Свято "Новорічний казковий калейдоскоп"

Новорічний казковий калейдоскоп

( Вірш читає учень.)

Зимова казка

У лісі повно снігу
І тихо — як у вусі.
В той ліс приходить Казка
У білому кожусі.
Присяде на пеньочку,
І лісові звірята
Збігаються до неї,
Щасливі, як на свята.
А вдосвіта й горішків
Насипле їм з торбинки,
І непомітно зникне,
Розтане, мов сніжинка.
І лісові звірята
Поміж собою стиха
Ту Казку називають
Бабуся Морозиха.
Ніхто й не ворухнеться,
Всі слухають охоче,
Як у нічному лісі
Про щось вона шепоче.
(Іван Гнатюк)           https://pustunchik.ua/ua/online-school/literature/ukrainian/virshi-pro-zymu

(До залу заходить Зима.)

Зима: Привіт, друже. Дякую за гарні слова.

Учень: Так це ти, Зимонько? А й справді чудеса, Зима розмовляє зі мною людським голосом, та й сама на чарівницю схожа.

Зима: Сказала сорока з далекого гаю, 

           Що пісню про мене всі дітки співають.

           Тому завітала до вашого дому.

           Послухайте пісню усім вам відому.

(Звучить пісня про зиму.)

Учениця:

Світ замовкає у чеканні,

Ніч Новорічну дивну жде,

А у зимовому мовчанні

Лапатий, білий сніг іде.

І віриться мені у казку,

Принишкло в трепеті усе.

На людство сходить Божа ласка,

Усім любов і мир несе.           http://tertichna65.blogspot.com/2017/01/blog-post_12.html

 

Учень:

Узяв Мороз ковадло срібне,

 Розкришив він грудку льоду

 І сніжинок накував.

 Срібні викував їм крильця,

 Ще й віночки змайстрував.

 На самісіньке на денце

 У відерце срібне склав.

 І лежали дуже довго

 Там сніжиночки малі,

 Потім висипав Мороз їх,

 Щоб летіли до землі.

( Танець сніжинок.)

Тріщить мороз. До того ж вітер свище.

А під ногами білий сніг рипить.

Уже й не холод – холодище!

Від стужі навіть зірочка тремтить.

Зірочка:

А вітер аж обличчя обпікає,

Бере за носа, лізе під пальто,

Мороз в лещата пальці затискає

І хто придумав холод той, ну, хто?

(Виходить Зима.)

Зима: Якщо вже я вас так заморозила, то настав час для загадок, щоб ви подумали та розігрілись.

1. Легке і біле щось летить

Можливо, це з кульбаб пушинки?

Хоч, правда, ще кульбаб немає,

Бо ще зима, і це -  … (сніжинки)!

 

2. Холодно, зима лютує.

Хто в цей час на склі ночує? (мороз).

3. Хто то грізно так співає,

Клубу снігу піднімає? (вітер).

4. Наче скло тепер калюжа,

Бо пришла на землю … (стужа).

5. Що то землю побілило

Ще й периною накрило? (сніг).

6. Сонце ніжно усміхнулось,

Вам до щічки доторкнулось.

Днина тепла і ясна

За зимою йде … (весна).

Зима: От тепер усі зігрілись! Можна і потанцювати, покружляти, бо мені вже так тепло, того й дивись, заплачу сльозинками дощу.

( Танець-пісня)

Зима: Кажуть, що під Новий рік відбуваються дива, різні пригоди, небувалі історії, всі казки зустрічаються.

Сніговик: Ну нарешті, Новий рік! Будуть подарунки, будуть весело.

Та це  не для мене! Цей мішок треба доставити дітям.

 

https://books.google.com.ua/books?id=6vPQ6muEDccC&pg=PA142&lpg=PA142&dq=ой+дивіться+тут+щось+є,+не+велике,+й+не+мале&source=bl&ots=Op5qeUeDKX&sig=ACfU3U2jBxPg38jbl18sX6TIPFec1RvECg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwickpbTpZfmAhUNp4sKHf6tB9QQ6AEwAHoECAoQAQ#v=onepage&q=%D0%BE%D0%B9%20%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%82%D1%83%D1%82%20%D1%89%D0%BE%D1%81%D1%8C%20%D1%94%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B5%2C%20%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B5&f=false

(Мішок залишається на сцені. Виходять Мишка, Мурчик, Жучка розглядають.)

