«Маруся Чурай» – найпомітніше явище в українській літературі кінця другої половини ХХ ст. Особливості жанру( історичний роман у віршах).Фольклорна та історична основа твору.

 

«Маруся Чурай» – найпомітніше явище  в українській літературі кінця другої половини ХХ ст. Особливості жанру( історичний роман у віршах).Фольклорна та історична основа твору (доба  козаччини та Хмельниччини). Композиція твору, його патріотичний зміст.

 

                               Розробку уроку підготувала вчитель           

 української мови та літератури – Немченко О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема : «Маруся Чурай» – найпомітніше явище  в українській літературі кінця другої половини ХХ ст. Особливості жанру( історичний роман у віршах).Фольклорна та історична основа твору (доба  козаччини та Хмельниччини). Композиція твору, його патріотичний зміст.

Мета :  ознайомити дітей з романом «Маруся Чурай», розглянути історичну основу твору,  простежити розвиток сюжету; поглибити вивчене про роман, визначити жанр твору;  розвивати вміння творчо осмислювати вивчене; виховувати почуття любові до рідного народу,  до України.

Теорія літератури : історичний роман у віршах, композиція твору(повторення)

Обладнання:  текст роману,  портрет Ліни Костенко,  наочність, виготовлена учнями, презентація, літературна газета.

Тип уроку: створення проекту

Хід уроку

І. Організаційний момент

«Ця дівчина не просто так, Маруся. 

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. 

Коли в похід виходила батава, 

Її піснями плакала Полтава. 

Що нам було потрібно на війні?

 Шаблі, знамена і її пісні»

                                                                                                        Ліна Костенко                                           

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Із опрацьованого матеріалу  ми складемо проектну роботу у вигляді газети :

« Напівлегендарна дівчина Маруся Чурай ».

1. «Мозковий штурм» .  

Яка ідея роману?

Відповідь на це запитання ми дамо пізніше.

Протягом уроку діти працюють в групах, пишуть конспект.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

Звучить пісня  «Засвіт встали козаченьки»

Закрийте очі і послухайте пісню, що постало в вашій уяві під час прослуховування?

Слово вчителя

Твір Л. Костенко «Маруся Чурай» є яскравим і цікавим явищем в українській художній  літературі ХХ століття. Історичний роман у віршах, написаний в роки вимушеного мовчання поетеси (16 років відвертих і завуальваних гонінь з боку радянської влади, після виходу збірки «Мандрівки серця»1961 року)надрукувати його вдалося в 1979 р. , через 6 років після написання.

Дома ви готували повідомлення про історичну добу козаччини, часи Хмельниччини.

• Що вібувалося в цей час на Україні?

Історичний період

Повідомлення учнів І групи

 Слово козак прийшло зі сходу. У давніх тюрків козаками називали молодих хлопців, які відбували складний і небезпечний обряд посвячення в повноправні члени племені: юнаки йшли в степ і мусили там прожити кілька місяців , змагаючись із ворогами й доводячи своє вміння виживати за тяжких природних умов. Згодом це слово набуло кількох значень і перекладалося здебільшого як  " вільна озброєна людина".

На війні козак завжди відзначався розумом, хитрістю, умінням виграти у ворога, раптово на нього напасти і зненацька заманити, вражав ворога великою відвагою, дивовижним терпінням та рідкісною здатністю переносити спрагу і голод, спеку і холод. Війна для козака була так само необхідна, як птахові крила, як рибі вода. Без війни козак – не козак, лицар – не лицар. Козак не лише не боявся, а  й любив війну. Він дбав не так про те, аби врятувати своє життя, як про те, аби вмерти так, як умирають справжні лицарі, у бою.

Все життя українських козаків полягало в боротьбі з поляками, турками, татарами й москалями.

Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький- український військовий, політичний та державний діяч, гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманату (1648–1657), керівник Хмельниччини.  Очолив повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої.  Ця війна перетворила Полтаву (понад 350 років )тому на військово-адміністративний центр Полтавського полку в складі Гетьманської України (з 1648 до 1775 р.).

• Яка  історична основа твору?

Повідомлення учнів ІІ групи

 

Історично основа твору.

       За своєю суттю це — глибоко національний твір. Ліна Костенко здійснила ве­личезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше, зриміше показати, «оживити» Україну XVII ст. Письменниця спершу осягнула, відчула її сама, а згодом, пра­цюючи над романом, відкрила її й для нас, обезсмертила в Слові.  

Л .Костенко старанно дотримувалась історичної правди у своєму творі. Вона вводить образи реальних людей. Персонажі роману згадують  історичні події, розповідаючи про життя українських міст і сіл періоду визвольної боротьби українського народу під проводом Богдана Хмельницького, Ліна Костенко відтворює блискучу галерею народних характерів , найповніше, безперечно, Марусю Чурай, доньку хороброго, чесного, непримиренного борця проти кривди,  Гордія Чурая. Через віль­нолюбну, горду натуру батько мусив тікати на Січ, брав участь у багатьох протипольських повстаннях. Якось у бою потрапив у полон і був страчений. Вважається народним героєм, оспіваний у думі.

 

Фольклорна основа твору.

Вчитель

         Незважаючи на те , що документальні дані про Чураївну дуже скупі й суперечливі, ніяких письмових документів про її життя немає, бо судові акти Полтавського магістрату згоріли під час лютої пожежі, її пісні, що збереглися в народних переказах, допомогли поетесі створити цей образ.

Звучить пісня «Віють вітри, віють буйні»

Повідомлення учнів ІІІ групи

«Маруся Чурай»— напівлегендарна народна поетеса-піснярка. За переказами, народилася близько 1625 р. в Полтаві ,в родині козака Гордія Чурая. Маруся виростала з матір’ю, їх обох шанували в Полтаві — через славного батька, а також завдяки Марусиному дару складати й співати чудові пісні. Вважають, їй належать такі відомі пісні, як «Засвіт вста­ли козаченьки», «Летить галка через балку», «Віють віт­ри, віють буйні»,  «Ой не ходи, Грицю»,  «Ой Боже ж мій, Боже, милий покидає», «На городі верба рясна», «В кінці греблі шумлять верби» та ін.

Вона була вродливою дівчиною — стрункою,  чорня­вою,  кароокою,  з косою до колін.  До неї залицялося бага­то парубків, особливо упадав за нею Іван Іскра (за дея­кими даними, син відомого гетьмана Якова Іскри-Остряниці). Але Чураївна любила іншого — Григорія Бобренка… А втім, усі колізії долі дівчини, докладно змальовано в романі «Маруся Чурай»  Л. Кос- тенко. Таємнича постать «дівчини з легенди», трагічна історія її кохання приваблю­вали багатьох митців: Л. Боровиковського («Чарівниця»), С. Ру -данського («Розмай»), В. Самійленка («Чураївна»), М. Старицького («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»), О. Кобилянську («У неділю рано зілля копала»). І все ж найпанорамніше, найбільш історично й психологічно вмотивовано долю Марусі вда­лося змалювати саме Л. Костенко. Поштовхом до написання роману стала одна з пісень Марусі Чурай — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», за основу якої взято традиційну фольклорно-романтичну колізію: любов — зрада — помста.

Робота над теорією

Повідомлення учнів ІV групи

Жанр твору – роман  у віршах – рідкісний, літературознавці романом у віршах називають небагато творів. Роман у віршах — різновид ліро-епічного (змішаного) жанру, у якому поєднані особливості і ліричного, і епічного зображень, що веде до багатоплановості художнього світу. Межує з драматичною поемою, віршованою повістю. Поширення набув у XIX—XX ст. Зразки роману у віршах: «Дон Жуан» Дж. Байрона, «Євгеній Онєгін»      О. Пушкіна, «Марина» М. Рильського, «Маруся Чурай» Л. Костенко.

Поетеса написала роман історичний, але він за своїм пафосом –ліричний.У творі майстерно поєднано епос і лірику, Літературний рід твору “Маруся Чурай”:ліро-епос

Темою твору “Маруся Чурай” є доля Марусі, легендарної піснетворки, на тлі історичних подій середини ХVІІ століття.

 У творі правдиво показано всі сфери життя- політичного, духовного, родинно- побутового, військового. Роман Ліни Костенко- це твір зрілого майстра, вершинна книга творчості поетеси, що вражає досконалістю змісту і форми.

