Матеріали для підготовки до ДПА/ЗНО. Частина 1

Тема 18. Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 рр.

Дати:

• 1900 р. – створення Революційної української партії (РУП).
• 1905 р. – створення першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти».
• 1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП).

Персоналії: Євген Чикаленко, Микола Міхновський, В’ячеслав Липинський.

Микола Міхновський – один із засновників Братства Тарасівців, 1900 р. став один з ініціаторів утворення Революційної української партії (РУП) та опублікував брошуру «Самостійна Україна». У якій прозвучало популярне згодом гасло «Україна для українців» [Україна для українців і доки хоч один ворог чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя.] У 1902 р. утворив Українську народну партію в Харкові, що стояла на чітко виражених самостійницьких позиціях. Із березня 1917 р. був ініціатором формування Українського військового клубу ім. гетьмана Полуботка і початку організації українського війська. Один з організаторів виступу самостійників, щодо рішення ІІ Універсалу.

Поняття й терміни:

• Монополія – це велике капіталістичне об’єднання, що виникло у результаті концентрації виробництва в якій-небудь галузі з метою регулювання обсягів виробництва, розподілу ринку збуту продукції, установлення цін.
• Хутір – окреме поселення однієї чи декількох родин, що виділилося із сільської громади для ведення господарства.
• Відруб – назва ділянки общинної землі, яку виділили селянину в особисту власність, коли він виходив з общини в період реалізації Столипінської аграрної реформи 1906-1911 рр.
• Чорносотенець – член реакційної громадської організації в Росії на початку XX ст.; крайній реакціонер.
• Страйк – форма боротьби, яка полягає в колективній відмові робітників від праці з пред’явленням роботодавцю або урядові економічних або політичних вимог.

 

Тема 19. Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900-1914 рр.

Дати:

• 1900 р. – обрання Андрея Шептицького митрополитом УГКЦ.
• 1907 р. – впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

Персоналії: Андрей Шептицький, Іван Боберський, Кирило Трильовський.

Андрей Шептицький – митрополит української греко-католицької церкви. Брав активну участь у громадському житті західноукраїнського краю. Був депутатом віденського парламенту і Галицького сейму, але в стінах цих закладів з’явився лише двічі до 1914 р., обидва рази виступав не з політичними, а з освітянськими темами. Заснував Український національний музей та Земельний банку у Львові (1910 р.). У роки окупації Галичини російськими військами (Перша світова війна) був вивезений з України в Росію. Після повернення заснував Львівську богословську академію, яка в 1928 р. була єдиним українським вищим навчальним закладом на українських землях у складі Польщі. У роки Другої світової війни підтримував наміри українців в час проголошення «Акту відновлення української державності». У багатьох пастирських посланнях виступав проти нацизму. Двічі звертався з протестом щодо нищення єврейського населення в Галичині до рейхсфюрера СС Гіммлера. За згодою митрополита значна кількість євреїв переховувалась в греко-католицьких монастирях і, безпосередньо, у митрополичій резиденції. Шептицький причетний до формування дивізії «Галичина». Помер у листопаді 1944 р.

Поняття й терміни:

• Загальне виборче право – принцип виборчого права, який визначає право особи (у більшості держав – громадян) обирати і бути обраним на виборах до представницьких органів або на виборні посади.

 

Тема 20. Україна в роки Першої світової війни.

Дати:

• Серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців (УСС), створення Союзу визволення України.
• 1914 р. – Галицька битва.
• 1915 р. – утворення Загальної української ради.
• 1916 р. – Брусиловський прорив.

Персоналії: Кость Левицький, Дмитро Донцов, Андрій Жук, Михайло Галущинський, Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінген (Василь Вишиваний).

Кость Левицький – один із засновників, а згодом – голова Української націонал-демократичної партії, посол до Австрійського парламенту і Польського сейму. Президент Головної української ради і Віденської загальної української ради. У листопаді 1918 р. очолював перший уряд Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) – Державний секретаріат.

Дмитро Донцов – перший голова Союзу визволення України (під час Першої світової війни 1914 р.), один з керівників Української хліборобсько-демократичної партії. Основоположник українського інтегрального націоналізму, який вибудуваний з усвідомлення високого призначення нації й на одній із євангельських ідей про героїчну особистість та обрану меншість, яка йде не за натовпом, а – попереду. Ідеологічно обґрунтовував діяльність Організації українських націоналістів.

Поняття й терміни:

• Світова війна – глобальне протиборство коаліцій держав із застосуванням засобів збройного насильства, що охоплює велику частину країн світу.
• Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, створена царським урядом Російської імперії наприкінці 1914 року на відвойованих російськими військами землях Галичини, Буковини і Посяння з центром у місті Чернівці.
• Мобілізація – комплекс заходів, спрямованих на переведення державної інфраструктури та військових сил країни у військовий стан у зв’язку з надзвичайними умовами всередині країни або ж за її межами.
• Евакуація – процес виведення населення і життєважливих ресурсів першої необхідності з території можливої загрози від катастрофи чи воєнного конфлікту.

 

Тема 21. Початок Української революції.

Дати:

• Березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради (УЦР).
• Квітень 1917 р. – Всеукраїнський національний конгрес.
• Червень 1917 р. – І Універсал УЦР.
• Липень 1917 р. – ІІ Універсал УЦР.
• Листопад 1917 р. – ІІІ Універсал УЦР.
• 9 (22) січня 1918 р. – ІV Універсал УЦР, проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР).
• Січень 1918 р. – бій біля станції Крути.
• Січень (лютий) 1918 р. – Брестський мирний договір  між УНР та державами Четвертного союзу.

