Матеріал із власного досвіду "Дидактична гра, як один із шляхів підвищення активності і пробудження інтересу до вивчення рідної мови в дітей з особливими освітніми потребами"

Про матеріал
Рекомендовано для використання вчителями-словесниками спецшкіл-інтернатів та вчителями початківцями загальноосвітніх шкіл.
Перегляд файлу

Дидактична гра, як один із шляхів підвищення активності і пробудження інтересу до вивчення рідної мови в дітей з особливими освітніми потребами.

В усіх дослідженнях з питання розвитку мови учнів допоміжної школи має місце бідність словникового запасу, однозначність розуміння лексичного значення слова, помилкове використання в мові граматичних форм, нерозуміння відмінків значення слова, різноманітні порушення логіко – граматичної будови зв’язного мовлення. Тому вивчення цією категорією дітей української мови характеризується рядом труднощів, над подоланням яких ми працюємо в старших класах.

Знання рідної мови, володіння зв’язним мовленням необхідне для засвоєння всіх навчальних предметів. Без володіння українською мовою неможлива пізнавальна діяльність, оскільки мова тісно пов’язана з мисленням. Навіть в народі говорять, що «спочатку ази та буки, а потім інші науки», «без букваря та граматики не вивчиш і математики».

Як вказується в пояснювальній записці до програми з української мови для допоміжної школи, основні завдання в процесі вивчення мови, це – розвиток їх усної та писемної мови, формування орфографічних та пунктуаційних навичок, пробудження інтересу до вивчення рідної мови.

Одним із шляхів підвищення активності та пробудження інтересу до вивчення рідної мови є дидактична гра. Над цією проблемою я зараз працюю.

Гра впливає на створення в учнів емоційного настрою, викликає позитивне  відношення до мовленнєвої діяльності, покращує розумову дієздатність, дає можливість неодноразово повторювати один і той же матеріал, але без надоїдання.

На уроках рідної мови мовлення та мова являються предметом спеціального вивчення. Мовленнєвий недорозвиток розумово відсталих дітей, не сформованість необхідних мовних узагальнень, вади мислення та сенсамоторної  (чуттєвої) сфери ускладнюють викладання української мови.

Використання дидактичних ігор (в тім числі і загадок) допомагає мені в подоланні ряду труднощів.

Дидактична гра допомагає вивчати і закріплювати граматичний матеріал на рівні емоційної свідомості, що сприяє в подальшому проявленню пізнавального інтересу до української мови як навчального предмета.

Робота із загадками спонукає учнів до роздумів, допомагає вирішувати розумові завдання, виховує інтерес до слова, збагачує лексичний запас.

Кожна загадка містить у собі образну розповідь, розгорнутий опис якого – небудь предмета чи явища оточуючої дійсності. Ось як, наприклад, описується в загадці фіалка:

Форма така:

Маю п’ять пелюсток.

І напівкруглий зелений листок,

А серединка в мене жовтенька,

Личко не кругле, трохи довгеньке.

Квітка я ніжна низенька, дрібна

А як запахну – прийде весна.

Або берізка:

Маю плаття зелененьке,

Гнучкі, ніжні віти.

Кора біла, стан тоненький.

Як я звуся, діти?

В багатьох загадках є метафори, які не завжди розуміють розумово відсталі школярі. Наприклад, «Поле скляне, а межі – дерев’яні»  (вікно).

«Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл всіх людей підвів»   (ніч та день).

Такі загадки краще використовувати на підсумковому етапі роботи над текстом на уроках читання, після бесід, в яких йшла мова про такі предмети чи явища.

Загадки відображають мудрість, обдарованість народу. Загадки люблять всі діти, а особливо – дітвора. Загадки формують в дітей любов до усної народної творчості, любов до слова. Вони відчиняють дітям двері в

Світ народної поезії.

Розгадування загадок є своєрідною гімнастикою розуму. К. Ушинський відмічав, що ця діяльність приносить розуму дитини корисні вправи. Хочеш відгадати загадку, вивчай уважно життя, порівнюй, зіставляй явища. Відгадування загадок розвиває розумову активність, винахідливість, допитливість, кмітливість. Загадки не тільки розвивають світогляд, а і збагачують мовлення розумово відсталих дітей, заставляють спостерігати і обдумувати явища оточуючої дійсності.