 

            Вчитель

Проблематика й композиція твору

В основі твору — дві наскрізні взаємопов’язані сю­жетні лінії: доля Марусі й доля України. Вони прочитуються не лише в конкретно-історичній площині, а й у понадчасовій: Маруся — неповторна, одухотворена, творча особистість, яку намагається поглинути дріб’язковий, егоїстичний, без­жальний буденний світ; Україна — сильна й прекрасна країна, яка протягом століть прагне здобути свободу, державність, але цьому заважають інтриги сусі­дів і підступність своїх перевертнів.

Тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, багатопроблемний. Він «нагадує кристал, у якому безліч граней» (В. Панченко).

Твір «Маруся Чурай» побудований на прийомі ретроспективного показу: спочатку йде подія, а далі те, що їй передувало. Твір починається фактично із розв’язки , причому несподіваної і страшної, через що тяжіє до новелістичного жанру, а розташування частин композиції у нехрологічному порядку тільки збільшує напругу й загострює цікавість.

Така побудова твору дає можливість подати широкий план зображуваного у просторі і часі.

 

Композиція твору струнка: роман складається з дев’яти розділів, розвиток подій — лінійний, ускладнений ретроспекціями (спогади Марусі). Кожен фраг­мент твору стає доповненням великого полотна й водночас не руйнує цілісності.

 

Пошукова робота.  Метод «Рольва гра ».

Діти вдома віднаходять епізоди , які б відповідали поставленій проблемі і готують представити одного з героїв роману на уроці (рольова гра).

Роль (Хто я)	Аудиторія (До кого буду звертатися )	Форма (В якій формі буде виголошено текст)	Тема (Про що я говоритиму, які ідеї донесу до слухача)
І група Бобренчиха та люди, що звинувачують Марусю	Суддя й люди, присутні на суді	діалог	Обвинувачення Марусі у вбивстві, донести ідею, що дівчина вчинила злочин.
ІІ група Маруся Чурай	До самої себе	роздуми	Чому так сталося, що коханий загинув?З’ясувати що нерівність у поглядах на життя-це  причина трагедії, що сталася
ІІІ група Іван Іскра	Суддя й люди, присутні на суді	монолог	Захистити дівчину.Довести думку, що Маруся , щось більше ніж просто дівчина.
ІV група Гетьман Богдан Хмельницький	До всіх людей	Лист -звернення	Довести всім думку, що зрада- це злочин

 

 

Кожна група зачитує з роману 5 афористичних висловлювань, пояснює їхні значення.Звертається увага на такі ключові афоризми:

Моя любов чолом сягала неба, 
а Гриць ходив ногами по землі.

Нерівня душ – це гірше, ніж майна!

Ця дівчина не просто так, Маруся. 
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа

Вона піснями виспівала душу. 
Вона пісні ці залишає нам.

 

Коли в похід виходила батава, Її піснями плакала Полтава. Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні»

Яку ж ти душу приховав під спід?!

 

Земля, земля… А небо твоє де? 

Зрадити в житті 
державу – злочин, а людину – можна?!

Її пісні – як перло многоцінне, 
як дивен скарб серед земних марнот.

Немає щастя, – можна жити без

Пісень немає – і мене нема.

 

 

Як ви розумієте  цитату, взяту епіграфом  до нашого уроку ?

«Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа . Коли в похід виходила батава, Її піснями плакала Полтава. Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні»»

За що помилував Хмельницький Марусю?

(Перш за все , за її талант - складати пісні, з якими козаки йшли в бій і перемагали ворога,  а ще тому, що Хмельницький добре знав Гордія Чурая і його славетні подвиги, і тому, що зраду вважав злочином не залежно від того що це була за зрада: державі чи людині.)

« Мозковий штурм» . Яка ж ідея твору?

Ідея твору “Маруся Чурай”: непереможність особистості з багатим духовним світом і українського народу, глибока віра в їх духовну силу, в безсмертя мистецтва.

 

 Гра «Знайди зайве»

 Проблеми  твору

 ( серед проблем , написаних в презентації, групи находять лише ті, які  не відповідають твору )

• таїна й незбагненна сила, часто без­жальна логіка любові;

• фатальне зіткнення духовного й матеріального, піднесе­ного й приземленого в людському житті;

• доля як наслідок вибору між духовними цінностями;

• шляхетність і вірність як шлях порятунку, пристосуванство й зра­да як шлях до загибелі;

 • творець і суспільство, нелегка, але висока місія митця в історії свого народу;

 • славна й трагічна боротьба народу за свою державність.