Персоналії: Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Петро Болбочан, Номан Челебіджіхан.

Михайло Грушевський – народився в м. Холм. У 1894 р. очолив кафедру історії України у Львівському університеті. Очолював історико-філософську секцію Наукового товариства ім. Шевченка. Автор фундаментальної праці «Історія України-Руси». Один із засновників Української національно-демократичної партії (1899 р.) У роки Першої світової війни був висланий з України. У 1917 р. очолював Українську Центральну Раду. Після гетьманського перевороту П. Скоропадського емігрував за кордон. 1924 р. повернувся в радянську Україну, був обираним членом Української академії наук, а з 1929 р. академік академії наук СРСР. У 30-х роках звинувачений у причетності до діяльності антирадянського «Українського національного центру». Помер 1934 р. в Москві.

Володимир Винниченко – член Революційної української партії (РУП), з 1904 р. ініціатор створення Української соціал-демократичної партії (УСДП). У червні 1917 р. став головою першого українського уряду Генерального секретаріату Української Центральної Ради і одночасно виконував обов’язки генерального секретаря внутрішніх справ. Співавтор усіх чотирьох Універсалів Центральної Ради. У час гетьманського режиму перебував в опозиції, очолив Український національний союз, згодом став головою Директорії. Через суперечності з Петлюрою пішов у відставку і виїхав за кордон. На початку 1920-х років повернувся в УСРР, однак, зрозумівши, що його запрошують до співпраці з тактичних міркувань, знову виїхав за кордон. Останні 25 років проживав у французькому місті Мужен поблизу Канн, займаючись літературою та живописом.

Поняття й терміни:

• Автономізація – об’єднання різноманітних територіально-національних утворень, що функціонують на суміжних територіях, у єдину державу на основі автономії (автономія – самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених конституцією).
• Самостійники – представники течії українського національного руху, які обстоювали ідею створення незалежної Української держави.
• Українська Центральна Рада – спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського національного конгресу – революційний парламент України, який керував українським національним рухом.
• Універсали УЦР – форма звернення до народу, декларативний документ вищих органів влади.
• Генеральний Секретаріат – виконавчий орган влади (уряд), створений Українською Центральною Радою 15 червня 1917 р.
• «Вільне козацтво» - національні добровільні військово-міліційні формування часів національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., що діяли в Україні та на Кубані.
• Установчі Збори – виборна законодавча установа, конституанта українського народу, завданням якої було затвердити новий лад і встановити конституцію української держави.
• Більшовики – члени ліворадикального крила РСДРП після її розколу на більшовиків і меншовиків.
• Курултай – у тюркських народів орган народного представництва, загальнонаціональний з’їзд, під час якого вирішують найважливіші проблеми нації.

 

Тема 22. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Дати:

• 29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади Павла Скоропадського.
• 1 листопада 1918 р. – «Листопадовий зрив» у Львові.
• 13 листопада 1918 р. – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
• Листопад 1918 р. – заснування Української академії наук (УАН).
• 14 листопада 1918 р. – утворення Директорії.
• 22 січня 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР.
• Грудень 1919 – травень 1920 рр. – Перший Зимовий похід армії УНР.
• Квітень 1920 р. – Варшавська угода.
• Березень 1921 р. – Ризький мирний договір.
• 1921 р. – утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
• Листопад 1921 р. – Другий Зимовий похід армії УНР.

Персоналії: Павло Скоропадський, Дмитро Вітовський, Євген Петрушевич, Симон Петлюра, Нестор Махно, Василь Липківський, Григорій Нарбут, Володимир Вернадський.

Павло Скоропадський – навчався в Петербурзькому пажеському корпусі, брав участь у російсько-японській війні, нагороджений Георгіївською зброєю і багатьма орденами за особисту мужність і героїзм. У роки Першої світової війни отримав звання генерал лейтенанта. У час національно-революційного руху 1917 р. був наказним отаманом Вільного козацтва. 29 квітня 1918 р. при підтримці німців та австрійців став Гетьманом Української Держави. Доклався до створення незалежної української держави. Після евакуації військ Німеччини з України, а також внаслідок антигетьманського повстання, очоленого Українським Національним Союзом, зрікся влади і залишив Україну.

Євген Петрушевич – активний член Української національно-демократичної партії, посол до Австрійського парламенту (1907р.) та Галицького сейму (1913-1914 рр.). Очолював Українську Народну Раду, яка в листопаді 1918 р. проголосила ЗУНР. Президент Західноукраїнської Народної республіки (ЗУНР). 22 січня 1919 р. уклав із Директорією УНР Акт Злуки. Влітку 1919 р. отримав диктаторські повноваження, які означали суміщення обов’язків президента і голови уряду. Попри суперечності з С.Петлюрою, приєднав Галицьку армію до армії Української Народної Республіки (УНР) для спільної боротьби проти більшовиків. 

Симон Петлюра – у 1900 р. був активним членом революційної української парті (РУП). У 1904 р. редагував у Львові орган РУПу «Селянин», згодом переїхав до Москви, де редагував журнал «Украинская жизнь». Навесні 1917 р. Петлюра був призначений головою Українського Військового комітету, згодом – Генеральним секретарем військових справ при Центральній Раді. Брав участь в антигетьманському повстанні. Увійшов до складу Директорії і очолив Армію УНР як її Головний Отаман. Після виїзду В.Винниченка за кордон став Головою Директорії. Очолював збройну боротьбу Армії УНР проти більшовиків і денікінців. Був ініціатором підписання Варшавської угоди, у результаті якої поляки разом із військами Армії УНР боролися проти більшовиків. Після Ризького договору розпочинається емігрантський період життя С.Петлюри. 1926 р. вбитий в Парижі.

