Матеріали розроблені для полегшення сприйняття великого об`єму знань. Систематизована та опрацьована програма з української літератури для підготовки до ЗНО.
У зведеній таблиці ви побачите не тільки автора і твір, а й течії, особливості композиції, основних персонажів, жанрову специфіку.
Українська література
Автор (справжнє прізвище автора), назва твору |
Літературний рід |
Жанр твору |
Тема твору |
Ідея твору |
Присвята (якщо є) |
Головні герої твору |
Літературний напрям; особливість твору; угрупування, до якого належав автор |
Іван Котляревський «Енеїда» |
Ліро-епос |
Бурлескно-травестійна поема; бурлеск – це коли про «низьке» говориться піднесено або навпаки; травестія - перевдягання |
Змалювання життя українського суспільства к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст. різних верств населення
|
Висміювання українських панів і чиновників, козацьких старшин, їх паразитичного життя, обжерливості, пияцтва, нікчемних сварок і водночас уславлення патріотизму, вірності обов’язку, мужності, товариської солідарності (Еней, троянці, Низ та Евріал) |
|
Еней, його батько Анхіз і мати Венера; друзі-троянці Низ та Евріал; Зевс; Меркурій (бог торговлі, син Зевса); Еол (бог вітрів); Нептун (бог моря); Юнона (богиня шлюбу, дружина Зевса); цариця Дідона; пророчиця Сивілла; цариця Цирцея; цар Латин, його дружина Амата й дочка Лавінія; цар рутульців Турн |
|
Іван Котляреський «Наталка Полтавка» |
Драма |
Соціально-побутова драма (за визначенням автора — малоросійська опера) |
Показ життя сільської бідноти в епоху розкладу феодально-кріпосницького ладу (ХІХ ст.) |
Втілення народного ідеалу української жінки, її моральної краси; засудження лицемірства, крутійства, хижацтва сільської верхівки в образах виборного і возного |
|
Горпина Терпелиха, її дочка Наталка; Микола (далекий родич); коханий Наталки Петро; возний Тетерваковський; виборний Макогоненко |
М. Лисенко написав оперу «Наталка Полтавка» |
Г.Квітка-Основ`яненко (Г.Квітка) «Маруся» |
Епос |
Соціально-побутова сентиментально-реалістична повість
|
Зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти |
Уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей |
|
Наум Дрот і його дружина Настя, їхня дочка Маруся, Василь – коханий Марусі, Олена – подруга Марусі |
Сентименталізм |
Пантелеймон Куліш «Чорна рада» |
Епос
|
Історичний роман, роман-хроніка |
Розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році |
Заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства |
|
Наум Сомко, Іван Брюховецький, Кирило Тур, полковник і панотець Шрам, його син Петро Шраменко; Михайло Черевань, його дружина Меланія, дочка Леся; Божий Чоловік |
Романтизм |
Марко Вовчок (Марія Вілінська) «Максим Гримач» |
Епос |
Родинно-побутове оповідання з елементами романтизму |
Змалювання життя вільних селян у закріпаченій Україні серед ХІХ ст. |
Возвеличення щирого почуття кохання; утвердження думки, що родинне щастя не можна спотворювати майновими розрахунками |
|
Заможній козак максим Гримач; Катря – старша дочка, Тетяна – молодша; Семен – кріпак, коханий Катрі |
Романтизм |
І.Нечуй-Левицький (І.Левицький) «Кайдашева сім`я» |
Епос |
Соціально-побутова повість |
Зображення реалістичних картин селянського побуту другої половини XIX ст.; акцент на дрібновласницьких натурах |
Засудження егоїстичних та індивідуалістських характерів |
|
Маруся та Омелько Кайдаші, їхні сини Карпо (старший) і Лаврін (молодший), Мотря (дружина Карпа), Мелашка (дружина Лавріна), баба Палажка |
І.Франко сказав: «І.Нечуй-Левицький малює гірку картину розпаду українського патріархального устрою…» |
Панас Мирний (Панас Рудченко) (співавтор Іван Білик (Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» («Пропаща сила» - авторський підзаголовок) |
Епос |
Соціально-психологічний роман |
Зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861 року; зображення життя і еволюції Чіпки Варениченка |
Соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу (міститься в назві роману) |
|
Чіпка Варениченко, його мати Мотря, батько Іван Вареник, баба Оришка; Грицько Чупруненко і його дружина Христя; друзі Чіпки – Матня, Лушня й Пацюк; москаль Максим Гудзь, його дружина Явдоха й дочка Галя (дружина Чіпки) |
Написав спочатку нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячог», потім на основі нарису створив повість «Чіпка», потім повість виросла в роман «Пропаща сила», згодом була перейменована в «Хіба ревуть воли…» О.Білецький назвав твір «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами». Роман має 4 частини і 30 розділів |
Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич) «Мартин Боруля» |
Драма |
Трагікомедія |