Мишка:

Ой, дивіться, тут щось є!

 Не велике, й не мале.

Я знайшла! Воно моє!

Ой, так глибоко лежить!

Я прошу, допоможіть!

             (Мурчик і Жучка лапками розгрібають кучугуру.)

Жучка:

 Ми не можемо дістати!

Лапи в нас, а не лопати!

 Сніг нам важко розгрібати.

Мурчик:  

Але щось же там лежить!

Дуже хочеться узнати!  (Замислюється)

Є у мене думка, Жучко!

Попросити треба внучку!

Жучка:   

Внучко, внучко, підійди

Сніг поможеш розгрібати,

Те, що там лежить, дістати!

                            (Входить Внучка.)

 

 

Внучка:

Добре, я допоможу,

Але ось вам що скажу:

Всім, хто буде тут трудитись,

Треба буде поділитись.

Розгребем глибокий сніг –

Скарб поділимо на всіх!

 (Усі дійові особи розгрібають сніг.)

Внучка:

Хух!

Ні, ми так не розгребемо,

І нічого не знайдемо!

Так я дуже натомлюся!

Мурчик:   Треба викликать бабусю!

Жучка:

Ей, бабусю!

Вийди з хати!

Сніг поможеш розгрібати.

 (Виходить бабуся і починає мітлою розгрібати кучугуру.)

Бабуся: (втомлено).

Хух! Кучугура наче хата!

Тут роботи забагато.

Так її нам не здолати,

Треба діда викликати! (Гукає діда) 

Діду! Де твоя лопата?

Йди сюди, сніг розгрібати!

 (Дід виходить і лопатою відкидає сніг.)

Дід:          

Ой, дивіться-но! Що це?       

Дуже схоже на яйце!

(Із кучугури з'являється Кіндер-Сюрприз.)

Кіндер-Сюрприз:

Всім, хто працював, старався,

В подарунок я дістався.

Дістає подарунки і вручає кожній дійовій особі.

  Дідові.

— Ці валянки — для вас

Від фірми «Адідас».

Бабі

— А для вас ось — «Бленд-а-мед».

 Досхочу вживайте мед.

Внучці.

— А тобі ось — «Панадолу»,

Щоб ходила завжди в школу.

Жучці

— Підставляй-но свої лапи:

Я тобі насиплю «Чаппі».

Мурчику.

— Цей подарунок особливий

І ти дивись, не з'їж його.

Ця мишка зовсім не їстівна

 А для комп'ютера твого.

Мишці

— Ти усе гризеш, гризеш,

А зубів не бережеш

Я «Дірол» тобі дарую,

І нехай тобі смакує!

Тут ксиліт і карбамід,

Знімуть із зубів наліт.

Він смачний і запашний. —

Карієс вже не страшний!

Всі:

Як добре, що оцим селом

Проходив Сніговик!

Тепер ми з подарунками

Зустрінем Новий рік!

 (Під казкову мелодію на сцені з′являється Дім Дімич.)

Дім Дімич: Ой-ой-ой,  до Нового року залишилась одна година, а годинник зупинився. Що робити?     

https://infourok.ru/scenariy-novorichnoi-kazki-dlya-uchniv-pochatkovoi-shkoli-2977384.html

(З′являється Нулик.)

Нулик: (з посмішкою) Привіт, Дім Дімичу! Як твої справи? Чому такий засмучений? Адже Новий рік незабаром!!!!

Дім Дімич: (засмучено) Привіт, Нулику. Та ось (показує годинник) до Нового року залишилась одна година, а годинник зупинився. Що робити?

 (З′являється Сімка.)

Сімка: Тидиж!!!! Привіт! Чому такі засмучені?

Нулик: Новий Рік не настане, подарунків не буде…

Дім Дімич: Сімко, новорічний годинник зупинився.

Сімка: Так треба годинник завести.

Дім Дімич: Уже намагався – нічого не виходить. Це ж новорічний годинник, він відраховує час до початку нового року. Щоб його завести, потрібен чарівний ключик, а ключик я не знайду.

