Урок П. Тичина „Одчиняйте двері”, „І Бєлий, і Блок...”, „Пам’яті тридцяти”

Борисенко Олена Миколаївна,

учитель вищої категорії, учитель-методист

Конотопської гімназії

Конотопської міської ради Сумської області

 

П. Тичина „Одчиняйте двері”,

„І Бєлий, і Блок...”, „Пам’яті тридцяти”

 

На класовім гніві замішаний тол,

На злості, на вірі, на злобі –

Він люто жбурне під Господній престол,

де ангели в чорній жлобі.

О як реготалось у пеклі чортам,

Як ватра три ночі не гасла!..

О Боже, чому ж ти відплачуєш нам

За віру у ленінські гасла?..

М.Петренко

 

Мета:  розкрити трагічні наслідки революційних змагань 1917-1918 рр. на Україні, глибоке усвідомлення реальності й драматизму своєї доби П.Тичиною; удосконалювати вміння й навички ідейно-художнього аналізу ліричних творів, опису живописних картин; розвивати творче мислення, виховувати почуття поваги до своєї землі, її історії.

Очікувані результати: учні характеризуватимуть  поетичні твори П. Тичини періоду революційних змагань 1917-1918 років; знатимуть основні мотиви й стильові тенденції ранньої творчості й умітимуть аналізувати  поезії, особливі ознаки індивідуального стилю.

 Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручники, репродукція картин В.Павліщука „Розпач”, малюнки учнів

Тут всі раби, засуджені на гніт.

І беззаконня, коєне Москвою,

Її сваволя стала роковою...

І.Гнатюк

 

Х І Д    У Р О К У

І. Мотивація

Трагічні сторінки історії України... Тому й маємо їх пам’ятати, щоб не допустити повторення подібних ситуацій і їх проявів у сьогоденні. Історія повинна стати для нас корисним уроком. Складні й мінливі події тих далеких літ, коли народжувалась українська незалежність і державність. Ви теж є свідками історичних подій.

 

• Як впливають на вас доленосні для держави події?
• Що допомагає вам визначити особисту позицію при цьому?
• Чи змінювали ви свої погляди, позиції, із чим це було пов’язано?

Відповіді.

 

Молодий П.Тичина став натхненним співцем відродження нації, співцем єднання державотворчих сил України. З якими надіями очікував поет революцію! І вона здійснилася.

• Історична довідка. Хронотайп

 

Унаслідок лютневої революції в Україні було створено Центральну Раду, яка 10 червня 1917 р схвалила текст І Універсалу. У ньому проголошувалось утворення автономій. 13 червня на Софійському майдані столиці з нагоди проголошення Універсалу відбувся багатотисячний мітинг, на якому панував піднесений настрій.

Саме цей настрій мас, урочистість дійства надихнули Тичину на написання ліричної ораторії – поеми „Золоти гомін”.

 

• Зачитайте рядки поеми, де поет передає тріумф сподівань, описує, як переймаються найбільшою вірою у свою відновлювану державність люди.

 

Поет передає велич, захопленість звершеним: адже, здається, здійснилася віковічна мрія народу. Здається... Але чому на тлі всенародної радості з’являються скупі штрихи майбутньої трагедії, передбачуваної П.Тичиною –„чорнокрилля на голуби й сонце”?

 

• Що,на вашу думку, могло викликати стурбованість Тичини як митця і як людини в той період?

 

Побоювання виявилися не безпідставними. Ті, хто чекали революцію, як наречену, згодом заніміють від жаху, спостерігаючи, скільки нещасть, крові й смертей, скільки розбитих людських доль принесла вона.

 

Виразне читання вірша „Одчиняйте двері...”

 

• Які картини поставали у вашій уяві під час читання вірша. Назвіть зорові образи твору, окресліть його кольорову гаму. Опишіть найяскравіший образ вашої уявної ілюстрації до цього вірша.
• Який музичний твір можна використати для мелодекламації цього вірша? Вибір аргументуйте.

 

Літературознавчі студії.