Вибір місця використання загадки на уроці обумовлюється метою, змістом, етапом уроку. Як і сам урок, робота із загадками реалізує навчальні, виховні та корекційні завдання  навчання. В зв’язку з цим, загадку не треба вважати лише цікавим елементом уроку.

Учні розгадують загадки і записують слова – відгадки, пригадуючи вивчені раніше правила чи визначаючи граматичні категорії слова. Тут чітко видно корекційно – розвиваючу та пізнавальну мету. Діти переключаються на новий вид діяльності, знаходять слова – відгадки, доводять вірність (правильність) відповіді. Ця «пауза» на уроці заповнена цікавою і корисною для учнів мовленнєвою діяльністю, після неї діти виконують завдання, пов’язані з темою уроку: записують слова – відгадки, роблять з ними певні «операції».

На етапі знайомства з певним орфографічним правилом робота із загадками, на перший погляд, ніби відволікає

увагу учнів від вирішення основної мети уроку – засвоєння нового матеріалу. Але насправді вона сприяє більш міцному засвоєнню мовних понять і знань.

Підбираючи загадки для використання їх на уроках читання чи української мови, необхідно враховувати рівень мовленнєвого та інтелектуального розвитку учнів. В розумово відсталих дітей конкретно – предметний рівень розвитку, отже предмети і явища повинні бути описані в загадках детально; з суттєвими зовнішніми і деякими внутрішніми ознаками.

Наприклад, в 6 кл. можна використати такі загадки:

На грибка я схожий трішки.

Зверху – брилик, знизу ніжка.

Я в соснову дошку вгруз.

На мені висить картуз.

(Цвях).

Великі гострі зуби,

Та тільки дерево кусає.

(Пилка).

Доцільно провести паралель між уроками мови та професійно – трудового навчання. Запитати в дітей, де вони «зустрічаються» із словами – відгадками.

Важкими для розгадування можуть бути загадки з коротким змістом, наприклад:

«Хто трьома зубами сіно їсть?»

(Вила).

«Не золото, а найдорожче»

(Життя).

«Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене»

(Ім’я).

«Має вуха, а не чує»

(Шапка – вушанка).

«Книжки читають, а грамоти не знають»

(Окуляри).

В цих загадках дуже мало ознак, які б описували предмет.

Тому я завжди попередньо проаналізовую зміст загадки, знання і вміння своїх учнів, а потім вже використовую загадку на уроці.

Дуже доступні учням допоміжних шкіл загадки, рима яких підказує відгадку, наприклад:

Хай заучить для порядку

Той, кому це невтямки:

Лапки – в птаха чи звірятка,

А в правописі – «лапки».

 

Я без друзів не існую,

Поважаю їх, шаную,

Їх, як треба, заміняю

І в біді не залишаю.

Не прикметник, не іменник,

Називаюсь я …займенник.

 

Злита з хвостиком ця крапка,

Невелика, власне, лапка,

Робить паузу, всім знайома,

Як вона зветься? Кома.

 

Коли твір якийсь готую

Різні речення пишу,

Щось, буває, я цитую,

Мову вводячи чужу.

Але, любий мій читачу,

Як для вас її позначу?

Тут уже не допоможуть

Ані коми, ні крапки,

У пригоді стати можуть –

Здогадались ви?

Лапки.

Загадки – мої постійні «помічники» на уроці. Я їх систематично збираю, групую по темах. Даю дітям додому ігрові завдання – хто більше знайде загадок про книгу, хліб, тварин та птахів…   І така пошукова діяльність поступово переростає в потребу учнів. Адже вони вишукують загадки в книгах, журналах, газетах, календарях. Як показує досвід, розумово відсталі учні можуть добре вибирати загадки з текстів, але не вірно розуміти їх зміст, часто не поєднують його з відгадкою, погано запам’ятовують загадки. Щоб подолати подібні труднощі, я привчаю дітей обов’язково перечитувати загадку, потім переписати її в зошит, спробувати відгадати самостійно чи з допомогою кого – небудь з товаришів, дорослих, запам’ятати загадку.

Систематичне використання загадок, скоромовок, а також ігрових і цікавих завдань пізнавального характеру впливає на всебічний розвиток учнів, збагачує їх мовлення, коригує мислення. Важливим є те, що такий дидактичний матеріал, як загадки, розвиває в розумово відсталих дітей мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), привчає до пізнавальної самостійності. В цьому їх велике корекційно – розвиваюче значення.

 

 

 

docx
Додано
9 травня
Переглядів
102
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку