Матеріал до уроку художньої культури

Тема 6. РОСІЙСЬКИЙ ЖИВОПИС УРОК № 6

 Тема. Історичний живопис (І. Рєпін, В. Суриков, В. Васнецов).

Пейзажний живопис (І. Левітан). Портрети В. Сєрова. Геній М. Врубеля

Слово вчителя Образотворче мистецтво XIX ст..є розмаїтим щодо художніх стилів, шкіл і напрямів, для нього є характерним зацікавлення суспільства всіма видами мистецтва. Водночас у Росії діяльність Петербурзької академії мистецтв, заснованої 1757 року, сприяла розквіту класицизму, що став офіційним напрямом у мистецтві, і перешкоджала розвитку інших напрямів, зародки яких з'явилися вже на початку століття. Академічний класицизм мав беззаперечні переваги: глибоке знання європейської культури минулого, бездоганний рисунок, майстерність у створенні композиції. Передові тенденції в розвитку образотворчого мистецтва цього періоду пов'язані зі становленням нових напрямів — романтизму й реалізму. Періодом злету російського живопису стало XIX ст. Розвиток отримали як традиційні, так і нові жанри* характерним явищем стало змішування жанрів. 2.Виступи учнів із повідомленнями, підготовленими індивідуально (Демонструються репродукції картин російських живописців, про які зга- дується у виступах учнів із повідомленнями.) 1-й «екскурсовод» («І. Рєпін — майстер історичного живопису») 2-й «екскурсовод» («З історії створення картини „Запорожці пишуть листа турецькому султанові"») 3-й «екскурсовод» («Деякі прототипи персонажів картини І. Рєпіна „Запорожці пишуть листа турецькому султанові"») (Демонструється репродукція картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», на якій позначено окремих головних осіб, про яких ітиметься у повідомленні «екскурсовода».) 4-й «екскурсовод» («Життєвий шлях В. Сурикова») 5-й «екскурсовод» («Найвидатніші роботи В. Сурикова») (розповідає про історію створення, композицію та колорит картин В. Сурикова «Ранок стрілецької страти», «Бояриня Морозова», «Узяття снігового містечка», «Перехід Суворова через Альпи» та ін.) 6-й «екскурсовод» («В. Васнецов — майстер міфологічно-казкового живопису») 7-й «екскурсовод» («Найвідоміші твори В. Васнецова») (розповідає про історію створення, композицію та колорит картин В. Васнецова «Три богатирі», «Альонушка» та ін.) 8-й «екскурсовод» («Життєвий шлях І. Левітана») 9-й «екскурсовод» («І. Левітан — майстер задумливого пейзажу») (розповідає про історію створення, композицію та колорит картин І. Левітана «Після, дощу. Плес», «Над вічним спокоєм», «Березень», «Дубовий гай. Осінь», «Останній сніг. Саввінська слобода» та ін.) 10-й «екскурсовод» («Життєвий шлях В. Сєрова») 11-й «екскурсовод» («Валентин Сєров — майстер портрета») (розповідає про історію створення, композицію та колорит картин («Дівчинка з персиками», «Дівчинка, освітлена сонцем», «Баба у возі» та ін.) і портретів (Ф. Шаляпіна, І. Рубінштейн, О. Орлової та ін.) пензля В. Сєрова) 12-й «екскурсовод» («Життєвий та творчий шлях Михайла Врубеля») 13-й «екскурсовод» («Тема «Демона» у творчості Михайла Врубеля») Зближення з гуртком Мамонтова позначено у творчості Врубеля новими темами: замість Христа з'являються один за одним образи демона — який сидить або літає, якого повергнуто, а також багато казково-епічних картин. У цей час художник мріяв про високий монументальний стиль, «мучився» трагедією ідеальної людини, вільної, сильної, вартої героїв класики. Усе це міг уособлював для митця демон. Перший київський «Демон» Врубеля, якого було написано, швидше за все, одразу після повернення з Одеси в січні 1886 року, за описами дуже схожий на відомого «Демона» 1890 року. На жаль, київського «Демона» художник знищив. Образ демона нібито вимагав свого втілення, невідступно переслідуючи художника, змушував повертатися до себе знову, обирати нові матеріали та техні ки. Цей образ був пов'язаний із митцем якимось містичним чином. У «Демоні» М. Врубель шукав поєднання чоловічого та жіночого начал. Митець упродовж чотирьох років працював над своїм «Демоном». М. Врубель вірив, що. «Демон» зробить його знаменитим. Що б не писав у ці роки майстер, «Демон» завжди жив у ньому та брав участь у його житті. Врубель зліпив спочатку голову, потім фігуру. Полотна із зображенням демона переїжджали разом із художником з квартири на квартиру, із майстерні до майстерні. Нарешті, 1890; року, у Москві Врубель пише «Демона сидячого». Художник поставив перед собою складне завдання: зобразити засобами живопису те невловиме, що називається «настроєм душі». «Демон сидячий» — перша картина із демонічної сюїти, виконана в техніці живопису, малюнка, скульптури. «Демон сидячий» сумує за живим світом, але цей світ зрікається його. «Демон сидячий» — сумний, тужливий, сильний, у глибокому роздумі безсильно охопив руками коліна. За ним — чудовий пейзаж із червоними, золотистими «мозаїчними плямами»: вогняне небо із ліловими хмарами, фантастичні квіти. Оточений горами, «Демон» здається злитим з ними. М. Врубель свідомо обирає «тісний» формат полотна, що зрізує зверху фігуру «Демона», чим підкреслює його скованість. Художник підкреслює, що «Демон» для нього є ідеалом прекрасної людини. Коли дивишся на цю картину, у глядача складається враження фантастичного світу, казково-прекрасного, але водночас немовби скам'янілого. «Демон сидячий» — це міф, створений Врубелем цро самого себе замолоду. Образ «Демона» дуже сумний, але це сум юності, він ще далекий від відчаю і сповнений віри у міць своїх крил. Після завершення «Демона сидячого», Врубель за замовленням І. Кушнерова ілюстрував твори М. Лєрмонтова. З-поміж цих ілюстрацій виокремлюються ілюстрації до «Демона».