 

Нестор Махно – один із лідерів анархістського руху. Очолював бригаду в першій Задніпровській дивізії, до якої входила частина військ отамана Григор’єва.  Протягом вересня-жовтня 1919 р. утворена Махном Революційно-повстанська армія України (махновська) в боротьбі з денікінцями зайняла Катеринослав, Гуляйполе, Олександрівськ, Маріуполь. У жовтня 1920 р., об’єднавшись з більшовицькими військами, Махно воював проти армії генерала Врангеля, після розгрому якого радянське командування, порушивши умови угоди, повернуло свої війська проти махновців. До 1921 р. вів боротьбу проти радянських військ. Перебував в еміграції у Франції.

Володимир Вернадський – за часів гетьмана П. Скоропадського очолив Комісію з організації Академії наук і Української Національної бібліотеки, а також комісію з питань вищої школи. У 1918 р. Вернадського обрали першим президентом Української Академії наук. Фізико-математичне відділення академії прийняло тематику Вернадського – почалося створення біохімічної лабораторії.

Поняття й терміни:

• Директорія – колективний орган виконавчої влади, який складається із декількох осіб.
• Соборність – 1) морально-філософський і соціальний принцип, фундаментальними положеннями якого є: відповідальність усіх за всіх, єдність індивідуального і загального, взаємне духовне збагачення і розвиток та інше; 2) усі етнічні землі зібрані докупи тією чи іншою державою (не є ознакою формою державного устрою); 3) єдність усіх членів християнської церкви для спільного відшукання шляху до порятунку.
• Отаманщина – 1) засилля різноманітних збройних формувань, як правило, із селян, в умовах відсутності реальної державної влади; 2) період в історії визвольних змагань 1918-1919 років.
• «Воєнний комунізм» - Соціально-економічна політика більшовиків в УСРР у 1919-1920 рр. Характеризувався встановленням продовольчої розкладки (диктатури), забороною торгівлі, націоналізацією всіх підприємств, згортанням грошового обігу, загальною трудовою повинністю.
• «Червоний терор» - заходи насильства, які здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп, включаючи робітників та селян, що були оголошені «класовими ворогами», або звинувачувалися в «контрреволюційній» діяльності.
• Інтервенція – у міжнародному праві насильницьке втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її територіальної цілісності або політичної незалежності.
• «Чортківська офензива» - історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року.
• «Київська катастрофа» - події серпня 1919 року в Україні, похід Української Галицької Армії на Київ. Вперше спробу зайняти Київ катастрофою назвав Симон Петлюра, надалі цю назву використовують в українській історіографії.
• Автокефальна церква – незалежна церква, тобто така, що має самоврядування (мова йде про Православну церкву).

Історико-культурні пам’ятки:

• пам’ятник Тарасові Шевченку в м. Ромни (скульптор – І. Кавалерідзе) – 1918 р.

• картина Григорія Нарбута «Еней та його військо» - 1919 р.

 

Тема 23. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Дати:

• 1921-1923 рр. – масовий голод в Україні.
• 1922 р. – входження УСРР до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).
• 1923 р. – початок політики коренізації/українізації в УСРР.
• 1925 р. – проголошення курсу на індустріалізацію.

Персоналії: Олександр Шумський, Микола Хвильовий, Михайло Волобуєв.

Поняття й терміни:

• Тоталітарний режим – політичний режим, при якому державна влада зосереджена в руках визначеної групи (найчастіше політичної партії), що знищує демократичні свободи й установлює контроль над усіма сферами життя суспільства за допомогою терору.
• Нова економічна політика (НЕП) – економічна політика більшовиків в 1921-1928 роках, що прийшла на зміну політиці «Воєнного комунізму». Передбачала комплекс заходів для денаціоналізації частини підприємств, уведення продподатку, легалізація торгівлі, проведення грошової реформи, створення ринку робочої сили.
• Коренізація – політика партійно-радянського керівництва, спрямована на утвердження контролю за життям національних республік через переведення на національні мови діяльності органів управління, культурно-освітніх закладів, засобів масової інформації та залучення національних кадрів до органів управління.
• Українізація – впровадження української культури, мови та звичаїв у різних сферах життя.
• Індустріалізація – створення великого машинного виробництва в галузях народного господарства, передусім у промисловості.

Історико-культурні пам’ятки:

• літографія Василя Касіяна «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати» - 1923 р.

• картина Федора Кричевського «Життя»: триптих («Любов. Сім’я. Повернення») – 1925-1927 рр.

• будівля Держпрому в м. Харків – 1925-1928 рр.

 

Тема 24. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Дати:

• 1928/1929-1932 рр. – перша п’ятирічка.
• 1928 р. – судовий процес у Шахтинській справі.
• 1929 р. – початок насильницької колективізації.
• 1930 р. – судовий процес у справі Спілки визволення України (СВУ).
• 1932-1933 рр. – Голодомор в Україні.
• 1934 р. – перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва .
• 1937 р. – ухвалення Конституції УРСР.
• 1937-1938 рр. – «Великий терор».

Персоналії: Казимир Малевич, Михайло Бойчук, Лесь Курбас, Олександр Довженко.

