухняного Трілле Лена суще бісеня. Діти були великими витівникам. За свої витівки Лене і її вірному Трілле сильно дістається від дорослих.

Презентація та цитатна мандрівка книгою М.Парр «Вафельне серце»

  Бесіда з елементами переказування.

1.Розкажіть про канатну дорогу між будинками в першому розділі «Дірка в живоплоті».

«У перший день літніх канікул, по обіді, ми з Леною влаштували між нашими будинками канатну дорогу…» (Розділ «Дірка в живоплоті»).

 

 

 

 

 

 

2. Хто такий Тріллуньо і сусідка малолітка у повісті?

«Ми з Леною ходили в один клас. Лена там єдина дівчина… Лена – мій найкращий друг, хоч вона й дівчина. Я їй ніколи цього не казав…

А ще в Лени зелені очі й сім веснянок на носі. Вона худенька. Дідусь каже, що вона мов кінь і схожа на велосипед.

А от я, здається, звичайний на вигляд – світлочубий і з ямочкою на одній щоці…Мама з татом назвали мене Теобальдом Родриком…» (Розділ «Тріллуньо і сусідка малолітка»).

 

 

 

 

 

 

 

4. Хто жив у Крихті-Матильді?

 

5.Що ви пам’ятаєте із розділу «Як  гасили відьму»? 

«Ми живемо в бухті, яку обоє, я і Лена, називаємо Крихтою - Матильдою. Дідусь каже, що для нього Крихта Матильда – королівство… Щоранку, тільки но я встаю, бачу зі свого вікна, що робиться на морі, яка погода...А ще я виглядаю дідусевого човна. Дідусь щодня схоплюється о п’ятій годині й вирушає ловити рибу…» (Розділ «Як  гасили відьму?»).

 

 

 

 

 

 

 

«Усі мешканці Крихти Матильди зібралися на березі. Цебто вся наша родина, Лена зі своєю мамою, дядько Тур, татів брат, і дядькова Турова кохана. В прибережному камінні було викладено найвище й найрозкішніше багаття, яке я коли небудь бачив. Викладали його Мінна, Маґнус і тато. Мої старші брат і сестра раділи й пишалися собою.

– Ну от, тепер не вистачає тільки відьми, – усміхнувся тато й повів своїм вусом…»

 

 

 

 

 

 

6. Хто такий біблійний Ной?

7. Як діти грались у Ноїв ковчег?

«Через день ми, Лена і я, пішли в недільну школу. Та ще й узяли з собою Креллу … У недільній школі ми читали про Ноїв ковчег…

У дядька Тура є красивий, великий катер, на якому він плаває всі дні, окрім неділь. …Ніяка веселка того дня на небі не з’явилася, хоч ми з Леною загатили тваринами весь катер. Дощ також не линув. Усе склалося досить гарно…» (Розділ «Ноїв ковчег»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.Навіщо тато у родині? Хто знає?

9.Як шукала Лена тата? (розділ «Потрібен тато»)

«Я ніколи не замислювався над тим, навіщо потрібен тато…

– Вони їдять варену капусту, – зрештою сказав я…»

 

 

 

 

 

 

«Урешті решт вийшло ось таке оголошення: «Потрібен тато.Бажано, щоб був дуже добрий. І любив дітей». З самого верху ми написали Ленине ім’я та прізвище і Ленин номер телефону, а тоді приліпили папірця просто під собачим оголошенням».

10. Як дідусь і бабуня розважалися в Крихті- Матильді?

«Майже всі дорослі нашої місцевості співали в змішаному хорі…Тато диригує хором … Влітку відбувається пісенне свято. Тоді наш змішаний хор їде з міста на зустріч із іншими змішаними хорами…»

«Дідусів мопед на вигляд десь такий, як повернутий навспак триколісний велосипед, у нього спереду є великий ящик, що править замість кузова…»

 

 

 

 

 

«Потім дідусь запропонував нам запросити тітку- бабуню на пообідню каву... Ми з Леною обережненько вистромили з вікна свої пістолети.

– Нікого не впускайте!

