Матеріал до уроку "Практичне заняття. Богдан Хмельницький як політик і людина"

Додаток А

Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький

(1595-1657 рр.)

Богдан Хмельницький небезпідставно вважається однією з найвизначніших постатей української історії. Він був чи не єдиним у вітчизняній історії загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за своє звільнення. Життєвий шлях Хмельницького був тісно переплетений із долями багатьох тисяч українців, сповнений блискучими перемогами й гіркими поразками, глибокими роздумами й важкими рішеннями, особистими втратами й здобутками.

Народився майбутній гетьман 27 грудня 1595 р. на хуторі Суботів у родині українського шляхтича Михайла Хмельницького. Освіту здобув в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії.

Із юнацьких років Б. Хмельницький перебував на військовій службі. У 1620 р. разом із батьком брав участь у поході польського війська до Молдови проти турок. У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив до турецького полону, із якого його викупили запорожці. Після смерті батька він успадковує хутір і докладає чимало зусиль для його впорядкування.

Згодом Хмельницький вступив до реєстрового козацького війська, де пізніше став писарем. Брав участь у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань    30-х pp. XVII ст. виступав на боці козаків. У 1645-1646 рр. на чолі загону козаків разом з Іваном Сірком приймав активну участь у війні, яку вела Франція з Іспанією.

За відсутності Б. Хмельницького на його хутір напав польський шляхтич Даніель Чаплинський, розграбував маєток, забив до смерті десятирічного сина й забрав дружину. Домогтися правосуддя Хмельницькому не вдалося навіть у короля, тому він вирушає на Запоріжжя, де закликає козаків до помсти.

Восени 1647 р. Хмельницький розпочав активні переговори щодо організації антипольського повстання, але через донос був заарештований. Завдяки допомозі друзів йому вдалось втекти і разом із сином Тимошем в грудні 1647 р. він вирушив на Запоріжжя. Там на початку лютого 1648 р. його було обрано гетьманом, і розпочалася підготовка до загального повстання проти Речі Посполитої. Це був початок тривалої боротьби за визволення, який дістав в історичній літературі назву Національно-визвольної революції середини ХVІІ ст.

На початку весни 1648 р. козацька армія під проводом Б. Хмельницького завдала перших нищівних поразок польському війську під Жовтими Водами та під Корсунем. Козаки розгромили польське військо під Пилявцями (1648 р.), організували облогу Львова і навіть здобули Високий Замок (1648 р.), дістали перемогу у битві під Зборовом (1649 р.), здійснили низку «молдавських» походів (1650-1653 рр.), розгромили польську армію у Батозькій битві (1652 р.) тощо. Навіть невдача під Берестечком (1651 р.) не зупинила Хмельницького.

Заслугою цього діяча є те, що він зумів оточити себе такими людьми, які пліч-опліч з ним йшли в справі будівництва молодої держави. Його соратниками були Федір Вешняк, Кіндрат Бурляй, Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Станіслав-Михайло Кричевський, Іван Богун, Станіслав Мрозовецький («Морозенко») і т. д.

Внаслідок важкої внутрішньо- та зовнішньополітичної ситуації, в якій опинилась молода українська держава, Б. Хмельницький йде на союз із Московським царством. 8 січня 1654 р. відбувається Переяславська рада, а у березні цього ж року був укладений україно-московський договір, що скріпив військово-політичний союз обох держав.

За часи гетьманування Хмельницького на історичній арені з’явилася нова держава – Гетьманщина (офіційна назва – Військо Запорозьке), яка мала власний адміністративно-територіальний устрій, органи влади, фінансову та судову систему, армію, державну символіку. Ця держава підтримувала відносини з такими країнами як Австрія, Венеціанська республіка, Англія, Швеція, Молдова, Валахія, Трансільванія, Московське царство, Туреччина, Кримське ханство і т. д.

Розчарувавшись у союзі з Московською державою, Хмельницький тяжко захворів. Перед його смертю на козацькій раді в Чигирині козаки обрали його наступником неповнолітнього сина Юрія. 27 липня 1657 р. в Чигирині помер Б. Хмельницький. Поховали гетьмана, як він і заповідав, у рідному хуторі Суботові в Іллінській церкві.

Богдан Хмельницький був одружений втричі, мав 7-х дітей.

Про особу українського гетьмана можна знайти низку як схвальних, так і критичних відгуків. Зокрема, позитивно відгукувався про нього український історик Дмитро Дорошенко: «Він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища».

Чільне місце зайняла постать Хмельницького у творчості Т. Г. Шевченка (вірші «Розрита могила», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові», «Якби-то ти, Богдане п’яний», поема «Гайдамаки», картина «Смерть Богдана Хмельницького») та інших поетів та письменників, у образотворчому та музичному мистецтві, кінематографі.

… Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну.

… Ой Богдане, Богданочку,

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала.

Тарас Шевченко

Пам’ять про Богдана Хмельницького зберіглася до наших днів. Його іменем названо чимало міст та вулиць по всій країні. На його честь зведено чимало пам’ятників, найвідоміший з яких у Києві. Портрет Хмельницького зображено на банкноті номіналом 5 гривень. А Орден Богдана Хмельницького встановлений у сучасній Україні для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.