Матеріал до уроку на тему «OSCAR WILDE »

OSCAR WILDE (2)

Oscar Wilde (1854—1900) was an author and playwright. He preached the importance of style in both life and art and attacked Victorian narrow-mindedness and complacency.

Oscar Wilde was born in Dublin, Ireland. His full name was Oscar Fingal O'Flahertie Wills Wilde. At the age of 20, he went to Oxford University where he distinguished himself as a scholar and wit. He soon became a well-known public figure, but the period of his true achievement did not begin until he published «The Happy Prince and Other Tales» (1888). The ingenious Wilde's only novel «Picture of Dorian Gray» (1890) is an enlarged moral fable. It describes a man whose portrait ages and grows ugly as a reflection of his moral corruption while his actual appearance remains the same. The book shows the destructive side of a devotion to pleasure and beauty similar to Wilde's own.

Wilde's plays are his most important and prominent works. «Lady Windermere's Fan» (1892), «A Woman of No Importance» (1893), and «An Ideal Husband» (1895) combine fashionable drama of social intrigue with witty high comedy. In each play, Wilde brings together an intolerant young idealist and a person who has committed a social sin in the past. They meet in a society where appearances are everything.

«The Importance of Being Earnest» (1895) is a masterpiece, where Wilde departed from his standard formula by combining high comedy with farce. He unites his own concern about style with society's concern about appearances. He ridicules social hypocrisy and the Puritan idea of earnestness and sincerity. The result is a satirical fantasy on surfaces in which trivial matters are treated with extravagant seriousness.

1895 was the peak of Wilde's career. But at that time he was accused of having homosexual relations with Lord Alfred Douglas. Wilde became involved in a hopeless legal dispute and he was sentenced to two years in prison at hard labour. From his prison experiences came his best poem «The Ballad of Reading Gaol» (1898), and a remarkable autobiographical document sometimes called «De Profundis».

When Wilde was released his health was completely ruined. He settled in France, with no finances and creative energy, where he died three years later.

QUESTIONS

1.    What was the primary importance to Oscar Wilde in life and art?

2.    What qualities of Victorian society did he attack?

3.    Where did he study?

4.    What is Wilde's only novel about?

5.    What are his other works?

6.    What did he ridicule in his plays?

7.    Why was he imprisoned?

8.    How did it effect him?

VOCABULARY

to preach — проповідувати

narrow — обмеженість

complacency — самовдоволення

to distinguish — виділяти, визначати

wit — дотепна людина

ingenious — митецький, оригінальний

corruption — розкладання

intolerant — нетерпимий

to ridicule — висміювати

hypocrisy — лицемірство

ОСКАР УАЙЛЬД (2)

Оскар Уайльд (1854—1900 рр.) був письменником і драматургом. Він проповідував важливість стилю в житті й у мистецтві й нападав на обмеженість і самовдоволення вікторіанської епохи.

Оскар Уайльд народився в Дубліні, Ірландія. Його повне ім'я Оскар Фінгалл О'Флаерті Уїллз Уайльд. У віці 20 років він поїхав учитися в Оксфордський університет, де показав себе освіченою і дотепною людиною. Він незабаром став добре відомою фігурою, але час його справжніх досягнень не почався, поки він не видав книги «Щасливий принц та інші казки» у 1888 р. Єдиний оригінальний роман Уайльда «Портрет Доріана Грея» (1890 р.) — розширена моральна фабула. Йдеться про людину, портрет якої старіє, стає потворним, як відображення його морального розкладання, у той час як зовнішність Доріана залишається незмінною. Книга показує руйнівний бік прихильності до задоволень і краси, такий близький самому Уайльду.

П'єси Уайльда є його найважливішими і найбільш видатними роботами. «Віяло леді Уїндермір» (1892 р.), «Незначна жінка» (1893 р.) і «Ідеальний чоловік» (1895 р.) поєднують стильну драму соціальної інтриги з розумною високою комедією. У кожній п'єсі Уайльд поєднує нетерпимого молодого ідеаліста і людину, яка в минулому скоїла соціальний гріх. Вони зустрічаються в суспільстві, де зовнішність значить усе.

«Як важливо бути серйозним» (1895 р.) — шедевр, де Уайльд відійшов від стандартної формули, поєднуючи високу комедію і фарс. Він поєднує зацікавленість у стилі з заклопотаністю суспільства зовнішністю. Уайльд висміює соціальне лицемірство і пуританську ідею чесності та щирості. У результаті виходить сатирична фантазія, на поверхні якої тривіальні речі розглядаються з екстравагантною серйозністю.

1895 р. був піком кар'єри Уайльда. Але в цей же час він був обвинувачений у гомосексуальному зв'язку з лордом Альфредом Дугласом. Уайльд був утягнений у безнадійний судовий процес і засуджений до 2 років в'язниці і каторжних робіт. З в'язниці він виніс дві свої найкращі поеми «Балада Редінгської в'язниці» (1898 р.) і значний біографічний документ «De Profundis».

Коли Уайльд був звільнений, його здоров'я було зовсім підірване. Він оселився у Франції, де без грошей і творчої енергії помер через три роки.