Матеріал до уроку літератури рідного краю у 10 класі"Шкільна версія аналізу пісні В ячеслава Купрієнка на слова Ірини Небеленчук "Остання молитва"

Пісня В’ячеслава Купрієнка на слова Ірини Небеленчук «Остання молитва»

(шкільна версія аналізу)

  Перед слуханням пісні варто поставити учням запитання:

-Про що ця пісня?

Пісня В’ячеслава Купрієнка на слова Ірини Небеленчук «Остання молитва»  -  високохудожній твір про жахливі події на сході України. Недавно важко було уявити, що наш «брат», найближчий сусід зможе коли –небудь метати на наші міста і села смертоносну зброю, вбивати наших найкращих синів і дочок, залишати сиротами наших дітей. Слова і мелодія хвилюють кожну свідомо мислячу людину, адже в словах і мелодії  відчувається біль з приводу невідворотності втрат, жахливої несправедливості.

Інформаційна довідка про авторів пісні

В’ячеслав Купрієнко народився 28.02.1964 р. в м. Алчевску. В 1987-1989 р. - служив в Афганістані на посаді командира групи спеціального призначення 177 окремого загону Спн, нагороджений двома орденами Червоної Зірки. В 1992 р. звільнився зі Збройних Сил у званні капітана. Після звільнення із ВР СРСР, працював перекладачем китайської мови, перевів з китайської книгу «100 питань по У-шу», написав книгу «"Фен-шуй” - акупунктура землі». Пісні Вячеслава Купрієнка взяті для саундтреків до документальних фільмів «Афганська війна», «Афганський синдром», «Спецназ - ліки від тероризму», есе використані в мюзиклі «Афган».  В’ячеслав Купрієнко  сказав: «Мені подобається створювати й обертати свій маленький світ по осі актор-глядач. Відчувати шкірою гравітацію цих полів, їхнє взаємопроникнення, взаємозалежність, їхнє перетинання, сплетення і єднання. Тільки б не розлюбити! А жити без любові й цікавості- для мене нудьга нестерпна»

Ірина Небеленчук – педагог, науковець, поетеса. Народилася в смт. Новгородці Кіровоградської області. У 1991 році закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна. Працювала в загальноосвітніх закладах України. Кандидат педагогічних наук (2011). З 2011 року - старший викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського».

Ірина Небеленчук  є автором шести поетичних збірок: Мелодія душі моєї» (2010), «Крила надії» (2010), «Осенние мотивы» (2010), «Пори року» (2014), «Берег любові» (2016), «Життя поділене навпіл» (2017). Вірші були надруковані у різних виданнях України, у колективних збірках «Він, Вона і війна» (2016), «Огні горять» (2017), у літературних альманахах «Енциклопедія сучасної літератури» (2016), «Галактика любові» (2017), «Скарбниця мудрості» (2017), «Серце Європи» (2017), «Я дякую тобі» (2017), словнику «Наша мова калинова» (2016). Є учасником Всеукраїнських літературно-мистецьких проектів, фестивалів, проектів-конкурсів, зокрема «Народжені вільними» (2016) (опублікування та презентація поетичних творів про події в Україні 2013-2017 років), «Наша мова калинова» (2016) (опублікування та презентація поетичних творів про мову, країну, батьків, рідний край), Всеукраїнського народного мистецько-історичного фестивалю поезії та пісні «Українські передзвони» (2017, м. Київ), Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю «Театр слова» (2017, м. Київ), Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» (2017). У травні 2017 року стала переможцем зазначеного конкурсу в номінації «Мій Шевченко» в категорії «Шевченко літературний» (поетичні твори про Т. Шевченка, звернення до Кобзаря з огляду на події сучасності), отримавши диплом І ступеня, а також грамоту за кращий вірш-звернення до Кобзаря.

Можна запропонувати подумати над висловлюваннями про І. Небеленчук:

«Українська Сапфо ХХІ століття, яскрава зірка нашої степової Еллади». (Тетяна Моклюк про Ірину Небеленчук)

«Справжня українська жінка з великою душею».( Тетяна Олійник про Ірину Небеленчук)

«Такі вірші може писати лише сонячна людина». (Ніна Нон про Ірину Небеленчук).

