Матеріал до уроків з фізичної культури: "Дотримання правильної постави протягом"

Формування правильної постави в школяра –                                основа життя та здоров’я

Фізична культура — це не тільки щоденні фізич­ні вправи, але і правильний режим дня, дотримання певних правил особистої та громадської гігієни, гарту­вання організму, набуття навичок найпростішого контр­олю за своїм самопочуттям.

Систематичне і, що особливо важливо, свідоме виконання фізичних вправ у режимі дня благотворно впливає на розумову працездатність організму, виро­бляє характер, створює великий арсенал рухових на­вичок та вмінь. Без активних рухів, щоденного вико­нання фізичних вправ неможливі нормальне зростання і розвиток організму, насамперед мозку.

Зараз кожен розуміє, що рух — це життя, радість, здоров'я. Так твердять вчені всього світу. Цю істину доводить практика. Здоров'я є неоціненним божим даром і протягом життя за нього треба боротись. А що ж таке здоров'я? Здоров'я — це стан повного фізичного, морального і духовного благополуччя, а не тільки відсутність хвороб. Щоб бути здоровим, треба вести правильний спосіб життя. Люди мріяли знайти секрет здоров'я і довголіття і прийшли до висновку, що здоров'я потрібно постійно зміцнювати з допомогою фізичних вправ, рухової актив­ності та правильного чергування розумового навантажен­ня з відпочинком. Рух — це основа життя та здоров'я. Дитину, яка щойно народилася, спочатку купають, а потім лікарі рекомендують поміряти, зводячи колі­но правої ніжки до ліктика лівої руки, а коліно лівої ніжки до ліктика правої руки. Кладуть на животик і погладжують. Коли дитині виповниться місяць, вона піднімає голівку і «пасе коні». Яку мету переслідує лі­кар, даючи такі рекомендації? Таким чином визнача­ється правильний розвиток кісткової системи та м'язів.

Отже, від народження дитину привчають до актив­них рухів — фізичних вправ.

В період посиленого розвитку і росту дитини особливо важливим є правильний розпорядок дня з обов'язковим внесенням у нього занять фізичними вправами. Органи, що не працюють, з часом атрофу­ються, перестають виконувати свої функції.

В школу приходять діти, з якими батьки вдома систематично займалися фізичними вправами і ті, з якими не займались. Діти, які систематично займались вдома і в школі, помітно зміцнили функції опорно-рухового апарату також завдяки комплексам масажів і фізичних процедур. У тих, що вдома не за­ймалися і нехтували уроками фізкультури в школі, утворились міцні контрактури в суглобах кінцівок, які практично не підлягають розробці, а також почала роз­виватися атрофія м'язів.

Формування правильної постави — важливий аспект зміцнення здоров'я та гармонійного розвитку дитини.

Постава — звичне, невимушене положення тіла людини, коли вона стоїть, сидить чи перебуває в русі. При добрій поставі м'язи, які утримують хребет у пра­вильному положенні, помірно напружені, голова і ту­луб тримаються рівно, плечі на одному рівні й трохи відведені назад, спина пряма, живіт підтягнутий, ноги в колінних суглобах прямі.

Постава починає формуватись, коли дитина робить спроби сідати, вставати, утримувати рівновагу в цих положеннях. Фізіологічні вигини хребта в дітей формуються до шести—семи років, структура кісткової тканини хреб­ців ще не завершена, хребет дуже еластичний. Тому за несприятливих зовнішніх умов можуть виникну­ти різні порушення постави: опущена голова, зігнута спина, висунуті вперед плечі, що в майбутньому може призвести до викривлення хребта. Тому виявлення по­чаткових форм порушення постави та їх профілактика найефективніші саме в дошкільному віці.

Профілактичні заходи порушення правильної по­стави проводять у двох напрямках:

1. створення необхідних гігієнічних умов (опти­мальне освітлення, зручні меблі, дотримання режиму дня);
2. проведення цілеспрямованої виховної робо­ти, яка є вирішальним фактором. З допомо­гою фізичних вправ, ранкової гімнастики, рухливих ігор, прогулянок, фізкультхвилинок та коригуючої гімнастики можна успішно усунути дефекти постави та формувати пра­вильну поставу.

