Матеріал до тижня української мови.Лінійка.Рідна мова.

 

 

 

1. Ведучий.
„Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть!” – під таким закликом, узятим з вірша видатного українського поета В.Сосюри, проходитиме наша лінійка. Бо чого ж ми варті в світі без рідної мови?           

 

2. Ведучий.
Рідна мово! Весь світ знає, що ти одна з найзвучніших мов. Ти така мелодійна і неповторна, бо увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої України. Ти вишита калиною, барвінком і вишневим цвітом. В тобі дзвенить слава запорожців і січових стрільців. Тобою написані невмирущі твориЗагребельного, Шевченка, Франка, Лесі Українки. Ти живеш у прекрасних піснях свого народу      

 

3. Ведучий.

Мова – це душа народу. Вона починається з маминої колискової, народної пісні, батьківського мудрого слова. Рідна мова єднає родину. Вона є основою родоводу: від матері, батька, бабусі, дідуся, брата, сестрички веде юну душу в світ людських взаємин.             

 

4. Мова – це не мертвий камінь, а ніби дивовижне дерево – воно росте, зацвітає, змінюється. Серед тих, хто першим став писати живою розмовною мовою, зрозумілою народу, був Т.Шевченко.                            

 

5. Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, —
То України мова барвінкова, —
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.    .

 

6.Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!                                 

 

Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.             .

В ній стільки слів,
що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань.           

 

7.Мова кожного народу
Неповторна і — своя;
В ній гримлять громи в негоду,
В тиші — трелі солов'я.

На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.             

 

                        Солов'їну, барвінкову,
                        Колосисту — на віки —
                        Українську рідну мову
                        В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,—
Бо ж єдина — так, як мати,—
Мова в кожного із нас!                   

 

                     8.Я без тебе, мово,

                     Без зерна полова,

                     Соняшник без сонця,

                     Без птахів діброва

Як вогонь у серці
Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Слово незабутнє.                         

              Вся історія народу - в мові,
              Мова - душа народу.
              Позбавити народ рідної мови -
              Це означає вбити народ.            

 

 

9.Рідна мова! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати.                         .

 

10.Хотіли вирвати язик,
Хотіли ноги поламати,
Топтали під шалений крик,
В’язнили, кидали за грати,
Зробить калікою з калік
Тебе хотіли, рідна мово.                          

 

11.Дівчина. (цитує).
1720 рік. Указ російського царя Петра І про заборону друкування книжок українською мовою.                                                  

12.Дівчина.
(цитує).1775 рік. Заборона викладання українською мовою у Києво-Могилянській Академії.                                                 

13.Дівчина.
(цитує).1775 рік. Зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.      

14.Дівчина. (цитує).
1863 рік. Циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії про заборону друку українською мовою.                            
15.Зневажати мову – зрадити себе,

А зрадників хто може поважати?

І стане чорним небо голубе,

Вмиратиме у муках мова.             

16.Не посмій забути
Маминої мови.
Нею квітне поле,
І гудуть діброви.
Можеш призабути
Запах рути-м’яти,
Але рідну мову                        

Мусиш пам’ятати.

 

17.Можеш не впізнати
Голосу діброви,
Та не смій зректися
Маминої мови.

Бо як відречешся,
Кине тебе пісня,

 Будеш ти без неї
Наче вишня пізня.                                          

 

18.(пісня «Рідна мова»)

 

19.Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.               

 

20.Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.             

 

21.Ой, яка чудова – українська мова!
Не загинула вона у течії віків.
Мова солов’їна, мова колискова
Рідного народу і моїх батьків                

 

22.По-своєму кожна

Пташина співає,
По-своєму кожен

Народ розмовляє.                         

У мене й народу  мого
Українська є мова чудова,
Своя, материнська.

По світу її,
Як святиню, нестиму
Допоки живу,
В чистоті берегтиму,
З Любов’ю сердечною,
Вірністю сина.
Ця мова для мене,
Як мати, єдина.
 

23. Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.                                 

 

24.Рідна мова вічно молода,
Рідна мова, в серці з ранніх літ
Гордо лине мова у політ!                 
 

25. Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.    

 

26. Мова наша, мова —
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість,
Сива наша совість.    .
Я без тебе, мово,
Без зерна полова,
Соняшник без сонця,
Без птахів діброва.

 

27.Мова — краса спілкування,        
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.
Мова — то чиста криниця,
Де б'є, мов сльоза, джерело,
Мова — це наша світлиця,
Вона як добірне зерно.
Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть!
 

(Пісня Україна моя)