Масляну гуляємо, весну зустрічаємо!

Масляну гуляємо, весну зустрічаємо!

 

Цілі:

• ознайомити та привернути увагу учнів до народних традицій, звичаїв, виховувати любов до України, її мови, історії;
• розвивати бажання відроджувати й оберігати народні звичаї та традиції, наслідувати кращі моральні зразки українського народу, які дають підставу для формування національної свідомості учнів.

 

Хід заходу

Ведуча. Свято проводів зими й зустрічі весни — одне з найбільш улюблених для всіх слов’янських народів, яке відображає загальну радість у зв’язку з настанням бажаної весни, із розквітом природи й самої людини. Масляну святкують по-різному, але постійна основа свята — боротьба сил Зими й Весни, що завершується спаленням символу Зими — опудалом і загальним святкуванням, святковою трапезою, у центрі якої млинець як символ сонця і, разом із тим, поминок по зимі.

1-й хлопець

Увага! Увага!
Вже час розпочати
Веселе, щасливе і радісне свято,
На нього чекаєм давно уже ми.

 

2-й хлопець

Снігами вкрилася земля,
Метелиця гуляє,
Малює вікна морозець
Та носики щипає.

 

3-й хлопець

Сьогодні весело у нас —
Ми зиму проводжаємо.
Усіх хто в класі є в цей час,
Ми гаряче вітаємо.

 

4-й хлопець

Зима нас вдосталь розважала:
Ми взимку Новий рік стрічали,
Біля ялинки були ігри, жарти,сміх...
Та ще й катались з гірок снігових.

 

5-й хлопець

Прийшла пора зимі на північ повертатись,
Тож хоче вона з нами попрощатись.
Дарує Масляну на прощання —
Свято зими останнє.

 

Входить Масляна (старшокласниця або чиясь мама), вітає всіх.

 

1-й хлопець

Здрастуй, господиня Масляна!
Свято проводів зими холодної,
Свято зустрічі весни ясної!
Чи надовго ти до нас завітала?

 

Масляна. Прийшла я до вас ненадовго — лише на сім днів.

 

Масляна — здавна шановне свято в народі, тож я вітаю всіх присутніх на цьому святі, яке символізує проводи зими й зустріч весни. Масляною на сході чи Масницями на заході називають останній тиждень перед Великим постом.

 

Перший день Масниць звуть «м’ясопусною» неділею. Обов’язковою стравою був холодець зі свинячих ніжок, а також різні млинці й вареники. На вулицях та біля річок влаштовували справжні гуляння.

 

Понеділок— у багатьох районах України залишилося свято Колодія.

 

Колодій — це весняний бог, перша ластівка, що народилася на Масляну в понеділок, живе й веселиться цілий тиждень, а в суботу помирає, щоби знову прийти на землю сонячним Ярилом. Колодка — це дерев’яний брусок чи палиця, які прив’язують до рук чи ніг дівчатам і хлопцям як покарання, що вчасно не подружились, а інколи і їхнім батькам. Цей ритуал передбачав викуп колодки на гуляннях.

 

Вівторок— святкують хрестини Колодки, народні гуляння.

 

Середа— господині запрошували гостей, пригощали їх. Жінкам у цей день забороняли прясти коноплю, лікувати й замовляти лихоманку.

 

Четвер — молодь влаштовує свої прощальні вечорниці. Всі робили вареники та вшановували святого Власія, покровителя худоби: «Влас на вареники лас».

У четвер відпочивають коні та воли.

 

П’ятниця— Колодій вмирає. Ще в цей день батьки ходили до дітей у гості, особливо тещі до зятя на млинці.

 

Субота— проводжають Масляну. Поминають родичів, носять у церкву панахиду — хліб, мед, цукор.

 

Неділя— діти з батьками, куми, сусіди ходять увечері в гості. Молодь гуляє окремо та прощається аж до осені з вечорницями. Усі люди, просять пробачення одне в одного, хто перед ким завинив або обдурив когось. Це день пробачення одне одному своїх помилок.

 

Ось так закінчуються зимові свята українців. Попереду Великий піст, очищення душ і час великого переосмислення життя. Іде весна, тепло, починається велика пора священнодійства — вирощування хліба.

 

Ну, а ми продовжуємо своє свято.

 

Діти звертаються до директора школи.

 

Хлопці

Благослови, мати,
Весну закликати,
Весну закликати,
Зиму проводжати,
Зимонька в візочку,
Літечко в човничку!

Пташок викликаю
З теплого краю.
Летіть, соловейки,
На нашу земельку.
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!

 

Вітання директора.

