Матеріали для друку "Впровадження технології критичного мислення в початковій школі"

Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів через впровадження технології критичного мислення.

          Новий Державний стандарт початкової освіти передбачає перенесення акцентів з накопичення знань, навичок і умінь на формування і розвиток умінь здобувати і застосовувати набуті знання на практиці, що перегукується з діяльнісним підходом до освітнього процесу. Акцентується увага на створенні умов для розвитку компетентностей школяра – здатності діяти в конкретних ситуаціях і мотивів досягти результату.

      Формула нової української школи складається з 9 компонентів, першим із яких є новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, які є необхідними для самореалізації особистості в суспільстві. Серед спільних вмінь для ключових компетентностей є вміння критично і системно мислити.

Саме тому, приймаючи першокласників, ще раз замислилася над своєю педагогічною філософією і зрозуміла, що сьогодні треба:

- навчати так, щоб діти уміли застосовувати знання;

- навчати так, щоб діти могли самостійно діяти;

- навчати так, щоб діти вміли жити разом;

- навчати так, щоб діти розвивалися, як особистості.

Використання різних інноваційних технологій сприяє підвищенню мотивації учнів, допомагає якісніше побудувати освітній процес й досягти позитивних результатів педагогічної співпраці з дітьми. Це зумовило необхідність впровадження технології формування КМ, форми і методи якої допомагають дитині здобути певний обсяг знань, а й розвивають її особистісні якості.

Працюючи з першокласниками, впровадження розпочала з найпростіших стратегій, які найбільш відповідають віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку.

Добираю методи й форми роботи в залежності від мети, завдань та змісту уроку, а також зважаючи на тип та етап уроку.

На початку уроку з метою актуалізації опорних знань, систематизації та узагальнення навчального матеріалу використовую стратегії «Асоціативний кущ», «Кластер», «Мозковий штурм».

Приклад. «Асоціативний кущ». Навчання грамоти.  «Дружити треба вміти. Звуки [ж], [ж’], буква Ж, ж».

Друг           Однокласники            Ігри                   Товариш

Ділитися ?       Добрий          Дружба     Допомагати      

       Захищати         Сміливий            Не сваритися         Підтримати ?

(В центрі записуємо ключове слово, а потім всі ідеї чи слова, які з’являються у дітей. Умовними позначками позначаємо ті частин куща, які потребують додаткових пояснень).

Приклад. «Кластер». Я досліджую світ. «Жива і нежива природа»

                                                     ПРИРОДА

                          Жива                                                                 Нежива

Рослини   Тварини          Люди           Вода     Грунт                     Сонце    Повітря                      

Дерева        Дикі                                   Тверда   Ростуть рослини     Тепло     Дихати

Кущі           Свійські                              Рідка    Живуть тварини      Світло

Трава                                                   Газоподібна

(Виділяються основні смислові одиниці та позначаються зв'язки між ними).

Тематичні тижні також починаємо з цих стратегій. Діти активно згадують те, що вони знають з названої теми. Учні аналізують свої знання, вчаться вільно і коротко виражати власну думку, міркувати над темою.

Це допомагає вчителеві визначити рівень знань учнів, виявити на чому необхідно акцентувати увагу і що нове ще долучити, а школярам допомагає співставити свої знання з новими, активізувати свої навчальні можливості та пізнавальний інтерес.

       На основній частині уроку з метою організації активної діяльності школярів найчастіше використовую роботу в парах та малих групах з дидактичними завданнями. Ефективними методами на цьому етапі уроку є: читання в парах, читання з визначенням опорних слів, читання з маркуванням, «тонкі» і «товсті» запитання.

     У 1 класі на уроках української мови та літератури застосовую стратегію «Кероване читання з передбаченням» при читанні для когось (методична система «Щоденні5»). Ознайомившись з назвою тексту та його автором, перед читанням діти, працюючи в парах або групах, припускають, про що саме буде йтися в тексті. Потім учні читають текст частинами, формулюють запитання, роблять передбачення про те, що буде далі. Після читання кожної частини ці передбачення колективно аналізуємо.

     При роботі в групах з метою розвитку уміння логічно мислити, аргументувати та правильно виражати власні думки доречно використовувати стратегію «Порушена послідовність».

            Пропоную 3-5 речень з тексту у порушеній послідовності. Групи встановлюють послідовність поданих речень, зачитують текст, перевіряють й обговорюються результати.

       Критично мисляча людина повинна бути відкритою до думок інших, допитливою та інтелектуально активною.

         Стратегія «Взаємні запитання» допомагає осмислювати матеріал, розвиває вміння відповідати на запитання, ставити свої й давати на них відповіді.

Текст поділено на логічно завершені частини. Учні читають вголос за ці частини, ставлять запитання одне одному в групі або в парах. Така робота допомагає навчитися читати вдумливо, виділяти ключові поняття, запитувати, працювати з партнером.

           Найважливішим для розвитку критичного мислення молодших школярів є етап рефлексії, основними завданнями якого є узагальнення, систематизація вивченого матеріалу й рефлексія щодо результатів своєї навчальної діяльності на уроці. Під час підбиття підсумків учні удосконалюють уміння аналізувати інформацію, передавати почуття й враження, свідомо пов’язувати нове з давно відомим.

       Віковим особливостям першокласників відповідають такі методи критичного мислення як «Займи позицію», «Кластер», «Метод прес», «Письмо в малюнках».

       Приклад.  «Метод прес». Навчання грамоти «Їжачок - хитрячок. Буква Ї,ї»

- Якою була родина їжаків?  Якими були їжаченята?

- Я вважаю, що їжаченята були добрими, бо не показували один одному колючок, не сварились.                                                                                                                                                                                    - А я вважаю, що їжаченята були слухняними, бо прислухалися до порад батьків.                                                                                                           - Отже, родина їжаків була дружною.                                                                                                              Приклад. «Письмо в малюнках». Навчання грамоти. «Казкова зустріч. Звуки [дж], [дж’], буквосполучення ДЖ, дж.»                                                                                              -  Намалюйте те, що хотіли сказати, читаючи текст «Бджілка».                                                                                - Передай через малюнок свої враження, ставлення до ситуації.                                                                                                           -  Які думки, почуття виникли у вас під час цієї робота?                                                                               

        Уроки з використанням методів і форм технології критичного мислення також сприяють створенню ситуації успіху для розвитку особистості дитини. Кожен вихованець відчуває радість досягнення успіху, усвідомлює свої здібності, вірить у власні сили. Для першокласників це є вагомою складовою освітнього процесу.  Створення під час уроку ситуації успіху дає можливість дитині не втратити інтерес до навчання і сприяє формуванню ключової компетентності – навчання впродовж життя.