Матеріали для друку дитячої книжечки"Фольклор моєї родини"

 

 

 

 

 

 

 

 

ФОЛЬКЛОР МОЄЇ РОДИНИ

 

 

 

 

 

 

Зібрали учні 2 класу

школи-родини «Никовата»

ПРИМОВЛЯНКИ

 

***

...Хлюп, хлюп, водиченько,
Хлюп, хлюп на личенько,
І на ручки, і на ніжки
Хлюп, хлюп, хлюп!

***

Потягусі, потягусі,

На Галю ростусі.

Щоб Галочка росла,

Росла-виростала,

Щоб Галочка своїй мамці

Скоріш в поміч стала.

У помочі стала,

Діток колихала

Й хату доглядала.

***

Потягушки, потягушки,
На кісточки ростушки!

***

Не хочемо ми того,
Дайте нам другого,
Дайте нам іншого,
А щораз ліпшого.

***

Ой чим же я не хазяйка,
Чим не господиня?
Сім днів хати не мела,
Сміття не носила.

***

Ой на горі, на горі,
Кусають комарі.
Кусають і нас, —
Нам додому час!

***

Від порога до порога
Простелилася дорога.
Ти поїдеш у Полтаву,
Там загоїш свою ваву.

***

От і казці кінець,
Пішла баба у танець,
А за нею горобець,
Викрутасом, вихилясом,
Молодець, горобець.

***

Їде, їде пан, пан,
На конику сам, сам,
А за паном хлоп, хлоп
На конику гоп, гоп.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МИРИЛКИ

***

Мир миром,
Пироги з сиром,
Вареники в маслі,
Ми дружечки красні.
Поцілуймося.
***
Пироги печуться,
А хлопчики б'ються.
Вже спеклися пироги,
Хлопчики не вороги.
Нумо, цур не битися!
Нумо вже миритися.
Мирися, мирися,
Та більше не бийся!
***
Через тин вишня похилилася,
А дружка з дружкою посварилася. —
Тобі яблучко, мені грушечка,
Не сварімся, помирімся, дружечко.
***
Грались, грались, розважались,
Веселились і сміялись.
Потім раптом посварились,
Сіли, стихли, зажурились.
***
Годі, годі сумувати!
Соромно ворогувати!
Не злостуй і схаменись,

Та до мене посміхнись.
***
Дам тобі на зустріч руку.
Проженемо сварку-муку.
Настрій радісний, веселий
Хай панує у оселі.
Озирнися навкруги:
Дружать в річці береги,
Вітерець голубить квіти,
Бавляться довкола діти.
***
Годі сердитись! Давай
Покладемо сварці край.
Бачиш — іграшки сумують,
Навіть фарби не малюють...
Поміримось швиденько,
Буде знову веселенько.

 

ДРАЖНИЛКИ

 

***

Антоне, Антоне,
Собака втоне.
Тягни за вушка:
Буде добра юшка.

***

А Марія-кукурія
Зарізала півня.
Всім дівчатам лусочки,
А хлопчикам пір'я.

***

Катерина і Андрій
  Сварилися за щавій.
  Катерина Андрію
  Не давала щавію.

***

Настя-хвастя
По саду ходила,
  Ротом мух ловила,
  Сопельки губила.

 

 

***

Юрко-бурко
  Розлив молоко.
  Його мати ложкою,
  А він дрига ножкою.

***

Петро-гарбуз на печі загруз,
  подайте лопату —
  Петра витягати.

***

Сірка-мірка,
  Сірчин брат
  Роздер штани
  Аж до п'ят.

***

Стан — як у баби
  Очі — як у жаби,
  Нема верхньої губи,
  Як сміється — видно зуби.
  Вуси, як у рака,
  А сам рудий, як собака.

***

Христя-мистя,
Вуха з листя,
Ніс — цибулька,
Зверху гулька.

 

ПОВІДАНКИ

 

***

– Киця-мура, де ти була?
– У попа.
– Що робила?
– Кози пасла.
– Що запасла?
– Кусок масла.
– Де те масло?
– Киця з’їла.
– А де киця?
– В ліс побігла!

***

– Скажу вам байку:
Курив пес файку
На довгім цибушку,
Опалив собі вушко.
– Де тото вушко?
– На столі лежало.
– Де той стіл?
– Огонь спалив.
– Де той огонь?
– Вода згасила.
– Де тота вода?
– Горобчики випили.
– Де тоті горобчики?
– На дереві сиділи.
– Де тото дерево?
– Баба спалила.
– А де тота баба?
– Вилізла на граба.

 

 

 

***

Кажу, кажу казку Про бабу Палажку. Про діда Петруся – От і казочка уся. ***

 

Скажу вам, діти, казку: Приніс зайчик дров в'язку, Поколов їх дрібненько, Зварив кашку хутенько. Кашка була солоденька, Моя казочка коротенька.