Зображення нестримного потягу багатих селян дорівнятися у своєму статусі до дворянства |
Висміювання намагань простої людини вибитися у дворяни, хибно думаючи, що цим можна винищитися над іншими. |
|
Заможний хлібороб Мартин Боруля, його дружина Палажка, син Степан, дочка Марися; багатий шляхтич, друг родини Гервасій Гуляницький, його син Микола; реєстратор з ратуші Націєвський (наречений Марисі); повірений Трандалєв Омелько й Трохим – наймити Борулі |
|
Іван Франко «Мойсей» |
Ліро-епос |
Філософська поема |
Зображення "смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом" |
Визволення українського народу з-під колоніального гніту як головна мета |
|
Ліричний герой, пророк Мойсей, новий поводир Єгошуа, Єгова (Бог), Авірон та Датан - супротивники Мойсея, єврейський народ, Азазель (демон пустелі) |
Поема написана анапестом (пролог до поеми написано ямбом) |
Ольга Кобилянська «Земля» |
Епос |
Соціально-психологічна повість |
Зображення трагедії братовбивства, що сталася в селянській родині Федорчуків |
Земля повинна бути для людини, а не людина для землі
|
Своєму батькові |
Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, старший син Михайло, молодший син Сава; Василь Чоп`як, його дружина Докія й дочка Парасинка, чоловік Парасинки Тодорика; панська наймичка Анна; циганка Рахіра та її батько Григорій |
Символізм (модернізм) Епіграф Юнос Лі: «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша» |
Леся Українка (Лариса Косач) «Лісова пісня» |
Драма |
Драма-феєрія (проблемно-філософська драматична поема) |
Зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах |
Оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання |
|
Лукаш, його мати, дядько Лев; Килина, діти Килини; хлопчик; Мавка, Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Злидні, «Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить»; Доля |
Неоромантизм |
Михайло Коцюбинський «Intermezzo» |
Епос |
Імпресіоністична новела |
Зображення взаємодії митця і суспільства
|
Утвердження думки, що людина щаслива лише в гармонії з природою, а митець відіграє важливу роль у суспільстві |
Кононівським полям |
Моя утома. Ниви у червні. Сонце. Три білих вівчарки. (Оверко – «селянин»; Пава – «дворянин», Трепов – «міністр внутрішніх спрів») Зозуля. Жайворонки. Залізна рука міста. Людське горе |
Імпресіонізм, розповідь ведеться від першої особи, перелік дійових осіб на початку твору |
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків» |
Епос |
Повість |
Зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ – ХХ ст. у гармонії з природою, традиціями і звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями |
Оспівування високого й красивого почуття – кохання
|
|
Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, мольфар Юра, щезник, нявка, чугайстир |
Неоромантизм та імпресіонізм; повість екранізував Сергій Параджанов |
Василь Стефаник «Камінний хрест» |
Епос |
Психологічна новела (студія, тобто художнє дослідження душі головного героя) |
Еміграція за океан галицького селянства на межі XIX й XX ст. (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв’язку з виїздом до Канади) |
Єдність селянина з рідною землею |
|
Іван Дідух, його дружина Катерина, їхні діти, кум Михайло, селяни
|
Експресіонізм, належав до об`єднання українських письменників «Покутська трійця» За мотивами цього твору видатний режисер Леонід Осика в 1968 р. на Київській кіностудії імені О. Довженка зняв фільм «Камінний хрест», який увійшов у скарбницю найвизначніших українських кіношедеврів |
Юрій Яновський «Вершники» |
Епос |
Роман у новелах (новелістичний роман) |
Події громадянської війни в Україні |
|
|
Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко, безіменний листоноша. Андрій — командував загоном Добровольчої армії генерала Денікіна; Оверко — під жовто-блакитним прапором; командував купою кінного козацтва Симона Петлюри; Панас — під чорним прапором — махновський душогуб; чотирнадцятилітній Сашко; Іван — під червоним прапором кінного інтернаціонального полку; Мусій Половець — їхній батько. Червоний комісар Герт. |
Модернізм |
Валер`ян Підмогильний «Місто» |
Епос |
Урбаністичний роман |
Підкорення людиною міста
|
Розкриття характеру людини, яка підкорює місто |
|
Степан Радченко - головний герой; Надійка – дівчина з села; Левко – студент; Ганнуся та Нюся – товаришки Надії; Лука Гнідий – хазяїн; Тамара Василівна (Мусінька) – дружина крамаря, у якого жив Степан, його коханка; Максим – син Тамари Василівни (Мусіньки) та крамаря; Борис – студент, товариш Степана; Зоська – міська дівчина, кохана Степана; Рита – балерина; Вигорський – поет, товариш Степана |