Сімка: Немає такої проблеми, з якою б не впорались фіксики.     Якщо годинник чарівний і до нього підходить лише чарівний ключик, значить ми зараз відправимось у світ казок…

Дім Дімич: … Так, так. Я одного разу читав казку про золотий ключик і Буратіно. Ми знайдем Буратіно і попросим в нього ключик.

Сімка: Ні, Дім Дімичу. Той ключик відчиняв двері до лялькового театру, а нам потрібен годинниковий ключик. Нам потрібно до чарівника – годинникаря.

Нулик: Ура!!! Новий Рік врятовано!!! Ой, Сімка, а як ми потрапимо до казки?

Сімка: Що значить «як»? З допомогою «Помогатора»!!!

(Герої разом з дітьми виконують вправу «Помогатор».)

Сімка: Потрібно сказати всім разом: Ей заметіль, скоріше прийди і в казку нас віднеси.

(Промовляють слова.)

Сімка: Діти, допоможіть нам. Давайте всі разом скажемо: Ей заметіль, скоріше прийди і в казку нас віднеси.

(Герої разом з дітьми говорять слова.

Вимикається світло, чути шум, музика…

Вмикається світло, герої потрапляють в казку.)

Дім Дімич: Ура, нам це вдалось.

Нулик: І де нам знайти чарівника?

(На сцені з′являється ведмідь Копатич.)

Копатич: Хто це голосно розмовляє, спати взимку мені заважає. Вкуси мене бджола, а це що за туземці?

Дім Дімич: Пробач нас, Копатичу. Ми шукаємо дорогу до будинку чарівника. До речі, ти не знаєш де він живе?

Копатич: Де живе чарівник – я не знаю. Принаймі в нашій місцевості його сто відсотків нема. Вибачте, але я вам не допоможу.

Нулик: Що ж робити?

Сімка: Так, не панікувати. Я щось вигадаю.

Копатич: Стривайте. В мене ж є навігатор. Я колись виміняв його в Лосяша на мішок жолудів….

Нулик: (перебиваючи Копатича) Наві….    що????

Сімка: Навігатор! З його допомогою можна знайти дорогу в будь-яке місце.

Копатич: … так от, ця чудо нано-техніка…Ого сказанув, вам допоможе. Але я її вам, так просто не віддам. Давайте мінятись.

Дім Дімич: А в нас нічого немає.

Копатич: Ну ви мені хоч пісеньку заспівайте. А то ви мене розбудили і я тепер так просто не засну.

Сімка: Гаразд. Діти, допожете нам?

(Співають пісню.)

Копатич: Молодці, діти. Дякую вам за пісеньку. Чудова пісня. (Віддає навігатор). Щось я зголоднів, зараз поїм меду з салом і буду лягати спати.

Нулик: Дякуємо тобі, Копатичу!      (Копатич уходить.)

 (Уходять за сцену. На сцені з′являється Пєчкін з велосипедом.)

Пєчкін: Говорив же мені Матроскін, бери лижі. Так ні, велосипед мені дорожче. А тепер що мені з ним робити? Застряг серед лісу, навколо ні душі.

(З′являються герої на сцені.)

Дім Дімич: Ой, дивіться, чоловік якийсь з велосипедом.

Я його впізнав. Це ж листоноша з Простоквашино….Пєчкін. Доброго дня, Пєчкін.

Пєчкін: Доброго дня. Ми знайомі? Щось я вас не впізнаю. Хто ви?

Дім Дімич: Я Дім Дімич, а це мої друзі: Сімка і Нулик.

Пєчкін: Не знаю таких. Ви що, теж, як Дядя Федір, з дому втекли. Треба терміново про вас в газету замітку надрукувати.

Нулик: Не треба…Пробачте, дядю Пєчкін, а у вас випадково немає ключика, який може новорічний годинник завести?

Пєчкін:  Хіба що цей. (Дістає гаєчний ключ.)

Сімка: Ні, нам потрібен інший. А що у вас трапилось?

Пєчкін: Та ось, велосипед зламався. Я віз листи до канцелярії Діда Мороза від дітей….(сумно) 

Сімка: Не хвилюйтеся. Ми зараз вам допоможемо.

Пєчкін: Ви…? Якісь діти, полагодите?!    Не смішіть мене!!!

Нулик: (обурено) Ми не діти. Ми фіксики і зараз ми все полагодим.

