Основними задачами математичної статистики є1) розробка методів збору і систематизації статистичних даних, одержаних в результаті спостережень або спеціально поставлених експериментів;2) розробка методів аналізу статистичних даних залежно від мети досліджень. Сюди входять: оцінка ймовірності події; знаходжен-ня функції розподілу випадкової величини; оцінка параметрів розподілу;перевірка правдоподібності припущень про закон розподілу випадкової величини, про форму зв'язку міжвипадковими величинами або про значення параметра, який оцінюють.
Розрізняють два типи випадкових вибірок: Вибірка називається повторною,якщо з генеральної сукупності відбирають будь-який елемент, фіксують значення ознаки, яку вивчають, а потім повертають цей елемент назад, у генеральну сукупність, і відбирають наступний елемент. Отже, при повторному відборі один і той самий елемент може потрапити у вибірку декілька разів. Вибіркат називається безповторною, якщо відібрані елементи назад у генеральну сукупність не повертаються.
Об'єм вибірки. Набір значень ξ1, ξ2 ,…, ξn випадкової величини X, одержаних на практиці в результаті п незалежних послідовних дослідів,проведених в однакових умовах, називають вибіркою об'єму п. Вибірку ξ1, ξ2 ,…, ξn можна розглядати як послідовність незалежних в сукупності випадкових величин, розподіл кожної з яких збігається з розподілом досліджуваної випадкової величини X.
Статистичні методи опису результатів спостережень. Нехай із генеральної сукупності випадкової величини X взята вибірка об'єму п: ξ(1), ξ(2) ,…, ξ(n). Спосіб запису вибірки, за яким її елементи впорядковуються за величиною, тобто записуються у вигляді послідовності ξ(1), ξ(2) ,…, ξ(n), де ξ(1)≤ξ(2)≤…≤ξ(n), називається варіаційним рядом. Різниця між найбільшим і найменшим елементами вибірки ξ(n)-ξ(1)=ω називається розмахом вибірки.
Якщо досліджувана випадкова величина X дискретна, то для графічного зображення статистичного розподілу вибірки використовують полігон частот (або відносних частот). Полігоном частот називають ламану, відрізки якої сполучають точки (хi;пi) на координатній площині Охп. Полігоном відносних частот називають ламану, відрізки якої сполучають точки (xi,wi) на координатній площині Ox. W.
Для вибірки з неперервного розподілу або для вибірки великого об'єму з дискретного розподілу використовують представлення її у вигляді інтервального {групованого) статистичного ряду. Для його побудови потрібно інтервал, який містить всі елементи вибірки розбити на декілька часткових інтервалів довжиною h і знайти для кожного інтервалу його частоту ті - суму частот варіант, які потрапили в і-й інтервал (варіанта, яка збіглася з верхньою межею інтервалу відноситься до наступного інтервалу), або відносну частоту - wi =N mi
Для графічного зображення інтервального статистичного ряду будують гістограму частот (відносних частот) - східчасту фігуру, яка складається з прямокутників, основами яких є часткові інтервали довжиною h, а висоти дорівнюють mi/h. Величину mi/h називають щільністю частоти. Аналогічно будується гістограма відносних частот. Висоти прямокутників у цьому випадку дорівнюють wi/h. Величину wi/h називають щільністю відносної частоти.
Числові характеристики. Числові характеристики цього вибіркового розподілу називаються вибірковими {емпіричними) числовими характеристиками. Вибіркові числові характеристики є характеристиками даної вибірки і не є характеристиками генеральної сукупності. До числових характеристик вибірки відносяться: вибіркова середня, вибіркова дисперсія, вибіркове середнє квадратичне відхилення та ряд інших значень.
Мода і медіана. Вибірковою модою М*о називають варіанту, яка має найбільшу частоту. Вибірковою медіаною Ме називають число, яке ділить статистичний ряд на дві частини, рівні за кількістю варіант. Якщо число варіант непарне, тобто k = 2т + 1, то Ме =хт +1. При парному k = 2т медіана Ме =½ (хт +хт +1).
Висновки Смислове значення середнього квадратичного відхилення таке саме, як і лінійного відхилення: воно показує, на скільки в середньому відхиляються індивідуальні значення ознаки від їх середнього значення. Чим більший коефіцієнт варіації, тим менш однорідна сукупність і тим менш типова середня для даної сукупності. Встановлено, що сукупність кількісно однорідна, якщо коефіцієнт варіації не перевищує 33%.