Матеріали для освітнього дайджесту на тему "Розвиток критичного мислення учнів початкових класів на уроках читання"

Розвиток критичного мислення

учнів початкових класів на уроках читання

 

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань освітнього процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.

Крім 11 компетентностей, якими повинні оволодіти учні у початковій школі, є наскрізні уміння: (слайд 2)

читання з розумінням,

уміння висловлювати власну думку усно і письмово,

критичне та системне мислення,

здатність логічно обґрунтовувати позицію,

творчість, ініціативність,

вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми,

 здатність співпрацювати з іншими людьми.

Серед наскрізних умінь значне місце займає розвиток  критичного мислення. Адже випускник початкової школи це цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення. (слайд 3).

Що ж таке критичне мислення? (слайд 4)

Критичне мислення – це інноваційна педагогічна технологія, яка допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших.

Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань. Навіть малюки здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.

Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

(Слайд 5) Для стимулювання критичного мислення учнів я :

• виділяю час та забезпечую можливості для застосування критичного мислення;
• дозволяю учням вільно розмірковувати;
• сприймаю різноманітні ідеї та думки;
• сприяю активному залученню учнів до процесу навчання;
• створюю для учнів сприятливу атмосферу, у якій неможливими стали б насмішки;
• висловлюю віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження;
• ціную критичні міркування учнів.

(Слайд 6) Ця технологія універсальна. Розвивати критичне мислення можна на різних уроках, у різних видах навчальної діяльності, але одним з найкращих із них є урок  читання. Сьогодні ознайомлю вас з методами і прийомами розвитку критичного мислення, які я використовую на уроках читання у початкових класах.

Квітка запитань (Ромашка «Блума») (Слайд 7)

«Квітка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість видів запитань:

- прості запитання,

- уточнюючі запитання,

- практичні запитання,

- запитання-інтерпретації,

- оцінювальні запитання,

- творчі запитання. (слайд 8, 9, 10)

Прості  запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

Уточнюючі запитання. Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.

Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

Запитання інтерпретація. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве.

Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …»

 

    

   (слайд 11-13) Спочатку за квіткою запитань з класом я працюю фронтально.  Ми по черзі складаємо запитання різних груп. Коли діти начаться складати запитання різних груп, то ми працюємо у групах. Дітей обєдную у шість груп. Кожна група вибирає пелюстку квітку з певним видом запитань. Дається час на виконання завдвння. А потім діти презентують свою роботу. Одна група задає запитання, інша відповідаєна них, і т.д.

Читацький годинник (слайд 14-15)

Ця вправа допоможе нестандартно підійти до перевірки прочитаного твору. Учні мають скласти  запитання, які починаються словами за годинниковою стрілкою: хто, куди, чому, скільки, що трапилось, чи, коли, як, який, де, звідки, що?

Читацька карусель (слайд 16-21)

Наступний метод має назву «Читацька карусель». Він схожий на попередній метод. Учні складають запитання до прочитаного/прослуханого твору, рухаючись по колу.

Читацьке колесо (слайд 22-25)

Різниця цього методу від попередніх в тому, що учні не складають запитання, а  мають дати відповіді на запитання/завдання, які є на читацькому колесі:

- Знайди слова, які ти не розумієш.

- Якби ти потрапив у історію. Що б змінив?

- Опиши свого улюбленого героя твору.

- Що ти хочеш запитати у героїв твору?

- Розкажи найцікавіший епізод з твору/три важливі епізоди.

- Склади власне продовження історії.

- Чого навчає цей твір? (головна думка).

- Про що говориться у тексті? (Тема).

Можно запропонувати ще такі завдання:

- Кому із героїв твору хочеш запропонувати дружбу?Чому?

- Розкажи героям твору про сучасне життя.

- Якби ти потрапив у історію, що  б ти там змінив?

 За допомогою рухомої стрілки діти обирають завдання і виконують його.

Стратегія «Кубування» (слайд 26-27)

Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми.

Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів: назви, придумай, поясни, запропонуй, поділись, чому. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

Застосовуючи цю стратегію, слід пам'ятати, що чер­говість граней передбачає перехід від менш складних завдань (з точки зору розумової діяльності) до більш складних.

На уроках читання використовую «Читацький куб», з яким працюємо за принципом доміно. Залежно від того, скільки кісточок випаде на гранях куба, таке завдання у будуть виконувати учні:

• склади власне продовження історії,
• розкажи три важливі епізоди з історії,
• що ти хочеш запитати у героїв,
• якби ти був у історії, що б ти бачив? Що б чув?
• Знайди слова, які не розумієш.
• Який настрій героя твору. Поясни.

Створення діафільму до прочитаного твору (слайд 28-33)

Перш за все діти знайомляться зі змістом художнього  твору, визначають його основні епізоди,  які будуть використані у діафільмі. Тобто, цілий текст ділять на частини, «кадри». Відбувається «розкадровка» змісту прочитаного тексту. Потім називаємо дійових осіб майбутнього діафільму.