 У 6-7 років всі фізіологічні кривизни помірно ви­ражені. Під час занять в школі дитина мало рухаєть­ся (гіподинамія), неправильно сидить. Внаслідок чого фізіологічні вигини порушуються, видозмінюються і утворюються дефекти постави.

Основними дефектами постави є круглоувігнута спина, плоска спина, сутулість, асиметрична постава.

Круглоувігнута спина характерна збільшенням всіх вигинів хребта і кута нахилу тазу вперед. Грудна клітка набуває циліндричної форми, лопатки стають криловидними, м'язи задньої поверхні видовжуються і розтягуються, зменшується екскурсія грудної клітки, ускладнюється робота діафрагми, знижується життєва ємність легенів. Все це ускладнює роботу дихальної та серцево-судинної систем.

Плоска спина характеризується згладженням по­перекового лордозу і переміщенням верхівки його кута інколи до 18-8 грудного хребця. Нахил тазу зменше­ний, грудний кіфоз не виражений, тому грудна кліт­ка зміщена вперед, її форма конусоподібна. Опущений пояс верхніх кінцівок, а тому лопатки відтягує вперед, їх внутрішні краї і нижні кути розходяться і відстають від ребер. Тому у дітей з плоскою спиною дуже часто розвивається 8-подібний сколіоз тому, що створюються сприятливі передумови для цього.

Крім цих дефектів постави виділяють сутулість. При сутулості зменшується шийний та поперековий вигини хребта, збільшується грудний, сплющується грудна клітка, плечі звисають, утворюються крило­видні лопатки.

При асиметричній поставі хребет нагадує маловиражену сплющену дугу з вершиною ліворуч або право­руч. При цьому одне плече вище, є асиметрія в розви­тку правої і лівої половини грудної клітки і незначна асиметричність трикутника талії. Інколи асиметричну поставу називають сколіозом.

При лікуванні асиметричної постави застосовують морфологічну корекцію і одночасно формують навички правильної постави. Для цього треба виправити кут на­хилу тазу, фізіологічну кривизну хребта, положення і форму грудної клітки, живота, плечей, лопаток, голови.

При збільшенні кута нахилу тазу виконують фі­зичні вправи на розтягування м'язів передньої поверх­ні стегон, довгих м'язів спини, черевного пресу. При зменшенні кута нахилу тазу зміцнюють м'язи попере­кового відділу спини і передньої поверхні стегна.

Для зменшення сильно виражених і збільшення мало виражених вигинів хребта і створення нормального співвідношення між ними в процесі занять необхідно;

г) діяти на ті частини хребта, де відхилення від норми найбільше виражені (локальна корекція).

Для цього виконують вправи лежачи, навколіш­ках, у висі.

Корекція незначних викривлень хребта (асиме­тричної постави) може здійснюватись за рахунок асиметричних вправ стоячи, лежачи, стоячи в упо­рі на колінах. Щоб закріпити корекцію, створюють м'язовий корсет.

Криловидні лопатки і подані вперед плечі виправ­ляють з допомогою динамічних і статичних вправ для трапецевидних і ромбовидних м'язів, а також розтягу­ють грудні м'язи.

Опущення обох плечей коригується збільшенням грудного вигину, збільшенням м'язів шиї і лопаток.

Опущення одного плеча вимагає асиметричних си­лових вправ, які виконуються з малою амплітудою для ромбовидного, трапецевидного і підлопаточного м'язів та м'язу, що піднімає кут лопатки на сторону цього плеча.

Для того, щоб позбутися великого живота, треба систематично виконувати вправи для черевного пресу в положенні лежачи на спині, щоб було одночасне на­пруження прямого і косого м'язів живота.

Морфологічна корекція досягається з допомогою вправ, які дають стійкий ефект, але при одночасному формуванні відчуття, а потім і навичок правильної по­стави. Відчуття створюється на базі м'язово-суглобових відчуттів положень, які займають окремі сегменти тіла.

Для цього рекомендуємо такі вправи:

Корекція буде залежати від багаторазових повто­рень, постійного самоконтролю, регулярного виконан­ня спеціальних вправ та дотримання правильної по­стави протягом усього дня.