Олександр Довженко – з 1926 р. режисер-постановник на кіностудіях Одеси, Києва, Москви. Серйозний успіх мав його фільм «Звенигора» (1929 р.). Окремі його роботи були прийняті з успіхом у європейських країнах. Автор кіноповісті «Україна в огні», за яку був підданий критиці. У роки «відлиги» написав статтю «Мистецтво живопису і сучасність», у якій закликав «розширити творчі межі соціалістичного реалізму».

Поняття й терміни:

• П’ятирічка – план розвитку народного господарства СРСР на п’ять років. Реалізація п’ятирічних планів була запроваджена в 1928-1929 роках.
• Соціалістична індустріалізація – прискорений процес побудови великого машинного виробництва у всіх галузях господарства Радянського Союзу і особливо в промисловості.
• Колективізація сільського господарства – процес об’єднання особистих селянських господарств у колгоспи.
• Стаханівський рух – рух патріотичного ставлення до індустріалізації, пов'язаний із соціалістичним змаганням, перевиконанням планів тощо; оголошення нових трудових починів.
• Репресії – каральні заходи, покарання, вжиті державними органами; комплекс заходів з арештів, розстрілів і переселення великих мас людей.
• Розкуркулення – політика знищення селян-власників шляхом адміністративного примусу до вступу в колгоспи або засобами оподаткування, а також шляхом депортації.
• «Закон про п’ять колосків» - каральний нормативно-правовий акт радянської держави, яким за крадіжку колгоспної власності передбачався розстріл з конфіскацією майна або позбавлення волі строком не менш ніж на 10 років з конфіскацією майна (Закон про охорону соціалістичної власності від 7 серпня 1932 року).
• Голодомор – соціально-господарське явище, що виявляється в позбавленні населення мінімуму необхідних продуктів харчування і призводить до зміни демографічної і соціальної структури населення регіонів, а іноді і країн.
• «Чорна дошка» - статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932-1933 роки.
• Націонал-ухильництво – своєрідний ідеологічний штамп, негативна оцінка, що вживалася в агітаційно-пропагандистській роботі в СРСР і стосувалася тих членів компартії, які в теорії і практиці нац. політики «переоцінювали, перебільшували значення місцевих особливостей».
• «Розстріляне відродження» - термін, яким позначається знищення провідних діячів української культури 1920-1930-х років.
• Головне управління таборів (ГУТаб) – у СРСР у 1934–1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках – концентраційних) таборів.
• Паспортна система – система державного обліку, контролю і регулювання пересування населення за допомогою паспортів.
• Геноцид – цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисними або релігійними мотивами.
• Соціалістичний реалізм (соцреалізм) – напрям у культурі; найбільшого поширення набув у СРСР, де вважався частиною офіційної ідеології.

Історико-культурні пам’ятки:

• картина Миколи Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в     1653 р.» - 1931 р.

• будівля Верховної Ради УРСР у м. Київ – 1936-1939 рр.

 

Тема 25. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Дати:

• 1920 р. – підписання Бессарабського протоколу, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії.
• 1923 р. – визнання країнами Антанти входження Східної Галичини до складу Польщі, саморозпуск уряду ЗУНР.
• 1925 р. – утворення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО).
• 1929 р. – утворення Організації українських націоналістів (ОУН).
• 1930  р. – проведення польською владою акції «пацифікації».
• 1938 р. – надавання автономії Підкарпатській Русі у складі Чехо-Словаччини.
• 15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України.

Персоналії: Євген Коновалець, Володимир-Сергій Залозецький-Саса, Василь Мудрий, Августин Волошин.

Євген Коновалець – під час бою на горі Маківці потрапив до російського полону. Організував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців. У листопаді 1918 р. підтримав Директорію УНР у повстанні проти гетьмана П.Скоропадського і в Мотовилівському бою розбив гетьманські частини. Полковник армії УНР. Один з організаторів і керівників Української військової організації (УВО), із 1929 р. був головою Організації Українських Націоналістів (ОУН). 1938 р. загинув в Роттердамі.

Августин Волошин – один із засновників товариства «Просвіта» в Закарпатті; Педагогічного товариства, Учительської громади. Обирався до чехословацького парламенту від Народнохристиянської партії, яку заснував і очолював. У жовтні 1938 р. став прем’єр-міністром Підкарпатської Русі, а після проголошення 15 березня 1939 р. незалежності Карпатської України – її президентом.

Поняття й терміни:

• Осадництво – розселення польських колоністів на західноукраїнських землях, що перебували у складі Польщі 1919-1939 рр.; здійснювалося з метою прискорення колонізаційних процесів на західноукраїнських землях.
• «Пацифікація» - офіційна назва масових репресій щодо українського населення Галичини, проведених урядом Польщі восени 1930 р.
• Інтегральний націоналізм – у сучасній історичній, політологічній і соціологічній літературі термін «інтегральний націоналізм» вживається в 3-х значеннях: 1) як ідеологія і політичний рух, що виник наприкінці 19 – на початку 20 ст. у Франції, основним ідеологом якого був Ш.Морра; 2) як поняття, що охоплює радикально-націоналістичні, тоталітарні рухи в Європі в період між світовими війнами (Дж.Армстронг); 3) як родове поняття для будь-якої форми націоналізму тоталітарного типу, включно з фашизмом і нацизмом (К.Гейз).
• Русинство – назва політичної течії на Закарпатті, представники якої демонструють окремішність слов’янського населення краю, його відмінність від української нації.
• Політична еміграція – вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли в інші країни через опозиційне ставлення до політичного режиму.

 

Тема 26. Україна в роки Другої світової війни.