Роман має два епіграфи: 1. «Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола…» Талмуд 2. «Як можна бути вільним, Евкріте, коли ти маєш тіло?» Анатоль Франс Модернізм |
Володимир Вінниченко «Момент» |
Епос |
Новела |
Історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації |
Оспівування почуття кохання; усвідомлення скороминущості щастя |
|
Революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун
|
Імпресіонізм. Розповідь ведетья від першої особи |
Микола Хвильовий (Микола Фітільов) «Я (Романтика)» |
Епос |
Новела |
Протистояння добра і зла в душі героя («чекіста і людини»), його роздвоєність
|
Фатальна невідповідність між ідеалами революції та засобами їх досягнення; розвінчання й засудження революційного фанатизму |
«Цвіту яблоні» Коцюбинського |
«Я», доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша, мати «Я» |
Розповідь ведеться від першої особи |
Микола Куліш «Мина Мазайло» |
Драма |
Сатирична комедія |
Зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. |
Засудження міщанства, національної упередженості й зверхності |
|
Родина Мазайла – Мина Мазайло, його діти Рина й Мокій, дружина Килина (Мазайлиха); дядько Тарас, тьотя Мотя, Уля |
|
Остап Вишня (Губенко) |
Епос |
Гумореска «Моя автобіографія» |
Розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника |
У гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця |
|
|
|
Олександр Довженко «Зачарована Десна» |
Епічно-драматичний |
Автобіографічна кіноповість |
Щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту |
Заклик любити життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину духовно багатою і щасливою
|
|
Два ліричні герої – Сашко (у новелах) та Олександр Довженко (в авторських відступах), мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович, дід Семен, прадід Тарас, прабаба Марусина
|
|
Олександр Довженко «Україна в огні» |
Епічно=драматичний |
Кіноповість |
Зображення початку війни з фашистськими загарбниками та відступу радянських військ |
Незламність сили і непохитність духу нашого народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом (за словами самого автора)
|
|
Родина Запорожців: Лаврін, Тетяна, їхні діти, п’ятеро синів — Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся, подруга Олесі Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг
|
|
Іван Драч «Балада про соняшник» |
Ліро-епос |
Балада (модерна) |
Твір про природу мистецької творчості, таїнство пробудження творчого духу в людині |
Талант бачити красу в повсякденні |
|
Соняшник у баладі – то хлопець |
Віршований розділ – верлібр. І.Драч належить до шестидесятників |
Ліна Костенко «Маруся Чурай» |
Ліро-епос |
Історичний роман у віршах |
Зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст. |
Незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність
|
|
Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Лесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань |
Дві сюжетні лінії, які переплітаються, - особиста (Маруся -Грицько) й історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти). Роман складається з дев’яти різних за обсягом розділів. Письменниця належить до шестидесятників |
Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном» |
Епос |
Новела |
Зображення складності людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання |
Возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу |
Любові всевишній |
Студент, його мати Софія, чоловік Софії - Михайло, поштар дядько Левко, Марфа, чоловік Марфи - Карпо |
Письменник належить до шестидесятників |
Олесь Гончар «За мить щастя» |
Епос |
Новела |
Зображення кохання з першого погляду й страшної розплати за мить щастя |
Оспівування краси й сили почуття кохання |
|
Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура |
Романтизм |
Іван Багряний (Лозов`ягін) «Тигролови» |
Епос |
Пригодницький роман |
Зображення трагічної долі людини-особистості в радянському тоталітарному режимі |
Перемога добра над злом; за будь-яких обставин потрібно залишатися Людиною |
|
Григорій Многогрішний – молодий український інженер-авіатор, родина Сірків – Денис Сірко, Сірчиха та їх діти Гриць та Наталка, майор НКВС Медвин, його коханка Фійона Зелений Клин Життєвий принцип Григорія Многогрішного – «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи»
|
Символіка: Родина Сірків полює на тигрів. Тигр – символ тайги. В умовах тоталітарного режиму людина полює на людину. Сюжетні лінії: Пригодницька (життя Григорія Многогрішного); Сталінські репресії (уривчаста). |
«Празька школа» поетів – умовна назва українських поетів міжвоєнного двадцятиліття – Є. Маланюк, Ю. Дараган, Юрій Клен, О. Ольжич та ін.
