Перевірні роботи. Аудіювання

Аудіювання

Казка про липку і зажерливу бабу

 

   Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба й каже:

-- Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити.

-- Добре, -- каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс.

    Приходить дід до лісу, вибрав липку. Тільки замахнувся сокирою, щоб  рубати, коли чує  -- липка каже людською мовою:

-- Ой, не рубай мене, чоловіче добрий, я тобі в пригоді стану!

   Дід із переляку й  сокиру впустив. Постояв, подумав та й пішов додому.

Приходить додому та й розповідає про свою пригоду. А баба й каже:

-- От який же ти дурень! Піди зараз до липки й попроси конячку з возом. Хіба ми ще не находилися з тобою?

-- Та  як так, то й  так,-- каже дід.

  Надів шапку та й пішов. Приходить до липки та й каже:

-- Липко, липко, казала баба, щоб ти дала нам конячку з возом.

-- Добре, -- каже липка. — Іди додому.

Приходить дід додому, а біля хати стоїть уже віз, і конячка біля нього прив΄язана.             (157 слів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_____________________________________________________

 

 

1. Як жили дід і баба?  

 

   А  бідно;          

   Б   багато;   

   В   невідомо.

 

2. Для чого баба послала діда у ліс?

 

А   На полювання;    

 Б   Вирубати липку;  

 В   Назбирати грибів.

 

3. Яка пригода трапилася з ним у лісі?

 

А  Він убив зайця;     

Б   Він зустрів вовка;    

В   З ним заговорила липка.

 

4. Що зробив дід?

 

А  Зрубав липку;       

Б   Він перелякався і пішов додому;   

В    Попросив у липки грошей.

 

5. Для чого баба послала діда знову в ліс?

 

А  Зрубати липку;  

Б   Попросити щось у липки,           

В  по гриби.

 

6. Як вчинила липка?  

 

А   Прогнала діда;  

Б   Розсердилась;    

В   Дала все, що просили.

 

 

 

Мандрівна квітка

 

Увечері Катруся гуляла в саду. Над стежкою розцвіла червона квіточка. Добривечір! Як поживаєш? — вигукнула дівчинка і сплеснула в долоні. — Яка ж ти гарна! Неначе вмита. Дай я трохи біля тебе посиджу.

Маківочка не вміла розмовляти. А Катрусі здалося, що вона сказала:

— Присядь. Коли хочеш, я на тебе одну пелюсточку скину.

Війнув вітерець, і на дівчинку впала червона пелюсточка.

Катруся поклала її на долоню і погукала сусідського хлопчика — Василька, з яким дружила:

— Васильку, а йди-но сюди, глянь, яка пелюсточка красива. Василько підійшов, подивився й сказав:

— Таки справді гарнесенька...

Потім Катруся повечеряла і лягла спати. Вранці вийшла надвір, зайшла в сад і скрикнула від здивування:

— Ой, матусю! Глянь, куди за ніч квіточка перейшла. Увечері була он там, а тепер ось де...

Мама Катрусина поглянула і каже:

— Квіточки, доню, тільки в казці ходять. То вчорашня маківочка облетіла вночі, а вранці інша зацвіла. А тобі здалося, що вона сюди перейшла. Зрозуміла?

— Ні, я не хочу так, — відповіла Катруся. — Хочу, щоб квіточки ходили. Я ходжу — хай і вони ходять!

(7. Сенченко, 166 слів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Коли Катруся гуляла в саду?

А  Вдень;

Б   увечері.

 

2. Квітка якого кольору розцвіла над стежкою?

А  Білого;

Б  червоного.

 

3. Що показала Катруся Василькові?

А  Пелюсточку;

Б   ягідку.

 

4. Яке бажання було у Катрусі?

А  Щоб квіточки ходили так, як вона;

Б   щоб одна квіточка опадала, а інша зацвітала.

 

 

_________________________________________

 

1. Коли Катруся гуляла в саду?

 

А   Вдень;

Б   увечері.

 

2. Квітка якого кольору розцвіла над стежкою?

 

А  Білого;

Б  червоного.

 

3. Що показала Катруся Василькові?

 

А  Пелюсточку;

Б   ягідку.

 

4. Яке бажання було у Катрусі?

А   Щоб квіточки ходили так, як вона;

Б    щоб одна квіточка опадала, а інша зацвітала.