Дати:

• 23 серпня 1939 р. – радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова-Ріббентропа»).
• 1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни.
• 17 вересня 1939 р. – вторгнення Червоної армії на територію Західної України.
• Червень 1940 р. – вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини.
• 22 червня 1941 р. – напад Німеччини на СРСР.
• 30 червня 1941 р. – проголошення Акта відновлення Української Держави.
• 14 жовтня 1942 р. – створення Української повстанської армії (УПА).
• Грудень 1942 р. – початок вигнання німецьких військ та їх союзників з України.
• 6 листопада 1943 р. – вигнання німецьких окупантів з м. Київ.
• Січень-лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська наступальна операція.
• 28 жовтня 1944 р. – завершення вигнання німецьких військ та їх союзників з території України.
• 9 травня 1945 р. – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
• 2 вересня 1945 р. – завершення Другої світової війни.

Персоналії: Іван Багряний, Тарас Бульба (Боровець), Степан Бандера, Андрій Мельник, Ярослав Стецько, Роман Шухевич, Кирило Осьмак, Іван Кожедуб, Олексій Берест, Амет-Хан Султан, Василь Порик, Кузьма Дерев’янко, Олена Теліга.

Степан Бандера – член Української військової організації, один із керівників Організації українських націоналістів. У 1934 р. засуджений польським судом до смертної кари, заміненої на довічне ув’язнення. У лютому 1940 р. створив Революційний провід Організації Українських Націоналістів (ОУН(б) – бандерівці, на противагу ОУН(м) – мельникіцям.). У 1941 р. на ІІ Великому зборі Проводу ОУН став його головою, ініціював проголошення Акту відновлення української державності. У роки Другої світової війни ув’язнений в концтаборі Заксенхаузен. Керував боротьбою націоналістичного підпілля проти радянської влади. Вбитий у 1956 р. в Мюнхені.

Роман Шухевич (Тарас Чупринка) – член Організації українських націоналістів, політичний в’язень концтабору в Березі-Картузькій. Брав активну участь у створені революційного проводу ОУН (Організація Українських Націоналістів), який очолював Степан Бандера. У серпні 1943 р. був обраний головнокомандувачем УПА (Українська Повстанська Армія), із липня 1944 р.  – голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради (УГВР). Загинув у сутичці зі спецгрупою МДБ (Міністерства Державної Безпеки) в 1950 р. біля с.Білогорща, поблизу Львова.

Поняття й терміни:

• Радянізація – установлення радянської влади й проведення відповідних соціально-економічних перетворень у західноукраїнських землях. Проводилася двічі – у 1939-1941 рр. і в післявоєнний період.
• «Нацистський новий порядок» - терористичний режим нацистів в окупованих країнах.
• План «Барбаросса» - кодова назва плану воєнної операції нацистської Німеччини проти СРСР.
• План «Ост» - довгостроковий стратегічний план гітлерівської Німеччини щодо колонізації слов’янських країн Сходу.
• Голокост – знищення значної частини єврейського населення Європи внаслідок нацистської політики геноциду в 1939-1945 рр.
• Остарбайтери – німецький термін для означення осіб, які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій, переважно з Рейхскомісаріату Україна, протягом Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.
• Концтабори – табори-в’язниці для військовополонених і цивільних у воєнний час або у країнах з тоталітарним режимом.
• Колабораціонізм – добровільне співробітництво окремих груп чи прошарків населення із загарбниками на територіях окупованих ними держав.
• Похідні групи – були створені ОУН («мельниківцями») та ОУН («бандерівцями») з метою організації зі свідомих українців на українських землях органів місцевого самоуправління під час Другої Світової війни.
• «Поліська Січ» - підпільна збройна формація, створена на Поліссі влітку 1941 року, в селі Немовичі Сарненського р-ну, що на Рівненщині.
• Випалена земля – метод ведення війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення – на території, яку може бути зайнято противником. До цього відносять знищення запасів харчових продуктів та врожаю, забруднення або отруєння джерел питної води, знищення інфраструктури — шляхів та засобів транспорту, техніки, будівель та житла, іноді навіть цілих міст.
• Бандерівці – у вузькому сенсі послідовники лідера українського націоналістичного руху Степана Бандери та його ідеології; у пропаганді Радянського Союзу, а пізніше Російської Федерації та її маріонеток – усі прибічники і захисники незалежності України. Цей термін походить від прізвища особи Степана Бандери.
• «Чорносвитники» - умовна назва піхотних підрозділів Червоної Армії, які були сформовані з цивільного населення окупованих територій після їх звільнення.
• Депортація – примусове, за наказом органів державної влади, виселення осіб чи груп населення, а інколи й народів, із місць постійного проживання.
• Український визвольний рух – національно-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920-1950 роках, який мав за мету поновлення української незалежної держави.
  

Тема 27. Україна в перші повоєнні роки.

Дати:

• 1945 р. – входження Закарпаття до складу УРСР.
• Квітень 1945 р. – Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН).
• Березень 1946 р. – ліквідація УГКЦ.
• 1946-1947 рр. – масовий голод в Україні.
• Квітень-липень 1947 р. – проведення польською владою операції «Вісла».
• Жовтень 1947 р. – проведення операції «Захід».
• 1951 р. – встановлення західного кордону УРСР.

Персоналії: Олександр Богомолець, Сергій Лебєдєв, Андрій Малишко, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Володимир Філатов, Василь Кук, Йосип Сліпий.