МУР (Мистецький український рух) – заснований у 1945 р. у Німеччині. Головою об`єднання був Улас Самчук. До МУР також входили Іван Багряний, Є.Маланюк та ін.
Нью-Йорська група поетів – об`єднання українських поетів-емігрантів, засноване у 1958 р. в Нью-Йорку. До цього угрупування входили Богдан Бойчук, Богдан Рубчак, юрій Тарнавський, Емма андієвська, Віра Вовк та ін.
КОМПОЗИЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ
КОМПОЗИЦІЯ (від лат. componere – складати, поєднувати) – побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції –
поділ твору на частини і внутрішні – групування і розстановку персонажів. Іноді в значенні композиції вживається термін архітектоніка.
СЮЖЕТ (від фр. sujet – предмет) – система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів. Класичний сюжет має такі елементи: експозиція – вихідні відомості про героїв, які вмотивовують їхню поведінку в умовах конфлікту; зав'язка – подія, що кладе початок конфлікту; кульмінація – найвищий момент у розвитку дії; розв'язка – подія, що розв'язує конфлікт; епілог – повідомлення про події після розв'язки. Великий епічний твір звичайно має кілька сюжетних ліній. У ліричних творах основу сюжету становить розвиток думки або почуття за схемою градації. Кульмінацією в таких творах є кінець вірша, де робиться висновок.
ЕКСПОЗИЦІЯ (від лат. expositio – пояснення) – один з елементів сюжету твору, первісні відомості про героїв, які мотивують їхню поведінку при виникненні конфлікту. У новелі М. Коцюбинського «Коні не винні» – це змалювання обстановки в родині пана-ліберала Малини напередодні селянського бунту.
ЗАВ'ЯЗКА – елемент сюжету, наступний після експозиції, – подія, що кладе початок конфлікту. У новелі М. Коцюбинського «Коні не винні» – це поява в маєтку поміщика-Малини селян, які вимагають віддати їм землю.
КУЛЬМІНАЦІЯ (від лат. culmen – вершина) — елемент сюжету, найвищий момент у розвитку дії. Після кульмінації настає розв'язка. У новелі М. Коцюбинського «Коні не винні» – це кінець вагань пана-ліберала Малини щодо застосування війська, яке прибуло для придушення селянського виступу. У великих багатосюжетних творах буває кілька кульмінацій.
РОЗВ'ЯЗКА – елемент сюжету, подія, яка розв'язує конфлікт.
ПРОЛОГ (від гр. pro – перед і logos – слово – переднє слово) – вступна частина в структурі твору, в якій автор знайомить читача з подіями, покладеними в основу сюжету, чи зі своїми роздумами щодо них. Інколи письменник називає вступну частину прологом (наприклад, І. Франко в поемі «Мойсей»), але частіше вона не має назви (поема Т. Шевченка «Іван Підкова»). У поемі Т. Шевченка «Гайдамаки» є два прологи: один ліричний, без назви, другий – історичний, під заголовком «Інтродукція» (від лат. introductio – вступ).
В античній драматургії прологом називався початок трагедії до появи хору. У пролозі автор звертався до глядачів і пояснював міфи, що складали підґрунтя сюжету. Таку саму функцію виконував. пролог і в середньовічних драмах-містеріях.
ЕПІЛОГ (від гр. epilogos, ері – після, logos – слово) – один з елементів сюжету, заключна частина твору, де розповідається про події, що відбулися після розв'язки. Як правило, автор подає її під відповідною назвою.
ФАБУЛА (від лат. fabula – байка, оповідь) – термін, який не має однозначного тлумачення і часто вживається як синонім слова сюжет. Деякі літературознавці розрізняють ці поняття, вважаючи фабулою систему подій у їх причинно-часовій послідовності, а сюжетом – виклад цих подій у творі.
ЛІРИЧНИЙ ВІДСТУП – форма авторської мови, позасюжетний елемент композиції, коли автор відступає від сюжетної оповіді і висловлює свої думки, почуття, настрої, пов'язані із зображуваним у творі. Ліричні відступи, роблячи оповідь інтимною, довірливою, щирою, підсилюють емоційний вплив на читача. Особливо часто зустрічаються в ліро-епічних творах. У поемі «Гайдамаки» Т. Шевченко часто звертається до читачів, розповідає про своє життя.
Вибачайте, люди добрі, що козацьку славу так навмання розказую, без книжної справи.
Так дід колись розказував – нехай здоров буде!