Для висновку надамо слово Андрію Ніковському, одному з перших рецензентів „Сонячних кларнетів”. Він так проінтерпретував „Одчиняйте двері”: цей вірш „єдиний у всій нашій сучасній поезії дав нечувано-різку й геніально-пластичну картину нашої української революції. Ефект цього вірша заснований теж на церковній ремінісценції, на ефекті того моменту, коли наречена входить, люди обертаються до дверей. У церкві сутінки, тихо, враз розчиняються двері, - хор тремтить... в церкву вливається світло, гомін, в квадраті дверей горить блакить неба, і в центрі уваги – молода, ясна наречена, біла голубка. Павло Тичина скористувався тим глибоким ефектом, котрий походить від руйнації звичайної згадки; він на самім високім ступеню ламає звичну асоціацію і замість ясного образа ... дає страшний образ чорної зливи, дикої бурі... Найкращий вірш нашої поезії про українське відродження, про перші наші ясні сподівання й почуття національного щастя та дальші соціальні й політичні бурі, анархію, кров...”

Учитель. Шлях П.Тичини до сприймання революції не був позбавлений сумнівів, вагань, суперечностей. І це знаходило вияв у поезіях, які були живим відгуком на реальні події буремного часу, бо він завжди намагався осмислити соціально-політичну суть подій.

1919 р. Тичина опублікував вірш „І Бєлий, і Блок...”, у якому в один ряд поставив різних у багатьох відношеннях поетів.

Що цим хотів сказати поет? А те, що якими б різними вони не були, а пов’язані між собою ідеєю – кожний співав: „Росіє, Росіє, Росіє моя!”

У патріотизмі поетів П.Тичина нічого незвичайного не вбачав, бо й сам гордо декларував щиру любов до Вітчизни.

 

Робота у групах.

• Зачитайте рядки віршів, у яких поет зізнається в любові до Батьківщини. Яку ж ідею прагнув висловити П.Тичина у вірші?

 

Виразне читання вірша „І Бєлий, і Блок...”

 

У  творі Тичина полемізує з російськими поетами, які уславлювали Росію, почували себе місіонерами, йдучи з гаслом „Россия – мессия грядущого дня”. П.Тичина думає про долю України, закликає українських поетів до єдності й дії, висловлює віру: „Воздвигне Вкраїна свойого Мойсея”.

 

• Знайдіть рядки, в яких висловлена основна думка вірша. Чи можна вважати, що П.Тичина висуває у вірші дві ідеї? У чому їх суть?
• Знайдіть у вірші антитези. Яка їх роль у творі?
• Як ви розумієте рядки „Чорнозем підвівся і дивиться в вічі”? Яким настроєм пронизаний вірш?
• Чи погоджуєтесь ви з думкою В.Стуса, що слова П.Тичини „Поете, любити свій край не є злочин,коли це для всіх!” можуть „правити за формулу „патріотизму з дозволу”, формулу раба, а не патріота, типовий вияв комплексу національної неповноцінності?” Власну думку аргументуйте.
• Розгляньте картину В.Павліщука „Розпач”. Яке враження вона на вас справила? Хто зображений на картині? Чому ,на вашу думку, автор дав картині таку назву? Окресліть гаму кольорів, як вона допомагає виразити ідею художнього полотна?
• Прочитайте рядки вірша І.Гнатюка, М.Петренка про долю України.Чи співзвучні ідеї віршованих творів П.Г.Тичини, І.Гнатюка, М.Петренка з думками й настроями, які викликала у вас картина В.Павліщука?

 

Гіркота обману, образ розтерзаної України постає у творах П.Тичини 1918-1919 рр. Поет, як і багато його сучасників, опинилися на роздоріжжі. З одного боку, Тичина вірив, що революція принесе українцям соціальне, національне й духовне визволення:

Вставай, хто серцем кучерявий!

Нова республіко, гряди!

 

З іншого, поет усвідомлює:

Не буть ніколи раю

У цім кривавім краю.

 

Може, саме тут слід шукати першовитоки трагедії Тичини? Загострене сприйняття навколишнього, передчуття біди, пекучий біль за Україну народжують рядки:

Хто ж тобі зготовив це кривавий час?