Йосип Сліпий – після смерті А. Шептицького, у листопаді 1944 р. став главою греко-католицької церкви. У 1946 р. звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР, співпраці з німецькофашистськими окупантами», засуджений до ув’язнення. Після вісімнадцяти років каторги звільнений у 1963 р. (завдяки тиску президента США Джона Кенеді та Папи Павла І). Виїхав до Риму, де розпочав відбудову української церкви. Став фундатором Українського католицького університету.

Поняття й терміни:

• Відбудова – відновлення зруйнованого під час бойових дій господарства.
• Операція «Вісла» - переселення українського населення з його етнічних земель на сході Польщі (Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя) до її західних та північних воєводств, здійснене польським урядом у 1947 р.
• Операція «Захід» - примусове виселення населення Західної України (за винятком Закарпаття), проведене 21 жовтня 1947 року.
• «Ждановщина» - ідеологічний наступ на радянське суспільство сталінського режиму після завершення Другої світової війни, пов’язане з іменем секретаря ЦК ВКП(б) з питань ідеології А. Ждановим.
• «Лисенківщина» - період у біологічній науці і практиці, пов'язаний з проявом культу особи академіка Т. Лисенка, під час якого піддавалися переслідуванню вчені-генетики та їх дослідження.
• Космополітизм – ідеологія (теорія), світогляд і політична практика світового громадянства і світової держави, що ставить загальнолюдські інтереси і цінності вище інтересів окремої нації.
• «Холодна війна» - термін включає в себе пропагандистську війну, активну участь у регіональних конфліктах, боротьбу за впливу в «третьому світі», економічну війну, технічну блокаду, гонку ракетно-ядерних і звичайних озброєнь, боротьбу розвідувальних служб, ідеологічні диверсії, глобальне воєнне протистояння, стратегію взаємного ядерного залякування, змагання в галузі оборонної науки, нарощування протистояння воєнно-політичних блоків, гонку в галузі космічних досліджень і озброєнь тощо.

Історико-культурна пам’ятка: картина Тетяни Яблонської «Хліб» - 1949 р.

 

Тема 28. Україна в умовах десталінізації.

Дати:

• 1953-1954 рр. – повстання політичних в’язнів у сталінських концтаборах. Ліквідація ГУТабу.
• Лютий 1954 р. – входження Кримської області до складу УРСР.
• 1956 р. – ХХ з’їзд КПРС, засудження культу особи.
• 1959 р. – утворення Української робітничо-селянської спілки.
• 1959 р. – утворення Клубу творчої молоді «Сучасник» у м. Київ.

Персоналії: Катерина Білокур, Левко Лук’яненко, Іван Світличний, Василь Стус, Алла Горська, Ліна Костенко, Євген Сверстюк, Василь Симоненко, Лесь Танюк, Сергій Корольов.

Левко Лук’яненко –  навчався на юридичному факультеті Московського державного університету, один з організаторів Української робітничої селянської спілки (1959 р.). Засуджений до смертної кари, згодом заміненої на ув’язнення. Голова Української Гельсінської спілки (1988 р.), голова Української республіканської партії. Співавтор Декларації про державний суверенітет, автор Акта проголошення незалежності України.

Василь Стус – один з активних учасників акції протесту у вересні 1965 р. в кінотеатрі «Україна» в Києві, за що був виключений з аспірантури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. У 1970 р. за кордоном вийшла його збірка поезій «Зимові дерева», через два роки був засуджений за «антирадянську агітацію». У 1980 р. отримав новий термін, помер в ув’язненні.

Василь Симоненко – поет-шістдесятник, дебютував збіркою «Тиша і грім» (1962 р.), згодом в Мюнхені вийшла його друга збірка «Земне тяжіння» (1965 р.). Помер у Черкасах на 29 році життя. Його творчість порівнювали за глибиною страждання та щирості з поезією Т. Шевченка.

Поняття й терміни:

• Десталінізація – процес ліквідації наслідків сталінізму, що почався після смерті Й. Сталіна.
• Культ особи – політичний феномен, що виникає у випадку, коли який-небудь лідер (глава держави) підноситься над своїми колегами до такого становища, коли йому приписуються всі досягнення народу й партії, але жодна з поразок чи провалів.
• Лібералізація – політика звільнення від жорстких обмежень, державного регулювання чи контролю; політика ідеологічної свободи.
• Політична реабілітація – відновлення в правах незаконно репресованих осіб; поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини.
• «Відлига» – період демократизації політичного режиму на території СРСР за часів перебування при владі Микити Хрущова, що отримав свою назву від однойменної повісті Іллі Еренбурга.
• Раднаргоспи (Ради народного господарства) – територіальні органи управління промисловістю і будівництвом, що були створені у 1957 р. замість галузевих міністерств).
• «Шістдесятники» - інтелігенція 60-х років ХХ ст., яка прагнула до демократизації, люди, які повірили в можливість лібералізації комуністичного режиму.
• Дисиденти – представники морально-політичної опозиції до існуючого державного (політичного) ладу, панівних у суспільстві ідеологій та цінностей.

Історико-культурна пам’ятка: картина Катерини Білокур «Хата в Богданівці» -      1955 р.

 

Тема 29. Україна в період загострення кризи радянської системи.

Дати:

• 1965 р. – перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху.
• 1970-1972 рр. – видання самвидавного «Українського вісника».
• 1972 р. – друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху.
• 1976 р. – утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ).

Персоналії: Іван Дзюба, Валерій Марченко, Петро Григоренко, Микола Руденко, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Брайчевський, Сергій Параджанов, Іван Миколайчук, Олесь Гончар, Леонід Биков, Володимир Івасюк, Мустафа Джемілєв, Микола Амосов, Олесь Антонов.