Я швиденько пояснив їй, що вона страшнюча королева розбійників…»

«І раптом я відчув запах, від якого в мене по спині полізли мурашки. Я збіг сходами до вікна з канатною дорогою, Лена – слідом за мною.

– Цур тобі пек, вона пече вафлі! – вирвалось у Лени…»

 

 

 

 

 

 

 

 

11.Як з’явився лікар Ісак в житті Лени та її мами?

«Вона торочила про день народження постійно. І ось він уже наближався.

– Можеш собі уявити – дев’ять років дев’ятого червня, га? – вдоволено спитала вона…»

«…Лена лежала на канапі. У неї був кепський вигляд…»

 

 

12.Чому діти виконували мелодію на флейтах «Різдву радіймо» посеред літа?

«Невдовзі Лена одужала. І як уже звелася з ліжка, то вирішила стати воротарем. Поки хворіла, вона дивилась один футбольний матч по ТБ…»

« – Нам треба на чомусь грати, – пролопотіла Лена у перерві між пережовуванням. – Інакше ніхто не кидатиме грошей.

– Але ми можемо грати на блокфлейті, – сказав я.

– Блокфлейта годиться, – відзначила Лена…»

 

 

 

 

 

 

 

 

13. Як Трілле  «розтрощив Лену» ?

«Ми сіли перепочити на моріжку, а Мінна, що збиралася малювати балкон, примостилася поруч. Мінна майже так само, як тітонька бабуня, вміє оповідати всілякі бувальщини і залюбки їх оповідає…Заходилася розповідати нам, чому нашу бухту прозвали Крихтою- Матильдою…

– Колись у цей фіорд заплив португальський розбійницький корабель, а на носі того корабля було встановлено дивовижну галеонну фігуру – вродливу панну Матильду…» (Розділ «Як я  «розтрощив Лену»).

 

 

 

 

 

 

14. Як утворилась назва населеного пункту Крихта-Матильди?

«Насправді наша бухта так не зветься, – сказав дідусь, готуючи їжу. – Ми називаємо її так лише через те, що кілька років тому тут жила пані на ім'я Матильда. У неї було чотирнадцятеро дітей і чоловік, який був такого малого зросту, що його прозивали Крихтою. Тож потім, коли він помер, Матильду стали називати Крихтою Матильдою, так як ото називають мене Ларсом Крайнім…» (Розділ «Кінець літа»).

15.У який клас пішли діти? Що сталося нового у школі?

«…А за тиждень ми з Леною пішли в четвертий клас. Мені здавалось, що не було нічого кращого, як знов повернутися до школи, однак Лені я про це нічого не сказав. У нас з’явилася нова вчителька. Вона була молоденька і всміхалася до самих вух. Звали її Еллісів…»( Розділ «Кінець літа»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16. Що найбільше у світі любив Трілле у тітки-бабуні робити?

«Тітка- бабуня накрила стіл, і вся атмосфера була така лагідна й приязна, що в мене до горла підкотився клубок. Нема нічого кращого, як сидіти в тітки бабуні на канапі й наминати вафлі, коли надворі лопотить дощ. Я силкувався згадати щось краще, але в мене нічогісінько не вийшло…» (Розділ «Кінець літа»).

17.Як заганяють овець на зиму в Норвегії?

 «..І ось настав день зганяння овець. Ми з Леною мали йти з дядьком Туром на гірський кряж, що зветься Шпиль. Він рівнинний з одного боку, а з другого круто спадає вниз. Тато усе показав і все пояснив, він зганяв овець щороку, відколи йому виповнилося стільки років, як мені зараз…» ( Розділ «Зганяння oвeць і політ на гелікоптері»).

18. Яка неприємність сталась із Леною під час рятування вівці на схилі гори?

«Мій найкращий друг сиділа на зазубні виступу перед вівцею, гойдаючись туди сюди…

– Ох, Лено, ох, Лено! Я поламала руку! – розлючено крикнула вона.

Я добре бачив, що їй дуже боліло, але вона, Лена, ніколи не плакала. Навіть тепер…»( Розділ «Зганяння oвeць і політ на гелікоптері»).

19. З ким побилась Лена у школі? Як до цього поставились однокласники, вчителька?

«Кай Томмі єхидно всміхнувся і, нахилившись трохи ближче, сказав:

– Ох, і добре було б у цьому класі без дівчат!

І тоді повітря струснуло від удару. Лена Лід, мій найкращий друг і сусідка, зацідила Каю Томмі в обличчя так, що він, вигнувшись дугою, полетів до кафедри, де сиділа пані Еллісів. То було, як у кіно..»(Розділ « Ленин удap»).

 

 

 

 

 

 

20. Коли померла любляча та лагідна тітка -бабуня?

21. За розповіддю дідуся, де знаходилась душа його сестри?

«В неділю випав сніг.

І в неділю померла тітка- бабуня…» (Розділ «Сніг»).

 

 

 

 

 

 

 

22.Чому Лена та Трілле розлучились?

 «– Бувай, – шепнув я ще раз, а Лена взяла обома руками успадковану мною картину й відвернулася в інший бік. І тоді вони поїхали…» (Розділ «Найсумніший день у моєму житті»).

23. Чому Трілле не міг жити без Лени, що з ним відбувалось?

«– Дідусю, мені страшенно її не вистачає, – врешті решт пролепетав я і знов заплакав. Аж тут дідусь окинув мене поважним поглядом і сказав, що тужити за людиною – то найкращий у світі смуток.

– Розумієш, Тріллуню, якщо хтось сумує через те, що йому не вистачає якоїсь людини, то це означає, що хтось ту людину любить. А любити когось – найкраще в світі почуття. Ті, за ким ми тужимо, живуть у нашій душі…»( Розділ « Дідусь і я»)             

 

 

 

24. Чому Лена опинилась у Крихті -Матильді? Де вона переховувалась?

«– Щойно я говорила з Лениною мамою. Рано вранці вона виявила, що її ліжко порожнє, -сказала мама.

Я став крутити тарілку.

– Ти знаєш, де вона? – спитав тато.

– Hi, – відповів я й почав розмішувати кашу.

Надовго запанувала тиша…» ( Розділ «Падіння з санчат, подвійний струс мозку й летюча курка»).

 

 

 

 

 

25.Як розкрилась таємниця дітей про переховування Лени Трілле?

«…Досі ми зроду не вибиралися з санчатами до садиби Гірського Юна. Жодної зими. Ніколи не ставало духу. Принаймні в Лени…»( Розділ «Падіння з санчат, подвійний струс мозку й летюча курка»).

 

 

 

 

 

 

26. Як діти врятували коня Гірська Шкапа?

«– Агов! То ми засновуємо старечий притулок? – розлючено спитала вона й потягла мене за куртку...»

«Того дня тато сказав, що йому доведеться через нас зарані піти на пенсію, однак Лена не бачила в тому нічого лихого: мовляв, у старечому притулку знайдеться місце й для нього. Щоправда, там житимуть переважно коні…» (Розділ «Гірський Юн і Гірська Шкапа»).

27. Коли Трілле з Леною бавимося в Другу світову війну, що вони шукали і закопували?

«Нам із Леною треба було проявляти неабияку воєнну спритність, оскільки ми мали здобувати всі радіо зовсім непомітно. Вийшла велетенська колекція. Навіть здоровецьке стерео з вітальні нам пощастило притарабанити в яму так, що ніхто не помітив…» ( Розділ «Ми з Леною бавимося в Другу світову війну»).

 

 

 

 

 

28. Кого рятували під час пожежі Лена?

«То була така сліпуча блискавка й такий гучний грім, що ми з Леною зіщулилися й позастромлювали голови в спальні мішки.

– Ми з глузду з’їхали! – крикнув я. – Лено, треба йти в хату!

Лена не відповіла. Вона схопилася на рівні.

– Трілле, в старій стайні пожежа!

Я стягнув із себе спального мішка й підвівся. Пожежа!

– Гірська Шкапа! – крикнув я і зірвався з місця…» ( Розділ «Пожежа»).

 

29. Хто ж був «купальськими молодятами» в кінці твору?

 

 

 

 

 

30. Що діти пекли на Іванів день? Кого їм бракувало?

«Я ніколи не забуду тієї ночі, коли ми з Леною пекли для дідуся «Вафельне серце», поки справжні молодята справляли на березі весілля. Ми сиділи на кухняній лаві обабіч вафельниці й майже не розмовляли. Вдалині лунала музика й веселі голоси – там було гамірно. Я наливав тісто, а Лена виймала вафельні серця…»( Розділ « Купальські молодята»).

31.Яка мрія Трілле здійснилась у кінці повісті?

«…А я маю найкращого друга, щасливо подумав я. Господи, дякую тобі. Який ти добрий!»( Розділ « Купальські молодята»).

 

 

 

 

 

32.Яка ж головна ідея твору? (Головна ідея твору - це - квиток в дитинство. Це свіжий вітер в обличчя, коли мчиш з гори на всіх парах назустріч пригодам. Це солодкий запах бабусиної випічки. Це дух безтурботних дурниць. Це те саме, непередаване словами, коли читаєш, і здається, що тобі знову дев'ять і ти відкритий всьому світу, і у тебе звичайно є найкращий друг на світі, з яким можливо все).

 

Робота у групах.

Учитель. Попрацюйте у групах та допишіть характеристику наших героїв на опорних картках.

(Учні презентують коротко Трілле та Лену. Учень із ООП залучається у бесіду).

ІV. Повторення та закріплення вивченого.

Вікторина на закріплення «Швидко кольорове серце піднімай та відповідай…»

  1. Назвіть прізвище та ім'я головної героїні повісті М. Парр «Вафельне серце».
  2. Назва бухти, де проживали герої повісті «Вафельне серце».
  3. Ким був Трілле для Лени на початку повісті?
  4. Коли в Лени день народження і скільки їй виповнилося років?
  5. Перерахуйте пригоди Трілле і Лени, які вам найбільше сподобались?
  6. Який хворобою перехворіла Лена на сторінках повісті?
  7. Як називався музичний інструмент, на якому грали діти?
  8. Для якої гри необхідний був м'яч дітям?
  9. Чому бухту, де жили герої повісті, назвали саме так?
  10. Яка кров текла по венах Лени, на її думку?
  11. Про що любила розповідати баба-тітка дітям?
  12. Які ласощі любили діти в повісті Марії Парр?
  13. Що забороняла мама Трілле дідусю?
  14. В які ігри грали діти протягом усієї повісті?
  15. З чим порівнюється «смерть» в повісті?
  16. Що відчував Трілле, коли зустрівся з Леною після довгої розлуки?
  17. Ким для Олени став Трілле в кінці повісті?

Рефлексія.

Учитель. Хто ж у житті є справжній друг ? Діти, на сердечках запишіть, якими якостями повинен бути наділений хороший друг. Потім зачитайте від групи по 5 найкращих на вашу думку цінних якостей дружби. Потім подаруйте ці сердечка своїм друзям.

 

 

 

 

 

Технологія «Незакінчене речення».

Учитель. Діти дайте відповіді. Завдяки уроку дізнались про…

Мені хочеться вірити, що…

На наступних заняттях  хочу…

Я ніколи не буду…

V/Домашнє завдання.

Учитель. У загальних справах народжується дружба. Тому домашнім завданням буде з родиною спекти вафельне печиво за рецептом Марії Парр та написати висловлювання на тему «Хто ж справжній друг?»  Цей рецепт я надсилаю вам у нашу вайбер - групу.

 

 

 

 

Як же зробити "Вафельное серце"? (демонструється рецепт на екран телевізора).

Рецепт: 1 ст. борошна, 3 яйця,                  150-200 г маргарину, 1 ст. цукру, 1 ст молока. Збийте яйця з цукром, додайте розтоплений маргарин,                              молоко, в останню чергу борошно. Гарненько перемішайте.                                       У вас повинна вийти однорідна маса без грудок.                                             Випікайте вафлі по 2-3 хв,                                                                                            поки вони не                                                                                                               стануть                                                                                                                     золотими.

 

 

docx
Додав(-ла)
Грицишина Ната
Додано
28 січня
Переглядів
657
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку