Матеріал до теми"Основні класи неорганічних сполук".

Класифікація

Усі неорганічні сполуки за подібністю їхнього складу та хімічних властивостей об'єднують в окремі групи, або класи. Проте жоден з використовуваних принципів поділу не є вичерпним.

За функціональними ознаками серед неорганічних сполук, так само як і серед органічних, розрізняють основи, кислоти, солі. Також існують амфотерні основи, які можуть проявляти властивості як основ, так і кислот.

В залежності від кількості різних елементів у сполуці, розрізняють бінарні сполуки (2 елементи), тринарні (3 елементи), тетрарні (4 елементи) і т. д. Ті, в свою чергу, поділяються на групи за типом аніону, наприклад: сульфіди, нітриди (бінарні), хлорати, фосфати (тринарні), гідрокарбонати (тетрарні) тощо. Найпоширенішою групою бінарних сполуки є оксиди, які також поділяються за функціональними ознаками, за аналогією до загального класу, — на кислотні, осно́вні, амфотерні оксиди, а також несолетвірні (наприклад, CO, N₂O, NO).

Поширення у природі

Неорганічні сполуки складають основу Землі: ними є широко розповсюджені вода та пісок; переважна більшість мінералів, а також розчинених солей у водоймах так само має неорганічну природу. Атмосфера Землі містить незначні сліди CO₂, NO, NO₂ та води.

Поверхня супутника Землі Місяця складається з оксидів SiO₂, Fe₂O₃, MgO, Al₂O₃, Cr₂O₃, TiO₂ та ін. У міжпланетному просторі можуть бути знайдені неорганічні сполуки CO₂, CO, AlCl, CS, CP, FeO, моносилан, хлориди натрію та калію, гідрид літію, аміак, хлороводень тощо.