Іван Дзюба – автор книги «Інтернаціоналізм чи русифікація» (1965 р.). За відкриті виступи на захист української інтелігенції, самвидавські матеріали був ув’язнений у 1972 р. Брав участь у створені Народного Руху України за перебудову (1989 р.). 

Петро Григоренко – генерал-майор, активний учасник дисидентського руху. Відстоював права кримських татар на повернення на батьківщину. Учасник Української громадської групи сприяння виконання Гельсінських угод (УГГ,           1976 р.). двічі був арештований, перебував спецпсихіатричних лікарнях Радянського Союзу.

В’ячеслав Чорновіл – у 1967р. підготував збірку «Лихо з розуму», яку відзначено премією міжнародної журналістики. За це був заарештований і засуджений до 3 років суворого режиму. У 1970 р. розпочинає видання самвидавського журналу «Український вісник». У 1980 р. знову засуджений за «антирадянську агітацію». За часів незалежної України – лідер Народного Руху, згодом голова партії Народний Рух України. Загинув в автокатастрофі у березні 1999 р.

Сергій Параджанов – вірменський та український кінорежисер. Один із засновників українського поетичного кіно. Екранізація п’єси М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (1964 р.), принесла йому всесвітню славу і визнання. Фільми, що були далекі від проголошеного «соціалістичного реалізму» і нелюбов до радянської влади призвели до арешту і ув’язнення режисера терміном на 15 років.

Іван Миколайчук – український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Провідні ролі у фільмах «Тіні забутих предків» (реж.  С. Параджанов), «Пропала грамота» (реж. Б. Івченко), «Білий птах з чорною ознакою» (реж. Ю. Іллєнко). Як режисер –  фільм «Вавилон ХХ» (1979 р.)

Олесь Гончар – український прозаїк, найвідоміші твори «Прапороносці», «Тронка», «Людина і зброя». У 1968 р. виходить його роман «Собор», за цей твір письменник був підданий критиці, а твір вилучений з літературного процесу на два десятиліття. Після розпаду Радянського Союзу, став активістом у створенні Товариства української мови і Народного Руху України.

Поняття й терміни:

• «Застій» - повільне, хворобливе для суспільства самознищення радянської системи, що не змогла перебороти кризу; кризове двадцятиріччя Радянського Союзу: 1965-1985 рр.
• Дефіцит – нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою у них.
• «Розвинений соціалізм» - стадія розвитку суспільства в СРСР, про початок якої керівництво Радянського Союзу заявило в 1967 році. Термін був ужитий генеральним секретарем ЦК КПРС Л.І. Брежнєвим, що зверталися до громадян з нагоди 50-ої річниці Жовтневої революції. Передбачалося, що соціалізм як одна з суспільно-економічних формацій проходитиме дві фази: просто соціалізм і вища його форма – розвинений соціалізм.
• Номенклатура – працівники, призначені чи затверджені вищими органами на будь-які посади.
• «Самвидав» - сукупність видавничої продукції (книжки, журнали, газети), що тиражується нелегально із використанням доступних технічних засобів або шляхом переписування.
• «Тамвидав» - видання книги вітчизняного автора за кордоном, переважно в радянські часи.
• Правозахисник – той, хто захищає чиї-небудь громадянські права.

Історико-культурні пам’ятки:

• картина Марії Приймаченко «Гороховий звір» - 1971 р.

• пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і їх сестра Либідь) (скульптор Василь Бородай) – 1982 р.

 

Тема 30. Відновлення незалежності України.

Дати:

• Квітень 1985 р. – початок «перебудови».
• 26 квітня 1986 р. – катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС).
• Вересень 1989 р. – створення Народного руху Україні за перебудову.
• Березень 1990 р. – проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР.
• 16 липня 1990 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про Державний суверенітет України.
• Жовтень 1990 р. – «Революція на граніті».
• 24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України.
• 1 грудня 1991 р. – проведення Всеукраїнського референдуму та обрання Президента України.

Персоналії: Леонід Кравчук.

Леонід Кравчук – у 1990-1991рр. голова Верховної Ради України. 1991 – 1994рр. перший Президент незалежної України. Історичною заслугою Л. Кравчука є те, що у боротьбі за незалежність України йому вдалось уникнути кровопролиття і значних потрясінь на початковому етапі державотворення.

Поняття й терміни:

• «Перебудова» - політичний курс КПРС, розпочатий 1985 р. і спрямований на оздоровлення суспільно-політичної, економічної й ідеологічної сфер життя.
• Гласність – політичний курс керівництва КПРС у роки перебудови, спрямований на введення обмеженої, контрольованої свободи слова в країні в інтересах проведення політики М. Горбачова.
• Плюралізм – політична система, при якій відсутній диктат однієї ідеології, можливість дотримуватися і висловлювати, відстоювати різні політичні погляди.
• Український національно-демократичний рух – суспільно-політичний рух, що відбувався в Україні в період перебудови і мав одночасно демократичний і національно-визвольний характер.
• Багатопартійність – існування безлічі політичних партій, що теоретично володіють рівними шансами на отримання більшості у парламенті.
• Суверенітет – повна незалежність держави від інших держав у її внутрішній і зовнішній політиці.
• Незалежність – можливість приймати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність для держави – політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет.
• Ринкові відносини – відносини, засновані на свободі господарської діяльності й продажу товарів.
• Референдум – спосіб прийняття законів або важливих рішень загальнодержавного чи місцевого значення шляхом голосування населення.
• Президент – голова держави в країнах з республіканською або змішаною формою правління.

 

Тема 31. Становлення України як незалежної держави.

Дати:

• 6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України.
• Липень 1994 р. – обрання Леоніда Кучми Президентом України.
• 1995 р. – обрання України членом Ради Європи (РЄ).
• 28 червня 1996 р. – ухвалення Конституції України.
• Вересень 1996 р. – запровадження національної грошової одиниці – гривні.
• Жовтень-грудень 2004 р. – «Помаранчева революція», обрання Президентом України Віктора Ющенка.

Персоналії: Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Любомир Гузар, Леонід Каденюк.

Леонід Кучма –  наприкінці 80-х років генеральний директор ВО «Південмаш»; 1992 – 1993 рр. – прем’єр-міністр України. Очолював Українську спілку промисловців і підприємців. У 1994-2004 рр. –  Президент України. До позитивних сторін президентства можна віднести формування приватного сектора економіки, зміцнення власної фінансово-грошової системи, прийняття Конституції 1996 р., урегулювання кордонів України. До негативних наслідків президентства можна віднести поширення корупції, формування і зміцнення тіньової економіки, створення фінансово-промислових кланів, провал інтеграційних починань до євроатлантичних структур. Це і було причиною утворення опозиційних рухів «Україна, без Кучми», партії «Фронт національного порятунку», громадського комітету «За правду».

Віктор Ющенко – в 90-х роках очолював правління Національного банку України, з 1999 р. по квітень 2001 р. очолював Кабінет Міністрів України. У 2004 р. став головою новоствореного опозиційного блоку «Наша Україна», у ході подій «Помаранчевої революції» (2004 р.) обраний Президентом України.

Любомир Гузар – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької церкви                 (2001-2011 рр.). У 2005 р. повернув резиденцію голів Греко-католицької церкви до Києва після 45-річної перерви. Ініціював побудову Патріаршого собору Воскресіння Христового на київському Лівобережжі. У 2011 р. вийшов у відставку. Був одним із моральних авторитетів українців у 1990-2010-х роках, членом ініціативної групи «Першого грудня».

Поняття й терміни:

• Корупція – злочинне використання державними чиновниками та іншими посадовими особами своїх формальних прав із метою особистого збагачення.
• Тіньова економіка – частина економіки, яка працює поза межами державного контролю, регулювання, не сплачує обов’язкових платежів до бюджету країни.
• Олігарх – представник великого капіталу з надмірним впливом у медіа та владі, що становить значну загрозу для стабільності та успіху держави.
• «Помаранчева революція» - кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді-грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг його суперник – Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004 року як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів.
• Поліконфесійність – наявність багатьох релігійних течій на території однієї країни.

 

Тема 32. Творення нової України.

Дати:

• 2008 р. – вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ).
• Січень 2010 р. – обрання Віктора Януковича Президентом України.
• Листопад 2013 – лютий 2014 рр. – Революція Гідності, повалення авторитарного режиму.
• Червень 2014 р. – обрання Петра Порошенка Президентом України.
• 2014 р. – підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС).
• Вересень 2014 р., лютий 2015 р. – Мінські домовленості.

Персоналії: Петро Порошенко.

Петро Порошенко – український бізнесмен, державний та політичний діяч, п'ятий Президент України                                             (з червня 2014-2019 рр.). Раніше працював народним депутатом кількох скликань, міністром економічного розвитку та торгівлі України, міністром закордонних справ (2009-2010 рр.). за президенства була зупинена  російська агресія на сході України, добився зовнішньополітичної підтримки України державами Заходу. Було отримано безвізовий режим з Європейським Союзом (2017 р.). Сприяв наданню автокефалії Українській православній церкві (2018-2019 рр.). Власник кондитерської корпорації «Рошен», кількох автомобільних і автобусних заводів.

Поняття й терміни:

• «Євромайдан» - національно-патріотичні  протестні акції в Україні, передусім, проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
• «Революція Гідності» - політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім’ї» та небажання народу України миритись з перетворенням країни не лише де-факто, але і де-юре на одну з колоній Росії.
• «Небесна сотня» - прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013-лютому 2014 року.
• Анексія – це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку.
• Сепаратизм – політика і практика відокремлення, відділення частини території держави з метою створення суверенної держави, дезінтеграцію країни, переходу до складу іншої держави чи набуття статусу дуже широкої автономії.
• Антитерористична операція – комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою, звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою.
• Тимчасово окупована територія – частина території України, яка контролюється Російською Федерацією внаслідок анексії Криму, а також війни на сході України.
• «Кіборг» - «кіборгами» назвали солдатів 93-ї окремої механізованої бригади у складі 6-го армійського корпусу Збройних сил та бійців Добровольчого корпусу, створеного на основі «Правого сектора», які утримували Донецький аеропорт.
• Волонтерський рух – добровільна безкорисна суспільно корисна діяльність. Може здійснюватись і окремими людьми, і організаціями.
• Люстрація – процес очищення влади від конкретних організацій та осіб, причетних до злочинів проти народу, заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі.
• Громадянське суспільство – такий соціальний простір, де люди взаємопов’язані і взаємодіють між собою як незалежні одне від одного та від держави індивіди (які можуть об’єднуватися, оскільки окремому індивідові важко самостійно відстоювати свої права і законні інтереси) і який має забезпечити в різних суспільних сферах умови для самореалізації окремих людей та колективів.
• Безвізовий режим – статус, що дозволяє громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу, починаючи з 11 червня 2017 року.
• Екуменізм – ідеологія та рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій.