Матеріали до уроків за творчістю Ліни Костенко в 11 класі.

ЛІТЕРАТУРНІ ДИКТАНТИ.

ЛІНА КОСТЕНКО. «МАРУСЯ ЧУРАЙ»

1.Кому належать ці слова?

1. «І втеди син мій Григорій наглою смертю вмер,
   на здоровлі перед тим не скорбівши…» (Бобренчиха)
2. «Єдну душу Богу ховаю, а було так.

Недавнечко, о півнях, вийшла я...» (Параска Демиха)

3. «— В такому разі будемо відверті,—
   бо тут не до прикрас.
   Чого ж тоді він в ніч своєї смерті
   таки у неї був, а не у вас?» (Суддя)
4. «— А може, то було якесь дання?
   Якесь чар-зілля або привороти,
   і він не зміг його перебороти». (Горбань)
5. «— Ну, добре, як воно вам ув охоту,
   то діло ваше, хоч воно і гріх.
   Ви, мати, знавши отаку нецноту,
   чого тоді ж не розлучили їх?» (Мартин Пушкар)
6. «— Тут кожен щось говоре.
   Вже той Грицько чутками так обріс.
   Ну, бо кому якого батька горе?
   Чужа душа — то, кажуть, темний ліс». (Капканчик Семен)
7. «Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
   А я скажу: не кожна, ой не кожна!
   Чужа душа — то тихе море сліз.
   Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна». (Чураїха)
8. «Там бій. Там смерть. Там зламано границі.
   Людей недохват. Ллється наша кров.
   А тут — погиб.... У вас ще на спідниці
   не перешили ваших коругов?» (посланець)
9. «Любов — це, люди, діло неосудне.
   По всі віки. Во вік віків. Амінь». (Ящиха Балаклійська Кошова)
10.  «Багатому і діти чорт колише,
    а бідному і янгол не рідня». (Гриць Бобренків)
11. «— Є ж лицарі у нашому краю!
    О боже мій, на кого ж ти, на кого
    збагнітувала молодість свою?!» (Чураїха)
12.  « От ми, Бобренки, живемо, пручаємось.
    А хто, Бобренки, є на світі ми?
    От з Вишняками як породичаємось,
    увійдеш в значність між людьми». (Бобренчиха)

2.Про кого йдеться?

1. Він перестав ходить на вечорниці,
   не зачіпав дівчат і молодиць. (Грицько)
2. — Вчинили ви, сказати б, нестатечно.
   Який вас біс на тоє подоткнув? (Бобренчиха)
3. …він міряв не тією міркою.
   В житті шукав дорогу не пряму.
   Він народився під такою зіркою,
   що щось в душі двоїлося йому. (Грицько)
4. Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.
   І ви її збираєтесь карати?!
   А що, як інший вибрати закон,—
   не з боку вбивства, а із боку зради? (Маруся)
5. То — козак.
   Таке нещастя хоч кого знеможе.
   Це ж можна тут рішитися ума.
   Любив же він Марусю, не дай боже!
   Тепер сидить, лиця на нім нема. (Іван Іскра)
6. Самотній вершник зникне за туманом.
   Сторожа вслід подивиться йому.  (Іван Іскра)
7. А він співав невільницькі плачі. (кобзар)
8. Тепер він з нами в радості і в сумі.
   Збагнуло серце вражене моє:
   пішов у смерть — і повернувся в думі,
   і вже тепер ніхто його не вб’є. (Гордій Чурай)
9. Було, сльозами набрякають очі,
   вона ж сміється кутиками вуст.
   Таке обличчя чи така вже звичка,
   а голосочок! — чистий, мов кришталь. (Чураїха)
10.  А він прийшов тоді з-під Берестечка.
    Страшна поразка душі всім пекла.
    Дражливий став. Ледь що, вже й суперечка.
    Гіркі думки не сходили з чола. (Грицько)
11. Йому добро саме іде у двір.
    І сад рясний, і нива хлібодарна.
    Він не який визискувач чи звір,
    він просто вміє взяти запівдáрма.  (Вишняк)
12. Воно ж дівча. Нагуляна теличка.
    Прости їй, боже, нерозумний сміх! (Галя Вишняківна)

Кросворд.  Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

По вертикалі:

1.Чин  Мартина Пушкаря (полковник)

    5. «Бо на обличчя з янголами схожа,
     але в душі — то чистий …» (сатана).

        6.Скільки днів дали Марусі для роздумів? (три)

        7. Прізвище діда, до якого бігала Маруся. (Галерник)

        10. Іван Іскра син … (Остряниця)

13. «Гетьман підняв безсонням обпалені очі.
Гетьман сидів за похідним столом у шатрі».

Про якого гетьмана йдеться? (Хмельницький)

15. Залишишся, козаче.
Тут теж потрібна шабля й голова…

Назвіть прізвище цього козака. (Черкес)

По горизонталі:

2.Ким був у Полтаві  Семен Горбань? (війт)

3.День тижня, коли Гриць отруївся (четвер)

4.Ім’я дівчини, яку засватав Грицько. (Галя)

8. Як звали батька Марусі? (Гордій)

9. «А він співав невільницькі плачі».

 Про кого йдеться? (кобзар)

11. Прізвище діда, до якого бігала Маруся. (Галерник)

12. Кому належать слова:

« Покайся,— каже,— Стежкою гордині
тебе ведуть соблазни суєти.
Од бога так положено людині
долиною смиренія іти» (священик)

14.Блакитні, карі, чорні, сірі.
Я заніміла з того дива.
А діти …… так обсіли,
мов …… ними і вродила.

Про яке дерево йдеться? (груша)