Ірина Небеленчук: «Події останніх чотирьох років в Україні повністю перевернули мою свідомість. Слухаю та дослухаюся, читаю, вбираю в себе інформацію, обробляю її, що виливається у віршах. «Життя поділене навпі́л» – із цією думкою оцінюю нинішню ситуацію в Україні. Війна – то плач і крик, що прокотився хвилею всезагального людського болю та відбивається пекучим жалом у власній душі. Коли у мене запитують, «як Ви пишете про війну?», то відповідаю, що не пишу, якось воно виливається крізь біль, крізь сльози і крізь… ЛЮБОВ. Так, крізь любов до землі, котра є для мене святою».

Про що свідчить це висловлювання?

Ці слова свідчать про те, що Ірина Небеленчук – дійсно, людина з «великою душею», яка переймається долею свого народу. Вона любить свою землю – тому її болить те, що відбувається сьогодні з нашою країною.

• До якого виду лірики належить поезія?

(громадсько-політична лірика)

Коментар про події на сході країни.

Війна на сході України або Війна на Донбасі — військовий конфлікт, розпочатий російськими загонами, вторгнення у квітні 2014 року на території українського Донбасу після захоплення Росією Криму, серії проросійських виступів в Україні і проголошення «державного суверенітету» ДНР. Конфлікт має характер міжнародного і став продовженням російської збройної агресії проти України. За географічним масштабом є локальним і охоплює частини Донецької і Луганської областей України.

Попри численні факти участі Збройних сил РФ та докази причетності Росії до війни, офіційно Росія не визнає факту свого вторгнення в Україну, відтак з українського боку війна розглядається як неоголошена. Ряд українських політиків називає війну на сході України «гібридною війною» Росії проти України. Юридично на сході України триває Антитерористична операція. Російська влада неодноразово заявляла про своє несприйняття Антитерористичної операції й вимагала її припинення та початку переговорів з бойовиками. Війна триває вже більше часу, ніж Друга Світова війна… Трагізм ситуації у тому, що в пеклі боїв гину­ть  молоді, повні сил, енергії, надій і сподівань, народжені для щастя, для кохання, для продовження роду. Поетеса досягає великої сили художньої експресивності.

Після повторного  слухання пісні «Остання молитва» варто поставити перед дітьми питання:

-Які почуття викликала пісня? ( біль втрати, відчай, рішучість у боротьбі з ворогом, неможливість прощення ворогові)

-Що ви побачили?( зорові образи - «гради», «карета швидкої», «юне дівчисько», «міни й снаряди», «карета летіла», «плакало небо гіркими сльозами дощу»)

- Що ви почули? (слухові образи - «вибух – і знову так гримнуло близько», «стогнала земля, здригалася від канонади», «уста шепотіли молитву»)

-Яка подія відтворена? (під час обстрілу зірвалася карета швидкої допомоги, у якій була юна медсестра і поранений боєць)

Поетеса створила цілісну жахливу картину війни за допомогою образів-символів: «гради», «карета швидкої», «юне дівчисько», «міни й снаряди».

Поезія має сюжет: їде карета швидкої допомоги, позаду-«диявольська битва», медсестра просить пораненого потерпіти до «медичного намету», який уже недалеко, але стався вибух- загинули ті, хто був у швидкій.
Відзначається метафоричність мови у відтворенні картини війни: «карета швидкої летіла крізь міни й снаряди», «стогнала земля, здригалася від канонади», «плакало небо гіркими сльозами дощу», «плакало небо, прострілене згубним свинцем», «карета летіла, уста шепотіли молитву», «земля сколихнулася», «ковдрою чорного лиха накрило згорьований кров’ю политий Донбас», «небо все плаче гіркими сльозами дощу».

• Яка роль повтору плакало небо …плакало небо… небо все плаче?( підкреслити біль втрати, коли навіть природа плаче, адже загинули молоді люди, стали безвинними жертвами )
• Що означає епітет  «смертельні тенета»? (війна-це простір всеохоплюючий, з якого не вирватися, війна несе смерть)
• Якими метафорами та епітетами авторка  змальовує картину війни? («запекла диявольська битва», «…небо, прострілене згубним свинцем», «земля сколихнулася», «стогнала земля, здригалася від канонади»)
• Роль алітерації - «вибух- рвонуло фугас, безжально, мов хмарою, ковдрою чорного лиха накрило згорьований, кров’ю политий Донбас» ?

(підкреслюється жорстокість і несправедливість війни, її безжальність.) 

• Порівняйте епітети -«лютий враже», «змарнілим бійцем», «юне дівчисько». Що можна сказати про авторське ставлення до героїв поезії?

(відтворюється ненависть до ворога («лютий враже»), повага до бійця і юної медсестри, адже вони стали захисниками своєї землі і ризикують власним життям).