***

Жили-були дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця:
Жили-були дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця...

***

– Був собі Монька,
Мався злегонька.
Солом'яна шапочка,
Веретяні штани.
Казати байку чи ні?
– Казати!
– Як казати, то казати!
Був собі Монька...

***

Були собі дід та баба,
Мали вони сиву кобилку,
Поїхали вони в долинку,
Накосили сінця повні драбенця.
Файна байка з кінця.
Казати чи перестати?
Як казати, то казати.
Були собі дід та баба...

 

ВЕСНЯНКИ

 

Десь тут була подоляночка

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

- Устань, устань, подоляночко,

Устань, устань, молодесенька,

Умий личко так, як скляночку,

Утрись, утрись шовковим рушником,

Та візьмися в боки,

Покажи нам скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

 

Що ж ти нам, весна, принесла

Що ж ти нам, весна, принесла?

Та принесла я вам літечко,

Щоб родилося житечко

Ще й червонії квіточки,

Щоб, квітчалися дівочки.

Пісеньки співали,

В решето складали,

Повісили решето на вербі;

Як налинули лебеді

Та звалили решето додолу, —

Час вам, дівчата, додому,

Мішайте свиням полову.

А ви, хлоп'ята, за нами,

Їжте полову з свинями,

А ви, дівчата, — калачі,

Щоб любили вас паничі

Плету, плету лісочку

Ситом, решетом;

Горе моє,

Зіллячко зелене.

Приспів:

Ой так, так сіють мак

І морковку, пастернак,

Огірки-жовтяки,

Старайтеся, парубки.

От вам лихо, не дівки,

В нас гірочки зелененькії

І в нас дівочки молоденькії.

Ой так, так сіють мак

І морковку, пастернак,—

Розплітаю лісочку

Ситом, решетом;

Горе моє,

Зіллячко зелене.

 

 

Ой весно, весно, днем красна

Ой весно, весно, днем красна,

Що ж ти нам, весно, принесла?

Принесла я вам літечко,

Ще й запашненьке зіллячко,

Вам, дівчатка, – по віночку

З хрещатого барвіночку.

Парубонькам – по кийочку,

А бабусям – по ціпочку.

Парубкам – товар гонити,

Бабусям – внучат глядіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІЧИЛКИ

 

* * *
Тікав заєць через міст,
Довгі вуха, куций хвіст.
А ти далі не тікай,
Рахувати починай.
Раз, два, три – вийди ти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* * *
Зайчик-зайчик-побігайчик
Виніс хліба нам окрайчик,
Виніс свіжої води.
Ой, виходь жмурися ти!

* * *
Котилася торба
З високого горба,
А в тій торбі
Хліб, паляниця.
Кому доведеться,
Тому і жмуриться.

* * *
Йшла Маринка по стежинці,
Загубила там корзинку.
А в корзинці паляниця,
Хто з’їв – тому жмуриться!

* * *
Сорока-ворона
На дубі сиділа,
Боярів лічила:
Калина-малина,
Суниця-чорниця,
В’яз.
Хто буде жмуриться,
Той буде князь.

* * *
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Дули, дмухали вітри.
Дули, дмухали щосили
І горіхів натрусили.
Натрусили так багато,
Поспішаймо їх зібрати!
Раз, два, три!
Ловиш ти!

* * *
Біля річки, на лузі,
Першоцвіт розцвіта.
А хто останній, друзі, -
Той з кола виліта!


* * *
Сидить жабка під корчем,
Починає рити.
Хто до неї доторкнеться,
Той буде жмурити.

 

КОЛИСКОВІ ПІСНІ

 

***

Котику сiренький,
Котику бiленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хатi,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик воркотати.
Ой на кота воркота,
На дитину дрiмота.
А-а, а-а, а-а!

 

 

 

***

Ой Сон та Дрімота
Не ходіть ви біля плота
Йдіть Оксану присиплять
Колискову їй співать.

 

***

Люлі, люлі, люлі.
Налетіли гулі.
Стали Олі воркотать.
Буде Олі краще спать.
А-а-а-а-а-а-а.

 

***

Коте, котику, котусю,
Колихай нашу Настусю.
Буде Настя кріпко спать.
Краси й сили набирать.

 

***

Ой, ну, люлі, котку, не йди на колодку,
Не йди на колодку, бо заб'єш головку,
Та буде боліти, нічим завертіти.
Ой на кота, на воркота,
На дитинку - дрімота.
А-а а-а а-а а (2)
Ой-люлі-люлі,
Люлі-люлі-люлі.

 

***

Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плоту.
Питається сон дрімоти:
— Де ми будем ночувати?
— Де хатинка тепленькая,
Де дитинка маленькая,
Там ми будем ночувати,
Мале дитя присипляти.
Щоб виросло, не змарніло,
Щоб тяженько не хворіло,
Сили й розуму набралось,
Своїх батьків потішало.