• сакрально-містичний зв'язок людини і землі

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Тестові завдання

1.Установіть відповідність

	а	б	в	г	д
1
2
3
4

 

 

Ключ

1-в,2-г,3-а,4-б

 

 

 

 

А ...пішов у смерть- і повернувся в думі,

і вже тепер ніхто його не вбє.

Б. Усе складаю в душу,як в шкатулку.

Уже душа гіркіша полину.

І хоч не маю на землі притулку,

Но знаю землю вшир і в глибину.

В. Уломок лицарського роду,

Мучитель власного народу…

Г. Таке обличчя, зразу і не звикнеш,-

Різке,як меч, тонке як тятива.

Д . Це -голос наш.Це-пісня.Це- душа.

1. Ярема Вишневецький
2. Іван Іскра
3. Гордій Чурай
4. Мандрівний дяк.

 

2.Установіть відповідність

	а	б	в	г	д
1
2
3
4

 

1 роман- хроніка                          А «Вершники»

2 пригодницький роман              Б «Гайдамаки»

3роман у віршах                           В «Тигролови»

4роман у новелах                         Г «Маруся Чурай»

                                                       Д «Чорна рада»

 

Ключ

1-д,2-в,3-г,4-а

 

Метод «Асоціативне гроно»

До картини , намальованої вдома до твору Ліни Костенко «Маруся Чурай», діти вішають клейкі сердечка з ключовим словом.

- З чим асоціюється образ Марусі? (Поет, співачка,вродлива дівчина, патріотка, вірність, Україна, Полтава, кохання… ).Чому?

- Яке символічне значення образу  Марусі Чурай для українців?

Вчитель

«Маруся Чурай» Ліни Костенко — не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це — партитура вічних мотивів духовного буття на­роду...» (М. Слабошпицький).

Найбільше турбує поетесу проблема цілісності людської натури, незрадливості людської душі, вміння жити високими ідеалами, не розмінюючи їх на будденні потреби.

Маруся Чурай - уособлення високого ідеалу духовності, втілення того незбагненного і невмирущого патріотизму, який житиме в українському народові попри всі його страждання й поневіряння.

 

 Одне запитання для груп на вибір:

Просте (1 бал)

- Чому, на вашу думку, роман не завершується сценою помилування героїні?

Середньої складності  (2бали)

- Визначте кульмінаційні моменти в сюжеті роману.

- Назвіть жанр твору. Доведіть чому це роман у віршах?

 

Високої складності ( 3 бали)

- У якому творі українських письменників, зображений любовний трикутник? А зарубіжної?

-Хто  із письменників писав таким жанром, крім Ліни Костенко?( «Дон Жуан» Дж. Байрона, «Євгеній Онєгін»      О. Пушкіна,        «Марина»            М. Рильського, «Маруся Чурай» Л. Костенко.)

Вчитель

 Твір, з одного боку, завершується смертю Марусі Чурай та, з іншого боку, ми розуміємо, що її пісні безсмертні, бо будуть вічно жити серед українців. Тому наша сьогоднішня Маруся трішки містична, вона ніби лебідь має крила, це дає їй можливість дорівнятись  неба, тобто вічно жити в нашій пам’яті і в наших серцях. Добрим свідчення її безсмертя є пам’ятник Марусі Чурай в Полтаві. Він розташований у само́му середмісті Полтави — за Полтавським академічним обласним музично-драматичним театром ім. Гоголя на Театральній площі (на вулиці Небесної Сотні). Відкрито пам'ятник 14 квітня 2006 року. Його авторами є полтавські скульптори Дмитро Коршунов та Валерій Голуб .  (Демонстрація пам’ятника).

 

V. Підсумок уроку

«Рефлексія»

- Я дізналася, що…

- Мене здивувало, що…

- Можливо було б краще , якби…

VI. Домашнє завдання

1. Написати міні-твір на тему: «Чи варто пробачати зраду?», ілюструючи прикладом із літературного твору.
2. Вивити уривок напам’ять (на вибір)
3. За бажанням скласти « Діамант»
4. Знайти архаїзми та застарілі слова у романі « Маруся Чурай»