Матеріал для занять "Рольові ігри"

Індивідуально – творча робота на тему:

Рольові ігри

в навчанні іноземним мовам

Вчитель англійської мови

Вакуленчуківської загально-освітньої школи

Любарець Олександр Борисович

Як відомо, велике значення в організації навчального процесу грає мотивація навчання. Вона сприяє активізації мислення, викликає інтерес до того чи іншого виду занять, до виконання тієї чи іншої вправи. Найбільш сильним мотивуючим фактором є прийоми навчання, які задовольняють потребу школярів у новизні досліджуваного матеріалу і розмаїтості виконуваних вправ. Використання різноманітних прийомів навчання сприяє закріпленню мовних явищ у пам'яті, створенню більш стійких зорових і слухових образів, підтримці інтересу й активності учнів.

В даний час стала очевидною ідея необхідності навчання іноземній мові як комунікації тільки в колективній діяльності з урахуванням індивідуально-міжособистісних зв'язків: вчитель — група, вчитель — учень, учень — група, учень — учень і т.д. Позитивний вплив на особистість того, кого навчають, робить групова діяльність.

Урок іноземної мови потрібно розглядати як соціальне явище, де класна аудиторія — це визначене соціальне середовище, у якій вчитель і учні вступають у визначені соціальні відносини один з одним, де навчальний процес — це взаємодія всіх присутніх. При цьому успіх у навчанні — це результат колективного використання всіх можливостей для навчання. І учні повинні вносити значний вклад у цей процес.

Широкі можливості для активізації навчального процесу дає використання рольових ігор.

Відомо, що рольова гра являє собою умовне відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета.

Рольова гра (іншими словами діалогічне мовлення) мотивує мовну діяльність, тому що учні оказуються в ситуації, коли актуалізується потреба що-небудь сказати, запитати, з'ясувати, довести, чимось поділитися зі співрозмовником. На відміну від діалогу чи п'єси, які навчають тому, як сказати, рольова гра відповідає на питання чому (мотив) і навіщо (ціль) потрібно щось сказати. Таким чином, центром уваги партнерів стає зміст бесіди, що саме по собі є позитивним чинником. Школярі наочно переконуються в тім, що мову можна використовувати як засіб спілкування.

Гра активізує прагнення дітей до контакту один з одним і вчителем, створює умови рівності в мовному партнерстві, руйнує традиційний бар'єр між вчителем і учнем.

Гра дає можливість боязким, невпевненим у собі учням говорити і тим самим переборювати бар'єр непевності. У звичайній дискусії учні-лідери, як правило, захоплюють ініціативу, а боязкі воліють відмовчуватися. У рольовій грі кожний одержує роль і повинний бути активним партнером у мовному спілкуванні.

В іграх школярі опановують такими елементами спілкування, як уміння почати бесіду, підтримати її, перервати співрозмовника, у потрібний момент погодитися з його думкою чи спростувати її, уміння цілеспрямовано слухати співрозмовника, задавати уточнюючі питання і т.д.

Рольова гра учить бути чуттєвим до соціального вживання іноземної мови. Гарним співрозмовником є часто не той, хто краще користується структурами, а той, хто може найбільш чітко розпізнати (інтерпретувати) ситуацію, у якій знаходяться партнери, врахувати ту інформацію, що уже відома (із ситуації, досвіду), і вибрати ті лінгвістичні засоби, які будуть найбільш ефективні для спілкування.

Практично весь навчальний час у рольовій грі відведено на мовну практику, при цьому не тільки говорючий, але і слухаючий, максимально активний, тому що він повинний зрозуміти і запам'ятати репліку партнера, співвіднести її із ситуацією, визначити, наскільки вона відповідає ситуації і задачі спілкування, і правильно відреагувати на репліку.

Рольові ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Вони сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність; вихованню почуття колективізму. Учні активно, охоче працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх товаришів; учитель лише керує навчальною діяльністю.

Назву основні вимоги, які я ставлю до рольових ігор.

1. Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в школярів інтерес і бажання гарно виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальній ситуації спілкування.

2. Рольову гру потрібно добре готувати з погляду як змісту, так і форми, чітко організовувати. Важливо, щоб учні були переконані в необхідності добре виконати ту чи іншу роль. Тільки при цій умові їхня мова буде природною і переконливою.

3. Рольова гра повинна бути прийнята всією групою.

4. Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості. Ніж вільніше почуває себе учень у рольовій грі, тим ініціативніше він буде в спілкуванні. Згодом у нього з'явиться почуття впевненості у своїх силах, у тім, що він може виконувати різні ролі.

5. Гра організується таким чином, щоб учні могли в активному мовному спілкуванні з максимальною ефективністю використовувати мовний матеріал, що відпрацьовується.

6. Учитель неодмінно сам вірить у рольову гру, у її ефективність. Тільки при цьому умові він зможе домогтися гарних результатів.

Роль вчителя в процесі підготовки і проведення гри постійно міняється. На початковій стадії роботи вчитель активно контролює діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.

Не можна не погодитися з думкою Ю. К. Бабанського про те, що сам навчальний процес неможливий без активної діяльності учнів як суб'єктів навчання. Це неминуче зв'язано з тим, що акцент зміщається з активної діяльності вчителя на уроці на активну діяльність учнів. Тим самим підвищується роль учителя як організатора навчально-виховного процесу. Він керує активною і свідомою діяльністю школярів по засвоєнню навчального матеріалу.

7. Велику значимість у цьому зв'язку здобуває уміння вчителя установити контакт із дітьми. Створення сприятливої, доброзичливої атмосфери на занятті — дуже важливий фактор, значення якого важко переоцінити.

У процесі гри вчитель іноді може взяти собі яку-небудь роль, однак не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом. Бажано, щоб соціальний статус цієї ролі допоміг би йому ненав'язливе направляти мовне спілкування в групі.

Звичайно вчитель бере собі ролі лише спочатку, коли школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає.

У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Учитель же керує процесом спілкування:

підходить те до одному, то до іншого учню, що потребує допомоги, вносить необхідні корективи в роботу.

У ході гри вчитель не виправляє помилки, а лише непомітно для учнів записує їх, щоб на наступному занятті обговорити найбільш типові.

Рольова гра може використовуватися як на початковому етапі навчання, так і на подальшому. У ній завжди представлена ситуація, що створюється як вербальними, так і невербальними засобами:

образотворчими, графічними, монологічним / діалогічним текстом і т.д. Ситуація вказує на умови здійснення дії, описує дії, що має зробити, і задачу, яку варто вирішити. Дія і задача можуть бути простими чи складними для виконання, тому і комунікація партнерів буде або проста, або складна по змісту, і по використанню мовних форм.

У ситуації необхідно надати інформацію про соціальні взаємини партнерів, наприклад офіційні/неофіційні. Опис ролі дається в рольовій картці, при цьому інформація може бути представлена детально: дані зведення про людину (добрий, чесний, ледачий і т.д.), про його життєвий і мовний досвід, про звички, захоплення і т.п. Однак інформація не повинна викладатися занадто докладно, тому що в цьому випадку учасник гри позбавляється можливості виявити творчість. Опис може бути коротким, щоб учень міг домислити образ персонажу, роль якого він буде виконувати.

Учням потрібно дати час, щоб вони ввійшли в роль. Кожен учасник рольової гри робить мовні дії, обумовлені ситуацією спілкування, але за кожним з них залишається визначена воля дій, мовних вчинків. Ролі розподіляє вчитель, їх можуть вибрати і самі учні. Це залежить від особливостей групи й особистісних характеристик учнів, а також від ступеня володіння ними іноземною мовою.

Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ній школярів, учителю варто виявити такт особливо при оцінці результатів першої рольової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче приведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з удалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

В мене була можливість записати хід гри на відео, а потім разом з учнями я продивлявся і аналізував. При аналізі гри можна зупиняти процес і виправлятись або додавати щось. Ці зйомки гри давали мені чітке представлення про те, що не вийшло в грі, які мовні форми були використані не адекватно ситуації, що випало з полю зору під час підготовки гри. Усе це дає можливість врахувати недоліки при проведенні рольових ігор. Але в кінці я хотів би зробити невеличку, але дуже суттєву ремарку. До гри має бути проведений величезний обсяг роботи з підготовки учнів. Перш за все це мовний матеріал, я маю на увазі лексичний запас.  Вивчення дітей, насамперед  їх психологічних властивостей.