Урок "І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного"

10 клас

 Тема.  І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

  Мета. Розкрити ідейно-художнє значення твору, його естетичну цінність, розвивати літературознавчу компетентність, уміння характеризувати персонажі, порівнювати їх, з’ясовувати авторську позицію; поглибити знання з теорії літератури: уміння виділяти засоби комічного у творі, пояснювати їхню роль; виховувати інтерес до народного побуту і моралі, прагнення до самовдосконалення.

  Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

  Обладнання: текст твору, підручник  української літератури для 10 класу , мультимедійна презентація.

 

                                             Перебіг уроку

     І.  Актуалізація

   Учитель. «Кайдашева сім’я» -популярний твір І. Нечуя-Левицького, про що свідчить велика кількість його перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. Читаючи цю «веселу» повість, хочеться плакати і сміятися. Адже на наших очах відбувається самознищення чогось надзвичайно важливого, що є в людському житті: домашнього затишку; порозуміння між ближніми; почуття гідності; ладу як основи родини. Гору в Кайдашевій сім’ї бере якась диявольська сила руйнування, яка живе в цих нібито непоганих, роботящих людях.

       На цьому уроці (другий урок з теми) ми спробуємо зрозуміти, чому гуманістичні традиції народного побуту іхристиянської моралі не рятують родини персонажів твору.

 

Пригадаймо, що ми вже знаємо про повість «Кайдашева сім’я».

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися
«Кайдашева сім’я – реалістична повість, ідейний зміст повісті,  вічна проблема батьків і дітей

 

Про що ви хочете дізнатися на уроці? (Учні висловлюють свої думки).

 

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися
	Як  під впливом життєвих обставин змінюються традиції побуту і моралі в родині Кайдашів, дізнатися більше про комічне.

 

 ІІ. Робота над матеріалом уроку.

 1. Словникова робота

Закінчити речення

Повість – це...

Реалізм – це...

Гумор– це...

Сатира– це...

(Учні шукать відповідь у підручнику, дають визначення та записують його в зошити) 

  2.  Повідомлення учня про становище  українського селянства в другій половині 60-х років ХІХ століття (випереджувальне завдання).

   3. Вибіркове читання «Вгадай героя»(підготовча робота до використання методу сторітеллінгу):

 «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.» (Омелько Кайдаш)

«Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. … замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».

    (Маруся Кайдашиха)

«Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.» (Карпо)

«Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»(Мотря)

«Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»(Мелашка)

Учні читають епізод зустрічі Лавріна і Мелашки

  Бесіда:

- Якою перед Лавріном постала Мелашка?

- Які риси українського національного характеру відобразив автор?

- Яку роль відіграє пейзаж у цьому епізоді, чи можна його назвати психологічним?

   4.Складання розповідей з використанням методу сторітеллінгу «Який я персонаж?

Клас поділяється на 5 груп, кожна   отримує завдання скласти розповідь одного з персонажів про себе( 1- Омелька Кайдаша, 2- Марусі Кайдашихи, 3- Карпа Кайдашенка, 4- Мотрі, 5- Лавріна Кайдашенка, Мелашки).

Результати роботи груп (орієнтовні розповіді учнів).

 Омелько Кайдаш:

«Подивіться на мою зігнуту спину, на руки в мозолях. Кажуть, що я маю руки золоті, працюю стельмахом,   вози виробляю людям. Увесь вік трудився, а поваги від синів і невісток не маю. І до церкви ходжу, і постюся  щоп’ятниці. Ну не без того, що чарку яку вип’ю, так хто ж у Семигорах не п’є?»

Питання до класу:

— Чи правда все те, про що йдеться ?

— Чи міг би він змінити ситуацію в сім’ї як її голова?

— Чи заслуговує Кайдаш на повагу в родині, у селі?

  Маруся Кайдашиха:

«Мені довелося довго попрацювати в панів, тому добре знаю, що й до чого. Поважають мене вони, а от вдома — не дуже, особливо невістки. Хіба ж я сама не була невісткою, не знаю, як треба коритися, працювати тяжко, учитися всьому? А вони? Хочуть, щоб я  нарівні з ними працювала на старості. Та й самі все роблять, не питаючи в мене, як старшої й досвідченішої, поради. Ще й огризаються!»

  Питання до класу:

— Чи дійсно Кайдашиха заслуговує на таку пошану, яку хоче?

Чи бачите ви в ній позитивні риси? Назвіть їх.

— Яка Кайдашиха як дружина, мати, свекруха, бабуся, господиня, сусідка? Карпо Кайдаш:

«Хотів, щоб жінка була «з перцем». А, видно, трохи переперчив. Мотря часто якісь сварки затіває з матір’ю, не перетерпить, як молодша. Спокою нема. Але в мене не розгуляєшся! Як треба, то і її заставлю, як усіх, от хоч би горб той клятий розкопувати. Недаремно ж мене десяцьким обрали!»

  Питання до класу:

— Що в характері Карпа є, на ваш погляд, позитивним, а що викликає осуд?

— Як Карпо ставиться до своєї дружини?

А як, на вашу думку, ставитимуться до Карпа та Мотрі їхні діти?