-Герої поезії не мають імен. Що це значить? ( в АТО уже рахунок іде не на сотні, а тисячі тих, хто віддав  своє життя у боротьбі з російським окупантом- гинуть військові, медичні працівники – і досвідчені, і зовсім юні; в поезії – типові образи  захисників рідної землі, які узагальнюють найкращі риси героїв нашої доби)

• Які асоціації викликає образ кача, яке пливе по Тисині?

Образ кача, яке пливе по Тисині, викликає асоціації з Майданом, тими жахливими подіями, коли з майдану виносили в домовинах вбитих беркутівцями патріотів – людей, які стали Небесною Сотнею.

Пісня «Пливе качка по Тисині» пропалює свідомість кожного, хто пережив Майдан. Важко уявити собі іншу пісню, яка би була настільки співзвучна сучасним подіям. А фольклористи активно шукають її коріння. Дехто (помилково) називає пісню лемківською. Ще хтось вважає її зразком пісенної творчості січовиків періоду Карпатської України. А хтось твердить, що автором є поет Василь Ґренджа-Донський. Насправді, пісня має вже більш як півторастолітню історію, в якій чітко вирізняються два етапи. Перший — це пісня про дівочу долю. Другий — це пісня про долю вояка. Пісня «Пливе качка по Тисині» стала символом жертовності Майдану, його жалобним гімном та одночасно емоційною ознакою панахиди за вбитими майданівцями .

Пісня давно присутня в репертуарі народних виконавців, професійних та аматорських фольклорних колективів. А нині в аранжуванні та виконанні гурту «Піккардійська терція» пісня стала мистецьким вокальним шедевром. У нових драматичних реаліях України, яка виборює своє право на незалежність від імперської влади російського Кремля, саме підкарпаторусинська пісня «Пливе кача по Тисині» стала символом українського Майдану — не лише виявом скорботи та пам’яттю за соратниками, що загинули за незалежність, а й виявом мужності тих, хто продовжує розпочату боротьбу. 

Що спільного між цими двома піснями? (Остання молитва» і «Пливе кача по Тисині»)

Спільним є образ війни, яка приносить біду, сльози, смерть, страждання. В обох поезіях постає незримий образ матері, якій судилося чекати, сподіватися, тужити. У першому випадку гинуть люди, а в пісні «Пливе кача…» син прощається з матір’ю і просить не лаяти його в лиху годину; питає, чи не буде їй жаль сина, якщо він загине в чужім краю. Мати відповідає: «Гей, як би мені, синку, не жаль,  Ти на моїм серці лежав.» Син іде, а мати лишається, щоб жити в чеканні, в надії. В обох піснях – про найбільшу цінність – людське життя, про несправедливість воєн, які приносять смерть…

Яким вам уявився ліричний герой? Який стан його душі?

Це людина зі стійкою громадянською позицією, віддана своєму народові, справжній патріот. Ліричний герой глибоко переживає втрату захисників, не може змиритися з несправедливістю, він не простить ворогові «за землю свою». Це людина, не байдужа до того, що відбувається. Ліричний герой переповідає нам жахливу історію, яка сталася на війні, один епізод, свідком якого він був. Його розповідь хвилююча, емоційна. Відчувається глибоке потрясіння , яке переживає ліричний герой. Ці  переживання передаються і нам.

-Що ви можете сказати про авторів пісні?(відповіді учнів)

Автори пісні - В’ячеслав Купрієнко та  Ірина  Небеленчук – одні з кращих представників свого народу, адже вони заявили про свою чітку громадянську позицію щодо війни на сході, яку називають АТО: не можна простити вбивцям, які ввірвалися у наш дім із зброєю. Мелодія і слова пісні органічно сплелися, створивши клубок болю, відчаю, образи…Образ ліричного героя та образ автора зливаються в одне ціле. Поезія викликає глибокі емоції, співчуття до тих, хто загинув, і ненависть до винуватців трагедії. Відзначається єдність змісту і форми поезії. Це свідчить про авторську майстерність.

Який характер мелодії? (мелодія пісні мінорна, ритмічна)

У чому актуальність пісні?

На жаль, війна продовжується. Пісні про Ато піднімають бойовий патріотичний  дух, консолідують народ у боротьбі з ворогом.  Ці пісні мають виховний вплив на свідомість молодого покоління і на тих людей, які мають сепаратистські настрої, не розуміючи і не знаючи історії своєї країни та  причини війни на Донбасі. Ці пісні — нагадування нам про те, що бійці АТО на Сході тримають на своїх плечах мирне небо над нашими головами.