Кожний із рисунків створено чорною аквареллю, яка набуває в руках майстра багатобарвної палітри. Найвеличніші малюнки М. Врубель зробив для сцен рокових побачень Демона та Тамари. Крім «Демона», художник виконав декілька ілюстрацій до «Герою нашого часу», до поеми «Ізмаїл-Бей» та окремих віршів. Образ «Демона, який летить» в ілюстраціях схожий за характером на «Демона сидячого», але цей демон доросліший і розчарованіший, обличчя сповнене сумом, тіло — стрімкої сили й матеріальної вагомості. Пізніше, 1902 року, з'явився «Демон, якого повергнуто». Це основний, за задумом художника, твір із його «Демоніади». Велич духу і безсилля ті ла — це основні протиріччя картини. Демона майже знищено, але зрозуміло, що його дух незламний: гордий погляд, кожний вигин зламаного тіла, кожна складка неприступних гір провіщають нещодавню битву та незламність героя. Напівоголений демон лежить на плащі на фоні суворих краєвидів. Переломлені над головою руки разом із викривленим обличчям. створюють психологічний образ композиції. Картина залишилась не зовсім завершеною. «Демон, якого повергнуто» захоплює не майстерним живописом, а зрілим утіленням трагедії художника (саме у цей час у М. Врубеля з'явилися ознаки психічних роз ладів). VI. Актуалізація набутих знань Аналізування таблиці «Жанри російського живопису XIX — початку XX ст.» (Демонструються репродукції картин російських живописців, про які згадано и таблиці «Жанри російського живопису XIX — початку XX cm.».) VII. Практична робота Творче завдання (аналіз твору мистецтва) Учні класу об'єднуються у 4 групи. Кожна група отримує завдання — за 5—7 хв написати твір-опис за картиною (картини обирають жеребкуванням): 1-ша група — В. Васнецова «Іван-Царевич на Сірому Вовку»; 2-га група — В. Сєрова «Міка Морозов»; 3-тя група— І. Левітана «Золота осінь»; 4-та група — М. Врубеля «Царівна-Лебідь». Після завершення роботи кожен твір-опис зачитують перед класом. VIII. Підбиття підсумків уроку

 Рефлексія

Мені найбільше близькою є творчість художника...

 Сьогодні на уроці мене вразило...

Мені цікаво дізнатися більше про...

. Домашнє завдання Для всіх: оформити сторінку «Російський живопис XIX — початку XX ст. та його найяскравіші митці» альбому «Культурна спадщ