 Мотря:

«Хотіла свекрушище мною покомандувати, так не вийшло. Не на ту напала! То роботу на мене всю звалила, то полотно краще собі , а я ж ще більше од неї напряла. По сусідках судить, який у неї посаг малий, що я сплю, як кобила, до обіду. Й Мелашку, оту бідну задрипанку, проти мене налаштувала. Ну я їй і показала! Хай тепер без ока походить!»

  Питання до класу:

— Чи відповідає Мотря народним уявленням про справжню жінку, шанобливу невістку?

— Який у Мотрі міг бути вихід при такому недоброзичливому до неї ставленні з боку свекрухи?

  Лаврін:

У нього є  люба жіночка Мелашка. «Мила моя, серденько! Згадай, як ми любилися за пасікою! Як гарно милувалися квітучим садом, зеленими луками,

сонечком ясним! Щось із нами робиться не те».

  Мелашка цілий день крутиться  по господарству, мати його все докоряє бідністю, Мотря скубе, діти все в шкоду лізуть. Де тут уже до ніжності. А Мелашка ж  любить Лавріна, як і раніше, він же її надія й опора!

  Питання до класу:

— Як і чому змінилися ці ніжні, чуйні, люблячі молоді люди?

— Про що говорять їхні звертання одне до одного?

— Чим ця пара відрізняється від попередньої? Про що це свідчить? (Поясніть авторську позицію.)

  Коментар учителя:

Як бачимо, усі персонажі різні, їхні характери контрастні. Найголовніше, вони всі нещасні люди, адже немає злагоди у родині й сварки йдуть навіть через хату, яку Мотря хоче «відірвати».

 5. Читання з маркуванням.

Учні з олівцями в руках читають епізод сварки в родині Кайдашів від слів: «Кайдашиха, недовго думавши, вхопила кочергу, Мелашка вхопила рогача...»

  Відповіді на питання:

• Що стало причиною сварки?
• Які національні риси проявилися в цій сцені?
• Чим закінчилася сварка?

      -  Як нівелюється в повісті сакральний зміст поняття «хата»?

   6. Бесіда:

- Який епізод повісті вам здається найбільш комічним? Укажіть засоби, за допомогою яких епізод стає комічним. (Відповідь підтвердити цитатами)

-Які принципи національної етики  втілив автор, описуючи пригоди прочан у Києві?

   7. Вправа «Обмін думками»

Клас ділиться на 4 групи, кожна з яких готує завдання для іншої.

Група 1

- Розгляньте епізод «Мотря з курячими яйцями на горищі у Кайдашихи» та вкажіть засоби комічного.

Група 2

- Проаналізуйте епізод, коли Карпо і Лаврін розмовляють про вибір майбутніх дружин та визначте засоби комічного.

 Група 3

   - Наведіть приклади вживання незвичайних епітетів, смішних і дотепних словосполучень та слів

Група 4

  - Наведіть приклади застосування контрасту або невідповідності між піднесеним, героїчним характером розповіді і тими дріб’язковими, нікчемними вчинками героїв, про які йде мова.

Коментар учителя.

        Літературознавець В. Панченко сказав: «Важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті, є сміхова культура. Джерелом комічного завжди є невідповідність, життєва суперечність: між метою — і засобами, формою — і змістом, діями — і обставинами. Сміючись, ми немовби підносимося над цими суперечностями, оволодіваємо ними. Наш сміх над сторінками «Кайдашевої сім’ї» — це своєрідний виклик безглуздості тієї домашньої війни, яка, по суті, знищує родину».

 Поміркуйте: у чому вихід?

   8. Дискусія  «Позитивні і негативні риси в ментальності українців, засвідчені І.Нечуєм – Левицьким у повісті «Кайдашева сім’я»:

Я згоден (згодна)	Я не згоден (не згодна)
Карпо і Лаврін здатні щиро кохати своїх дружин	У повісті ніхто нікого не кохає
Кріпацтво завдало удару по ментальності старшого покоління Кайдашевої сім’ї	Рабська психологія – одна з найголовніших рис українців
Пияцтво губить Кайдаша	Алкоголь відіграє велику роль у культурі українців
Мелашка і Мотря рішучі у відстоюванні власної людської гідності	Українці завжди покірні долі
Кайдашиха – втілення рис типової української жінки.	Українські жінки сварливі.
Позитивні риси в ментальності українців є домінуючими

ІІІ. Рефлексія

Учитель. Заповніть таблицю:

Знаємо	Хотіли дізнатися	Дізналися

Складання сенкану «Кайдашева сім’я»

Прийом «Мікрофон»

-Чому гуманістичні традиції, християнська мораль не рятують героїв повісті від сварок, колотнечі в родині?

-Чи є надія, що відбудуться позитивні зміни в родині Кайдашів? Від чого це залежить?

ІV. Оцінювання  навчальної діяльності учнів.

V. Домашнє завдання.

1.Підготувати міні – доповідь «Сучасне звучання повісті «Кайдашева сім’я»

2.Використовуючи метод сторітеллінгу, скласти розповідь про життя своєї родини.