Розраховуємо, з скількох кадрів складатиметься діафільм, визначаємо логічну послідовність кадрів. І починаємо створювати/малювати діафільм.

Творча діяльність може носити індивідуальний чи колективний характер, може створюватися за конкретним твором або бути результатом вивчення цілого розділу. Може стати частиною уроку аба домашнім завданням.

Створювати діафільм можна двома способами:

• Кожна дитина створює діафільм;
• Кожна дитина створює один кадр, а потім об’єднуємо у фільм.

Шість капелюхів (слайд 34-38)

Це рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору.

Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри:

Білий (факти/інформації) Що я знаю з даної теми? (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати).

Жовтий (позитив)– дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.

Чорний (критика)– оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку.

Червоний (емоції)– увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Які почуття у нас виникають?

Зелений (креатив) – пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань. Які нові ідеї запропонуємо?

Синій (рефлексія) –підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах. Чого досягли?

У процесі дискусії спочатку слід надати слово представникам Білого капелюху – перш ніж оцінити будь-яке проблемне питання, варто передусім ознайомитись з інформацією про предмет обговорення.

Після Чорного варто надати слово Жовтому – це урівноважить думки й оцінки.

Останнім потрібно вислухати Синій капелюх.

Послідовність виступів представників капелюхів іншого кольору можна узгодити в процесі дискусії – залежно від активності учасників гри.

Використання таксономії Блума для роботи з художнім твором

(слайд 39)

На думку Блума, цілі навчання безпосередньо залежать від ієрархії розумових процесів, як-от    

• запам’ятовування/знання
• розуміння, 
• застосування, 
• аналіз, 
• синтез
• оцінка
• створення.

Кожному з цих рівнів за допомогою певних дієслів пропонується набір завдань.

Якщо слідувати розробленій Блумом таксономії, то знання учнів – це лише перший, найпростіший рівень класифікації. Далі йдуть ще шість рівнів цілей (або результатів) навчання, причому перші три – знання, розуміння, застосування – цілі нижчого порядку (мисленням низького рівня ). А наступні чотири– аналіз, синтез, оцінювання, створення – вищого порядку (мисленням високого рівня).

Запитання – один з механізмів формування навичок критичного мислення. Можна з упевненістю сказати, що запитання стимулюють критичне мислення. Відповідаючи на запитання, учні аналізують й інтерпретують інформацію, аналізують ідеї, будують гіпотези, відстоюють свою точку зору. Запитання є засобом стимулювання різних видів мислення на різних рівнях складності.

Гудзики запитань (слайд 40-42)

Знання. Що? Де? Коли? Скільки? Що саме?

Розуміння.

• Як ти це розумієш?
• Яка головна ідея?
• Поясни. Переклади. Опиши.
• Перекажи своїми словами.

Застосування.

• Як це можна використати на практиці?
• Застосуй. Продемонструй. Досліди. Проілюструй. Використай.
• Чим може бути корисна ця інформація?
• Хто може це використовувати?
• Що з цим можна зробити?

Аналіз

• Які основні елементи? З чого складається?
• Які причини? Як влаштоване?
• У чому схожість/відмінність?
• Порівняй. Класифікуй. Встанови послідовність.

Синтез

• Склади план
• Склади можливий сценарій розвитку подій
• Запропонуй власну ідею використання
• Спробуй поєднати, згрупувати у нове ціле.

Оцінка

• Які переваги або недоліки?
• Оцініть. Порекомендуйте. Порівняйте. Переконайте.
• Ефективно чи неефективно?
• Чому саме це важливо.

Створення

• Створи власний продукт. Придумай свою історію.

 

Допитливі смайлики (слайд 43-44)

Суть даного прийому полягає в тому, що учні аналізують та розподіляють на три групи свої  знання і відчутття, емоції після прослуховування чи прочитування твору:

• Інформація, яка викликає позитив, посмішку.
• Нейтральна інформація.
• Інформація, яка викликає негатив, сльози.

Ми – автори (слайд 45)

Діти створюють власні книжечки на основі прочитаного тексту(Дійові особи, місце подій, початок, середина, кінцівка).

Паркан думок (слайд 46)

Найкраще використовувати під час підведення підсумків уроку. Діти висловлюють свої враження, побажання і запитання до прочитаного твору.

Підсумовуючи все сказане, можна зробити висновок, що використання стратегій критичного мислення забезпечує такі позитивні зміни в учнів:

• підвищується інтерес до навчання;
• розвивається пошукова спрямованість мислення;
• зникає боязнь зробити помилку;
• виникає прагнення краще  зрозуміти інформацію;
• учні беруть відповідальність за своє навчання на себе;
• прагнуть самостійно здобувати знання;
• вміють працювати в парі та в групі.

При застосуванні елементів розвитку критичного мислення кожен учень відчуває, що він цікавий як особистість, пробуджується у дітей прагнення до спільної організації шкільного життя, формується здатність довільно регулювати свої дії, обґрунтовувати свою позицію і приймати думку іншого, якщо вона більш обґрунтована.