Актуальність теми. Математика народилася з практичних потреб людини і залишається тісно пов'язаною з практикою, причому стає їй дедалі більше потрібною. Саме ці думки знайшли підтвердження в роботі учнів. Мета: Сприяти розвитку творчої діяльності учнів, залучити дітей до науково-дослідницької роботи з математики, підвищити інтерес учнів до поглибленого вивчення математики
Щоб знайти математику поруч, не треба проводити археологічні розкопки, викликати кінологів, збиратись у далекі мандри. Ми вирішили пошукати математику, прислухаючись до життя. Що чуєте з ранку до ночі ? Що перебиває пташині новини про скору весну? Економічна криза, банки, гроші… Стоп! Гроші! Ось що нам потрібно. Адже без математики з ними ладу не даси…
Але був час, коли грошей зовсім не існувало. Людина тоді ще жила в печерах, озброєна була дубиною і весь свій час витрачала на добування їжі. Гроші цій людині зовсім не були потрібні. Але пройшло багато років і ці первісні люди стали жити інакше. Вони вже навчилися робити собі з каменю сокири, ножі, глиняні горщики, списи, стріли. Їжу добували полюванням та рибною ловлею.
Вагомий зв'язок музики і чисел виявили, як відомо, ще піфагорійці, які відкривши числові співвідношення, покладені в основу музичних інтервалів, стали родоначальниками музичної теорії. Піфагор створив власну школу мудрості, поклавши в її основу два мистецтва – математику і музику. Він вважав що гармонія чисел схожа на гармонію звуків.
О.С. Пушкін проявляв велику цікавість до математики, що знайшло відображення в його геніальних творіннях. В матеріалах записних книжок поета за 1835 рік міститься гіпотеза про походження форми цифр: «Форма цифр арабських составлена из следующей фигуры: AD (1), ABDC (2), ABECD (3), ABD+AE (4). Русские цифры составлены по тому же образцу».
При цьому, не має значення який формат має картина – горизонтальний або вертикальний. Таких точок всього чотири. Це відкриття отримало назву «золотий поділ» картини. Портрет Мони Лізи (Джоконди) довгий час привертав увагу досліджувальників, які зрозуміли, що композиція малюнку основана на золотих трикутниках
ВИСНОВКИ Коли мова йде про щось дуже просте і зрозуміле, ми часто кажемо: «Ясно, як двічі два - чотири!». Але перш ніж додуматися до того, що двічі два - чотири, людям довелося вчитися багато, багато тисяч років. Звичайно, це вчення йшло не за партою. Людина поступово навчалася жити: будувати житло, знаходити дорогу в далеких походах, обробляти землю. І одночасно вона вчилася рахувати. Бо навіть в ті далекі часи, коли люди жили в печерах і одягалися в звірині шкури, вони не могли обійтися без ліку і міри. Багато правил зі шкільних підручників арифметики і геометрії були відомі стародавнім грекам понад дві тисячі років тому. Інші стародавні народи - єгиптяни, вавілоняни, китайці, народи Індії - в третьому тисячолітті до нашої ери мали відомості з геометрії та арифметики, яких не вистачає деяким. Адже всюди, де треба щось рахувати, вимірювати, порівнювати, без математики не обійтися. А чим далі, тим більше і точніше потрібно було рахувати. З кожним десятиріччям математика ставала все більш потрібною людям. Тепер розрахунками і обчисленнями доводиться займатися не тільки самим математикам: і інженери, і моряки, і будівельники на кожному кроці стикалися з обчисленнями. Що може математика? Астроному вона допомагає визначити шляхи далеких зірок. Інженер з допомогою математики робить розрахунки реактивного літака, корабля чи нової електростанції. Вченому-фізику математика відкриває закони атомного ядра, а моряку вказує шлях корабля в океані. Словом, математика може все або майже все там, де потрібно що-небудь обчислювати. Ніколи ще математика не була настільки всеосяжною і такою потрібною людям наукою, як сьогодні. Про те, якою буде математика завтра, говорити важко. Вона розвивається зараз так стрімко, так часто робляться в ній нові відкриття, що гадати про те, що буде, мабуть, марно. Одне можна сказати напевно: завтра математика стане ще могутнішою, ще важливішою і потрібнішою людям, ніж сьогодні.