Пєчкін: Фіксики? Ні-ні, не чув про такий народ. Це що, якесь плем′я?

Нулик: Самі ви плем′я!!!                     (Пісня про фіксики)

 

Пєчкін:  Вибачте, якщо образив. Допоможіть мені полагодити велосипед, будь ласка.

Сімка: (сміється)Ха, так уже все я полагодила. Поки ви тут   співали.

Пєчкін. Дякую вам. Тепер всі листи я зможу доправити до Діда Мороза.

Сімка: Тидиж!!!!Будь  ласка!!!

Дім Дімич: Друзі, нам потрібно поспішати.

(Уходять. Не сцені з′являється Баба Яга.)

Баба-Яга: (наспівуючи) У глушині лісовій, я живу сотні літ. У хатинці на курячій ніжці. І ніхто не згадає, що сумую одна. Сохну, в′яну, як квітка на гілці. І розумниця я, я красунечка я. Та ніхто в глухомані не бачить мене. Хоча б раз Ягусю запросили на свято.

(На сцені з′являються герої.)

Дім Дімич: Ой, це Баба Яга. Вона злюча-призлюча. Треба ховатися, поки вона нас не помітила.

Нулик: І зовсім ця бабця не зла. Бач, як співає! На фабрику зірок зібралась, напевно! І плаче так щиро, аж жаль розбирає.

Дім Дімич: Це вона прикидається. Хоче перехитрити.

Баба-Яга: (помічає героїв) Людським духом пахне. Це ж хто тут? Хто це на моє болото завітав? Нема нікого… І чому мене всі бояться? Не чаклую я вже. Все…Втомилась. На пенсії я. Хочу спокійно на «старости лет» по- жити. Ось тільки сумно мені. Нікому я не потрібна.

Дім Дімич: Та й справді. Не така вона вже й страшна і зла.

Сімка: Не сумуй,Ягусю. Поглянь, скільки навколо дітей. Вони зібралися тут на новорічне свято. І ми запрошуємо тебе також на свято. Приєднуйся!

Баба-Яга: Ви справді мене запрошуєте на свято? Ви не жартуєте?

Дім Дімич: (звертається до дітей) Ну що, діти, Потанцюємо? Влаштуємо свято для Ягусі?

(Діти танцюють з Ягусею.)

Баба-Яга: Ох, я вже й не пам′ятаю коли я так веселилась. Дякую вам.

Дім Дімич: Будь ласка. Ой, Сімко, Нулику, нам потрібно поспішати. Ми можемо не встигнути завести наш годинник і Новий Рік не настане.

Баба-Яга: Стривайте, а ну покажіть мені ваш годинник. В мене десь була чарівна скринька, в ній багато що є…зараз-зараз. Так, ось й справді. Давайте сюди свій будильник, зараз я все організую.

(Бере годинник, заводить його. Годинник починає бити в дзвони.)

 

Дім Дімич: Ой лишенько, через хвилину настане Новий Рік. Ми не встигнемо потрапити додому.

Нулик: Все….Все дарма.

Баба-Яга: Так. Не панікувати. Ось вам квітка-самоцвітка. В ній залишилась одна пелюстка. Відірвіть її і скажіть:

Ти лети-лети по світу, по казках ти пролети,

і додому в той же час ти хуткіш нас віднеси.

Дім Дімич: Дякуємо тобі, Ягусе. Ти нам дуже допомогла.

Сімка: Ну що, хлопці, час вирушати додому. За мить Новий Рік.

Нулик: Ура, вирушаємо додому. Дім Дімичу, відривай пелюстку.

(відривають пелюстку і промовляють разом слова)

Разом: Ти лети-лети по світу, по казках ти пролети,

і додому в той же час ти хуткіш нас віднеси.

(вимикається світло, герої зникають зі сцени.

Через мить з′являються герої на сцені, вмикається світло.)

Дім Дімич: Вух, встигли. О це так пригода. Кому розповісти – ніхто не повірить.

Нулик: Ми, друзі, бажаємо вам на Новий рік отримати подарунки,

Сімка: мати якомога більше радості, веселощів та

Нулик і  Сімка: провести незабутньо новорічні свята. Хай щастить!

 

(пісня про Новий рік )