 

Ведуча. Зустрічати весну виходило майже все село в українському національному одязі. У всіх святковий настрій, приплив енергії, відчуття доброти та новизни.

 

Діти, заводьте кривий танець, узявшись за руки, ідіть, як по кривій стежці, під музику. Цей танок — символ пробудження життєвої енергії та привітання весни. (Учні під музику починають танцювати.)

 

Дівчата

Будемо кашу варити,
Будемо хлопців манити.
Наша каша солона,
Наша каша із проса,
Наша вулиця хороша!

Закопали горщик каші
Ще й кілком прибили,
Щоб на нашу вулицю
Парубки ходили.

 

Ведуча. Колись давно дівчата варили кашу, складали її в горщик і виносили на вулицю. Потім закопували під вербою і прибивали кілочками. А ще молодь вибирала найвродливішу дівчину, прикрашала її вербовими котиками, стрічками та й водила хоровод.

 

Дівчата

Ой виходьте, дівчата,
На сей вечір на вулицю.
Весну-красну стрічати
Та віночки сплітати.

А віночки сплетемо,
Хороводом підемо.

Вийди, вийди, весняночка,
Прийди до нас, Подоляночка.

 

Діти заводять хоровод «Подоляночка».

 

Дівчата. Ану, хлопці, покажіть, які ви козаки!

 

Виходять хлопці мірятися силою. Показують елементи «боротьба на пояси», «навхрест», «півні».

Лунає пісня «Ой минула вже зима».

 

1-й хлопець

Прийди до нас, весно,
Із радістю, із великою милістю,
Із житом зернистим,
Із пшеничкою золотистою,
Із вівсом кучерявим,
Із ячменем вусатим,
Із просом і гречкою,
Із калиною-малиною,
Із чорною смородиною,
Із грушами і яблуками,
Із усякою садовиною,
Із квітами лазуровими,
Із травою-муравою.

 

Приходить Весна-красна й танцює під пісню «Дівчина-весна».

 

Весна. Добрий день, дорогі друзі! Рада завітати до вас на свято. Чи подобається воно вам? Чи весело вам? Хочу запропонувати загадки.

1. Хто наткав полотна
   Аж від лісу до вікна.
   І сміється, задається, —
   Ось така ширина. (Зима)
2. Впаде з неба — не розіб’ється,
   Впаде в воду — розпливеться. (Сніг)
3. Розстелений кожушок,
   На нім посіяний горошок. (Небо й зорі)
4. Що на сковорідку наливають,
   А потім в сопілку згортають. (Млинець)
5. Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко)
6. Маленький, товстенький, бокастий,
   Чимось смачненьким напхався
   І в окропі скупався.
   У нірку впав і пропав. (Вареник)
7. Біле, та не вода,
   Солодке, та не мед.
   Від рогатої беру —
   Діткам віддаю. (Молоко)
8. По морю, по морю золота тарілка плаває. (Сонце)
9. Вона приходить з ласкою
   Та зі своєю казкою.
   Чарівним посохом махне —
   І все навкруги зацвіте. (Весна)

 

2-й хлопець

Спасибі тобі, Весно!
Весно радості та надії,
Крокуй сміливо нашою землею!
Будь щедрою і розкішною.

 

3-й хлопець

Хай біда і горе обмина ваш дім.
Доброго здоров’я зичимо вам всім.
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.

 

Ведуча. Шановні гості! Ми сьогодні святкували Масляну та зустріли весну. Давайте продовжимо наше свято на вулиці, де символічно спалимо опудало Зими та залишимося на святі з Весною.

 

Подвір’я школи. Діти, вчителі, гості. Ведуча підпалює опудало, а діти кричать: «Гори, гори ясно, щоби не погасло», доки не згорить опудало.

 

Ведуча. Шановні гості, діти! Давайте частіше звертатися до джерел наших предків, до свят та обрядів, які надають людям духовної сили. Тож не загубімо зв’язок із минулим! Нехай весняні свята проходять у кожній школі, у кожному класі, у кожній сім’ї. Можливо, колись усе наше місто разом буде святкувати одне-єдине свято, з усіма народними обрядами та звичаями. Нехай доля подарує нашому Мелітополю, славетному Запорізькому краю та всій нашій Україні ясне сонечко, чисте блакитне небо, родючість землям та квітуче щасливе життя. Нехай народ повертає із забуття те, що залишили нам у спадщину предки. Гадаю, на вашу долю ще неодноразово випадуть радісні хвилини свята зустрічі весни. Свято наше закінчується, і ми всіх запрошуємо до класу на млинці й вареники.

 

Лунає пісня «Як у нас на Україні», усі учні повертаються до класу.