Хто ж так люто кинув на поталу нас?

 

А трагедія на Україні тим часом розгоралася.

 

Історичний хронотайп.

 

Звучить музика (реквієм)

 

Між Ніжином і Бахмачем, кілька кілометрів на північ від станції Крути до Плисок, шлях трьом тисячам добре вишколених солдатів і матросів під командуванням царського (із січня 1918 р. вже більшовицького) генерала Муравйова перепинили півтисячі українських юнаків, зовсім ще не обстріляних, не навчених. 29 січня розгорівся бій. Для юних патріотів він був фатальним. Так прийшла на Україну радянська влада. 19 березня тіла полеглих привезли до Києва.

„Стримайте свої сльози, яки котяться. Ці юнаки поклали свої голови за визволення своєї Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні”, – скаже над могилою загиблих молодих патріотів М.Грушевський.

У березні 1918 р. вірш „Пам’яті тридцяти”, присвячений трагедії під Крутами, буде надрукований у газеті „Нова Рада”, але в жодній збірці не з’явиться, долежить він аж до кінця ХХ століття в секретних фондах бібліотек та архівів української преси.

 

Питання для обговорення

• Чому, на вашу думку, вірш „Пам’яті тридцяти” був заборонений за радянських часів?
• Яким настроєм пройнятий цей вірш?

 

Робота в парах

• Аналіз вірша за опорною схемою

 

Відповіді учнів

 

Життя внесло свої корективи у світогляд, за словами Б.Антоненка-Давидовича, „найбільшого поета революційної епохи”.

Свят упіймає Тичину. М.Коцюбинська зазначила: „Суперечність між багатством і своєрідністю поетичного таланту і однолінійною здатністю спочатку вимушена, поступово входила у плоть і кров, постійні „шори” розхитали тонку творчу натуру поета. Щось зламалося в цьому делікатному поетичному механізмі, і він не зміг уже працювати влад”.

А дослідник життєвого і творчого шляху С.Тельнюк підсумував: „Чесний, порядний, м’який і делікатний, він розгубився перед сваволею, тим більше, що ця сваволя йшла з боку рідної радянської влади...”

 

• Прокоментуйте слова відомих літературознавців. Висловте власне ставлення до трагедії таланту митця.

 

Підсумок уроку

 

Питання для обговорення

• Які події, факти життєвого й творчого шляху П.Тичини вас вразили, схвилювали?
• З якого часу починається злам у душі й свідомості поета? З чим це пов’язано?
• Одні літературні критики захищають і виправдовують Тичину, інші – дорікають за патологічний страх перед тоталітарним режимом. Висловіть думку щодо вашої позиції з цього приводу.
• Якби ви писали картину про життєвий і творчий шлях Тичини, які фарби використали б, які образи зобразили б на полотні? Опишіть центральний образ цієї картини.
• „Музика його життя...” Опишіть музичний твір про життєвий і творчий шлях П.Тичини (жанр твору, темп, ритм, мотиви, музичні партії, інструменти)
• Визначте основні особливості індивідуального стилю П.Тичини.

 

Домашнє завдання. Творча робота.

• Напишіть твір „Літературний образок” на одну із запропонованих тем.

Пейзажна лірика

„Закучерявилися хмари...”, „Женуть вітри, мов буйні тури”, „Цвіте веселка дум”, „Наливалися жита”, „Зажуривсь під снігом гай”, „Там тополі у полі на волі”, „Світає...”, „Застібнулось на всі ґудзики небо”

 

Інтимна лірика

„Цвіт в моєму серці”, „Обсипалась душа твоя – (Вранішняя вишня)”, „Засміялося серця у тузі”, „Ой там зірка десь впала, як згадка”, „Заглянув я в твою душу”

 

Громадянська лірика

„Над Києвом  - золотий гомін”, „Скорбна мати”, „Тільки й єсть у нас ворог – Наше серце”, „Мадонно моя”, „Напишіть ви сучасне „Христос воскрес”, „І являвсь мені Господь”